X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
16.12.2019
3502/2дп/15-19
Про відмову у притягненні судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Грищука В.К., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Мельник Євгенії Микитівни стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 21 грудня 2018 року надійшла скарга Мельник Є.М. від 21 грудня 2018 року на неналежну поведінку судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. під час розгляду клопотання про скасування арешту майна (далі – клопотання).

У скарзі Мельник Є.М. порушувалось питання про притягнення вказаного судді до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування розгляду клопотання, поданого до суду 24 квітня 2018 року, та невжиття заходів щодо його розгляду у строк, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України). При цьому у скарзі зазначено, що протягом майже 8 місяців після надходження вказаного клопотання до суду суддею Білоцерківцем О.А. так і не постановлено ухвалу за результатами його розгляду, а призначені три судові засідання безпідставно відкладалися з необґрунтовано великими інтервалами.

Зазначене, на думку скаржника, з урахуванням присутності у судових засіданнях її представника та наявності відомостей про належне повідомлення особи, за клопотанням якої було накладено арешт на майно, свідчило про наявність у поведінці судді Білоцерківця О.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 грудня 2018 року скаргу Мельник Є.М. передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер справи М-7184/0/7-18).

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2019 року № 2271/2дп/15-19 стосовно судді Білоцерківця О.А. відкрито дисциплінарну справу за ознаками в його поведінці складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).

На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Білоцерківець О.А. та скаржник Мельник Є.М. повторно не з’явились. До Вищої ради правосуддя 12 грудня 2019 року надійшло клопотання судді Білоцерківеця О.А. від 10 грудня 2019 року, в якому він просить розгляд дисциплінарної справи провести за його відсутності. 

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Білоцерківця О.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Постановою Верховної Ради України від 25 вересня 2008 року № 596-VI Білоцерківця Олега Анатолійовича обрано на посаду судді Печерського районного суду міста Києва безстроково.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено таке.

24 квітня 2018 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло 5 аналогічних клопотань про скасування арешту майна, накладеного в межах одного кримінального провадження, одне з яких подано адвокатом ОСОБА-1 в інтересах Мельник Є.М. (скаржник). Того самого дня автоматизованою системою документообігу суду вказані клопотання були розподілені для розгляду слідчому судді Білоцерківцю О.А. Ухвалою слідчого судді Білоцерківця О.А. від 27 квітня 2018 року зазначені клопотання були об’єднані в одне провадження, якому присвоєно № 757/19905/18-к.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання суддею своїх обов’язків.

Як вбачається з копій матеріалів справи, клопотання, що надійшли до суду 24 квітня 2018 року, були призначені до розгляду лише на 17 травня  2018 року (через 23 дні від дня надходження). Відповідно до журналу судового засідання від 17 травня 2018 року судове засідання у цей день не відбулось у зв’язку з неявкою учасників та було відкладене на 6 липня 2018 року (майже через 2,5 місяця від дня надходження до суду). У матеріалах справи міститься клопотання адвоката ОСОБА-1 від 17 травня 2018 року про перенесення вказаного судового засідання на іншу дату у зв’язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі у Деснянському районному суді міста Києва.

6 липня 2018 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2018 року. При цьому із журналу судового засідання від 6 липня 2018 року вбачається, що причиною відкладення була необхідність заслухати особу, за клопотанням якої було арештовано майно, яка в судове засідання не з’явилась.

11 вересня 2018 року розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2018 року для витребування матеріалів клопотання, на підставі яких було накладено арешт.   

24 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено на 26 грудня 2018 року у зв’язку із ненадходженням вказаних матеріалів.

Згідно із довідкою секретаря судового засідання 26 грудня 2018 року справу знято з розгляду у зв’язку із перебуванням судді Білоцерківця О.А. у нарадчій кімнаті в іншій справі, розгляд призначено на 2 квітня 2019 року.

 2 квітня 2019 року слідчим суддею Білоцерківцем О.А. постановлено ухвалу про задоволення зазначених клопотань та скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 травня 2017 року, в тому числі на грошові кошти Мельник Є.М., які у безготівковій формі знаходяться на трьох рахунках, відкритих у ПАТ ІНФОРМАЦІЯ-1.

У поясненнях суддя Білоцерківець О.А. вказав, що основною причиною тривалого розгляду клопотання стало його надмірне навантаження, питання оголошення перерв у судових засіданнях вирішувалось з урахуванням думки присутніх у судовому засіданні учасників. При цьому суддя наголосив, що мав на меті повно та всебічно дослідити докази із дотриманням засад рівності сторін під час розгляду клопотання, яке подано в рамках досудового розслідування щодо перевірки фактів заволодіння коштами ПАТ ІНФОРМАЦІЯ-1, у тому числі шляхом безпідставного та умисного перерахування грошових коштів із рахунків юридичних осіб – клієнтів цього банку на рахунки його працівників та пов’язаних фізичних осіб як фінансових позик, які стали підпадати під гарантовані виплати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також у поясненнях суддя Білоцерківець О.А. вказав, що у зв’язку із резонансністю справи щодо розкрадання коштів вказаного банку, наявністю значної кількості ошуканих вкладників, можливого порушення їх прав ним вживалися заходи для забезпечення явки представника органу досудового розслідування для з’ясування питання щодо стану розгляду кримінального провадження та позиції щодо скасування арешту та обставин, за яких така потреба не відпала.

Надаючи оцінку діям судді в контексті наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Однак клопотання про скасування арешту майна, подане в інтересах Мельник Є.М., перебувало у провадженні слідчого судді Білоцерківця О.А. з 24 квітня 2018 року по 2 квітня 2019 року, що беззаперечно вказує на недотримання суддею строку його розгляду. Проте для встановлення наявності у поведінці судді складу зазначеного дисциплінарного проступку необхідно встановити очевидну безпідставність недотримання визначеного законом процесуального строку чи невжиття заходів щодо своєчасного розгляду справи (клопотання), а не лише сам факт його недотримання.

При цьому під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено фактів, які б свідчили про безпідставне затягування чи невжиття суддею Білоцерківецем О.А. заходів щодо розгляду справи, оскільки її розгляд відкладався один раз за клопотанням адвоката скаржниці (17 травня 2018 року), один раз – у зв’язку із необхідністю заслухати особу, за клопотанням якої було арештовано майно, яка не з’явилась (6 липня 2018 року), один – для витребування матеріалів клопотання, на підставі яких було накладено арешт (11 вересня 2018 року), один раз – у зв’язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті в іншій справі (26 грудня 2018 року). При цьому встановлено, що в судове засідання, призначене на 26 грудня 2018 року, судді Білоцерківцю О.А. вдруге не були надані матеріали клопотання, на підставі яких було накладено арешт на майно. В той же час встановлено, що суддею неодноразово скеровувалися запити голові Печерського районного суду міста Києва Козлову Р.Ю. щодо витребування цих матеріалів у зв’язку із розглядом клопотання про скасування арешту майна.  Вказані матеріали були передані судді Білоцерківцю О.А. лише 2 січня 2019 року у зв’язку із неможливістю тривалий час їх відшукати працівниками канцелярії суду серед значної кількості справ (у 2018 році їхня кількість становила 75260 за усіма видами судочинства).

Також встановлено, що суддя Білоцерківець О.А. про усі без винятку судові засідання щодо розгляду клопотань про скасування арешту майна повідомляв орган досудового розслідування – Головне слідче управління Національної поліції України, що підтверджується листом-відповіддю начальника цього управління від 15 жовтня 2019 року. При цьому з вказаного листа вбачається, що причиною неявки слідчого вказаного управління поліції за викликом слідчого судді Білоцерківця О.А. була його участь у слідчих (розшукових) діях в інших кримінальних провадженнях, про що слідчого суддю завчасно повідомлено не було.

Водночас слід зазначити, що твердження скаржника про обов’язок судді розглянути клопотання за відсутності органу досудового розслідування (слідчого), який був належним чином повідомлений про розгляд справи, із посиланням на статтю 306 КПК України, є необґрунтованими, оскільки вказана стаття регулює порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, в той час як предметом розгляду було клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді. 

 При цьому слід зазначити, що рішення слідчого судді про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю заслухати особу, за клопотанням якої було накладено арешт на майно, а також дослідити матеріали клопотання, на підставі яких було накладено цей арешт, не виходить за межі допустимого суддівського розсуду та не вказує на допушену грубу недбалість чи навмисне порушення закону.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

  Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду від Печерського районного суду міста Києва  витребувано інформацію про навантаження судді Білоцерківця О.А. у період перебування справи № 757/19905/18-к у його провадженні  та встановлено, що у період з 24 квітня 2018 року по 2 квітня 2019 року до провадження судді надійшло 4 578 справ усіх видів судочинства, з них у порядку КПК України – 2 595 справ, 1 983 справи в порядку КУпАП. За вказаний період суддею розглянуто 1961 справу в порядку КПК України та 1967 справ у порядку КУпАП.

Також слід зазначити, що з урахуванням встановлених коефіцієнтів рівня судового навантаження, показників середніх витрат часу для розгляду справи, визначених у рішенні Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що у період розгляду справи № 757/19905/18-к суддя Білоцерківець О.А. мав надмірний рівень судового навантаження, що суттєво вплинуло на строк розгляду цієї справи. Враховуючи ту кількість справ, які перебували у провадженні судді, навіть за найменших витрат робочого часу (однієї години на кожну справу) він об’єктивно не мав можливості дотриматися визначених законом процесуальних строків.

 Крім цього, під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Білоцерківця О.А. встановлено, що у 2018 році у Печерському районному суді міста Києва здійснювало правосуддя 14 суддів із 36 суддів відповідно до штатного розпису, що також вказує на те, що рівень навантаження на суддів цього суду був надмірним, що безумовно впливало на можливість своєчасного розгляду судових справ та вчинення процесуальних дій.

Отже, встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею Білоцерківцем О.А. заходів щодо розгляду справи (клопотання) протягом строку, встановленого законом. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що порушення строків розгляду справи суддею Білоцерківцем О.А. зумовлено об’єктивними і незалежними від його волі причинами, в тому числі, надмірним навантаженням судді.

Таким чином, з урахуванням встановлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця О.А. за скаргою Мельник Є.М. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити.

Керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.37, 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківця Олега Анатолійовича.

Дисциплінарне провадження припинити.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

        

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                     В.К. Грищук

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                       І.А. Артеменко

 

 

                                                                                               О.Є. Блажівська                                                                       

 

 

                                                                                              О.В. Прудивус