Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Плахтій І.Б., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сухового В.Г. за результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі Юрченка Михайла Івановича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменка Валерія Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 березня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Юрченка М.І. від 23 березня 2021 року (єдиний унікальний номер Ю-1920/1/7-21) на дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменка В.А. під час здійснення правосуддя у справі № 640/2420/20.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 31 березня 2021 року вказана скарга передана члену Вищої ради правосуддя Суховому В.Г.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддя Кузьменко В.А. на порушення встановлених законом строків затягнув розгляд справи № 640/2420/20. З огляду на зазначене автор дисциплінарної скарги просить притягнути суддю Кузьменка В.А. до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи надані Окружним адміністративним судом міста Києва матеріали, суддею Кузьменком В.А. пояснення, попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено таке.
5 березня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судді Кузьменку В.А. передано позовну заяву ОСОБА1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії (справа № 640/2420/20).
11 березня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду, попереджено ОСОБА1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
22 квітня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
14 квітня 2021 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено клопотання ОСОБА1 про звільнення від сплати судового збору.
14 квітня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у задоволенні позову ОСОБА1 відмовлено повністю.
Відповідно до частини першої статті 258 КАС України Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Провадження у справі № 640/2420/20 відкрито 22 квітня 2020 року, а рішення по суті ухвалено 14 квітня 2021 року, тому справу розглянуто поза передбачені адміністративним процесуальним законом строки.
Право кожного на розгляд його справи у розумний строк гарантовано як на конвенційному рівні (частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так і на рівні національного законодавства (пункт 7 частини другої статті 129 Конституції України, стаття 2 КАС України).
Частиною другою статті 119 КАС України передбачено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства
Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що одним із критеріїв, що безпосередньо впливає на розгляд справи у розумні строки, є поведінка відповідних судових органів. ЄСПЛ у рішеннях у справах «Abdoella v. the Netherlands» (пункт 24), «Dobbertin v. France» (пункт 44) вказав, що частина перша статті 6 Конвенції покладає на держави обов’язок з організації їх судових систем таким чином, щоб суди змогли відповідати усім її вимогам.
Суддя Кузьменко В.А. у поясненнях зазначив, що така ситуація з розгляду адміністративних справ в Окружному адміністративному суді міста Києва у 2020 році склалась у зв’язку із незалежних від судді обставин. Зокрема, у 2020 році суд отримав 38 тисяч справ і матеріалів, що є рекордним за останні 10 років. Значні надходження призвели до надмірного навантаження на суддів Окружного адміністративного суду міста Києва та накопичення залишку нерозглянутих справ. За період з січня по березень 2020 року на розгляді судді перебувало 996 справ і матеріалів, залишок нерозглянутих – 796, за період з січня по квітень 2020 року на розгляді перебувало 1061 справа і матеріал, залишок нерозглянутих – 809. Відповідно на момент відкриття провадження у справі у провадженні перебувало орієнтовно 800 справ і матеріалів. Станом на 30 червня 2020 року, тобто закінчення встановленого законом двомісячного строку розгляду справи, у його провадженні перебувало 1171 справа і матеріал, залишок нерозглянутих – 833. Згідно з даними інформаційної системи «Діловодство спеціалізованого суду» за період з 22 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року ним ухвалено 2700 судових рішень. Крім підготовки судових рішень суддя Кузьменко В.А. зайнятий у судових засіданнях при розгляді його справ та у складі колегій суддів при розгляді справ інших суддів. При цьому ОСОБА1 не звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із клопотанням про прискорення розгляду справи.
В свою чергу, зі змісту наданих Окружним адміністративним судом міста Києва матеріалів вбачається, що рівень забезпечення належних умов для здійснення правосуддя у встановлені законом строки не є достатнім, зокрема в частині навантаження на суддів. Зокрема у період з 1 січня 2020 року по 31 березня 2021 року судді Кузьменку В.А. надійшло 1210 справ і матеріалів, розглянуто – 1255, з урахуванням тих, що надійшли у попередньому періоді. Середньомісячний показник розглянутих суддею Кузьменком В.А. справ і матеріалів у 2020 році становить – 91, порівняно з аналогічним показником по суду – 78, за період з січня по березень 2021 року – 140 порівняно зі 100 по суду.
Для оцінки рівня навантаження судді Кузьменка В.А. необхідно розрахувати кількість робочих днів, необхідних для розгляду вказаної кількості справ і матеріалів згідно з показниками середньої тривалості їх розгляду, та порівняти із кількістю фактично відпрацьованих суддею Кузьменком В.А. робочих днів (за умови 8-годинного робочого дня).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ, становить: кримінальні провадження – 547 хвилин, досудового розслідування (слідчі судді) – 91 хвилина, адміністративного судочинства – 379 хвилин, цивільного судочинства – 287 хвилин, адміністративні правопорушення – 130 хвилин.
Для обрахунку кількості робочих днів, необхідних для розгляду справ і матеріалів у кількості, що розглянув суддя Кузьменко В.А., згідно з показниками середньої тривалості розгляду справ і матеріалів слід застосувати формулу: кількість розглянутих справ і матеріалів*середній час їх розгляду (у хвилинах) / 60 хвилин / 8-годинний робочий день.
Відповідно до показників середньої тривалості розгляду справ і матеріалів у кількості, що розглянув суддя Кузьменко В.А., необхідна така кількість робочих днів: 1255 справ і матеріалів * 379 хв / 60 хв / 8-год роб. день = 991 робочий день.
З огляду на встановлену для розгляду цієї кількості справ і матеріалів кількість робочих днів та надану Окружним адміністративним судом міста Києва інформацію про відпрацювання суддею Кузьменком В.А. за період з 22 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року 189 робочих днів, показники кількості розглянутих суддею справ і матеріалів свідчать про надмірне навантаження на суддю Кузьменка В.А.
Згідно з витребуваною під час попередньої перевірки інформацією суддя Кузьменко В.А. із 22 квітня 2020 року по 12 квітня 2021 року перебував у відпустці 71 день, на лікарняному – 5 днів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Однією з ознак об’єктивної сторони дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є безпідставність затягування розгляду справи.
Отже, лише порушення строків розгляду справи не може свідчити про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку.
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні в доступі до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Отже, під час попередньої перевірки не встановлено обставин, які безумовно свідчили б про безпідставне затягування або невжиття суддею Кузьменком В.А. заходів щодо розгляду справи № 640/2420/20 протягом строку, встановленого законом.
Таким чином, під час попередньої перевірки встановлено, що під час розгляду справи № 640/2420/20 суддею Кузьменком В.А. порушено вимоги процесуального закону щодо строків розгляду справи. Водночас, дослідивши зібрані під час проведення перевірки матеріали, не встановлено наявність підстав для висновку про умисність дій судді, недбалість або безпідставність затягування розгляду справи, а також про те, що дії судді Кузьменка В.А. містять ознаки неналежного ставлення до службових обов’язків.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Враховуючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменка В.А., оскільки дисциплінарна скарга не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменка Валерія Анатолійовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
С.Б. Шелест
