X
Введіть слово для пошуку

Процедуру притягнення судді до кримінальної відповідальності неприпустимо використовувати як тиск на суддю

Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення суддею злочину, передбаченого статтею 375 Кримінального  кодексу України (винесення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), часто використовується як неправомірний вплив та тиск на суддю для прийняття певного рішення у справі, – на цьому наголошується у Щорічній доповіді за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні», ухваленій Вищою радою правосуддя 9 квітня 2020 року.

«Вища рада правосуддя дотримується правової позиції, згідно з якою внесення слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про прийняття суддею завідомо неправосудного рішення або вчинення іншого злочину під час здійснення правосуддя є можливим виключно у випадку виявлення ознак такого кримінального правопорушення, достатніх для подальшого повідомлення судді про підозру та складення і направлення до суду обвинувального акта в максимально короткий строк», – йдеться в документі.

Вища рада правосуддя зазначає, що саме по собі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення та проведення досудового розслідування не може свідчити про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Водночас процедура притягнення судді до кримінальної відповідальності не може бути використана для здійснення тиску на суддю з метою спонукати його до прийняття «потрібного» судового рішення.

Неприпустимою також, на думку ВРП, є реєстрація в ЄРДР відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення як помста за ухвалення судового рішення всупереч процесуальній позиції прокурора у справі.

«Сама по собі наявність кримінального провадження стосовно судді негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду, тому надзвичайно важливо, щоб розслідування у такому провадженні здійснювалося якомога швидше та без невиправданої тяганини», – наголошується в Доповіді.

Набуття суддею статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні є підставою для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

За інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті ВРП, у 2019 році у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності було тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя 10 суддів.

Така кількість свідчить про незначний відсоток суддів в Україні, що набувають статусу підозрюваних або обвинувачених у кримінальних справах, зазначають у ВРП.

На проблему використання прокурорами статті 375 КК України як засобу тиску на суддів звернула увагу і Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) у своєму Звіті за результатами четвертого раунду оцінювання України з питань запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів.

GRECO рекомендувала Україні скасувати кримінальне правопорушення «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови» (стаття 375 КК України) та/або, як мінімум, іншим чином забезпечити, що це та будь-яке інше положення про кримінальне правопорушення криміналізують виключно умисні порушення у сфері судочинства, а правоохоронні органи не зловживають такими нормами для неправомірного впливу та тиску на суддів.

Комітет Міністрів Ради Європи у рішенні від 23–25 вересня 2019 року стосовно процедури нагляду за виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Олександр Волков проти України» висловив стурбованість щодо можливої загрози судовій незалежності через зловживання прокурорами кримінальними розслідуваннями відповідно до статті 375 Кримінального кодексу України. Він закликав органи влади України вжити заходи для усунення будь-якого потенційного надмірного впливу та тиску на суддів відповідно до рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) стосовно цього питання.

Поділяючи позицію щодо необхідності виключення статті 375 із КК України, Вища рада правосуддя, крім того, пропонувала на законодавчому рівні (шляхом внесення змін до статті 214 КПК України) визначити Генерального прокурора (його заступника) спеціальним суб’єктом внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочинів, передбачених статтею 375 КК України (рішення Ради від 1 березня 2018 року № 707/0/15-18 про звернення до суб’єктів законодавчої ініціативи із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя). До цього часу вказана пропозиція Вищої ради правосуддя не підтримана та на законодавчому рівні не втілена.

Доречно також звернути увагу на те, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває конституційне подання 55 народних депутатів України від 19 листопада 2019 року  щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 375 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року № 2341-III, за яким ухвалою колегії суддів КС відкрито конституційне провадження у справі.

Як повідомлялося раніше, Вища рада правосуддя затвердила та оприлюднила Щорічну доповідь за 2019 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні». Відповідно до пункту 7 частини  першої  статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об’єднаннями і оприлюднює щорічну доповідь про стан незалежності суддів в України.