X
Введіть слово для пошуку

Відбулося засідання Вищої ради правосуддя

23 червня 2020 року відбулося засідання Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя взяли участь 15 членів Ради: А.Овсієнко, О.Маловацький, В.Шапран, М.Худик, Л.Швецова, І.Артеменко, О.Блажівська, В.Говоруха, В.Грищук, Л.Іванова, Н.Краснощокова, В.Матвійчук, О.Прудивус, Т.Розваляєва, С.Шелест.

Вища рада правосуддя на засіданні 23 червня 2020 року розглянула клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького про тимчасове відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова Грищенко Ірини Олексіївни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

За словами доповідача, члена Вищої ради правосуддя Ігоря Артеменка, 28 травня 2020 року керівник САП склав повідомлення про підозру судді Дзержинського районного суду міста Харкова Грищенко І.О. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України, яке вручено їй того самого дня у присутності захисника.

Напередодні Грищенко І.О., як зазначається у клопотанні САП, одержала неправомірну вигоду у сумі 4000 доларів США за винесення ухвали про повернення громадянину вилучених під час проведення обшуку за місцем його проживання грошових коштів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2020 року до судді Грищенко І.О. застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 гривень. На неї покладено обов’язки прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду, не відлучатися без дозволу із населеного пункту, в якому вона проживає, утримуватися від спілкування зі свідками та з прокурором у кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю. Ухвала діє до 28 липня 2020 року включно.

Обґрунтовуючи клопотання про тимчасове відсторонення судді Грищенко І.О. від здійснення правосуддя, заступник Генпрокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький зазначив про наявність обставин, які вказують на те, що подальше перебування Грищенко І.О. на посаді судді може призвести до настання негативних наслідків. Зокрема, до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення. Крім того, існує ризик, що Грищенко І.О. шляхом використання владних повноважень чи службового становища може знищити чи підробити речі і документи, що становлять матеріали кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У розгляді клопотання взяли участь Представник Офісу Генерального прокурора – прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Віталій Шкрум, представники судді – адвокати Андрій Подосінов та Олексій Лясковець.

Вища рада правосуддя вирішила клопотання задовольнити, тимчасово, до 28 липня 2020 року, відсторонити суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Грищенко Ірину Олексіївну від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Також на засіданні розглянуто матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

Вища рада правосуддя вирішила звільнити у зв’язку з поданням заяв про відставку:

Проценка Олександра Миколайовича – з посади судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області;

Бершадську Оксану Володимирівну – з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда;

Старосуда Миколу Івановича – з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду;

Попка Ярослава Степановича – з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду;

Панфілову Аллу Василівну – з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда;

Зеленського Володимира Вікторовича – з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду;

Луганського Володимира Івановича – з посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області;

Петрова Володимира Вячеславовича – з посади судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області;

Курій Наталії Михайлівни – з посади судді Львівського апеляційного суду.

ВРП ухвалила залишити без розгляду заяву Фатєєвої Ніни Іванівни про звільнення з посади судді Комінтернівського районного суду міста Харкова у відставку та відмовити у звільненні Клочка Володимира Миколайовича з посади судді Сквирського районного суду Київської області у відставку.

Крім того, 23 червня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила звільнити Бондаренка Ігоря Анатолійовича з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за вчинення істотного дисциплінарного проступку.

Звільнення судді з посади обґрунтовано таким.

Рішенням Вищої ради юстиції від 6 грудня 2010 року № 1344/0/15-10 внесено подання до Верховної Ради України про звільнення Бондаренка І.А. з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги.

Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2011 року № 3288-VI, зокрема, Бондаренка І.А. звільнено з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги судді.

У січні 2012 року Бондаренко І.А. подав до Європейського суду з прав людини заяву проти України.

19 січня 2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Куликов та інші проти України», зокрема і за заявою Бондаренка І.А., яким постановив, що Україна порушила стосовно позивача пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності, та статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.

У зв’язку із прийняттям Європейським судом з прав людини вказаного рішення Бондаренко І.А. на підставі пункту 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України у квітні 2017 року подав до Верховного Суду України заяву, в якій просив визнати незаконною Постанову Верховної Ради України від 21 квітня 2011 року № 3288-VI в частині звільнення його з посади судді та скасувати її.

Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 21 квітня 2011 року № 3288-VІ в частині звільнення Бондаренка І.А. з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги судді, зобов’язано Верховну Раду України передати матеріали та подання Вищої ради юстиції від 6 грудня 2010 року № 1344/0/15-10 в частині внесення подання про звільнення Бондаренка І.А. з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за порушення присяги до Вищої ради правосуддя для розгляду.

На виконання рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2018 року з апарату Верховної Ради України до Вищої ради правосуддя надійшли вказані матеріали та подання.

При перевірці та дослідженні матеріалів встановлено, що під час розгляду цивільних справ суддею Бондаренком І.А. не враховано положення Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, всупереч вимогам статті 19 Конституції України рішенням суду фактично змінено цільове призначення спірних земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення підсобного сільського господарства, при цьому не залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державні органи і установи, стосовно яких рішенням суду було вирішено питання, що порушило їхнє право на захист своїх інтересів при розгляді справи, допущено порушення статті 223 ЦПК України щодо встановлення дати набрання законної сили судовим рішенням. Вказані порушення встановлено судом апеляційної інстанції та кваліфіковано їх як порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Також встановлено, що суддя Бондаренко І.А. ухвалою від 16 грудня 2008 року змінив спосіб і порядок виконання постанов місцевого суду одразу у семи адміністративних справах про стягнення коштів, змінив сторону виконавчого провадження, незважаючи на те, що сторони не просили цього і суд таке процесуальне питання по суті не розглядав, всупереч вимогам статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції на момент прийняття рішення фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось. Під час апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції прийнято окрему ухвалу як акт реагування на допущені судом порушення норм права.

Вища рада правосуддя, розглянувши подання та матеріали, погодилася з тим, що встановлені Вищою радою юстиції факти у сукупності свідчать про порушення суддею присяги, допущені суддею дії з урахуванням змін у законодавстві, яким урегульовано питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, на сьогодні є істотним дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для звільнення судді з посади відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

 

Результати розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя № 49 від 23 червня 2020 року