X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
18.04.2019
1189/0/15-19
Про зміну рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2017 року № 3532/3дп/15-17 про притягнення судді Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна А.В. до дисциплінарної відповідальності

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна Андрія Вікторовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2017 року № 3532/3дп/15-18,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 27 листопада 2017 року (вх. № 3214/0/6-17) надійшла скарга судді Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна Андрія Вікторовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 1 листопада 2017 року № 3532/3дп/15-17 (далі – рішення № 3532/3дп/15-17).

Рішенням № 3532/3дп/15-17 за результатами розгляду дисциплінарної скарги адвоката Кудіної М.Г. від 23 листопада 2016 року (вх. № К-2214/0/7-16) суддю Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна А.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя зазначену скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Бенедисюку І.М. для проведення перевірки.

Скаргу подано з дотриманням визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» вимог.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув Мікулін А.В., який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги.

Вища рада правосуддя, дослідивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. та Мікуліна А.В. дійшла висновку, що рішення № 3532/3дп/15-17 слід змінити.

Дисциплінарна палата ухвалила рішення № 3532/3дп/15-17 з урахуванням таких обставин.

Ірпінським міським судом Київської області зареєстровано справу за позовом особи_1 до особи_2, особи_3, особи_4 про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу та про зобов’язання вчинити дії, третя особа – приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу особа_5. Справі присвоєно єдиний унікальний номер 1013/7785/2012 (далі – справа № 1013/7785/2012).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2013 року у справі № 1013/7785/2012 у задоволенні позову особи_1 відмовлено.

3 вересня 2015 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява особи_1 від 31 серпня 2015 року про перегляд рішення від 19 березня 2013 року у справі № 1013/7785/2012 у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до звіту автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 8 вересня 2015 року заяву зареєстровано за № 1013/7785/2012, тобто поєднано із зазначеною справою № 1013/7785/2012, та сформовано номер провадження для діловодства в суді – № 8/367/14/2015; головуючим суддею визначено суддю особа_6.

Суддя особа_6 постановив ухвалу від 11 вересня 2015 року про залишення без руху заяви особи_1 від 31 серпня 2015 року про перегляд рішення від 19 березня 2013 року у справі № 1013/7785/2012 у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою судді особа_6 від 12 жовтня 2015 року відкрито провадження (№ 8/367/14/2015) у справі № 1013/7785/2012 за заявою особи_1 від 31 серпня 2015 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; розгляд справи призначено на 20 листопада 2015 року.

1 жовтня 2015 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява особи_1 від 29 вересня 2015 року про перегляд рішення від 19 березня 2013 року у справі № 1013/7785/2012 у зв’язку із нововиявленими обставинами; відповідно до звіту автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 29 жовтня 2015 року цей документ зареєстровано за № 1013/7785/2012, тобто поєднано зі справою № 1013/7785/2012, сформовано номер провадження для діловодства в суді – № 8/367/18/2015; головуючим суддею визначено суддю Мікуліна А.В.

Як вбачається із дослідженої Дисциплінарною палатою надісланої Ірпінським міським судом Київської області копії справи № 1013/7785/2012, провадження № 8/367/18/2015, у матеріалах цієї справи всупереч вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка діяла під час розгляду справи (далі – ЦПК України), відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суддя Мікулін А.В. постановив ухвалу від 29 жовтня 2015 року про відкриття провадження за заявою особи_1 від 29 вересня 2015 року, призначив розгляд справи на 10:30 20 листопада 2015 року.

До матеріалів справи долучено копію судової повістки, адресованої особам, які беруть участь у справі.

20 листопада 2015 року суддя Мікулін А.В. у межах вказаного провадження постановив ухвалу про відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, на 16:00 23 листопада 2015 року.

До матеріалів справи долучено копію судової повістки, адресованої особам, які беруть участь у справі.

23 листопада 2015 року ухвалою судді Мікуліна А.В. заяву особи_1 від 29 вересня 2015 року про перегляд рішення від 19 березня 2013 року у справі № 1013/7785/2012 у зв’язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Під час засідання Дисциплінарної палати 1 листопада 2017 року суддя Мікулін А.В. не зміг надати чіткі пояснення щодо розгляду ним заяви особи_1 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами без наявної справи. Водночас зазначив, що оглядав цивільну справу № 1013/7785/2012 у судовому засіданні. Довідка про огляд справи не складалася.

5 квітня 2016 року апеляційний суд Київської області скасував ухвалу судді Мікуліна А.В. від 23 листопада 2015 року у справі № 1013/7785/2012 та передав справу за заявою особи_1 на розгляд до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що:

суд першої інстанції належним чином не повідомив усіх осіб, які беруть участь у справі, про час і місце засідання та фактично ухилився від обов’язку здійснювати судочинство;

суддя Мікулін А.В. постановив оскаржувану ухвалу без матеріалів справи № 1013/7785/2012, за результатами розгляду яких ухвалене рішення від 19 березня 2013 року, що переглядалося ним за нововиявленими обставинами;

вказане підтверджується довідкою Ірпінського міського суду Київської області від 18 березня 2016 року, згідно з якою матеріали цивільної справи № 1013/7785/2012 з 8 вересня 2015 року перебували в провадженні судді особа_6;

із матеріалів справи № 1013/7785/2012 вбачається, що суддя Мікулін А.В., постановляючи оскаржену ухвалу, розглянув заяву особи_1, аналогічну заяві особи_1, яка надійшла раніше та перебувала у провадженні іншого судді (особа_6);

Мікулін А.В. порушив обов’язки судді здійснювати судочинство в установленому процесуальним законом порядку, оскільки під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не досліджував матеріали цивільної справи, на підставі яких ухвалено рішення суду, відповідно, не досліджував належним чином судове рішення та надані докази.

Під час дисциплінарного провадження з’ясовано, що в матеріалах справи № 1013/7785/2012 (провадження № 8/367/18/2015) відсутні докази відправлення (отримання) судових повісток-повідомлень про розгляд справи 20 та 23 листопада 2015 року.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що в будь-якому разі надіслання повістки-повідомлення від 20 листопада 2015 року заявнику та особам, які беруть участь у справі, про судове засідання, призначене суддею Мікуліним А.В. на 23 листопада 2015 року, не може вважаться завчасним врученням судової повістки-повідомлення. Отже, ці особи були неналежно повідомлені, оскільки їм, враховуючи місце проживання та час на пересилання повістки поштою, не надано достатньо часу для своєчасної явки до суду та підготовки до справи. Суддя Мікулін А.В. не міг не знати про такі обставини, але не брав їх до уваги.

Висновок Дисциплінарної палати ґрунтується на аналізі положень частин першої, другої статті 365, частин четвертої та п’ятої статті 74 ЦПК України.

Зміст зазначених статей ЦПК України свідчить, зокрема, про те, що на стадії розгляду судом заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами неявка учасників справи в судове засідання перешкоджає розгляду заяви, якщо зазначені особи були неналежно повідомлені.

Відповідно до частин першої, другої статті 365 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є перешкодою для розгляду заяви. Розгляд заяви здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Згідно із частинами четвертою, п’ятою статті 74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Beles and others v. The Czech Republic» («Белеш та інші проти Чеської Республіки»), § 49).

У пункті 49 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки.

У частинах першій, другій статті 6 ЦПК України визначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене Дисциплінарна палата встановила, що суддею Мікуліним А.В. внаслідок очевидної недбалості у зв’язку з неналежним ставленням до виконання обов’язків судді вчинено дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (чинній на час розгляду суддею Мікуліним А.В. відповідної справи), а саме: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення прав людини та основоположних свобод, зокрема права на справедливий суд.

Характер передбачених законом для таких порушень наслідків не змінився після набрання чинності законами України від 2 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та «Про судоустрій і статус суддів».

Підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено склад дисциплінарних проступків у виді істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, а також порушення прав людини і основоположних свобод внаслідок допущення очевидної недбалості суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення.

Здійснюючи кваліфікацію вчиненого суддею Мікулілим А.В. дисциплінарного проступку, Дисциплінарна палата зазначила, що в діях судді Мікуліна А.В. не встановлено умислу щодо вчинення вказаних вище порушень або грубої недбалості. Характер встановлених порушень не дає підстав вважати, що суддя вчинив дії, які порочать звання судді та викликають сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.

Водночас вказаним дисциплінарним органом враховано надані Мікуліним А.В. пояснення, а також обставини, згідно з якими учасники судового розгляду мали можливість реалізувати надані їм законом процесуальні права, пов’язані із правом на судовий захист, у суді апеляційної інстанції. Встановлено, що Мікулін А.В. вчинив дисциплінарний проступок внаслідок очевидної недбалості, раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

У рішенні № 3532/3дп/15-17 зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду суддею Мікуліним А.В. відповідної справи) строк застосування щодо судді Мікуліна А.В. дисциплінарного стягнення не закінчився.

Мікулін А.В. просить рішення № 3532/3дп/15-17 скасувати.

Суддя Мікулін А.В. наполягає на тому, що учасників справи було завчасно повідомлено про її розгляд. Вони мали можливість реалізувати свої процесуальні права, однак таким правом не скористалися з невідомих суду причин. Дисциплінарна палата, визначаючи вид стягнення, не врахувала належним чином його пояснення, обставини щодо непритягнення його до дисциплінарної відповідальності, відсутність негативних наслідків для заявника та інших учасників судового розгляду внаслідок його процесуальної поведінки.

Пунктом 4 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Вища рада правосуддя, враховуючи характер допущених суддею Мікуліним А.В. проступків, їхні наслідки, ступінь його вини та принцип пропорційності дійшла висновку про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

змінити рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 листопада 2017 року № 3532/3дп/15-17 про притягнення судді Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна Андрія Вікторовича до дисциплінарної відповідальності;

застосувати до судді Ірпінського міського суду Київської області Мікуліна Андрія Вікторовича дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Голова Вищої ради правосуддя

 

В.І. Говоруха

 

Члени Вищої ради правосуддя

 

І.А. Артеменко

 

 

В.Е. Беляневич

 

 

І.М. Бенедисюк

 

 

А.М. Бойко

 

 

Н.О. Волковицька

 

 

М.Б. Гусак

 

 

В.К. Комков

 

 

Н.С. Краснощокова

 

 

О.В. Маловацький

 

 

А.М. Мірошниченко

 

 

В.А. Нежура

 

 

А.А. Овсієнко

 

 

О.В. Прудивус

 

 

В.В. Шапран

 

 

Л.А. Швецова