Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А. за результатами перевірки повідомлень суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе Олександра Мезеновича, Заїкіна Анатолія Павловича, Князюка Олександра Васильовича про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 2 червня 2020 року за вхідним № 2656/0/6-20 надійшло повідомлення суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе Олександра Мезеновича, Заїкіна Анатолія Павловича про втручання у їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя 2 червня 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
4 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя суддями Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М., Заїкіним А.П. надіслано додаткове повідомлення (вхідний № 2656/1/6-20), яке приєднане до матеріалів повідомлення № 2656/0/6-20 та передане члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Крім того, 10 червня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення судді Одеського апеляційного суду Князюка Олександра Васильовича (вхідний № 2784/0/6-20). Вказане повідомлення приєднане до матеріалів повідомлення № 2656/0/6-20 та передане члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленні суддя Таварткіладзе О.М. зазначив про те, що 28 травня 2020 року близько 15:00 на його особистий абонентський номер надійшов дзвінок з номера _____________. Особа, яка телефонувала, представилася журналістом ОСОБА1 та запропонувала судді відповісти на запитання у зв’язку з призначеним на 4 червня 2020 року розглядом в апеляційному порядку справи, сторонами якої є компанія «Олімпекс-Транс» і громадянин ОСОБА2.
Суддя Таварткіладзе О.М. відхилив пропозицію спілкування з журналістом, пояснивши, що не надає коментарів щодо справ, які перебувають у провадженні і рішення в яких не ухвалене.
Наступного дня суддя Таварткіладзе О.М. побачив, що напередодні увечері на його мобільний телефон надійшло кілька sms-повідомлень з переліком запитань від, як вказано, ОСОБА1, зокрема, щодо розгляду справи № 522/17956/17, у яких йдеться про проведення журналістського розслідування.
У sms-повідомленнях порушені питання, чи здійснював суддя Таварткіладзе О.М. тиск на третіх осіб, зокрема на голову суду, стосовно прийняття рішення на користь ОСОБА2. Також запитання стосувалися особистого знайомства судді та членів його сім’ї з ОСОБА2, прийнятого суддею у 2004 році рішення та інформації про його особисте життя.
Крім того, як повідомляють судді, 29 травня 2020 року на електронну пошту Одеського апеляційного суду для судді Таварткіладзе О.М. надійшла заява, як зазначено, від журналіста, члена ВГО «Свої», ОСОБА1, у якій були вказані запитання, аналогічні тим, які були надіслані sms-повідомленнями. Вказана заява була передана судді Таварткіладзе О.М. 1 червня 2020 року. Як вказує суддя, до заяви було додано дві роздруківки публікацій з інтернет ресурсу «Антикор – національний антикорупційний портал» під назвою «Как навязать многомилионный кредит гражданам и не сесть. Темные дела прокуроров и регистраторов Одесской области» та «Что объединяет правую руку __________, Одесскую прокуратуру и __________».
В останній статті, яка підписана ОСОБА1, йдеться, зокрема, і про справу, яка переглядається Одеським апеляційним судом під головуванням судді Заїкіна А.П. (члени колегії – судді Князюк О.В., Таварткіладзе О.М.). Вказується про недоброчесність судді Заїкіна А.П. і про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції буде залишене без змін. Також у статті із застосуванням алегорій зазначається про спроможність головуючого судді все вирішити за хабар.
Судді Таварткіладзе О.М. та Заїкін А.П. вказують, що і публікації і надумані запитання, поставлені судді Таварткіладзе О.М., пов’язані із розглядом справи № 522/17956/17 за апеляційною скаргою адвоката Чоклі Є.Ю., що діє в інтересах ОСОБА2, на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 травня 2018 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Транс» (далі – ТзОВ «Олімпекс Транс») до ОСОБА2 про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, розірвання договору купівлі-продажу, та вважають наведені обставини тиском на суддів та втручанням у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.
Судді Таварткіладзе О.М. та Заїкін А.П. додатково повідомили про продовження тиску з боку журналіста, вказуючи, що 3 червня 2020 року, напередодні судового засідання у справі № 522/17956/17, в мережі інтернет, на сайті «Антикору» з’явилася стаття ОСОБА1 під назвою «Скандальные судьи и самая большая квартира в Одессе».
Суддя Князюк О.В. також звернувся до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, вказуючи на обставини, які стали йому відомі 1 червня 2020 року від суддів Таварткіладзе О.М. та Заїкіна А.П., щодо надходження заяви від журналіста ОСОБА1 та поширених в мережі інтернет публікацій, у яких безпідставно стверджується про недоброчесність судді Князюка О.В., спроможність вирішити справу, крім того, у статтях зроблено висновки щодо ділових якостей, професіоналізму та моральних якостей судді. На думку судді Князюка О.В., журналіст ОСОБА1 здійснює тиск та втручання у діяльність суддів у зв’язку із розглядом цивільної справи № 522/17956/17.
До повідомлень судді додали відповідні роздруківки публікацій статей.
Відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М., Заїкін А.П. та Князюк О.В. звернулися із повідомленнями про втручання у їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.
На запити члена Вищої ради правосуддя Офіс Генерального прокурора поінформував, що повідомлення суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М. та Заїкіна А.П. надіслані відповідно до територіальної юрисдикції до Прокуратури Одеської області, якій доручено організувати перевірку згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про вжиті заходи.
Прокуратура Одеської області листами від 3 липня 2020 року № 04/2/2-403-20 та від 8 липня 2020 року № 04/2/2-403-20 повідомила, що за обставинами, викладеними у повідомленнях суддів, слідчим відділенням Малиновського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області 30 червня 2020 року розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________________, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Одеської місцевої прокуратури № 2.
У пунктах 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність суддів гарантується статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді, здійснюючи правосуддя, є незалежними та керуються верховенством права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Як зазначено у пунктах 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», положення частини другої статті 126 Конституції України про те, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об’єднань, юридичних осіб із метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
У повідомленні судді вказують на отримання дзвінків, повідомлень та зазначають автором заяви, яка надійшла до суду, та публікацій начебто журналіста, члена ВГО «Свої» ОСОБА1.
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 13 листопада 2009 року зареєстровано Всеукраїнську громадську організацію «Свої» (ВГО «Свої»), керівником якої вказано ОСОБА3. У загальнодоступних джерелах інформація про членів такої громадської організації відсутня.
Оскільки в ході проведення перевірки не вдалося встановити особу ОСОБА1 та відомостей про його журналістську діяльність та членство в громадській організації, оцінка його діям як журналіста або члена ВГО не надавалася.
Як передбачено частиною другою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» зазначено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Одеського апеляційного суду, встановлено, що в провадженні колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. та Князюка О.В. перебуває справа № 522/17956/17 за апеляційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 24 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ТзОВ «Олімпекс Транс» до ОСОБА2 про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації, розірвання договору купівлі-продажу. Розгляд справи триває.
Аналізуючи обставини, повідомлені суддями Одеського апеляційного суду, Вища рада правосуддя вважає, що надіслання на особистий мобільний телефон судді sms-повідомлення, зміст якого стосується професійної діяльності судді та розгляду справи, яка перебуває у його провадженні, а також надіслання на адресу суду заяви із запитаннями, що стосуються розгляду конкретної справи та інформації про особисте життя судді, є позапроцесуальною формою звернення, такі звернення розгляду судом не підлягають. Подібні звернення не узгоджуються з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку фізичних осіб поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимими.
Що стосується публікацій, розміщених на інтернет-ресурсах, слід зазначити таке.
Статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Разом з тим, дослідивши публікації, які були розміщені на інтернет- ресурсі «Антикор – національний антикорупційний портал» за посиланнями https://antikor.com.ua/articles/346456kak_navjazatj_mnogomillionnyj_kred... https://antikor.com.ua/articles/364657chto_objedinjaet_pravuju_ruku_levo... https://antikor.com.ua/articles/384667-skandaljnye_sudji_i_samaja_boljsh..., Вища рада правосуддя встановила, що у них йдеться про особу, яка є стороною цивільної справи, що перебуває в провадженні суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. та Князюка О.В., окрім того, вказані публікації містять суб’єктивну оцінку автора статей щодо діяльності суддів та перспектив вирішення вказаної справи.
З огляду на викладене слід зазначити, що статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Гарантії вказаної статті Конвенції поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Українська Прес-Група» проти України» від 29 березня 2005 року, заява № 2713/01, висловлено позицію, що при дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, а й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Сінькова проти України», заява № 39496/11, від 27 лютого 2018 року, § 104; рішення у справі «Гендісайд проти Сполученого Королівства» від 7 грудня 1976 року, Серія А, № 24, с. 23, § 49).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 вказаної Конвенції.
Необхідно звернути увагу, що існує чітка межа між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та неповагою й неправомірним тиском на судову владу – з іншого.
Форма викладу таких публікацій із застосуванням звинувачень суддів у недоброчесності, прийнятті незаконних рішень та корупційній діяльності явно виходить за межі допустимої критики діяльності органу судової влади та завдає шкоди авторитету судової влади.
Також слід звернути увагу, що такі телефонні дзвінки та надсилання повідомлень можуть викликати обґрунтоване занепокоєння у судді щодо власної безпеки, що створює реальну загрозу суддівській незалежності. Оскільки вказані обставини пов’язані із професійною діяльністю суддів, вони також можуть мати ознаки втручання у діяльність, пов’язану із здійсненням правосуддя. Таким обставинам має надаватися кримінально-правова оцінка правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів.
Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища раду правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів щодо правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Оскільки перевіркою встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, Вища рада правосуддя, оцінюючи обставини, повідомлені суддями Одеського апеляційного суду, дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному 30 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________________ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за повідомленнями суддів Одеського апеляційного суду Таварткіладзе Олександра Мезеновича, Заїкіна Анатолія Павловича, Князюка Олександра Васильовича.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
