Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого –Бойка А.М., членів Нежури В.А., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Генеральної прокуратури України за підписом заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіної Наталії Віталіївни, суддів Марківського районного суду Луганської області Дідоренко Анжеліки Едуардівни, Шкирі Віри Миколаївни, судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Людмили Миколаївни, судді Старобільського районного суду Луганської області Воронкіна Олександра Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 вересня 2018 року за вх. № 7871/0/8-18 надійшла дисциплінарна скарга Генеральної прокуратури України за підписом заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. (далі – керівник САП) на дії судді Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіної Н.В., суддів Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., Шкирі В.М., судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М., судді Старобільського районного суду Луганської області Воронкіна О.А.
Скаржник просив притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з допущенням ними поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручанням у процес здійснення правосуддя іншими суддями.
Керівник САП просив також притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів Крівоклякіну Н.В. та Осіпенко Л.М. у зв’язку з неповідомленням ними Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя; суддів Крівоклякіну Н.В., Дідоренко А.Е., Осіпенко Л.М. у зв’язку з використанням статусу судді з метою незаконного отримання ними або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги керівника САП член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. склав вмотивований висновок про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіної Н.В., суддів Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., Шкирі В.М., судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М., судді Старобільського районного суду Луганської області Воронкіна О.А.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіної Н.В., суддів Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., Шкирі В.М., судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М., судді Старобільського районного суду Луганської області Воронкіна О.А. з огляду на таке.
Крівоклякіна Наталія Віталіївна Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 призначена на посаду судді Кіровського міського суду Луганської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 83/2015 переведена у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області.
Дідоренко Анжеліка Едуардівна Указом Президента України від 17 березня 2007 року № 212/2007 призначена на посаду судді Жовтневого районного суду міста Луганська строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2012 року № 4577-VI обрана на посаду судді Жовтневого районного суду міста Луганська безстроково, Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 переведена на роботу на посаді судді Марківського районного суду Луганської області.
Шкиря Віра Миколаївна Указом Президента України від 7 листопада 2013 року № 620/2013 призначена на посаду судді Кіровського міського суду Луганської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 переведена у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Марківського районного суду Луганської області.
Осіпенко Людмила Миколаївна Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 переведена з посади судді Жовтневого районного суду міста Луганська на роботу на посаді судді Сватівського районного суду Луганської області.
Воронкін Олександр Анатолійович Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 призначений на посаду судді Старобільського районного суду Луганської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначений на посаду судді Старобільського районного суду Луганської області.
13 квітня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ________________ внесено відомості щодо повідомлення 1 липня 2017 року про підозру: ОСОБА_24 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та ОСОБА_1 – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Луганської області від 7 лютого 2017 року № 258цт надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_24.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № __________________ прокурором групи прокурорів 30 травня 2018 року винесено постанову про закриття досудового розслідування щодо підозрюваних ОСОБА_24 та ОСОБА_1 у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також про закриття вказаного кримінального провадження за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369 КК України, у зв’язку із встановленням відсутності складу кримінальних правопорушень.
Разом із тим автор скарги зазначив, що в матеріалах досудового розслідування містяться фактичні дані про непоодинокі випадки вчинення суддею Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_24 та іншими суддями дій, які мають ознаки істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Справа № 433/421/17 за позовом ОСОБА_2 до Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування
Автор скарги зазначив, що 2 березня 2017 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Крівоклякіну Н.В. визначено для одноособового розгляду вказаної справи.
Згідно із протоколом від 10 квітня 2017 року № 20/7743 за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП (справа оперативної перевірки) № _____ 2 березня 2017 року суддя ОСОБА_24, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в будівлі суду, обговорила з ОСОБА_1 питання призначення розгляду справи за позовом ОСОБА_2 на 10 березня 2017 року та необхідності витребування доказів у справі. Після цього ОСОБА_1 передала ОСОБА_24 пакунок, ймовірно, загорнуті в нього грошові кошти (як неправомірну вигоду), зазначивши при цьому суму. Того самого дня, 2 березня 2017 року, Крівоклякіна Н.В. постановила ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі, 10 березня 2017 року постановила ухвали про призначення судового розгляду та про витребування доказів, 28 березня 2017 року винесла рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.
Справа № 433/434/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності
Скаржник зазначив, що 3 березня 2017 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Крівоклякіну Н.В. визначено для одноособового розгляду вказаної справи.
Згідно із протоколом від 10 квітня 2017 року № 20/7743 за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП № ___ суддя ОСОБА_24 6 березня 2017 року, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, одержала від невстановленої особи, ймовірно, неправомірну вигоду. Після цього суддя погодила із вказаною особою обставини розгляду справи, а саме пообіцяла розглянути її до своєї запланованої відпустки (з 27 березня 2017 року), призначивши цю справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 13 березня 2017 року. Того самого дня, 6 березня 2017 року, суддя Крівоклякіна Н.В. постановила ухвалу про відкриття провадження в зазначеній справі та призначила справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 13 березня 2017 року.
У подальшому, 13 березня 2017 року, суддя Крівоклякіна Н.В. постановила ухвали про витребування доказів у справі та призначення судового розгляду справи на 20 березня 2017 року. За результатами судового розгляду справи, 29 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. ухвалила рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.
Справа № 433/357/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
20 лютого 2017 року автоматизованою системою документообігу суду для одноособового розгляду вказаної справи визначено суддю Крівоклякіну Н.В.
21 лютого 2017 року суддя постановила ухвалу про залишення позову без руху, 24 лютого 2017 року – ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у попередньому судовому засіданні, 6 березня 2017 року – ухвалу про призначення справи до розгляду на 13 березня 2017 року.
Скаржник зазначив, що згідно із протоколом від 10 квітня 2017 року № 20/7743 за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП № ____ суддя ОСОБА_24 13 березня 2017 року, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, одержала від ОСОБА_7, ймовірно, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2 тисяч гривень, висловивши невдоволення її розміром. Разом із тим під час розмови вони обговорили обставини розгляду вказаної та інших справ, а також домовилися закінчити розгляд справи за позовом ОСОБА_5. 13 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. ухвалила рішення про задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_5.
Справа № 433/435/17 за позовом ОСОБА_8, в інтересах якої діє ОСОБА_9, до Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області, третя особа – Троїцька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування
3 березня 2017 року автоматизованою системою документообігу суду суддю Крівоклякіну Н.В. визначено для одноособового розгляду вказаної справи. 6 березня 2017 року суддя постановила ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду на 14 березня 2017 року.
Згідно із протоколом від 10 квітня 2017 року № 20/7743 за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП № ___ суддя ОСОБА_24 14 березня 2017 року зустрілася із ОСОБА_9 та обговорила зазначені у позовній заяві обставини, після чого вони погодили призначення справи до розгляду на 21 березня 2017 року та витребування доказів. Після цього ОСОБА_9 протягнув судді ОСОБА_24 аркуш паперу, на якому, ймовірно, було зазначено суму неправомірної вигоди, з якою вказана суддя погодилася. Того самого дня у вказаній справі суддею були постановлені ухвали про призначення справи до розгляду та витребування доказів. 31 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. ухвалила рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_8 були задоволені в повному обсязі.
Таким чином, скаржник вказав, що під час розгляду справ № 433/421/17, № 433/434/17, № 433/357/17 та № 433/435/17 суддя Крівоклякіна Н.В. своїми діями допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суддів; упродовж п’яти днів не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до неї учасників судового процесу чи інших осіб з приводу конкретних справ, що перебувають у її провадженні, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб; використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 433/478/17 за позовом ОСОБА_10, інтереси якого представляє ОСОБА_11, до ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» про поновлення на роботі (разом із заявою про забезпечення позову)
10 березня 2017 року за результатами автоматизованого розподілу для розгляду вказаної справи одноособово визначено суддю Троїцького районного суду Луганської області Суського О.І. (справа № 433/471/17). Того самого дня представник позивача подав заяву про повернення вказаної позовної заяви та суддею постановлено відповідну ухвалу. 13 березня 2017 року до Троїцького районного суду Луганської області надійшла аналогічна позовна заява. Того самого дня за результатами автоматизованого розподілу було визначено суддю Крівоклякіну Н.В. для одноособового розгляду вказаної справи (№ 433/478/17).
Відповідно до протоколу від 10 квітня 2017 року № 20/7742 за результатами ОТЗ-__ (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) того самого дня суддя ОСОБА_24 телефоном обговорювала обставини вказаної справи з головою Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_25, що було встановлено під час подальшого досудового розслідування.
Скаржник зазначив, що суддя ОСОБА_24 у вказаних розмовах повідомила суддю ОСОБА_25 про необхідність залишення поданої позовної заяви без руху (оскільки ця заява не містить підпису її автора), а також про наявність рішення Ірпінського міського суду Київської області (за позовом тієї самої особи та із тих самих питань), яким у задоволенні позову відмовлено та яке набрало законної сили, у зв’язку із чим вона буде змушена відмовити у задоволенні цього позову відразу після надання вказаного рішення відповідачем у справі. Разом із тим суддя ОСОБА_25 повідомила, що заявників цікавить саме першочергове питання (тобто вжиття заходів забезпечення позову), а також, ймовірно, розмір неправомірної вигоди для судді ОСОБА_24 за прийняття відповідного рішення.
Таким чином, на думку скаржника, суддя ОСОБА_25, діючи від імені невстановлених осіб, зацікавлених у прийнятті рішення про забезпечення цього позову шляхом заборони проводити реєстраційні дії із внесення записів та змін до відомостей про юридичну особу (які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), пов’язаних зі зміною керівника та підписанта – юридичної особи ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», здійснювала втручання в діяльність судді Крівоклякіної Н.В. під час здійснення нею правосуддя у вказаній справі.
Також 13 березня 2017 року суддя ОСОБА_24 під час телефонної розмови із суддею Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_26 розповіла про деталі зазначеної домовленості з ОСОБА_25 та намагалась з’ясувати, який саме розмір неправомірної вигоди вказати за прийняття рішення про забезпечення позову. Натомість суддя ОСОБА_26 запропонувала визначити розмір неправомірної вигоди залежно від ризику, однак самій суму не називати, а поцікавитися сумою в тих осіб, з якими суддя ОСОБА_25 веде переговори.
15 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. постановила ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_10 без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Під час телефонних розмов 17 та 19 березня 2017 року суддя ОСОБА_25 повідомила суддю ОСОБА_24 про намір зустрітися із зацікавленою особою та забрати неправомірну вигоду, однак ця особа хоче отримати ухвалу про забезпечення позову. Натомість суддя ОСОБА_24 повідомила, що підписана позовна заява до суду не надійшла, а тому ухвала про забезпечення позову постановлена нею не буде. Вказані судді домовились між собою, що 20 березня 2017 року представники позивача нададуть судді ОСОБА_24 підписані документи та отримають від неї копію ухвали про забезпечення позову. Також домовились, що ОСОБА_25 під час особистої зустрічі з невстановленою особою забере неправомірну вигоду, яку згодом надішле ОСОБА_24 через службу доставки ТОВ «Нова Пошта».
20 березня 2017 року до Троїцького районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_10 до ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» про поновлення на роботі (з додатками), примірник якої був підписаний представником позивача.
Того самого дня суддя Крівоклякіна Н.В. (якій достовірно було відомо про наявність судового рішення за аналогічним позовом, яке набрало законної сили) постановила ухвали про відкриття провадження у справі та забезпечення позову (щодо заборони всім особам, які можуть проводити реєстраційну діяльність, здійснювати реєстраційні дії із внесення записів та змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), пов’язані зі зміною керівника та підписанта – юридичної особи ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».
Під час телефонних перемовин суддя ОСОБА_24 повідомила судді ОСОБА_25 про надання копії ухвали представникам позивача, а суддя ОСОБА_25 повідомила про пересилання книжки, в якій буде схована неправомірна вигода для ОСОБА_24.
24 березня 2017 року ОСОБА_24 отримала зазначене відправлення, що підтверджується копією експрес-накладної ТОВ «Нова пошта».
Таким чином, зазначив скаржник, зі змісту вказаних телефонних розмов та копії матеріалів вказаної справи вбачається, що судді ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_26 допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, суддя ОСОБА_25 втрутилася у здійснення правосуддя суддею Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_24 у справі за позовом ОСОБА_10. При цьому, діючи в інтересах невстановлених осіб, ОСОБА_25 схилила ОСОБА_24 до прийняття рішення про застосування заходів забезпечення позову, незважаючи, що їм було відомо про наявність судового рішення за аналогічним позовом, яким відмовлено в його задоволенні і яке набрало законної сили.
Разом із тим скаржник вказав, що суддя Крівоклякіна Н.В. не повідомила відповідні органи про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 433/261/17 за позовом ОСОБА_12 до ГО «Луганський регіональний житловий фонд» про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження та вилучення запису з реєстру іпотек
9 лютого 2017 року за результатами автоматизованого розподілу для одноособового розгляду вказаної справи визначено суддю Крівоклякіну Н.В. 13 лютого 2017 року суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. 22 лютого 2017 року вказану справу призначено до розгляду на 1 березня 2017 року. 30 березня 2017 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Скаржник вказав, що відповідно до протоколу від 10 квітня 2017 року № 20/7742 за результатами ОТЗ-__ (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) 16 лютого 2017 року ОСОБА_24 зателефонувала (як було встановлено під час досудового розслідування) суддя Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_27. Під час розмови ОСОБА_27 повідомила ОСОБА_24 суму, яка, ймовірно, є неправомірною вигодою. Після цього вони обговорили можливість розгляду вказаної справи, судову практику щодо подібних справ (яка нібито є позитивною), можливість виклику відповідача (у разі помилкового зазначення його найменування) через оголошення. Крім того, ОСОБА_24 повідомила про неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позову. Натомість ОСОБА_27 зауважила, що «в разі наявності будь-яких претензій необхідно вказати, що у рішенні пишеться саме так, як зазначено у позові; за інших обставин необхідно звертатися з іншим позовом».
Під час телефонної розмови 29 березня 2017 року судді ОСОБА_27 та ОСОБА_24 погодили питання відкладення засідання у разі, якщо особи (ймовірно, позивачі) до наступного дня (тобто до 30 березня 2017 року) не нададуть квитанції про оплату.
30 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. ухвалила рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено, у тому числі і з мотивів виконання ним договору купівлі-продажу, що підтверджується наданою позивачем квитанцією.
Таким чином, стверджує скаржник, суддя Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. та суддя Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіна Н.В. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Крім того, скаржник наголосив, що суддя Осіпенко Л.М. допустила втручання у здійснення суддею Крівоклякіною Н.В. правосуддя. Водночас суддя Крівоклякіна Н.В. не повідомила відповідні органи про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 433/416/17 за позовом ТОВ «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (суддя Марківського районного суду Луганської області) про стягнення заборгованості за кредитним договором
28 лютого 2017 року за результатами автоматизованого розподілу суддю Крівоклякіну Н.В. визначено для одноособового розгляду вказаної справи. При цьому, наголосив скаржник, ухвала про відкриття провадження у вказаній справі була постановлена лише 23 березня 2017 року.
Як зазначив скаржник, із протоколу від 10 квітня 2017 року № 20/7742 за результатами ОТЗ-__ вбачається, що під час телефонної розмови 13 березня 2017 року суддя ОСОБА_25 повідомила судді ОСОБА_24 про те, що вона їй має «зробити банк». У подальшому співрозмовники обговорили обставини розгляду вказаної справи, а саме наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог та судової практики із цих питань.
31 березня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. постановила ухвалу про призначення судового розгляду у цій справі на 7 квітня 2017 року. Ухвалою від 27 квітня 2017 року судове засідання відкладено на 17 травня 2017 року та витребувано в позивача додаткові докази у справі. При цьому ухвала постановлена без участі представників позивача, від яких надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, а також без участі відповідачів, належно повідомлених шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Троїцького районного суду Луганської області.
Скаржник вказав, що згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 червня 2017 року № 63/20/11416 (проведеного під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року № 01- 7557т/НСД) під час телефонної розмови 17 травня 2017 року судді ОСОБА_25 та ОСОБА_24 обговорювали підстави для відмови в задоволенні позовних вимог. Зокрема, суддя ОСОБА_25 як підставу для відмови в задоволенні позову пропонувала пропущення строків позовної давності, а також відсутність права передачі боргових зобов’язань. 23 травня 2017 року у розмові вони обговорили пропозицію ОСОБА_25 про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що «вона не встигає» (ймовірно, підготувати клопотання із зазначенням підстав для відмови в задоволенні позовних вимог).
Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23 червня 2017 року № 20/12980 (проведеного під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року № 01- 7557т/НСД) під час телефонної розмови 30 травня 2017 року ОСОБА_25 повідомила ОСОБА_24 про заборону адміністративним судом продажу факторинговим компаніям боргів клієнтів банків. У зв’язку із цим співрозмовники спільно погодили як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог наявність неналежного позивача, тобто відсутність у ТОВ «Українська факторингова компанія» права на стягнення заборгованості за зобов’язаннями, які виникли у відповідачів перед банківською установою. Під час телефонної розмови 1 червня 2017 року співрозмовники погодили написання ОСОБА_25 клопотання про витребування доказів у справі та відкладення судового розгляду з огляду на те, що про розгляд справи вона начебто дізналася лише з офіційного веб-сайту суду. При цьому вказані судді визначили, що таке клопотання буде обґрунтованою підставою для чергового відкладення розгляду справи. У подальшому, 2 червня 2017 року, суддя Крівоклякіна Н.В. задовольнила клопотання відповідача ОСОБА_14 у вказаній справі, постановила ухвалу про витребування у позивача додаткових доказів та відклала судовий розгляд до 23 червня 2017 року.
Згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24 червня 2017 року № 20/13860 (проведеного під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року № 01-11518/НСД) під час телефонної розмови 23 червня 2017 року ОСОБА_24 повідомила ОСОБА_25 про неявку представника позивача та ненадання ним витребуваних документів. Також співрозмовники обговорили пропозицію ОСОБА_25 щодо подання зустрічного позову та погодили відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою сторін.
У зв’язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею Крівоклякіною Н.В. 3 серпня 2017 року визначено іншого суддю Троїцького районного суду Луганської області для розгляду вказаної справи. 12 вересня 2017 року в зазначеній справі ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Українська факторингова компанія».
Таким чином, скаржник вважає, що суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е. та суддя Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіна Н.В. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
При цьому, зауважує скаржник, суддя ОСОБА_25 втрутилася у здійснення суддею ОСОБА_24 правосуддя у справі, в якій вона є відповідачем, для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, тобто використала статус судді з метою незаконного отримання вигоди. Натомість Крівоклякіна Н.В. упродовж п’яти днів не повідомила Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до неї учасника судового процесу з приводу конкретної справи, що перебуває в її провадженні, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб.
Справа № 433/812/17 за заявою ОСОБА_15, заінтересована особа – Троїцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області, про встановлення факту родинних відносин та реєстрації шлюбу
За результатами автоматизованого розподілу 4 травня 2017 року для одноособового розгляду вказаної справи визначено суддю Крівоклякіну Н.В. 10 травня 2017 року суддя Крівоклякіна Н.В. постановила ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі. 17 травня 2017 року ухвалено рішення про задоволення зазначеної заяви та встановлення відповідних юридичних фактів.
При цьому, як зазначив скаржник, повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2017 року, тобто з порушенням визначеного частиною третьою статті 209 ЦПК України п’ятиденного строку.
Із протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 червня 2017 року № 63/20/11416 вбачається, що зміст телефонної розмови 16 травня 2017 року між ОСОБА_25 та ОСОБА_24 стосувався саме справи за заявою ОСОБА_15. Водночас ОСОБА_25 зазначила, що їй «привезуть» (ймовірно, предмет неправомірної вигоди), а вона «завтра його відправить». У наступній розмові того самого дня ці співрозмовники обговорили питання передачі вказаного предмета через суддю Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_26 (що вбачається із зафіксованих телефонних розмов).
Під час телефонної розмови 19 травня 2017 року судді ОСОБА_25 та ОСОБА_24 обговорили строки виготовлення судового рішення у вказаній справі та варіант його передачі напряму (ймовірно, заявнику), а також погодили питання щодо запису в рішенні про набрання ним законної сили.
Згідно із протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23 червня 2017 року № 20/12980 суддя ОСОБА_25 3 червня 2017 року зателефонувала судді ОСОБА_24 і повідомила про відмову в проставленні апостилю на рішення у справі за заявою ОСОБА_15, при цьому співрозмовники домовилися про виготовлення ще одного рішення у цій справі.
Таким чином, наголошує скаржник, судді Дідоренко А.Е. та Крівоклякіна Н.В. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Разом з тим суддя Дідоренко А.Е. втрутилася у здійснення правосуддя суддею Крівоклякіною Н.В. у справі № 433/812/17. Водночас суддя Крівоклякіна Н.В. не повідомила відповідні органи про випадок втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до неї учасника судового процесу чи іншої особи з приводу конкретної справи, що перебуває у її провадженні, якщо таке звернення здійснено в інший спосіб, ніж передбачено процесуальним законодавством, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 418/167/17 за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною третьою статті 305, частиною третьою статті 307 КК України (кримінальне провадження № __________ від 10 січня 2017 року)
Інтереси обвинуваченого у вказаній справі захищає адвокат ОСОБА_17 Справа надійшла до Троїцького районного суду Луганської області за рішенням апеляційного суду Луганської області на підставі пункту 2 частини першої, частини другої статті 34 КПК України. За результатами автоматизованого розподілу 17 березня 2017 року для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Крівоклякіної Н.В., суддів Певної О.С., Суського О.І.
28 березня 2017 року за результатами підготовчого судового засідання у справі призначено судовий розгляд на 5 квітня 2017 року. У цей день розгляд справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді Крівоклякіної Н.В. у відпустці. 24 квітня 2017 року судовий розгляд відкладено на 16 травня 2017 року.
4 травня 2017 року суддя ОСОБА_24 у своєму службовому кабінеті зустрічалася з начальником Троїцького відділу Старобільської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_18, якому повідомила, що суддя Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_27 представляє інтереси осіб, зацікавлених у призначенні ОСОБА_16 покарання, не пов’язаного із триманням під вартою. Під час зустрічі намагалася погодити з ОСОБА_18 застосування щодо обвинуваченого статті 69 КК України. Крім того, демонструючи чотири пальці, повідомила про поставлені умови (напевно, мінімальний розмір неправомірної вигоди за прийняття цього рішення), зазначивши про трьох осіб у колегії та вказавши на прокурора (тобто четверту особу), після чого ОСОБА_18 погодився ознайомитися з матеріалами справи.
Наведені обставини, як вказує скаржник, підтверджуються протоколом від 1 червня 2017 року № 63/20/11418 за результатами аудіо- та відеоконтролю, проведеного на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року № 01-7557т/НСД.
16 травня 2017 року під час телефонної розмови із суддею ОСОБА_25 суддя ОСОБА_24 обговорювала питання довіри до адвоката ОСОБА_17, пояснивши, що він домовляється з нею через суддю ОСОБА_27. При цьому ОСОБА_25 негативно охарактеризувала ОСОБА_27, зазначивши, що із вказаним адвокатом «можна розмовляти». Судове засідання цього дня було відкладено на 8 червня 2017 року (на 14:00) через відсутність одного із суддів колегії. Ці обставини, як стверджує скаржник, підтверджуються протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 червня 2017 року № 63/20/11416.
8 червня 2017 року під час телефонної розмови із суддею ОСОБА_24 суддя ОСОБА_27 поцікавилася станом розгляду справи, призначеної до розгляду на 14:00, та повідомила про обговорення цієї справи з невстановленою особою з метою ухвалення відповідного судового рішення. Зазначене, наголошує скаржник, підтверджується протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24 червня 2017 року № 20/13860.
8 червня 2017 року судовий розгляд справи відкладено на 5 липня 2017 року. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 липня 2017 року справу направлено для розгляду до Міловського районного суду Луганської області.
Таким чином, вважає скаржник, судді Осіпенко Л.М., Крівоклякіна Н.В., Дідоренко А.Е. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, суддя Осіпенко Л.М. втрутилася у здійснення суддею Крівоклякіною Н.В. правосуддя у вказаній справі, діючи за вказівкою та в інтересах невстановлених осіб, схиляючи вказану суддю до прийняття рішення про призначення обвинуваченому покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Разом із тим суддя Крівоклякіна Н.В. не повідомила відповідні органи про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 409/2318/16 за обвинуваченням ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 309, частиною першою статті 263, частиною четвертою статті 187 КК України
Справа надійшла до Троїцького районного суду Луганської області з апеляційного суду Луганської області для розгляду по суті. За результатами автоматизованого розподілу 21 квітня 2017 року та 30 травня 2017 року для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Крівоклякіної Н.В., суддів Певної О.С., Суського О.І.
Скаржник зазначив, що 21 червня 2017 року судді ОСОБА_24 зателефонував суддя Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_28 і в завуальованій формі вказав розмір неправомірної вигоди за прийняття рішення по суті з призначенням обвинуваченому мінімального покарання. Під час подальшої розмови співрозмовники обговорили можливість застосування до обвинуваченого положень статей 69, 75 КК України та зміни запобіжного заходу. Домовилися також, що суддя ОСОБА_24 ще раз «подивиться справу».
22 червня 2017 року, стверджує скаржник, відбулася ще одна телефонна розмова між цими суддями. ОСОБА_24 повідомила ОСОБА_28 про те, що вказана справа розглядається колегією суддів, та поцікавилася його думкою щодо повідомлення інших суддів колегії про досягнуті ними домовленості. Також під час телефонної розмови судді ОСОБА_28 та ОСОБА_24 домовилися щодо «зарахування терміну перебування обвинуваченого під вартою». При цьому суддя ОСОБА_28 пообіцяв забезпечити визнання обвинуваченим вини у вчиненні трьох інкримінованих йому злочинів та неподання стороною захисту клопотань про зміну запобіжного заходу.
Вказані обставини, звертає увагу скаржник, підтверджуються протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24 червня 2017 року № 20/13860.
У подальшому ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 липня 2017 року задоволено подання голови Троїцького районного суду Луганської області щодо неможливості утворення колегії суддів через обрання судді ОСОБА_24 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, справу передано для розгляду до Лисичанського міського суду Луганської області.
Таким чином, на думку скаржника, судді Воронкін О.А. та Крівоклякіна Н.В. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, суддя Воронкін О.А втрутився у здійснення суддею Крівоклякіною Н.В. правосуддя у справі за обвинуваченням ОСОБА_19, діяв в інтересах обвинуваченого, схиляючи Крівоклякіну Н.В. до прийняття рішення про призначення обвинуваченому найменш суворого покарання. Водночас суддя Крівоклякіна Н.В. не повідомила відповідні органи про випадок втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Справа № 426/7311/17 за позовом ОСОБА_20 до Луганської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
11 квітня 2017 року за результатами автоматизованого розподілу для одноособового розгляду вказаної справи визначено суддю Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. 13 квітня 2017 року суддя Осіпенко Л.М. постановила ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху. 10 травня 2017 року зазначену цивільну справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 19 травня 2017 року на 10:00.
Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 1 червня 2017 року № 63/20/11416 судді ОСОБА_24 11 травня 2017 року зателефонувала невстановлена особа на ім’я ОСОБА_21, яка поцікавилася питанням щодо особистого знайомства із суддею «Ахипенко» та можливості її «попросити», на що суддя ОСОБА_24 дала ствердну відповідь та запропонувала зателефонувати їй на інший номер мобільного телефону.
19 травня 2017 року за результатами попереднього судового засідання вказану цивільну справу призначено до розгляду на 25 травня 2017 року.
8 червня 2017 року суддя ОСОБА_24 зателефонувала судді ОСОБА_27 і, з-поміж іншого, намагалася з’ясувати в останньої в завуальованій формі розмір неправомірної вигоди за прийняття відповідного рішення. Після обговорення обставин розгляду інших справ судді ОСОБА_24 та ОСОБА_27 обговорили практику прийняття заочних рішень та дійшли згоди щодо ухвалення саме заочного рішення у вказаній справі.
13 червня 2017 року під час телефонної розмови судді ОСОБА_24 зі своїм чоловіком ОСОБА_22 суддя зазначила про необхідність телефонної розмови з особою на ім’я ОСОБА_21 та повідомлення йому про домовленість із суддею «котра на букву О», що «книги в неї будуть вартістю 4 тисячі», а також, що вона про його справу домовилася і телефонувати їй не треба. Того самого дня суддя ОСОБА_24 зателефонувала невстановленій особі на ім’я ОСОБА_21 (з якою розмовляла 11 травня 2017 року), повідомила йому про розмову із суддею ОСОБА_27, зауважила, що вона «за таке бере більше», а також зазначила про винесення заочного рішення із записом про набрання ним законної сили.
Вказане підтверджується протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23 червня 2017 року № 20/12980.
У подальшому, 23 червня 2017 року, за результатами розгляду вказаної справи суддя Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. ухвалила заочне рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_20 та встановила їй додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, як вважає скаржник, такими діями судді Крівоклякіна Н.В. та Осіпенко Л.М. допустили поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Крім того, суддя Крівоклякіна Н.В. втрутилася у здійснення суддею Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. правосуддя у справі за позовом ОСОБА_20, схиляючи її до прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Водночас суддя Осіпенко Л.М. не повідомила відповідні органи про випадок втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, а також використала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди.
Крім того, зауважив скаржник, згідно із протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 10 квітня 2017 року № 20/7743 за СОП № ___ встановлено два випадки ймовірного одержання суддею ОСОБА_24 неправомірної вигоди, однак не встановлено, за які саме рішення та в яких саме справах ця вигода була їй надана.
Зокрема, 20 лютого 2018 року ОСОБА_24, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, під час особистої розмови з ОСОБА_9 одержала від нього паперовий конверт (ймовірно, із грошовими коштами, наданими як неправомірна вигода), після чого вони продовжили розмову, обговорюючи практику закриття справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Того самого дня невстановлена особа надала судді ОСОБА_24 паперовий конверт (ймовірно, із грошовими коштами як неправомірною вигодою), після чого ОСОБА_24 повідомила цю особу, що «зараз буде писати». Після цього вказані співрозмовники обговорили практику розгляду справ, пов’язаних із договорами купівлі-продажу, направлення телефонограм та інші питання.
Враховуючи викладене, скаржник – керівник САП Холодницький Н.І. просив притягнути до дисциплінарної відповідальності:
суддів Крівоклякіну Н.В., Дідоренко А.Е., Шкирю В.М., Осіпенко Л.М. та Воронкіна О.А. – у зв’язку з допущенням ними поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; втручанням у процес здійснення правосуддя іншими суддями, що має наслідком дисциплінарну відповідальність з підстав, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
суддів Крівоклякіну Н.В. та Осіпенко Л.М. – у зв’язку з неповідомленням ними Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок, що має наслідком дисциплінарну відповідальність з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
суддів Крівоклякіну Н.В., Дідоренко А.Е., Осіпенко Л.М. – у зв’язку з використанням статусу судді з метою незаконного отримання ними або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку, що має наслідком дисциплінарну відповідальність з підстав, передбачених пунктом 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У поясненнях суддя Крівоклякіна Н.В., в інтересах якої діє адвокат Тірзікян С.Г., зазначила, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 43, пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» наявні підстави для повернення дисциплінарної скарги скаржнику, оскільки 25 липня 2018 року закінчився термін призначення її на посаду судді (п’ять років), і її повноваження як судді припинені.
Наголошує, що відповідно до пункту 17 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (набрав чинності 30 вересня 2016 року) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом.
Суддя Крівоклякіна Н.В. вважає, що її суддівські повноваження були припинені 25 липня 2018 року у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку, на який її було призначено на посаду судді Указом Президента України від 25 липня 2013 року. Натомість, зауважує суддя Крівоклякіна Н.В., дисциплінарна скарга керівника САП Холодницького Н.І. була подана до Вищої ради правосуддя 13 вересня 2018 року, тобто після закінчення повноважень Крівоклякіної Н.В. як судді.
Крім того, заборона притягувати до дисциплінарної відповідальності суддю, якого звільнено з посади або повноваження якого припинені, вказує суддя Крівоклякіна Н.В., підтверджується практикою розгляду скарг Вищою радою правосуддя, а саме рішенням Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2017 року № 3760/0/15-17.
Враховуючи наведене, суддя Крівоклякіна Н.В. вважає, що скарга керівника САП Холодницького Н.І. повинна бути повернута скаржнику на підставі пункту 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя, статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
У поясненнях суддя Дідоренко А.Е. зазначила, що відомості та висновки, викладені у скарзі керівника САП Холодницького Н.І., є необґрунтованими та не підтверджуються доказами з огляду на таке.
Суддя Дідоренко А.Е. зауважує, що висновок скаржника про допущення нею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зроблений на підставі матеріалів проведення негласних слідчих дій, під час яких зафіксовано нібито її розмови із суддею Крівоклякіною Н.В., а також інформації щодо її листування із вказаною суддею через ТОВ «Нова Пошта».
Наголошує, що дійсно знайома із суддею Крівоклякіною Н.В., підтримує з нею дружні стосунки, іноді вони обговорюють особливості застосування права та проблемні питання розгляду справ, які перебувають у провадженні суду, а також шляхи їх вирішення.
Зокрема, зазначила, що вони обговорювали питання стосовно надходження до провадження судді Крівоклякіної Н.В. позовної заяви без підпису позивача (із заявою про застосування заходів забезпечення позову) та порядок дій судді у вказаній ситуації. Після обговорення дійшли спільної думки, що відсутність підпису позивача має наслідком залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків, а також що заява про забезпечення позову відповідно до статті 153 ЦПК України розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Питання про їхню обізнаність з наявністю рішення Ірпінського міського суду Київської області з аналогічного питання також обговорювалось та вони дійшли висновку, що вказана обставина є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову тільки у разі отримання цього рішення від сторін у справі.
Стосовно тверджень скаржника про дії судді Дідоренко А.Е., вчинені за вказівкою та в інтересах невстановлених осіб (пов’язаних з діяльністю ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського»), суддя пояснила, що не знає нікого, хто був би пов’язаний із діяльністю вказаного підприємства, ніхто ніколи не обговорював з нею питання його діяльності.
Щодо листування із суддею Крівоклякіною Н.В. шляхом надсилання кореспонденції через ТОВ «Нова Пошта» суддя Дідоренко А.Е. зазначила, що це пов’язано з розглядом суддею Крівоклякіною Н.В. позовної заяви ТОВ «Українська факторингова компанія», в якій вона була відповідачем, а тому надсилала документи на підтвердження своєї позиції у вказаній справі.
Крім того, з приводу втручання в дії судді Крівоклякіної Н.В. щодо здійснення правосуддя (шляхом надання вказаній судді вказівок щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог) у справі за позовом ТОВ «Українська факторингова компанія» суддя Дідоренко А.Е. зазначила, що вони обговорювали із суддею Крівоклякіною Н.В. хід розгляду справи, судову практику в аналогічних спорах, нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню у цьому спорі, а також можливі дати проведення судових засідань у справі та підготовку нею пояснень та доказів. Проте, як наголосила суддя Дідоренко А.Е., вона жодного разу не прохала, не наполягала та не вимагала від судді Крівоклякіної Н.В. прийняти якесь конкретне рішення у вказаній справі. При цьому Дідоренко А.Е. звернула увагу на те, що остаточного рішення за результатами розгляду вказаної справи суддею Крівоклякіною Н.В. не прийнято.
Стосовно втручання у здійснення суддею Крівоклякіною Н.В. правосуддя у справі за заявою ОСОБА_15 суддя Дідоренко А.Е. вказала, що, можливо, вони обговорювали питання отримання від вказаної судді інформації про стан розгляду справи, надіслання рішення суду сторонам у справі та надання сторонам копії цього рішення (за що вона в подальшому нібито передала Крівоклякіній Н.В. ймовірний предмет неправомірної вигоди), однак вона не вважає це втручанням у здійснення правосуддя, оскільки ними не обговорювалися ні суть справи, ні рішення, яке необхідно прийняти за результатами її розгляду.
Щодо твердження скаржника про передачу Крівоклякіній Н.В. «ймовірно, предмету неправомірної вигоди», то, на думку судді Дідоренко А.Е., вказаний аргумент не може бути взятий до уваги, оскільки не підтверджується жодними доказами, а ґрунтується виключно на особистій думці та переконаннях скаржника.
Суддя Дідоренко А.Е. також вважає, що зазначені скаржником факти обговорення із суддею Крівоклякіною Н.В. осіб адвоката ОСОБА_17 та судді Осіпенко Л.М. теж не можуть бути взяті до уваги, оскільки якщо такі розмови і велися нею з іншим громадянином, однак, наголосила суддя, є приватними і вона має право на висловлення власної думки під час таких розмов.
Водночас у поясненнях суддя Дідоренко А.Е. звернула увагу на законність розсекречення матеріалів проведення негласних слідчих дій (далі – НСД), які використовуються як докази вчинення нею дисциплінарних правопорушень. Зокрема зазначила, що НСД проводилися в рамках оперативно-розшукової справи, а потім досудового розслідування за фактом одержання суддею Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіною Н.В. неправомірної вигоди. На думку Дідоренко А.Е., розсекречені матеріали проведення НСД (які долучені до скарги) містять інформацію щодо декількох самостійних подій, пов’язаних із виконанням суддею Крівоклякіною Н.В. службових обов’язків, а не із фактами, за якими проводилося досудове розслідування. Відсутність інформації щодо наведених у скарзі епізодів, за якими проводилось досудове розслідування (за наявності ознак складу кримінального правопорушення), та отриманий дозвіл слідчого судді на використання матеріалів проведення НСД свідчать, як вважає суддя Дідоренко А.Е., про відсутність законних підстав для розсекречення матеріалів проведення НСД, використання їх під час досудового розслідування кримінального провадження та при підготовці дисциплінарної скарги.
Водночас щодо твердження скаржника про допущення нею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, під час телефонних розмов із суддею Крівоклякіною Н.В. суддя Дідоренко А.Е. вказала, що воно є необґрунтованим, оскільки її спілкування із Крівоклякіною Н.В. є приватним і не могло бути відомим широкому загалу, при цьому під час такого спілкування вона лише висловлювала свої особисті думки та ставлення до різних ситуацій.
Крім того, зазначила суддя Дідоренко А.Е., під час досудового розслідування кримінального провадження № ____________ від 13 квітня 2017 року фоноскопічна експертиза для ідентифікації осіб та мови з метою встановлення приналежності голосів, які звучать на плівці, не проводилася, а тому відсутні підтвердження факту ведення розмов саме Дідоренко А.Е. Таким чином, зазначає суддя Дідоренко А.Е., твердження скаржника є лише припущенням, а можливо, що записи змонтовані з метою притягнення судді Крівоклякіної Н.В. до кримінальної відповідальності.
У поясненнях суддя Шкиря В.М. зазначила, що знайома із суддею Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіною Н.В. з листопада 2013 року, з часу призначення на посаду судді Кіровського районного суду Луганської області. Після початку бойових дій на території Луганської області вони були переведені на роботу до різних судів, однак продовжували спілкування і дружні стосунки; зустрічалися рідко, проте під час телефонних розмов часто моделювали різні ситуації в різних судових справах та обговорювали правові шляхи їх вирішення, дискутували (без конкретизації справи).
Суддя вказала, що влітку 2017 року на допиті її в Національному антикорупційному бюро України як свідка у кримінальному провадженні № ____________ від 13 квітня 2017 року їй були поставлені запитання щодо розмови із суддею Крівоклякіною Н.В. стосовно цивільної справи, в якій однією зі сторін є ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського». При ознайомленні з паперовою роздруківкою нібито такої розмови, заявила суддя, вона категорично не погодилася з тим, що цю розмову вела саме вона, оскільки їй непритаманний такий стиль розмови, а також «словникові обороти», які вживалися у цій розмові.
Також суддя зауважила, що у вказаному кримінальному провадженні не проводилася фоноскопічна експертиза для ідентифікації осіб та мови з метою встановлення приналежності голосів, які звучать у записі, а тому в автора скарги відсутні підстави стверджувати, що цю розмову вела саме вона. Отже, вважає суддя Шкиря В.М., такі твердження керівника САП Холодницького Н.І. є лише припущеннями, а можливо, що записи змонтовані з метою притягнення судді Крівоклякіної Н.В. до кримінальної відповідальності.
У поясненнях суддя Осіпенко Л.М. зазначила, що вона дійсно знайома із суддею Крівоклякіною Н.В., їхні стосунки мають виключно професійний характер. Пояснила, що обговорювала із суддею Крівоклякіною Н.В. деякі справи, зокрема справи, учасники яких перебувають на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях, та порядок їх виклику в судові засідання.
Стосовно справи № 426/7311/17 за позовом ОСОБА_20 суддя зазначила, що вказана справа 11 квітня 2017 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями була визначена їй для розгляду в одноособовому порядку. 13 квітня 2017 року нею була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху на підставі статей 119, 121, 210 ЦПК України. 10 травня 2017 року, після усунення недоліків позовної заяви, постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 19 травня 2017 року. Ухвалою від 19 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду на 25 травня 2017 року. Цього дня судове засідання було відкладено на 23 червня 2017 року у зв’язку з неявкою представника відповідача. При цьому, як зауважила суддя, виклик сторін здійснювався шляхом надсилання судових повісток, розміщення оголошення на сайті Сватівського районного суду Луганської області, а також через розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур’єр». 23 червня 2017 року зі згоди представника позивача було ухвалено заочне рішення у вказаній справі, при цьому представник відповідача (місцезнаходженням якого зазначено місто Луганськ, куди відповідно до листа ПАТ «Укрпошта» не здійснюється відправлення поштової кореспонденції) повторно не з’явився в судове засідання. Після ухвалення судового рішення у цій справі представнику позивача було запропоновано розмістити оголошення в газеті «Урядовий кур’єр», як вимагає закон, і тільки після цього представник позивача отримав рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили. Отже, вважає суддя, рішення у справі за позовом ОСОБА_20 було прийнято згідно з нормами чинного законодавства, сторонами воно не оскаржувалося, набрало законної сили.
Стосовно дій судді Крівоклякіної Н.В. щодо справи за позовом ОСОБА_20 та висловлювань Осіпенко Л.М. у справі за позовом ОСОБА_12 суддя Осіпенко Л.М. зазначила, що твердження скаржника про втручання Осіпенко Л.М. у здійснення правосуддя Крівоклякіною Н.В., а також втручання Крівоклякіної Н.В. у здійснення правосуддя Осіпенко Л.М. не відповідає дійсності з огляду на таке.
Суддя Осіпенко Л.М. пояснила, що розмови по мобільному телефону з суддею Крівоклякіною Н.В. були спрямовані виключно на обговорення правової проблематики певної категорії справ, а саме справ, учасники яких перебувають на території, непідконтрольній українській владі. Крім того, зауважила суддя Осіпенко Л.М., на семінарських заняттях у Національній школі суддів України, їхніх публікаціях та роз’ясненнях неодноразово визначалося, що обговорення професійної судової практики між колегами-суддями допускається і не може бути розцінене як втручання у професійну діяльність судді.
Щодо справи № 418/167/17 за обвинуваченням ОСОБА_16 суддя Осіпенко Л.М. зазначила, що відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки з приводу вказаного кримінального провадження їй нічого не відомо, вона взагалі не зверталася до судді Крівоклякіної Н.В. з будь-якими запитаннями стосовно вказаного кримінального провадження.
Крім того, зауважила суддя, посилання скаржника на те, що вона нібито використовувала статус судді з метою незаконного отримання матеріальних благ або іншої вигоди у справах № 433/261/17, № 426/7311/17, № 418/167/17, не відповідають дійсності, оскільки ніякої особистої зацікавленості у розгляді зазначених справ під час розмов із суддею Крівоклякіною Н.В. вона не висловлювала.
У поясненнях суддя Воронкін О.А., в інтересах якого діє адвокат Касаткін А.М., зазначив, що протокол про проведення НСД, наданий скаржником, не може бути допустимим доказом ані в рамках кримінального провадження, ані в рамках розгляду дисциплінарної справи, оскільки його було отримано у спосіб, не передбачений законом.
Суддя зазначив, що відповідно до матеріалів дисциплінарної справи та додатків до неї в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № _____________ був складений протокол про проведення НСД від 24 червня 2017 року, на який скаржник посилається як на єдиний доказ вчинення Воронкіним О.А. дисциплінарного проступку. При цьому, вказує Воронкін О.А., як вбачається зі змісту цього протоколу, під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні були тимчасово обмежені його конституційні права, закріплені у статті 31 Конституції України. При цьому суддя наголосив, що на порушення статті 253 КПК України орган досудового розслідування не повідомив йому про тимчасове обмеження його прав.
Окрім того, вказав суддя, на підтвердження законності проведення такої НСД скаржник не надав ухвалу апеляційного суду Луганської області, посилання на яку наявне у відповідному протоколі. При цьому, як вбачається з тексту постанови про закриття кримінального провадження, прокурору було відмовлено у розсекречуванні ухвал апеляційного суду, на підставі яких проводилися НСД. Отже, вважає суддя, у зв’язку з відсутністю ухвали суду результати такого прослуховування не можуть бути допустимим доказом.
Суддя також відзначив, що скаржник не надав жодних доказів, які б свідчили про законність проведення НСД оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Луганській області ОСОБА_23, при цьому до скарги не додані доручення про уповноваження його на проведення НСД.
Разом з тим суддя зауважив про відсутність жодних підстав стверджувати, що голоси на дисках належать саме ОСОБА_28 та ОСОБА_24, а також, що записи не зазнали монтажу або втручання. У телефонному записі, стверджує суддя, не згадується жодне ім’я, прізвище та інші анкетні дані, а тому незрозуміло, на якій підставі скаржник дійшов висновку про те, що телефонна розмова стосувалася саме кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_19.
Водночас суддя звернув увагу на суперечності між датою протоколу та номером диска, доданого до протоколу, та наголосив, що наведене свідчить також про недопустимість використання протоколу як доказу.
Крім того, на думку судді Воронкіна О.А., у поданій дисциплінарній скарзі прокурор Холодницький Н.І. неправильно зазначив підстави дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не конкретизував, у чому саме полягають такі порушення, зокрема, не вказав конкретні норми суддівської етики, порушення яких допустив суддя.
Суддя Воронкін О.А. вважає, що у фабулі дисциплінарної скарги йдеться про обвинувачення його у вчиненні корупційного правопорушення. При цьому суддя вказує, що вчинення суддею корупційного правопорушення як підстава дисциплінарної відповідальності передбачена пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суддя Воронкін О.А. повторно наголосив, що усі обставини телефонного спілкування між ним та суддею ОСОБА_24 перевірялися під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № _________________ від 13 квітня 2017 року. За результатами такої перевірки кримінальне провадження було закрито, що свідчить, на думку судді, про відсутність доказів вчинення ним кримінального правопорушення. Отже, вважає суддя, оскільки докази вчинення ним корупційного правопорушення відсутні, то відсутні і підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Водночас суддя Воронкін О.А. вважає, що скарга заступника Генерального прокурора – керівника САП Холодницького Н.І. подана з порушенням порядку, визначеного статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки скаржник не надав жодних документів, які б підтверджували його повноваження щодо підпису та подання цієї дисциплінарної скарги.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Генеральна прокуратура України є юридичною особою, а тому, стверджує суддя Воронкін О.А., таку скаргу може подавати лише адвокат. Натомість, зазначив суддя, якщо скаржник вважає, що Генеральна прокуратура України є органом державної влади, в цьому випадку відсутні підтвердження того, що скаржник є керівником цього органу.
Таким чином, наголошує суддя, подана дисциплінарна скарга є необґрунтованою та такою, що підлягає поверненню.
Згідно із частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Статтею 23 цього Закону передбачено, що суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Частинами першою, другою, четвертою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом; суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Пунктом 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону встановлено обов’язок судді щодо дотримання правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Пунктом 9 частини сьомої статті 56 цього Закону також зобов’язано суддю звертатися з повідомлення про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Відповідно до статей 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. Він не має прав використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.
Згідно з пунктами 3, 6, 8, 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, непідкупності, дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок; втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку.
Таким чином, за результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі керівника САП Холодницького Н.І., встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення суддею Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіною Н.В., суддями Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., Шкирею В.М., суддею Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М., суддею Старобільського районного суду Луганської області Воронкіним О.А. дисциплінарних проступків і бути підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Троїцького районного суду Луганської області Крівоклякіної Наталії Віталіївни, суддів Марківського районного суду Луганської області Дідоренко Анжеліки Едуардівни, Шкирі Віри Миколаївни, судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Людмили Миколаївни, судді Старобільського районного суду Луганської області Воронкіна Олександра Анатолійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.А. Нежура
О.В. Прудивус
