Член Вищої ради правосуддя Маловацький Олексій Володимирович, розглянувши заяву Зубаря Сергія Олександровича про порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Ярославом Івановичем вимог щодо несумісності,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 16 липня 2021 року за вхідним № З-3803/0/7-21 надійшла заява Зубаря С.О. про порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Я.І. вимог щодо несумісності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 липня 2021 року № З-3803/0/7-21 заяву Зубаря С.О. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
У заяві Зубаря С.О. зазначено, що суддя Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., під час перебування на посаді судді 16 грудня 2011 року отримав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 662. Заявник вважає, що вказані обставини свідчать про порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Я.І. вимог щодо несумісності, оскільки складення присяги адвоката та отримання Воєвідком Я.І., як суддею, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, свідчить про те, що суддя Воєвідко Я.І. одночасно перебуває під дією двох присяг – судді та адвоката. Також заявник послався на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17, у якій, зокрема, зазначено, що: «Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, що надає такій особі статус адвоката, гарантії адвокатської діяльності та можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності, свідчить про те, що така особа вже є суб’єктом адвокатської діяльності у розумінні профільного закону та без укладення договору про надання правової допомоги, без отримання доходу, може у будь-який час надати іншу правову допомогу клієнту. У сенсі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо заборони займатись адвокатською діяльністю не можна відокремити мету отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від бажання надавати (платно або безоплатно) правову допомогу. Саме з метою займатись адвокатською діяльністю особа отримує відповідне свідоцтво. Отже, хоч Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» прямо не забороняють суддям отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, але зміст поняття адвокат, суб’єкт адвокатської діяльності, а також описаний вище механізм отримання такого свідоцтва свідчать про те, що процес набуття статусу адвоката, як і сама адвокатська діяльність є несумісними зі статусом судді. Отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особа, яка є суддею, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпадає під дію Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є недопустимим, оскільки ставить під сумнів незалежність цих двох інститутів один від одного».
На підтвердження вищевказаних відомостей Зубарем С.О. до заяви долучено, зокрема, копію витягу із Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Воєвідка Я.І.
За результатами перевірки заяви Зубаря С.О. про порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Я.І. вимог щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено таке.
Відповідно до частини другої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя повинен дотримуватися вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції (частина сьома статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).
Згідно пункту 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Пунктом «ґ» частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII визначено, що суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, судді.
Таким чином, для суддів встановлено обмеження щодо сумісництва з іншою оплачуваною діяльністю, за винятком видів діяльності, перелік яких наведений у пункті 1 частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» справа щодо несумісності може бути відкрита за заявою будь-якої особи, якій відомі відповідні факти. Заява подається у письмовій формі та повинна містити: 1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку; 2) прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву; 3) конкретні відомості про порушення вимог щодо несумісності; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Перевіркою встановлено, що заява Зубаря С.О. відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та з неї вбачається, що повідомлені заявником відомості можуть вказувати на наявність ознак порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Я.І. вимог щодо несумісності, передбачених статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною п’ятою статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ухвалення рішення про відкриття справи щодо несумісності здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним для розгляду відповідної заяви.
Керуючись статтею 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 11.4 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалив:
відкрити справу за заявою Зубаря Сергія Олександровича про порушення суддею Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідком Ярославом Івановичем вимог щодо несумісності.
Член Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
