X
Введіть слово для пошуку

Відбувся форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації»

Суть дезінформації, методи боротьби з пропагандою, вплив дезінформації на судову систему, дезінформація в законодавчому контексті – ці питання стали предметом обговорення під час  загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації», який відбувся 1 липня 2020 року у форматі онлайн.

Цей масштабний захід вчетверте зібрав досвідчених фахівців – міжнародних та національних експертів, представників судової влади, юристів, представників медіаспільноти, громадських діячів, фахівців з PR тощо.

З вітальними словами до учасників Форуму звернулись головна міжнародна експертка з питань судової реформи Проєкту ЄС «Право-Justice» Анна Адамска-Галлант, член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова та керівник першого відділу програм допомоги «Належне управління та демократизація» Представництва ЄС в Україні Мартін Клауке.

«Проблема дезінформації, те, як з нею поводитись та яким чином реагувати на неї, є вкрай актуальними питаннями для судової влади з огляду на те, що відповіді на них дають можливість судам висвітлювати свою роботу відповідно до вимог законодавства», – наголосила член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова у вітальній промові під час Четвертого загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації».

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів, нагадала Лариса Швецова. До того ж Консультативна рада європейських суддів в одному зі своїх висновків зауважила, що судді повинні визнати той факт, що вони є публічними особами й не повинні бути надто сприйнятливими або вразливими. Водночас, на думку Лариси Швецової, існує межа між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та використанням дезінформації – з іншого. «І нам потрібно дуже ретельно й виважено підходити до визначення цієї межі», – акцентувала увагу член ВРП.

«Сьогодні змінюються вимоги суспільства до судової влади. Якщо взяти аналітичні дані, то ми побачимо, що більше ніж 55% нашого населення всю інформацію отримують саме зі ЗМІ. Особливо це стосується судової системи. І тому я вважаю, що тема протидії дезінформації є дуже актуальною і важливою», – зазначила Лариса Швецова.

Відкрив першу дискусійну панель експерт з питань пропаганди/контрпропаганди та заходів інформаційного впливу Даріуш Ремейка із доповіддю «Філософія пропаганди: формування громадської думки», в якій розповів, що таке пропаганда та які її складові.

Директорка центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова окреслила роботу НATO в епоху дезінформації та виокремила три основні принципи протистояння пропаганді, якими є сильна комунікаційна стратегія, потужна кооперація і взаємодія та ефективна технологічна підготовка.

Про особливості протидії пропаганді в Україні розповіли співзасновниця «StopFake» Ольга Юркова та голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Ольга Юркова у своїй доповіді зазначила про роботу, що наразі проводиться на постійній основі, – спростування фейків та аналіз наративів, які за ними стоять, донесення інформації до policy makers, маркування неправдивого контенту у Facebook та популяризація медіаграмотності. Також експертка представила свої рекомендації щодо успішної роботи у цьому напрямі.

Сергій Томіленко наголосив на визначальній ролі професійних медіа у протидії дезінформації і поділився думками щодо того, яким чином журналісти можуть діяти у цьому напрямі.

Спікерами другої частини Форуму, яка була присвячена методам боротьби з пропагандою, виступили українські експерти – голова робочої групи з питань державної комунікації Ради з питань свободи слова при Президенті України Тетяна Попова, менеджерка з питань публічної політики для України у Facebook Катерина Крук, редакторка проєкту «По той бік новин» Альона Романюк. Вони розповіли про традиційні та інноваційні методи боротьби з пропагандою. Міжнародна експертка, колишня координаторка програми публічної дипломатії Штаб-квартири НАТО (Брюсель), Нерінга Блюджиюте, у свою чергу, поділилась досвідом, як протистояти кризі стратегічної комунікації, спричиненої дезінформацією.

Упродовж третьої сесії заходу у фокусі уваги його учасників було питання впливу дезінформації на судову систему, її наслідки та шляхи подолання. Своє бачення впливу дезінформації на роботу судів висловили представники судової влади – заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький та суддя-спікер Вищого антикорупційного суду Інна Білоус. Тему впливу дезінформації на права людини (регулювання і маніпулювання) висвітлили заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький та координаторка моніторингової групи Міжнародного товариства прав людини Анастасія Алєксєєва.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя веде і оприлюднює реєстр повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність. За результатами розгляду таких повідомлень та за наявності підстав  ВРП ухвалює рішення про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя. Про це зауважив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький у виступі на Четвертому загальнонаціональному форумі «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації».

«Якщо уважніше придивитися до такого явища, як підрив авторитету судової влади, стане ясно, що воно набуло достатньо великого масштабу», – поділився спостереженнями Олексій Маловацький. На його думку, у суспільстві нерідко за допомогою цілеспрямованих інформаційних кампаній формується негативна думка про результати розгляду певної судової справи ще до моменту розгляду та ухвалення рішення у ній, тому під час прийняття рішення судді фактично перебувають під тиском цілеспрямованої інформаційної кампанії.

«Ключовим елементом такої інформаційної кампанії є чи то спотворена інформація, чи то вибірково подана інформація, чи то відверта дезінформація щодо діяльності судді та його майбутнього рішення. А її мета –  спонукати суд ухвалити певне рішення чи утриматись від ухвалення певного рішення», – відзначив заступник Голови ВРП.

За його словами, Вища рада правосуддя почала звертати на це увагу лише останнім часом. Раніше такі випадки розглядалися Вищою радою юстиції під кутом того, що судді є публічними особами, мають враховувати підвищений інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні, в тому числі критичні, судження стосовно здійснення правосуддя.

Останнім часом ВРП ухвалює рішення про неприпустимість дій, спрямованих на спонукання судді до ухвалення або неухвалення певного рішення, і надсилає відповідні звернення до державних органів, народних депутатів, громадських організацій та політичних партій, які вчиняють такі дії.

Олексій Маловацький нагадав, зокрема, що нещодавно Вища рада правосуддя розглянула звернення суддів Великої Палати Верховного Суду про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя під час розгляду справи родини підприємців Суркісів про визнання їх особами, пов’язаними з колишніми власниками «Приватбанку». І хоча ВРП дійшла висновку, що в цьому випадку не було втручання у діяльність суддів, звернула увагу посадових осіб Офісу Генерального прокурора на необхідність утримуватися від заяв та публічних висловлювань, які можуть підривати авторитет правосуддя та незалежність судової влади. Крім того, ВРП звернулася до Мін’юсту щодо перевірки додержання політичною партією «Демократична сокира» вимог Конституції та законів України, у тому числі щодо дотримання конституційних гарантій незалежності суддів та авторитету правосуддя, в контексті фактів, зазначених у повідомленні суддів Великої Палати Верховного Суду.

При цьому Олексій Маловацький повідомив, що під час нещодавньої презентації Вищою радою правосуддя Щорічної доповіді за 2019 рік про стан забезпечення незалежності суддів в Україні експерти Ради Європи звернули увагу, що вказані повноваження ВРП є здебільшого декларативними, оскільки ВРП наділена моніторинговими функціями, а законодавчо закріплених механізмів впливу на ситуацію немає.

Під час останньої частини заходу були обговорені національні та міжнародні практики боротьби з дезінформацією в законодавчому контексті. Спікерами виступили голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, відповідальний секретар Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Зіневич, медіаюрист з «Платформи прав людини» Олександр Бурмагін, директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко та експерт з питань законодавства щодо протидії дезінформації Бенуа Ує. Учасники дискусії відзначили недосконалість українського законодавства у сфері протидії дезінформації і висловили думки щодо вирішення цієї проблеми. Крім того, відзначили вони, серед важливих пріоритетів розвитку ЗМІ – законодавча робота в сфері створення і існування саморегулівних організацій в сфері медіа, які опікуватимуться такими нюансами, як фінансування ЗМІ, фактчекінг тощо. Наталія Лигачова наголосила, що наразі є дуже багато негативних слів-тригерів, які спрямовуються виключно проти судової системи. Цю тенденцію потрібно кардинально змінювати.

На завершення Форуму учасники вирішили найближчим часом узгодити резолюцію та презентувати її для громадськості.

Враховуючи значимість Четвертого загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: протидія дезінформації», який традиційно збирає широке коло фахових експертів, можна з упевненістю констатувати, що захід став не просто комунікаційною платформою, а й дієвим засобом взаємодії представників судової влади, медіаспільноти та громадськості задля спільної мети – забезпечення прозорості та відкритості судової системи, висвітлення правдивої інформації про суд і налагодження продуктивного діалогу між судовою владою та ЗМІ.

Організаторами заходу виступили Вища рада правосуддя, Верховний Суд, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України спільно з Проєктом ЄС «Право-Justice» та за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Інформаційні партнери: «Юридична газета», Громадське радіо, Інтерфакс-Україна, ГО «Детектор медіа», Інститут масової інформації, Національна спілка журналістів України, Інтерньюз-Україна.