Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Іванової Катерини Іванівни на дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова Артура Станіславовича, та додані до неї матеріали,
встановила:
Ємельянов Артур Станіславович Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 212-VII обраний суддею Вищого господарського суду України безстроково, рішенням Вищої ради юстиції від 16 травня 2013 року № 222/0/15-13 призначений на посаду заступника Голови Вищого господарського суду України строком на п’ять років, рішенням Ради суддів господарських судів України від 14 червня 2013 року обраний головою Ради суддів господарських судів України.
Зі змісту характеристики, складеної головою ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйовою Л.В. та наданої Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, вбачається, що за час роботи на посаді судді Ємельянов А.С. зарекомендував себе як висококваліфікований фахівець та ініціативний керівник. За характером виважений, вимогливий до себе та інших. Постійно дбає про підвищення свого професійного рівня. У 2012 році пройшов у Національній школі суддів України підготовку суддів, яких призначено на адміністративні посади в судах. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
До Вищої ради юстиції 25 листопада 2016 року надійшли два примірники дисциплінарної скарги Іванової К.І. від 17 листопада 2016 року (далі – скарга) з проханням притягнути суддю Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з втручанням, на думку скаржника, вказаного судді у процес здійснення судочинства суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б.
Як убачається зі змісту скарги, суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С., обіймаючи посаду заступника Голови Вищого господарського суду України, у період 2013–2014 років здійснював тиск на суддю господарського суду міста Києва Пригунову А.Б. та шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень.
Посилаючись на фактичні дані, що підтверджують викладені у скарзі відомості, Іванова К.І. вказує, що наведені у дисциплінарній скарзі обставини стали відомі їй внаслідок перегляду відеозапису засідання Вищої ради юстиції від 26 жовтня 2016 року щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Посилаючись на відеозапис, розміщений за посиланням: www.vru.gov.ua/news/1851, скаржник інформує, що суддею Пригуновою А.Б. під час засідання Вищої ради юстиції 26 жовтня 2016 року були надані членам Вищої ради юстиції документи, які підтверджують наведені в дисциплінарній скарзі факти.
Суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б. листом від 28 листопада 2017 року у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. від 17 листопада 2017 року вих. № 23245/0/9-17 повідомлено, що вона підтверджує факт тиску та втручання в її діяльність як судді з боку колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 12.2, 12.9 Регламенту Вищої ради правосуддя членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок від 12 квітня 2018 року із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2018 року № 1166/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С., його представники – адвокати Демидюк О.Б., Білявський Я.М., скаржник Іванова К.І. та суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. були повідомлені у межах строку, визначеного статтею 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 4 червня 2018 року прибули представник судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокат Демидюк О.Б. та суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б.
Крім того, адвокат Демидюк О.Б. подав клопотання судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. про розгляд дисциплінарної справи без його особистої участі.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на засіданні 4 червня 2018 року дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя скаржник Іванова К.І. не прибула, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Також протокольною ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю господарського суду міста Києва Пригунову А.Б. залучено до участі у розгляді дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., як свідка.
За результатами розгляду клопотань представника судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвоката Демидюк О.Б. та судді господарського суду міста Києва Пригунової Т.М. Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя до матеріалів дисциплінарної справи долучені надані сторонами письмові пояснення та додаткові документи.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., врахувавши надані представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б. та суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б. письмові та усні пояснення, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Як зазначено вище, суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. листом від 28 листопада 2017 року у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. від 17 листопада 2017 року вих. № 23245/0/9-17 повідомила, що підтверджує факт тиску та втручання у свою діяльність як судді з боку колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
Крім того, суддею Пригуновою А.Б. звернуто увагу, що нею на засіданні Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя під час розгляду питання про відсторонення її від здійснення правосуддя надавалися пояснення щодо тиску та втручання у її діяльність судді Ємельянова А.С.
Суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. поінформувала, що з огляду на певні особисті життєві обставини в неї відсутні час та технічна можливість для виготовлення матеріалів, а тому просила під час розгляду скарги Іванової К.І. взяти до уваги її пояснення та матеріали, які були подані нею раніше на засіданнях Вищої ради юстиції та Вищої ради правосуддя.
Також суддею Пригуновою А.Б. надіслано роздруківку стенограми частини виробничої наради суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року, копії експертного висновку щодо стенограми частини виробничої наради суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року та заяви про вчинення кримінального правопорушення суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С.
На запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. Генеральною прокуратурою України повідомлено, що Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. у вчиненні злочинів проти правосуддя – втручання в діяльність судових органів та незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, тобто у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 376 та частиною другою статті 3761 Кримінального кодексу України.
Генеральною прокуратурою України зазначено, що під час досудового розслідування, з-поміж іншого, досліджуються факти втручання судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. у діяльність судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. та інших суддів господарських судів України.
Крім того, повідомлено, що Вищою радою правосуддя розглядалося клопотання заступника Генерального прокурора України про відсторонення Ємельянова А.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, у додатку до якого надсилалися копії інших матеріалів кримінального провадження, у тому числі щодо втручання Ємельянова А.С. у діяльність судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б.
Генеральна прокуратура України надіслала на адресу Вищої ради правосуддя копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, заяву Пригунової А.Б. з додатками, повідомлення Ємельянову А.С. про підозру від 17 жовтня 2016 року.
Під час попередньої перевірки скарги членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. витребувано з управління з питань забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя секретаріату Вищої ради правосуддя матеріали клопотання Генеральної прокуратури України про продовження строку тимчасового відсторонення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. від здійснення правосуддя (вх. № 4711/0/8-16 від 19 жовтня 2016 року), клопотання Генеральної прокуратури України про тимчасове відсторонення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. від здійснення правосуддя (вх. № 1391/0/8-17 від 2 березня 2017 року), клопотання Генеральної прокуратури України про тимчасове відсторонення судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. від здійснення судочинства (вх. № 5607/0/8-16 від 23 грудня 2016 року), клопотання Генеральної прокуратури України про продовження строку тимчасового відсторонення судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. від здійснення правосуддя (вх. № 1562/0/8-17 від 7 березня 2017 року), клопотання Генеральної прокуратури України про продовження строку тимчасового відсторонення судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. від здійснення правосуддя (вх. № 2191/0/8-17 від 6 квітня 2017 року).
Матеріали клопотання Генеральної прокуратури України про продовження строку тимчасового відсторонення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. від здійснення правосуддя (вх. № 4711/0/8-16 від 19 жовтня 2016 року) містять копії матеріалів кримінального провадження № 42014000000000860 від 21 серпня 2014 року, які були надані Генеральною прокуратурою України на обґрунтування клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя.
У вказаних матеріалах кримінального провадження № 42014000000000860 від 21 серпня 2014 року наявна копія звернення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. до Президента України, Голови Вищої ради юстиції, Голови Ради суддів України (з відміткою Ради суддів України про отримання цього звернення 17 лютого 2014 року) стосовно здійснення суддею Ємельяновим А.С. тиску на суд, втручання у діяльність суддів щодо здійснення ними правосуддя (арк. копії матеріалів кримінального провадження 57).
Зі змісту копії зазначеного звернення вбачається, що 7 лютого 2014 року у господарському суді міста Києва відбулася виробнича нарада суддів вказаного суду, до проведення якої суддям було повідомлено про необхідність особистої участі у ній кожного. Нараду проводив заступник Голови Вищого господарського суду України Ємельянов А.С., який також обіймав посаду Голови Ради суддів господарських судів України.
У зверненні зазначено, що суддя Ємельянов А.С. повідомив, що виробнича нарада проводиться в господарському суді міста Києва з 24 по 28 лютого 2014 року Радою суддів господарських судів України з приводу перевірки стану організації і діяльності господарських судів. Суддя Ємельянов А.С. висвітлив питання та завдання, які будуть перевірені відповідною комісією, та звернув увагу на можливість виникнення у зв’язку із цим певних проблем у деяких суддів, не називаючи їх.
За твердженням судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б., наведеним у вказаному зверненні, суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. пояснив, що його прибуття на виробничу нараду до господарського суду міста Києва було зумовлено, в тому числі, певними обставинами, зокрема «настроєм» суддів Пригунової А.Б., Гулевець О.В.
У зверненні суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. також інформує, що під час виробничої наради 7 лютого 2014 року нею та суддею Гулевець О.В. було поставлено кілька запитань судді Вищого господарського суду України Ємельянову А.С.: яким чином реагувати суддям на інформацію щодо причетності до корупційних схем керівництва господарських судів України; щодо обґрунтованості посилання керівництва системи господарських судів на необхідність вирішення суддями конкретних справ на користь конкретних учасників судового процесу, мотивуючи зазначену позицію державними інтересами.
У присутності колективу суддів господарського суду міста Києва суддя Ємельянов А.С. відповів, що поширені у засобах масової інформації відомості щодо корупційної діяльності керівництва господарських судів України не відповідають дійсності, а всі справи в господарському суді міста Києва мають «державницький характер». Також суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. зазначив, що поставлені запитання є лише особистою позицією судді, до якої він ставиться з розумінням, та вказав, що «судді з аналогічною позицією будуть позбавлені підтримки керівництва суду щодо збереження спокою та працездатності на займаній посаді».
При цьому, як зазначається у зверненні судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б., суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. пояснив колективу, що у разі виникнення відповідних запитань щодо вирішення справ, судді мають звертатися до голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. та безпосередньо до нього.
З наданих суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б. заяв про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що суддя Пригунова А.Б. 11 серпня 2015 року звернулася до Генерального прокурора України та 12 січня 2016 року – до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням про вчинення суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С. кримінальних правопорушень, які полягають у зловживанні владою або службовим становищем, втручанні в діяльність судових органів, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (арк. дисциплінарної справи 78–85).
Суддя Пригунова А.Б. у заявах вказує, що 7 лютого 2014 року відбулося засідання зборів суддів господарського суду міста Києва з метою обговорення низки питань, що безпосередньо стосуються процесу організації діяльності суду. На засідання без запрошення колективом суддів прибув Ємельянов A.C., який на той час займав посаду заступника Голови Вищого господарського суду України. Перервавши обговорення питань, з метою врегулювання яких і були скликані зазначені збори, Ємельянов A.C. почав висловлювати своє невдоволення діями суддів під час прийняття останніми процесуальних рішень у деяких справах, які розглядалися господарським судом міста Києва. Усвідомлюючи той факт, що судді під час прийняття зазначених процесуальних рішень є незалежними та будь-який тиск на них з метою прийняття необхідного для певних осіб судового рішення є кримінально караним діянням, Ємельянов A.C. вдався до відвертого шантажу останніх задля отримання можливості впливати у своїх корисних інтересах на перебіг певних судових процесів.
Так, у промові Ємельянов A.C., посилаючись на «ефемерні» державні інтереси, практично відверто запропонував суддям вирішувати певні судові справи за умови отримання неправомірної вигоди. При цьому Ємельянов A.C., як слідує з його виступу на судових зборах, перелік справ, які містять так званий «державний інтерес», повинен був визначати самостійно. Перелік судових справ, які судді господарського суду повинні були вирішувати на користь суб’єктів, визначених Ємельяновим A.C., встановлювався, як зазначив останній, таким чином: «...по тем государственным вопросам, которые стоят. Они могут быть различного рода: это может быть прямо какой-то государственный вопрос, это могут быть какие-то просьбы лиц, которые на сегодняшний момент занимают какие-то посты, определенно административные. И я считаю, что если человек дошел до определенного уровня отношений, то он имеет право задать вопрос и имеет право получить адекватный ответ на этот вопрос...».
Наполегливо схиляючи суддів господарського суду до прийняття судових рішень, необхідних для задоволення очевидного корисливого інтересу самого Ємельянова A.C., останній на суддівських зборах повідомив, що у разі прийняття таких рішень, суддям буде забезпечено керівництвом Вищого господарського суду України відповідне «прикриття», яке буде полягати у блокуванні спроб правоохоронних органів розпочати певні кримінальні провадження: «...когда отдельно взятый судья против всей массы информационной и денежной – устоять очень тяжело, у нас, слава Богу, не было проблем с МВД, у нас не было проблем с Квалифкомисией, с Высшей радой юстиции, с СБУ... была возможность не допускать незаконного влияния на вас – это то основное, что должно было дать руководство – стабильность и защиту. Я считаю, что стабильность и защиту нам удалось организовать и таким образом, чтобы к вам не было вопросов как сейчас, так и впредь...».
Також Ємельянов A.C. на зборах суддів, на які він прибув з метою неправомірного впливу на суддів під час здійснення правосуддя, спонукання та шантажу суддів господарського суду міста Києва задля виконання останніми його вказівок щодо вирішення певних справ на користь суб’єктів, які будуть ним визначені, попередив суддів, які вирішать приймати законні рішення, про можливу організацію протиправного тиску на них з боку правоохоронних органів: «...то, что касается постановочных задач, которые существуют на сегодняшний день в суде... я еще раз подчеркиваю, дело каждого принимать для себя решения и выводы, ... но с другой стороны, вы тоже должны понимать, что каких-то вводных не будет, и не будет той части, которая касается непосредственной деятельности председателя, направленной на сохранения спокойствия, работоспособности и всего остального...».
На думку судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б., метою прибуття заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова A.C. на збори суддів господарського суду міста Києва було здійснення протиправного тиску на суддів для прийняття останніми рішень, які належали до сфери корисливих інтересів керівництва Вищого господарського суду України, та залякування тих суддів, які будуть намагатися приймати законні рішення у справах, результати розгляду яких вже були повідомлені Ємельяновим A.C. зацікавленим особам.
Як зазначено в заявах судді Пригунової А.Б. про вчинення кримінального правопорушення, суддя Ємельянов А.С. свідомо, діючи умисно, з метою впливу на суддів господарського суду міста Києва задля вирішення певних судових справ з урахуванням свого особистого корисливого інтересу вчинив дії щодо втручання в діяльність суддів і протиправного впливу на них. Цими діями суддя Ємельянов А.С. спричинив тяжкі наслідки інтересам держави у сфері здійснення правосуддя.
З роздруківки стенограми частини виробничої наради суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року встановлено, що 7 лютого 2014 року за участю керівництва, суддів, працівників апарату господарського суду України та Голови Ради суддів господарських судів України – заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. відбулася виробнича нарада (збори) суддів господарського суду міста Києва.
Із зазначеної стенограми вбачається, що суддя Ємельянов А.С. як голова Ради суддів господарських судів України та заступник Голови Вищого господарського суду України на запитання судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. надав відповіді такого змісту: «…моя основная цель – дать возможность каждому судье, моя, как руководителя, дать возможность каждому судье, спокойно работать на своем месте, не заботиться о том, что ему завтра его начнут куда-то привлекать незаконно, не заботится о том, что ему придется перед каждым депутатом голову склонять, не заботиться о том, что ему нужно где-то «подмахивать» документы, которые он внутренне не хочет и не готов … по тем государственным вопросам, которые стоят, они могут быть различного рода: это может быть прямо какой-то государственный вопрос, это может быть какие-то просьбы лиц, которые на сегодняшний момент занимают какие-то посты, определенно административные. И я считаю, что если человек дошел до определенного уровня отношений, то он имеет право задать вопрос и имеет право получить адекватный ответ на этот вопрос...» (арк. дисциплінарної справи 52) «…я еще раз подчеркиваю: дело каждого принимать для себя решения и выводы из этой ситуации, каждый принимает для себя, … как ему в дальнейшем реагировать, если кто-то считает реагировать так, как Алла Борисовна и оставаться с этими мыслями или Ольга Витальевна, пожалуйста, вы имеете право, это – ваша гражданская позиция, это ваша человеческая позиция и я буду относиться у этому с пониманием с одной стороны, но с другой стороны, вы тоже должны понимать, что каких-то вводных не будет, но и не будет той части, которая касается непосредственно деятельности председателя, направленной на сохранение спокойствия, работоспособности и всего остального…» (арк. дисциплінарної справи 54).
У висновку експертного психологічного дослідження від 25 квітня 2017 року № 5895/17-61, який проведено за заявою адвоката Криворучко Л.С. в інтересах Пригунової А.Б. судовим експертом 2-го кваліфікаційного класу, завідувачем відділу психологічних досліджень Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Ірхіним Ю.Б., зазначено таке (арк. дисциплінарної справи 56–77).
З метою вирішення експертного психологічного дослідження № 5895/17-61 були поставлені запитання:
1) чи є промова заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. на виробничій нараді суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року «навідною» за своїм змістом? Якщо так, то в якій саме частині?;
2) чи міститься у вказаній промові Ємельянова A.C. пряме або непряме спонукання до вирішення суддями «державних» або інших питань саме на користь «державних» або інших осіб, органів тощо?;
3) чи містяться у промові Ємельянова A.C. прямі або непрямі погрози, тиск або інші методи психологічного (в тому числі й скритого) впливу на присутніх суддів? чи можливо конкретизувати прізвища цих суддів?;
4) чи відбувається послаблення самостійної позиції щодо прийняття присутніми суддями рішення?;
5) які психологічні зміни відбуваються з присутніми суддями внаслідок промови Ємельянова A.C.?;
6) чи не відчуває суддя незахищеності та невпевненості щодо себе (життя, кар’єри) у разі прийняття рішень на користь інших, ніж зазначені у промові Ємельянова A.C., осіб/органів за результатами такої промови?;
7) яку мету переслідував Ємельянов A.C. своєю промовою?;
8) чи посилюються за результатами такої промови істотно притаманні людині риси підкорятися авторитету та чи зростає психологічна залежність від нього, що стає психологічною підставою актуалізації дій, виконання яких має ефект власного волевиявлення судді?;
9) чи спричинена внаслідок промови (тиску, тощо) Ємельянова A.C. моральна шкода Пригуновій А.Б.? якщо так, то яким є розмір завданої моральної шкоди?
За результатами проведеного дослідження судовий експерт дійшов таких висновків:
1) промова заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова A.C. на виробничій нараді суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року є «навідною» за своїм змістом у межах усього дискурсивного змісту;
2) у промові Ємельянова A.C. містяться виражені ознаки непрямого спонукання до вирішення суддями «державних» або інших питань саме на користь «державних» або інших осіб, органів тощо;
3) у промові Ємельянова A.C. містяться виражені ознаки психологічного впливу на присутніх суддів, а саме: застосування непрямих погроз, психологічного тиску, психологічного маніпулювання та нейролінгвістичного програмування. Вираженими адресатами у загальному контексті дослідженого контенту є: всі присутні на нараді судді, зокрема Пригунова А.Б.;
4) у безпосередніх адресатів досліджуваного змістовного контенту – присутніх суддів та Пригунової А.Б. могло відбутися послаблення самостійної позиції щодо прийняття рішення;
5) у присутніх на виробничій нараді суддів господарського суду міста Києва від 7 лютого 2014 року могли виникнути та, імовірно, розвинутися психологічні зміни різного характеру. Враховуючи дискурсивні особливості мовленнєвої діяльності адресанта – Ємельянова А.С. (нав’язливий навідний характер із елементами психологічного впливу у вигляді маніпулювання, погроз, тиску і нейролінгвістичного програмування), з високим ступенем імовірності можна припустити, що ці зміни могли мати переважно негативний характер;
6) суддя, який є прямим адресатом в контексті досліджуваної міжособистісної комунікативної взаємодії, з високим ступенем вірогідності може потенційно відчувати незахищеність та невпевненість щодо себе (життя, кар’єри) у разі прийняття рішень на користь інших, ніж зазначені у промові Ємельянова A.C., осіб/органів за результатами такої промови;
7) провідною метою, яку переслідував Ємельянов A.C. свою промовою, з високим ступенем вірогідності могло бути переконання присутніх на нараді суддів у необхідності чітко і неухильно виконувати вказівки керівництва щодо беззаперечного виконання відповідальних завдань;
8) за результатами психологічного впливу семантичного контенту досліджуваної промови з високим ступенем вірогідності можуть посилюватися істотно притаманні людині риси підкорятися авторитету та зростати психологічна залежність від нього, що стає психологічною підставою актуалізації дій, виконання яких має ефект власного волевиявлення судді;
9) досліджувана ситуація як психологічний патерн може спричинити безпосередньому учаснику досліджуваного контенту – адресатові цілеспрямованого психологічного впливу у вигляді маніпулювання, погроз, тиску і нейролінгвістичного програмування Пригуновій А.Б. моральну шкоду, зокрема, завдати їй психологічного дискомфорту і неблагополуччя, морального і душевного болю.
У копії повідомлення про підозру судді Вищого господарського суду України Ємельянову А.С. від 17 жовтня 2016 року вказано, що Ємельянов A.C., перебуваючи на керівних посадах у системі господарських судів України, систематично спілкувався із суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б. та з метою впливу на її свідомість розповідав їй про випадки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за відмову приймати рішення на його прохання, наголошував, що у разі невиконання нею вказівок він не зможе допомогти їй вирішити проблеми будь-якого характеру, натякаючи тим самим на те, що вони можуть бути створені ним самим тощо.
Як зазначено у повідомленні про підозру, вплинувши на свідомість судді Пригунової А.Б. та вживши заходів, спрямованих на її залякування, Ємельянов A.C. у період з липня по грудень 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, під час особистих зустрічей із Пригуновою А.Б. у приміщенні Вищого господарського суду України, розташованого за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, з метою впливу на прийняття потрібного йому рішення наполягав на задоволенні нею позовних вимог у таких справах:
у справі № 910/24304/13 за позовом прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київтранспарксервіс» до ТОВ «Сонар TM» про розірвання укладеного між КП «Київтранспарксервіс» та ТОВ «Сонар TM» договору від 21 грудня 2012 року № ДНП 2012-12/18 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, зобов’язання ТОВ «Сонар TM» звільнити земельну ділянку за адресою: вул. Харківське шосе, 180/21, м. Київ, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, і повернення її КП «Київтранспарксервіс», стягнення з ТОВ «Сонар TM» на користь КП «Київтранспарксервіс» збитків за порушення умов договору у сумі 40 750, 00 гривень;
у справі № 910/14835/13 за позовом прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київтранспарксервіс» до ТОВ «Рент Інвест» про розірвання договору від 21 рудня 2012 року № ДНП 2012-12/13 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркувань, зобов’язання ТОВ «Рент Інвест» звільнити земельну ділянку за адресою: просп. П. Григоренка, 22/20, м. Київ, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, та повернення її КП «Київтранспарксервіс», а також стягнення на користь КП «Київтранспарксервіс» з ТОВ «Рент Інвест» збитків за порушення умов зазначеного договору у розмірі 36 270, 00 гривень;
у справі № 910/12993/13 за позовом прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП «Київтранспарксервіс» до ФОП Сусла В.В. про розірвання договору від 21 грудня 2012 року № ДНП 2012-12/108, укладеного між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Сусла В.В., про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, зобов’язання ФОП Сусла В.В. звільнити земельну ділянку, яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, та повернення вказаної земельної ділянки КП «Київтранспарксервіс», стягнення з ФОП Сусла В.В. збитків у розмірі 12 694, 50 гривень;
у справі № 910/12998/13 за позовом прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради та КП «Київтранспарксервіс» до ФОП Ковальової С.Е. про розірвання договору від 21 грудня 2012 року № ДНП 2012-12/112, укладеного між КП «Київтранспарксервіс» та ФОП Ковальова С.Е., про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, зобов’язання ФОП Ковальової С.Е. звільнити земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака (навпроти будинку № 4), яка використовується як майданчик для паркування транспортних засобів, та повернення вказаної земельної ділянки КП «Київтранспарксервіс», стягнення з ФОП Ковальова С.Е. збитків у розмірі 224 040, 00 гривень.
Переглядом відеозапису засідання Вищої ради юстиції, яке відбулося 30 грудня 2016 року та на якому розглядалося клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про відсторонення від здійснення правосуддя судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., встановлено, що на запитання члена Вищої ради юстиції Лесько А.О. щодо підстав тиску на суддю Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. з боку Генеральної прокуратури України, останній відповів: «...тому що я займав адміністративну посаду... більше 7, фактично, років… і за весь цей час я намагався зробити сталу, зрозумілу практику здійснення правосуддя по всій вертикалі… починаючи з першої інстанції, закінчуючи Вищим господарським судом… що це означає?... це означає, що коли приймається рішення Вищим господарським судом України, Верховним Судом України… всі суди, які знаходяться у першій та другій ланці, повинні розуміти, що вже по цих правовідносинах є зрозуміла практика… і тому прийматися рішення повинні ті самі або аналогічні, які приймалися вищими інстанціями (посилання: www.hcj.gov.ua/video/295, мітка часу з 0:56:32 по 0:57:43).
Як вказав під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокат Демидюк О.Б. та викладено у письмових поясненнях судді Ємеляьнова А.С., дійсно, 12 лютого 2014 року суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. надсилала Президенту України, Голові Вищої ради юстиції, Голові Ради суддів України звернення стосовно здійснення суддею Ємельяновим А.С. тиску на суд, втручання у діяльність суддів щодо здійснення ними правосуддя під час проведення виробничої наради, що відбулася 7 лютого 2014 року у господарському суді міста Києва.
Зазначене вище звернення Радою суддів України, Вищою радою юстиції та Адміністрацією Президента України було надіслано для вивчення та розгляду до Ради суддів господарських судів України.
Розпорядженням виконувача обов’язків Голови Ради суддів господарських судів України Власова Ю.Л. від 28 березня 2014 року № 3 для розгляду вказаного звернення було створено робочу групу Ради суддів господарських судів України у складі заступника Голови Ради суддів господарських судів України Власова Ю.Л., секретаря Ради суддів господарських судів України Шевчук С.Р. та члена Ради суддів господарських судів України Картере В.І., а також визначено, що вказана робоча група має у строк до 4 квітня 2014 року перевірити викладені у зверненні судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. обставини та надати відповідний висновок.
Вказаною робочою групою Ради суддів господарських судів України 2, 3 та 4 квітня 2014 року проводилися засідання з розгляду звернення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. за участю самого заявника, а також суддів господарського суду міста Києва Блажівської О.Є., Босого В.П., Ващенко Т.М., Івченка А.М., Мельника В.І. та Паламаря П.І.
Відповідно до рішення Ради суддів господарських судів України від 6 квітня 2014 року № 298 звернення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. з матеріалами робочої групи Ради суддів господарських судів України з цього питання було надіслано до Ради суддів України.
Рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 20 прийнято рішення про відсутність загрози незалежності судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. на підставі обставин, викладених нею у відповідному зверненні.
На думку представника судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвоката Демидюк О.Б., рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 20 як органу суддівського самоврядування, уповноваженого на розгляд повідомлень про загрозу незалежності судді (на час надіслання і розгляду звернення), звернення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. вже вирішене і встановлено відсутність загрози незалежності судді.
Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не погоджується із зазначеними вище доводами представника судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвоката Демидюка О.Б. з огляду на зазначене.
Відповідно до частини третьої статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час надіслання і розгляду звернення) суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов’язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.
Частиною першою статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час надіслання і розгляду звернення) встановлено, що дисциплінарне провадження – це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснює, зокрема, Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України (пункт 2 частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час направлення і розгляду звернення судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б.).
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що Рада суддів України рішенням від 25 квітня 2014 року № 20 в межах встановлених законом повноважень розглянула питання щодо загрози незалежності судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б., а питання дисциплінарної відповідальності судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. за дії, що можуть мати ознаки порушення присяги чи складу іншого дисциплінарного проступку, за повідомленням судді господарського суду міста Києва Пригунової А.Б. не було предметом розгляду уповноваженим дисциплінарним органом.
Також представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б. у письмових поясненнях та у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висловлено думку, що подання до Вищої ради юстиції 25 листопада 2016 року скарги Іванової К.І. від 17 листопада 2016 року з проханням притягнути суддю Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. до дисциплінарної відповідальності здійснено «анонімною» особою.
Як вказала під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя представник судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокат Демидюк О.Б., задля уникнення сумнівів в існуванні скаржника Іванової К.І. або в достовірності підпису цієї особи нею було ініційовано телефонний дзвінок за номером телефону, зазначеним у дисциплінарній скарзі.
Відтворенням у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя аудіозапису телефонної розмови, наданого представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б., встановлено, що особа під час телефонної розмови повідомила, що вона дійсно готувала та подавала цю скаргу; підтвердила, що працює у ТОВ «еПраво»; скарга подавалася на прохання клієнта фірми – фізичної особи; станом розгляду скарги вона не цікавиться.
Як зазначила представник судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокат Демидюк О.Б., ознайомившись з інформацією, розміщеною у мережі Інтернет за посиланням: www.epravo.com, вона з’ясувала, що Іванова Катерина у вказаному ТОВ не працює.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відхиляє вказані доводи, оскільки представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б. не надано переконливих, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що скарга Іванової К.І., яка була підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., є «анонімною», оскільки навіть надані представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б. аудіозапис розмови та письмові пояснення свідчать, що ця особа дійсно готувала та подавала скаргу до Вищої ради юстиції.
Суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. під час допиту у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя як свідка підтвердила факт тиску та втручання у її діяльність як судді з боку колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.
Зокрема, зазначила, що «виступ» колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. на виробничій нараді суддів господарського суду міста Києва 7 лютого 2014 року вона сприйняла як неправомірний вплив на її безсторонність, здійсненний шляхом спонукання та тиску, а отже, як втручання у процес здійснення судочинства.
Крім того, суддя господарського суду міста Києва Пригунова А.Б. підтвердила, що під час особистих зустрічей у 2013 році із нею з метою впливу на прийняття потрібних йому рішень суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. наполягав на задоволенні нею позовних вимог у справах за участю КП «Київтранспарксервіс» та низці інших справ, номери яких вона повідомила органу досудового розслідування та наразі не може надати цю інформацію Другій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, оскільки така інформація може стосуватися таємниці слідства.
Кваліфікуючи дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.
Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами частин першої – п’ятої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб із метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Крім того, вказаною нормою встановлено обов’язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних і юридичних осіб та їх об’єднань поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Аналогічні правові положення стосовно незалежності судді та заборони втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя передбачалися статтями 6 та 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С. зазначених у цій дисциплінарній справі дій.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних чи фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є: непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах; встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до судів вищого рівня та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ; витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати; прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»).
Пунктом 22 розділу III Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 1098 засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року) встановлено, що принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. У процесі прийняття рішень судді мають бути незалежними та неупередженими, а також мати можливість діяти без будь-яких обмежень, впливу, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання будь-яких органів влади, зокрема внутрішніх органів судової влади. Ієрархічна організація судової влади не повинна підривати незалежність суддів.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді.
Принцип незалежності суддів полягає у повній свободі судді розглядати і виносити рішення у справах, які надані на розгляд суду; будь-хто зовні – уряд, групи тиску, приватні особи або інші судді – не повинні втручатися чи намагатися втручатися в хід розгляду справ суддею та винесення рішення по ньому.
Відповідно до пункту 1.4 вказаних Бангалорських принципів у випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від колег по суду.
З огляду на зазначені норми національного та міжнародного законодавства Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що при виконанні своїх обов’язків суддя не підпорядкований нікому. Він керується тільки законом та власною совістю та відповідає тільки перед ними. Будь-яка ієрархічна організація судової влади та будь-які відмінності за званням, чином (посадою) не повинні впливати на право судді вільно виносити судові рішення без стороннього впливу та думки.
Посада голови суду та його заступника не надає права керівництву суду втручатися в діяльність суддів зі здійснення правосуддя.
Згідно із частиною п’ятою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Ємельяновим А.С. викладених вище дій) перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом, з дотриманням обов’язків, які випливають зі статусу судді. Аналогічну правову норму містить частина дванадцята статті 20 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що адміністративна діяльність судді Ємельянова А.С. на посаді заступника Голови Вищого господарського суду України не виключає наявності прав та обов’язків судді, які були визначені статтею 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Ємельяновим А.С. викладених вище дій) та які встановлені статтею 56 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Ємельяновим А.С. викладених вище дій) суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Згідно із частиною другою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Ємельяновим А.С. викладених вище дій) порушенням суддею присяги, з-поміж іншого, є: вчинення дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Відповідно до пунктів 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Згідно з положеннями частини восьмої статті 109 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що за змістом пункту 1 частини восьмої цієї самої статті застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, якими можуть бути визнані, зокрема, факти допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, або допущення суддею іншого грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду (пункти 1 та 7 частини дев’ятої статті 109 згаданого Закону).
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Отже, із внесенням змін до законодавства підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та/чи пом’якшення або скасування відповідальності за таку поведінку в цій частині не змінились.
За таких обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що, перебуваючи на посадах Голови Ради суддів господарських судів України та заступника Голови Вищого господарського суду України, суддя Ємельянов А.С., використовуючи своє службове становище, 7 лютого 2014 року прибув на виробничу нараду (збори) суддів господарського суду міста Києва та під час свого виступу на вказаній нараді здійснив неправомірний вплив на безсторонність суддів господарського суду міста Києва, зокрема на суддю Пригунову А.Б., а також шляхом спонукання та тиску здійснив втручання у процес здійснення судочинства суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б. у справах, що перебували у її провадженні в період до 2014 року, у яких, як він зазначав, вбачається «державне питання».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради вважає, що вказані дії вчинені суддею Вищого господарського суду України Ємельяновим А.С. свідомо та з очевидним розумінням значення свого виступу 7 лютого 2014 року на виробничій нараді (зборах) суддів господарського суду міста Києва.
Перевіркою встановлено, що дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. у період із 2013 року по 2014 рік включно свідчать про його втручання у процес здійснення судочинства суддею господарського суду міста Києва Пригуновою А.Б., вирішення конкретних судових справ, перешкоджання здійсненню судами правосуддя на визначених законом засадах, тиск на суддів шляхом спонукання, погроз, шантажу та іншого протиправного впливу.
Міжнародні стандарти визначають, що незалежність суду є однією з основоположних ознак демократичного суспільства.
Більш того, закріплена у міжнародних та національних актах засада незалежності суду вже давно розглядається і як стандарт особистого статусу судді. Положення щодо судової незалежності закріплені і в Основних принципах незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), Рекомендації N (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» (ухвалені Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року), Європейській хартії про закон «Про статус суддів» (8–10 липня 1998 року), Бангалорських принципах поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року), Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 1098 засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року), Висновку № 1 (200) Консультативної ради європейських суддів «Щодо стандартів незалежності судової влади й незмінюваності суддів» (від 1 січня 2001 року), Плані дій щодо зміцнення правосуддя «Незалежність та неупередженість» (затверджений 13 квітня 2016 року Комітетом міністрів Ради Європи).
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в сукупності дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. у період з 2013 року по 2014 рік включно, зокрема виступ судді Ємельянова А.С. на виробничої нараді суддів господарського суду міста Києва 7 лютого 2014 року, свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, наслідком якого є звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Представником судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокатом Демидюк О.Б. у письмових поясненнях та у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висловлено думку, що, виходячи зі змісту ухвали Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 квітня 2018 року № 1166/2дп/15-18 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С.», датою вчинення суддею Ємельяновим А.С. дисциплінарного проступку, на думку скаржника Іванової К.І., є дата проведення виробничої наради у господарському суді міста Києва – 7 лютого 2014 року, а отже, трирічний строк із дня вчинення ним дисциплінарного проступку закінчився 7 лютого 2017 року.
Як зазначено адвокатом Демидюк О.Б., на підставі наявних у матеріалах дисциплінарної справи відомостей за період із 7 лютого 2014 року по 7 лютого 2017 року строк перебування у відпустках та тимчасової непрацездатності судді Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. становив 285 днів.
Отже, представник судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвокат Демидюк О.Б. наголошує, що встановлений частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» трирічний строк застосування до судді дисциплінарного стягнення із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці закінчився 20 грудня 2017 року.
Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не погоджується із вказаним твердженням представника судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. – адвоката Демидюк О.Б. з огляду на таке.
За змістом норм законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, яка діяла на момент вчинення суддею Ємельяновим А.С. викладених вище дій) законодавцем не було встановлено строків для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з підстави порушення присяги.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в частині одинадцятій статті 109 визначає, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Положення цього Закону щодо застосування строку давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, на думку Другої Дисциплінарної палати, погіршує становище судді порівняно із нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), тому в силу положень статті 58 Конституції України має бути застосована стаття 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), яке передбачає, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Отже, строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності – це передбачений законодавством певний проміжок часу з дня вчинення дисциплінарного проступку і до дня закінчення дисциплінарного провадження (без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці), результатом якого є ухвалення дисциплінарним органом рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Обставини дій судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., які є предметом перевірки, охоплюють часовий проміжок з 2013 року по 2014 рік включно, зокрема дату проведення виробничої наради суддів господарського суду міста Києва – 7 лютого 2014 року.
Згідно з довідкою, наданою головою ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України Соловйовою Л.В. (арк. дисциплінарної справи 94–97), термін тимчасової непрацездатності судді Ємельянова А.С. – з 14 по 30 травня 2014 року, з 30 березня по 3 квітня 2015 року, з 27 по 30 квітня 2015 року, з 6 по 9 грудня 2016 року, з 14 по 16 грудня 2016 року, з 9 по 10 березня 2017 року, з 11 по 24 березня 2017 року, з 25 по 29 березня 2017 року – всього 53 дні.
Крім того, суддя Вищого господарського суду України Ємельянов А.С. перебував відпустках 8, 14, 24 лютого 2014 року, 28 березня 2014 року, 4 квітня 2014 року, з 28 квітня по 8 травня 2014 року, 6 червня 2014 року, з 7 липня по 1 серпня 2014 року, 18 серпня 2014 року, з 21 по 22 серпня 2014 року, з 26 по 27 серпня 2014 року, 1 вересня 2014 року, з 25 по 26 вересня 2014 року, 10 жовтня 2014 року, з 13 по 17 жовтня 2014 року, з 23 по 24 жовтня 2014 року, 31 жовтня 2014 року, з 7 по 14 листопада 2014 року, з 26 по 31 грудня 2014 року, з 5 по 6 січня 2015 року, 31 січня 2015 року, з 23 по 27 лютого 2015 року, 10, 25 березня 2015 року, з 26 по 31 березня 2015 року, 8 квітня 2015 року, з 5 по 8 травня 2015 року, 2 червня 2015 року, з 11 по 12 червня 2015 року, 15, 19 червня 2016 року, з 30 червня по 3 липня 2015 року, з 13 по 14 липня 2015 року, 24, 31 липня 2015 року, з 5 по 6 серпня 2015 року, з 7 по 28 серпня 2015 року, з 3 по 4 вересня 2015 року, 18, 25 вересня 2015 року, з 30 вересня по 2 жовтня 2015 року, 13 жовтня 2015 року, з 15 по 16 жовтня 2015 року, з 2 по 6 листопада 2015 року, 27 листопада 2015 року, 9, 18, 22, 25 грудня 2015 року, з 28 грудня по 6 січня 2016 року, 16, 29 січня 2016 року, з 4 по 5 лютого 2016 року, 12 лютого 2016 року, з 15 по 26 лютого 2016 року, 12 березня 2016 року, з 23 по 25 березня 2016 року, з 6 по 7 квітня 2016 року, 8, 15, 29 квітня 2016 року, з 4 по 6 травня 2016 року, 10 травня 2016 року, 3 червня 2016 року, з 9 по 10 червня 2016 року, 17 червня 2016 року, з 1 по 2 липня 2016 року, 15 липня 2016 року, з 18 липня по 12 серпня 2016 року, з 31 серпня по 2 вересня 2016 року, 9, 23 вересня 2016 року, з 12 по 13 жовтня 2016 року, з 17 по 18 жовтня 2016 року, з 4 по 11 листопада 2016 року, 13 грудня 2016 року, з 29 по 30 грудня 2016 року, з 3 по 6 січня 2017 року, з 4 по 7 квітня 2017 року, з 18 по 20 квітня 2017 року, з 27 квітня по 5 травня 2017 року, з 2 по 7 червня 2017 року, 9 червня 2017 року, з 15 по 16 червня 2017 року, з 22 по 23 червня 2017 року, з 26 по 27 червня 2017 року, з 29 червня по 28 липня 2017 року, з 15 по 23 серпня 2017 року, з 28 серпня по 4 вересня 2017 року, з 14 по 15 вересня 2017 року, з 21 по 22 вересня 2017 року, з 5 по 6 жовтня 2017 року, з 9 по 13 жовтня 2017 року, 20 жовтня 2017 року, з 26 по 27 жовтня 2017 року, з 30 жовтня по 3 листопада 2017 року, з 7 по 8 грудня 2017 року, з 14 по 15 грудня 2017 року, з 22 грудня по 7 січня 2018 року, з 18 по 19 січня 2018 року, з 22 січня по 16 квітня 2018 року – всього 445 днів.
Виходячи зі встановлених обставин, зазначений строк застосування дисциплінарного стягнення не сплинув.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, у тому числі, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Вирішуючи питання про притягнення судді Ємельянова А.С. до дисциплінарної відповідальності Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує дані про особу судді та його позитивну характеристику, проте зважаючи на характер допущених суддею правопорушень, які свідчать, що ним створено та запроваджено протиправні форми позапроцесуального керування судовою системою, а також наслідки, які настали за результатами вчинених діянь – формування у суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув із моменту здійснення ним зазначених вище дій.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Вищого господарського суду України Ємельянова Артура Станіславовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення його з посади.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
