Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сябро Олени Олександрівни щодо судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа Олександра Степановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 01 грудня 2020 року надійшла дисциплінарна скарга Сябро О.О., від 27 листопада 2020 року (єдиний унікальний номер С-3446/1/7-20) на дії судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. під час розгляду справ № 490/2116/20, № 490/9870/19.
У скарзі викладено прохання притягнути суддю Чулупа О.С. до дисциплінарної відповідальності з підстав передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з незаконною відмовою в доступі до правосуддя (у тому числі незаконною відмовою в розгляді по суті позовної заяви), а також у зв’язку з безпідставним затягуванням або не вжиттям заходів щодо розгляду справ № 490/2116/20, № 490/9870/19 протягом строку, встановленого законом, несвоєчасним наданням суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 02 грудня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 18 березня 2021 року (у зв’язку із закінченням терміну повноважень члена Вищої ради правосуддя Худика М.П.) вказану дисциплінарну скаргу передано Плахтій І.Б. для проведення попередньої перевірки.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає: попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті, а також розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, а за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа Олександра Степановича.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Плахтій І.Б., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О.С. з огляду на таке.
Під час попередньої перевірки встановлено, що позовна заява ОСОБА1 до ОСОБА2, третя особа ОСОБА3 про стягнення аліментів у справі № 490/9870/19 надійшла до суду 18 листопада 2019 року. Ухвалою від 19 листопада 2019 року позовна заява була залишена без руху, а 21 грудня 2019 року позовну заяву прийнято суддею Чулупом О.С. до свого провадження та відкрито провадження у справі.
Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 28 січня 2020 року.
У справі №490/2116/20, позовну заяву ОСОБА1 до ОСОБА2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів, яка надійшла до суду 13 квітня 2020 року прийнято суддею Чулупом О.С. до провадження та відкрито провадження у справі 16 квітня 2020 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 16 червня 2020 року в приміщені Центрального районного суду міста Миколаєва.
Скаржник вказувала на безпідставне затягування строків розгляду справи № 490/9870/19, судові засідання в якій відкладалися з невідомих причин, інтервали між засіданнями мали значні часові проміжки, до розгляду справи допущено сторонню особу, яка не мала відповідних документів для підтвердження своїх повноважень. Однак, справи, в розгляді яких зацікавлений суддя знаходять своє вирішення в найкоротший час. При цьому суддя не бере до уваги актуальність предмету розгляду її справи – стягнення аліментів на утримання дитини, що позбавляє права позивача на забезпечення нормального харчування та освіти для дитини. Жодних об’єктивних причин для тривалого розгляду справи не існує, а є нічим іншим як обмеженням доступу до правосуддя.
Також, автор скарги вказує, що друга її позовна заява (цивільна справа № 490/2116/20) теж була розподілена на суддю Чулупа О.С. Усвідомлюючи можливу тривалість розгляду справи, нею було подано заяву про залишення позову без розгляду, однак така заява судом вирішена не була.
Крім того, скаржник також вважає, що суддю Чулупа О.С. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне внесення до ЄДРСР ухвал у справах.
Згідно з положеннями частини другої статті 196 ЦПК України, підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Строки розгляду справи по суті встановлені статтею 210 ЦПК України.
Так, частиною першою, другою вказаної статті визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Одночасно, статтею 3 ЦПК України одною із засад (принципів) цивільного судочинства визначається розумність строків розгляду справи судом.
Під час попередньої перевірки судді Чулупу О.С. запропоновано надати пояснення стосовно обставин, викладених в дисциплінарній скарзі Сябро О.О.
Щодо триваючого розгляду справи № 490/2116/20 суддя Чулуп О.С. у своїх пояснення покликався на наявність об’єктивних підстав, зокрема надходження заяви ОСОБА1 про відвід судді від 28 травня 2020 року (розгляд якої тривав до 17 червня 2020 року), перебування у відпустці та на лікарняному, а також на значне судове навантаження. Вказував, що із 12 суддів Центрального районного суду міста Миколаєва розгляд справ з цивільною спеціалізацією здійснює лише 3 судді.
Щодо строків розгляду та призначення судових засідань у справі № 490/9870/19 суддя Чулуп О.С. у своїх поясненнях вказав на надмірне судове навантаження, яке зумовило тривалість розгляду справи. Також, на строк розгляду справи вплинуло тривале перебуванням судді у нарадчих кімнатах під час розгляду справ № 490/12513/14-к, № 490/8835/18, перебування головуючого судді на лікарняному, а також запровадження карантину на території України та неявка сторін. Разом з тим, 27 травня 2020 року позивачем у справі ОСОБА1 було подано заяву про відвід судді Чулупа О.С., в задоволенні якої суддею Гуденко О.А. було відмовлено 17 червня 2020 року і повернуто справу для продовження розгляду лише 25 червня 2020 року.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема у зв’язку із безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Отже, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді ознак вказаного дисциплінарного проступку, зокрема невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, чи безпідставного її затягування, є встановлення обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв’язку із безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом або умисним вчиненням дій, що мали наслідком затягування строків розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» визначено, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
У пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено, що «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», в тому числі, затверджено Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.
Із зазначених показників розраховано середні витрати часу на розгляд справ, згідно з якими тривалість розгляду справи за спорами в порядку цивільного та адміністративного судочинства може становити від 1 до 13 годин залежно від категорії спору.
Із інформації суду, отриманої на запит члена Вищої ради правосуддя, вбачається, що у період часу з 13 квітня 2020 року по 25 листопада 2020 року у провадженні судді Чулупа О.С. перебувало 2003 справ, із них розглянуто 714 справ.
З інформації, наданої суддею Чулупом О.С. встановлено, що суддя Чулуп О.С. не здійснював правосуддя у зв’язку з перебуванням у відпустках: з 17 серпня по 21 серпня 2020 року включно, з 25 серпня по 02 вересня 2020 року включно, 03 вересня по 18 вересня 2020 року включно (наказ № 47-о/с від 05 серпня 2020 року); з 18 серпня по 21 серпня 2020 року включно, з 25 серпня по 02 вересня 2020 року включно, 03 вересня по 18 вересня 2020 року включно, 21 вересня 2020 року (наказ № 55-о/с від 17 серпня 2020 року).
Отже, обставин, які б свідчили про допущення суддею дій, що можуть свідчити про затягування строків розгляду справ № 490/9870/19 та № 490/2116/20 чи про безпідставне невчинення дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, передбаченого законодавством, не встановлено. Об’єктивним у цьому випадку буде визнання, що на строки розгляду судових справ вплинуло надмірне судове навантаження, тривалість розгляду справ зумовлена об’єктивними причинами, у тому числі поданою ОСОБА1 заявою про відвід судді, перебуванням судді у відпустці та на лікарняному, неявка в судове засідання учасників.
За таких обставин відсутні підстави для твердження, що невиконання вимог процесуального законодавства в частині строків розгляду судових справ мало місце через безпідставне невчинення суддею дій, спрямованих на розгляд справи у визначені законом строки чи через умисне вчинення дій, спрямованих на затягування строків розгляду справ.
Що стосується невирішення суддею Чулупом О.С. заяви позивача в межах цивільної справи № 490/2116/20 про залишення позову без розгляду, то перевіркою встановлено наступне.
05 жовтня 2020 року суддею Чулупом О.С. було отримано цивільну справу № 490/2116/20 після вирішення питання щодо відводу суддею Центрального районного суду міста Миколаєва Черенковою Н.П., для продовження розгляду та в цей же день було призначено розгляд справи у зв’язку з великою завантаженістю на 19 січня 2021 року.
09 жовтня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА1 про залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Розгляд заяв та клопотань поданих учасниками справи проводиться відповідно до статі 222 ЦПК України, та передбачає їх вирішення після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Оскільки, позивачем ОСОБА1 заява про залишення позову без розгляду подана після вирішення питання про відкладення розгляду справи на 19 січня 2021 року, таке клопотання могло бути вирішене судом лише в наступному судовому засіданні з урахуванням думки інших учасників справи.
Щодо несвоєчасного надіслання ухвали про відкриття провадження від 16 квітня 2020 року у справі № 490/2116/20 до Єдиного державного реєстру судових рішень, під час попередньої перевірки встановлено таке.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Пунктом 1 Розділу X «Відповідальність за надсилання до Реєстру інформаційних ресурсів» Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 встановлено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 квітня 2020 року про відкриття провадження у справі № 490/2116/20 надіслано до Реєстру – 11 червня 2020 року, зареєстровано – 12 червня 2020 року, оприлюднено – 15 червня 2020 року.
Твердження скаржника, що суддя Чулуп О.С. надіслав копію ухвали про відкриття провадження у справі № 490/2116/20 із перевищенням строку знайшли своє підтвердження під час перевірки, однак встановлено, що такі його дії обумовлені надмірним навантаженням.
Зокрема, як вбачається із моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, у період часу з 13 квітня 2020 року по 09 жовтня 2020 року (з дати надходження позовної заяви по дату надходження позовної заяви без розгляду) суддею Чулупом О.С., із врахуванням перебування судді у відпустці та на лікарняному, було надіслано до Реєстру 1049 судових рішень, що вказує на надмірне навантаження судді.
Таким чином, відомостей, про наявність у діях судді Чулупа О.С. ознак дисциплінарних проступків, що полягають у безпідставному затягуванні або невжитті заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, несвоєчасному наданні суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень не встановлено, а встановлені факти вказують на відсутність у його діях вини у формі умислу або недбалості як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку.
Виявлення лише факту недотримання передбачених законом строків та невчасності дій не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа Олександра Степановича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
