X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
14.05.2021
1027/1дп/15-21
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Яцюк Ірини Миколаївни, Поліщук Світлани Василівни щодо судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Федора Анатолійовича,

 

встановила:

 

29 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № КО-1870/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Яцюк І.М., Поліщук С.В. від 24 березня 2021 року на дії судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А. при розгляді справи № 753/18928/19 за позовом ОСОБА1, ОСОБА2 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бориса Гмирі 6» (далі – ОСББ «Бориса Гмирі 6») про скасування рішення загальних зборів.

У дисциплінарній скарзі її автори зазначають, що вказана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з порушенням строку розгляду справи (27 вересня 2019 року надійшла позовна заява, 27 вересня 2020 року справу розглянуто з ухваленням, на думку скаржників, незаконного та необґрунтованого рішення суду).

Скаржники вказують, що вони надали суду всі необхідні докази, пояснення та документальні підтвердження.

Також зазначають, що відповідач жодного разу в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, однак суддя Каліушко Ф.А. за заявою відповідача відкладав розгляд справи, незважаючи на те, що суд може розглядати такі справи без нього. Автори скарги вважають це штучним затягуванням розгляду справи.

Також автори скарги зазначають, що станом на день подання дисциплінарної скарги вони не отримали належним чином рішення суду.

З цього приводу, а також з приводу оприлюднення судового рішення вони ще 20 жовтня 2020 року зверталися до судді Каліушка Ф.А., але досі жодної відповіді на запит та копії рішення не отримали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 березня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. для здійснення попередньої перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А., оскільки в діях судді не міститься ознак дисциплінарних проступків, які відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А. з огляду на таке.

У вересні 2019 року до Дарницького районного суду міста Києва звернулася ОСОБА1 та ОСОБА2 з позовом до ОСББ «Бориса Гмирі 6» про скасування рішення загальних зборів (справа № 753/18928/19).

Вказаний позов на підставі автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 30 вересня 2019 року був переданий у провадження судді Каліушка Ф.А.

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А. від 10 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі № 753/18928/19. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання на 28 січня 2020 року о 12 год. 30 хв.

В судове засідання 28 січня 2020 року відповідач не забезпечив явку свого представника у зв’язку з клопотанням керівника ОСББ «Бориса Гмирі 6» та перебуванням його на лікарняному, розгляд справи було відкладено на 21 квітня 2020 року.

В судове засідання 21 квітня 2020 року позивачі та представник відповідача не з’явилися, будь-яких клопотань від учасників справи не надходило, та у зв’язку з введенням в Україні карантинних заходів, розгляд справи було відкладено на 24 вересня 2020 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 вересня 2020 року за участі представника позивача ОСОБА1 – ОСОБА3, за результатами розгляду справи було ухвалено рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА1 та ОСОБА2 до ОСББ «Бориса Гмирі 6» про скасування рішення загальних зборів.

Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА1 18 грудня 2020 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 3 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року – без змін.

В мотивувальній частині постанови апеляційного суду зазначено, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено наявні у справі докази та дана їм належна правова оцінка, правильно встановлено обставини справи, в результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Автори дисциплінарної скарги вказують на порушення суддею Каліушком Ф.А. строків розгляду справи № 753/18928/19 у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до статті 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Проведеною попередньою перевіркою також встановлено, що розгляд справи № 753/18928/19 тривав з перевищенням строку, визначеного статтею 275 ЦПК України (ухвалою від 10 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, рішенням суду від 24 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог).

З інформації, надісланої до Вищої ради правосуддя керівником апарату Дарницького районного суду міста Києва Реверук В.С. вбачається, що з 1 січня 2019 року по листопад 2020 року в Дарницькому районному суді міста Києва фактично працювало 15 суддів.

Суддя Каліушко Ф.А. розглядає судові справи в порядку кримінального, адміністративного, та цивільного судочинства, а також справи про адміністративні правопорушення.

В його провадженні за період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року перебувало справ: 984 кримінального судочинства, 78 адміністративного судочинства, 1671 цивільного судочинства та 450 матеріалів про адміністративні правопорушення. За вказаний період суддею Каліушком Ф.А. розглянуто справ: 980 кримінального судочинства, 64 адміністративного судочинства, 1108 цивільного судочинства та 447 матеріалів про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вказані показники роботи судді Каліушка Ф.А., слід зазначити, що він мав значне навантаження.

У своїх письмових поясненнях суддя Дарницького районного суду Каліушко Ф.А. вказав, що порушення строків розгляду справи зумовлено значним навантаженням.

Крім того, Дарницьким районним судом міста Києва надано інформацію щодо відпусток судді Каліушка Ф.А. з якої вбачається, що за час розгляду справи № 753/18928/19 вказаний суддя перебував у щорічній основній відпустці з 30 грудня 2019 року по 12 січня 2020 року, 30 та 31 березня 2020 року, з 4 по 8 травня 2020 року, з 20 липня по 7 вересня 2020 року.

Також про значне навантаження на усіх суддів Дарницького районного суду міста Києва в цілому вказує і номер справи (справа за позовом ОСОБА1 та ОСОБА2 має номер 753/18928/19).

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (чинної на час надходження позовної заяви до суду) кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою документообігу суду автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Номер справи має наступний формат: код суду/порядковий номер в цьому році/рік реєстрації.

Отже цифра в єдиному унікальному номері справи 18928 є порядковим номером справи в 2019 році, а саме станом на 30 вересня 2019 року (день надходження позовної заяви ОСОБА1, ОСОБА2 до суду та дата внесення до системи автоматизованого розподілу).

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Поняття розумного строку є оціночним. У кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі.

Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні мати високий рівень професійної свідомості та виконувати свої обов’язки ретельно з метою дотримання вимог щодо прийняття рішень у розумний строк.

Також у вказаному Висновку зазначено, що для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.

У пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце негідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.

Стосовно строку надсилання копії судового рішення до ЄДРСР необхідно вказати таке.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Відповідно до даних ЄДРСР електронний примірник рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року надіслано судом до Реєстру 17 листопада 2020 року, тобто з порушенням строку, визначеного Порядком.

Отже, враховуючи інформацію щодо навантаження судді, обставин, які б свідчили про допущення суддею дій, що можуть свідчити про умисне або через недбалість, несвоєчасне надання суддею копії рішення для надсилання до ЄДРСР не встановлено. Об’єктивним у цьому випадку буде визнання, що на тривалість надсилання рішення до ЄДРСР вплинуло навантаження судді.

Крім того, слід зауважити, що для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку важливо констатувати очевидну безпідставність недотримання строків. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично свідчити про наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), у якій, зокрема, зазначено, що протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та / або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків, встановлених законом. Сам лише факт недотримання строку не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.

Отже, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддею Каліушком Ф.А. несвоєчасно надано копію рішення суду від 24 вересня 2019 року для його внесення до ЄДРСР, проте таке порушення не є наслідком умислу або недбалості, як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку, а їх недотримання обумовлено об’єктивними причинами, а саме: значним судовим навантаженням.

Щодо ненадіслання судом копії рішення суду авторам скарги варто вказати таке.

В ухвалі Київського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, якою було залишено апеляційну скаргу ОСОБА1 без руху та надано строк на усунення недоліків, зазначено, що як убачається із матеріалів справи, 24 вересня 2020 року справу судом першої інстанції розглянуто у порядку спрощеного провадження та направлено учасникам копії ухваленого рішення.

Однак, жодної інформації про вручення чи не вручення учасникам справи копій оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.

При цьому, як вказав апеляційний суд, слід відмітити, що в матеріалах справи міститься запит ОСОБА1 та ОСОБА2 щодо направлення учасникам справи копій ухваленого судового рішення (а.с. 88).

У відповідь на заяву ОСОБА1 судом першої інстанції повідомлено про те, що копії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року судом першої інстанції направлено учасникам справи у цей же день.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

З огляду на викладене, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддею Дарницького районного суду міста Києва Каліушком Ф.А. дійсно під час розгляду справи № 753/18928/19 не було дотримано визначеного статтею 275 ЦПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак таке порушення зумовлене об’єктивними причинами, зокрема, значним навантаженням, та не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Встановлені обставини не дають підстав для висновку про наявність умислу або недбалості чи неналежного ставлення судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Ф.А. до службових обов’язків та не можуть свідчити про безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку встановленого законом, крім того, доводи скарги частково зводяться до незгоди із процесуальними діями судді, а тому такі дії судді не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також доводи скарги фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням від 24 вересня 2020 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи викладені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Дарницького районного суду міста Києва Каліушка Федора Анатолійовича.

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя                            Н.С. Краснощокова

 

Члени Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя                                                             В.Г. Суховий

                                                                                                                                                                             С.Б. Шелест