Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Грищука В.К., членів Блажівської О.Є., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Мкртчяна Мехака Артуровича стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Федчишеної Тетяни Юріївни,
встановила:
23 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № М-2343/0/7-21 надійшла скарга Мкртчяна М.А. на дії судді Приморського районного суду міста Одеси Федчишеної Т.Ю. під час розгляду справи № 522/4697/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 23 квітня 2021 року вказану скаргу для проведення попередньої перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Болотіну С.М.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та, зокрема, наявність підстав щодо залишення її без розгляду та повернення скаржнику.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Мкртчяна М.А. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотін С.М. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Мкртчяна М.А. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
У поданій скарзі Мкртчян М.А. вказує, що суддя Федчишена Т.Ю., постановляючи ухвалу про залишення його позову без руху та в подальшому про визнання такого позову неподаним та його повернення, проте не врахувала, що він як інвалід війни звільнений від сплати судового збору. Скаржник зауважує, що в ухвалі суду від 5 квітня 2021 року суддя Федчишена Т.Ю. вказала на те, що вказана вище справа не пов’язана із порушенням його прав як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій. Однак, на думку скаржника, незаконне звернення стягнення на його пенсію на підставі виконавчого напису нотаріуса порушує його право на гарантовані державою соціальні виплати.
Такі дії судді Федчишеної Т.Ю., на думку скаржника, свідчать про незаконну відмову у доступі до правосуддя, а тому він просить притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Федчишену Т.Ю. до дисциплінарної відповідальності.
Попредньою перевіркою встановлено, що 19 березня 2021 року Мкртчян М.А. звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Федчишеної Т.Ю. від 5 квітня 2021 року вказаний позов залишено без руху, оскільки позивач, на порушення вимог частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), не додав до позову документ про сплату судового збору. При цьому суд, проаналізувавши подані Мкртчяном М.А. документи, вказав, що предметом спору у цій справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому відсутні підстави вважати, що справа пов’язана із порушенням прав заявника як учасника бойових дій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, а тому позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
На виконання вказаної ухвали, Мкртчян М.А. звернувся до суду із заявою, в якій вказував, що відповідно до статей 12, 23 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він звільнений від сплати судового збору та вказував, що предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріусом таким, що не підлягає виконанню та вказаний позов безпосередньо стосується його соціального захисту як інваліда війни, оскільки на виконання виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби стягуються кошти з пенсії, яку він отримує у Головному управлінні пенсійного фонду України Одеської області.
Ухвалою судді Федчишеної Т.Ю. від 21 квітня 2021 року відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України вказаний вище позов визнаний неподаним та повернутий Мкртчяну М.А., оскільки позивач, на переконання судді, не виконав вимог ухвали про залишення позову без руху. Поряд з цим суддя ФедчишенаТ.Ю. вказала, що предмет позову не стосувався захисту прав позивача як учасника бойових дій, а зазначені ним норми права стосувалися не звільнення від сплати судового збору, а вказували на пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Водночас частиною другою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини першої статті 353 ЦПК України.
Слід також наголосити, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частини перша-друга статті 367 ЦПК України).
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин доводи дисциплінарної скарги Мкртчяна М.А. щодо безпідставного, на думку скаржника, повернення йому позову, наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Разом із тим Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що скаржнику надано право на оскарження ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 21 квітня 2021 року, однак цим правом він не скористався.
Таким чином, доводи скарги Мкртчяна М.А. зводяться до оцінки правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права. З огляду на характер та предмет спірних правовідносин, на які вказує скаржник, обставини, викладені ним у дисциплінарній скарзі можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Водночас Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Дисциплінарне провадження щодо суддів має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності здійснення судочинства та не може бути спрямовано на оцінку судових рішень, які мають переглядатися лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене дисциплінарну скаргу Мкртчяна М.А. стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Федчишеної Т.Ю. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Мкртчяна Мехака Артуровича стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Федчишеної Тетяни Юріївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
В.В. Саліхов
