Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою прокуратури Житомирської області стосовно судді Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицького Івана Миколайовича,
встановила:
3 листопада 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга прокуратури Житомирської області від 24 червня 2016 року на дії судді Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицького І.М. за підписом заступника прокурора Житомирської області (вхідний реєстраційний № 1373/0/20-17), надіслана Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до пункту 19 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
У скарзі зазначено, що суддею Невмержицьким І.М. розглядалася справа № 289/21/15-ц за позовом про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі та згоду з позовними вимогами в повному обсязі. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області (суддя Невмержицький І.М.) від 30 січня 2015 року задоволено позовні вимоги у вказаній справі і, крім того, залишено доньку ОСОБА_3 для подальшого виховання та утримання при матері ОСОБА_1. Однак через рік Бойком В.М., який одночасно є представником позивача і відповідача, була подана заява про виправлення описки в рішенні, що, у свою чергу, є порушенням приписів статті 40 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття ухвали (далі – ЦПК України), щодо заборони одній особі бути одночасно представником іншої сторони. Крім того, ухвалою від 20 січня 2016 року виправлено описку у вказаному рішенні, згідно з якою доньку ОСОБА_3 для подальшого виховання та утримання залишено при батьку ОСОБА_2, внаслідок чого резолютивна частина рішення суперечить мотивувальній. У зв’язку із викладеним автор скарги просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 листопада 2017 року скаргу прокуратури Житомирської області передано члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
4 квітня 2018 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицького І.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомляла суддю та автора скарги про дату та час засідання палати з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу на всі відомі адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на засідання на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копії ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалися на адресу суду, де працює суддя Невмержицький І.М., та оприлюднені на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явився суддя Невмержицький І.М.
Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши надані суддею пояснення, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
У січні 2015 року Шваб Т.М. звернулась до Радомишльського районного суду Житомирської області із позовною заявою про розірвання шлюбу між нею та Шваб М.П.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 січня 2015 року позовну заяву задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, спільну малолітню дитину – доньку ОСОБА_3. для подальшого виховання та утримання залишено при матері ОСОБА_1. У тексті рішення наведені пояснення ОСОБА_1 про те, що від цього шлюбу і спільного проживання у них з відповідачем народилася спільна дитина – донька, яка є малолітньою і яку для подальшого утримання та виховання позивач просила суд залишити з нею, оскільки спір про місце проживання дитини у них з відповідачем відсутній.
З аудіозапису судового засідання від 30 січня 2015 року вбачається, що суддя Невмержицький І.М., оголошуючи прийняте ним за результатами розгляду справи рішення, зазначив, що доньку для подальшого виховання та утримання залишено при матері.
У січні 2016 року до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла заява про виправлення описки в рішенні цього суду від 30 січня 2015 року щодо зміни в резолютивній частині рішення особи, при якій залишається донька ОСОБА_3 для подальшого виховання та утримання, а саме зазначення ОСОБА_2 замість ОСОБА_1. Заява підписана «представником заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – Бойком В.М.».
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 січня 2015 року та замінено слова «…матері – ОСОБА_1…» словами «…батьку – ОСОБА_2…».
Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.
Крім того, як вбачається з рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 січня 2015 року, позивач просила суд залишити доньку для виховання із нею, що було взято до уваги суддею та вказано в резолютивній частині рішення. Однак після прийняття ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року резолютивна частина рішення від 30 січня 2015 року суперечить обставинам, встановленим судом під час судового засідання і відображеним в описовій частині рішення.
У наданих суддею Невмержицьким І.М. письмових поясненнях зазначено, що на момент звернення до суду представника ОСОБА_1 та ОСОБА_1 – Бойка В.М. із заявою про виправлення описки в суді існувало понаднормове навантаження двох суддів (штатна чисельність – чотири судді), і нескладні рішення та ухвали готували помічники суддів. З огляду на брак часу для повноцінного ознайомлення з документами суддею була підписана ухвала від 30 січня 2016 року без її вичитування. Крім того, в подальшому судді стало відомо, що заява про розірвання шлюбу була подана з формальних підстав з метою зберегти права на спільно нажите майно, сторони не мали наміру припиняти існування сім’ї та продовжують проживати разом до цього часу. Також суддею зазначено, що за 15 років його професійної діяльності всі скарги на його дії були визнані безпідставними.
У засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя підтримав раніше надані ним пояснення та пояснив, що ухвалу від 20 січня 2016 року він не готував та не читав, а лише підписав її. Суддя виправдовує свої такі дії тим, що серед суддів Житомирської області склалась практика підготовки проектів рішень помічниками суддів. Суддя Невмержицький І.М. визнав, що вказане сталося внаслідок допущеної ним недбалості, проте вважає, що причиною такої недбалості є проблеми в судовій системі, а на суддів покладена велика відповідальність, хоча на прокурорів не чиниться такий тиск і вони не відповідають за вчинені ними дії. Суддя стверджував, що рішення щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності вже «сформоване» членами Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, але він вирішив приїхати на засідання Дисциплінарної палати, сподіваючись, що на ньому будуть присутні представники ЗМІ і вони зможуть почути, за які дії його притягають до дисциплінарної відповідальності. Також суддя неодноразово безапеляційно зазначав, що його пояснення не будуть взяті до уваги членами Дисциплінарної палати. Негативну характеристику суддя пояснює тим, що у нього склалися неприязні стосунки з головою суду. Крім того, попередній голова суду стверджував, що суддя Невмержицький І.М. не повинен бути обраний на посаду голови суду, адже у нього «надто багато самостійності». Водночас суддя визнав, що не ознайомився з матеріалами справи № 289/21/15-ц перед засіданням, оскільки не бачив у цьому сенсу.
На думку судді, вказана ухвала не призвела до жодних негативних наслідків та не вплинула ні на чиї права та обов’язки.
Надані суддею Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицьким І.М. пояснення, зокрема і характеризуючі обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя оцінила та врахувала під час розгляду дисциплінарної справи.
Згідно із частинами першою, другою та сьомою статті 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду – суддями, які розглядали справу. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Відповідно приписів статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Згідно з пунктом 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Частиною другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали від 20 січня 2016 року) встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 55 вказаного Закону суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Згідно з частиною першою статті 56 цього Закону суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя відстоює та підтримує гарантії виконання суддями своїх обов’язків з метою збереження та підвищення інституціональної та оперативної відповідальності суддів.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи та підтверджено аудіозаписом судового засідання від 30 січня 2015 року, а також змістом рішення, суддя Невмержицький І.М. ухвалою від 20 січня 2016 року про виправлення описки фактично змінив прийняте рішення на протилежне в частині щодо визначення місця проживання дитини.
Пояснення судді стосовно того, що він не готував ухвалу від 20 січня 2016 року, а лише підписав її, не читаючи, додатково підтверджують порушення суддею своїх обов’язків та кричущу, грубу недбалість, яку він допустив під час прийняття ухвали.
Не може слугувати виправданням дій судді факт незаповнення в Радомишльському районному суді Житомирської області усіх вакантних посад суддів, адже, як визнає сам суддя, ухвала про виправлення описки є документом незначної складності і його підготовка не займає багато часу. Крім того, аби пересвідчитись, яке рішення було прийняте та оголошене 30 січня 2015 року, не потрібно докладати значних зусиль.
Додатково варто зазначити, що з огляду на значний професійний стаж та досвід роботи у суді (понад 15 років) суддя Невмержицький І.М. мав розуміти необхідність суворого дотримання норм законодавства та те, які наслідки може мати постановлення ухвали про виправлення описки.
Також варто звернути увагу, що з інформації про кількісні та якісні показники роботи судді Невмержицького І.М. вбачається, що протягом 2016 року розгляд справ у Радомишльському районному суді Житомирської області здійснювали не два, а три судді.
Вказане свідчить про те, що суддя, намагаючись уникнути відповідальності, перекручує факти. Таким чином, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що суддя порушив обов’язки судді та прийняв ухвалу з грубим порушенням вимог законодавства, що, у свою чергу, призвело до порушення права на справедливий суд.
Такі дії суперечать основним засадам судочинства, зокрема принципу законності, адже, приймаючи відповідні рішення суддя, має діяти в межах норм чинного законодавства, відповідно до прав та обов’язків, які йому надані.
Характер дій судді не може вказувати на допущення ним добросовісної суддівської помилки, оскільки, як визнав у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Невмержицький І.М., він не підписав би ухвалу від 20 січня 2016 року про виправлення описки, якою змінюється прийняте рішення на протилежне, якби готував її та прочитав.
У зв’язку із викладеним Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Невмержицький І.М. допустив грубу недбалість під час виконання професійних обов’язків, змінивши резолютивну частину рішення ухвалою про виправлення описки.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали від 20 січня 2016 року) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження внаслідок умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Частиною другою статті 109 цього Закону та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Невмержицький Іван Миколайович Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначений на посаду судді Радомишльського районного суду Житомирської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 625-VI обраний суддею Радомишльського районного суду Житомирської області безстроково.
Згідно з характеристикою, наданою головою Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., суддя Невмержицький І.М. має досвід роботи та професійну підготовку, достатні для виконання професійних обов’язків, не завжди дотримується етичних норм, буває різкий та нестриманий з колегами та підлеглими, має низький рівень відповідальності, схильний перекладати її на інших, відхиляє буду-які пропозиції, якщо вони не збігаються з його точкою зору, нетерплячий до критики. Вміє проявити ініціативу, розумну та обґрунтовану вимогливість, наполегливий.
З листа Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 4 червня 2018 року вбачається, що рішенням Комісії від 11 грудня 2012 року № 5920/дп-12 суддю Невмержицького І.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Інформація про кількісні та якісні показники роботи судді Невмержицького І.М. свідчить, що залишок нерозглянутих справ станом на кінець 2015 року становив 146 справ. У 2016 році до його провадження надійшло 720 справ та матеріалів, з яких розглянуто 698. Коефіцієнт навантаження судді за 2016 рік склав 63, 45, тоді як за аналогічний період коефіцієнт навантаження суддів Радомишльського районного суду Житомирської області Свінцицького Л.В. та Сіренко Н.С. становив 84,09 та 84, 45 відповідно.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, можуть бути визнані, зокрема, факти допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя щодо дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду та допущення суддею іншого грубого порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги рівень навантаження судді та характер проступку, який полягає у ставленні до виконання своїх обов’язків з грубою недбалістю, стаж роботи на посаді судді понад п’ятнадцять років, його негативну характеристику. При цьому члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя звертають увагу на поведінку судді під час розгляду дисциплінарної справи, яка повністю підтверджує негативну характеристику, надану головою Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., оскільки висловлювання судді свідчать, що він має низький рівень відповідальності, перекладає її на інших, допускає необґрунтовану критику щодо колег, а допущену недбалість намагається виправдати проблемами в судовій системі.
Під час засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя неодноразово намагався наголосити на тому, що Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вже сформувала позицію щодо необхідності притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Однак такі твердження жодним чином не обґрунтовані та безпідставні і лише підтверджують той факт, що суддя Невмержицький І.М. не вважає, що вчинені ним дії спричинені його грубою недбалістю та безвідповідальним ставленням до своїх обов’язків, а бажає виправдати їх іншими причинами, які призвели, на його думку, до постановлення ухвали Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 січня 2016 року та в подальшому відкриття Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи.
Отже, з урахуванням принципу пропорційності Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицького І.М. дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді.
Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вчинені суддею Невмержицьким І.М. дії є грубим порушенням обов’язків судді, вчиненим всупереч завданням, покладеним на суддю чинним законодавством, а отже, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя (істотний дисциплінарний проступок), з огляду на що внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення Невмержицького І.М. з посади судді є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та його наслідкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що визнання суддею допущених порушень не може слугувати підставою для звільнення його від відповідальності чи її пом’якшення з огляду на вимоги до правової свідомості судді та професійної відповідальності, яку суспільство очікує від особи, на яку покладено обов’язок здійснювати правосуддя іменем України.
Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи факти підтверджують, що дії судді Невмержицького І.М. є грубим нехтуванням своїми обов’язками, підривають авторитет правосуддя, порочать звання судді та несумісні зі статусом судді.
Згідно із частиною четвертою статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент постановлення ухвали від 20 січня 2016 року, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Таким чином, строк застосування дисциплінарного стягнення до зазначеного судді не закінчився.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Радомишльського районного суду Житомирської області Невмержицького Івана Миколайовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
