X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
07.06.2021
1250/2дп/15-21
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Ю.П.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Грищука В.К., Саліхова В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М. за результатами попередньої перевірки скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Юрія Петровича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 5 травня 2021 року за вхідним № М-2522/2/7-21 надійшла скарга Маселка Р.А. на дії судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Ю.П. під час розгляду справи № 127/9137/20.

Скаржник зазначає, що суддя Ковбаса Ю.П. не вжив заходів щодо розгляду справи № 127/9137/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у межах визначених законом строків, внаслідок чого провадження у цій справі закрито у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП.

Також зауважує, що обставин, які б унеможливлювали розгляд справи за відсутності ОСОБА_1, не було, оскільки правопорушник повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно, неодноразово та належним чином. Натомість суд визнав його винним, проте провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно вказаної особи закрив у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Маселко Р.А. зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшов до провадження судді Ковбаси Ю.П. у межах строку, визначеного статтею 38 КУпАП, що, на думку скаржника, свідчить про те, що суддя мав достатньо часу для його розгляду.

Крім того, скаржник зазначає, що 1 травня 2021 року у місті Києві внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула 17-річна дівчина, водій та інший пасажир зазнали травм. Як зауважує Маселко Р.А., вказана подія спричинила значний суспільний резонанс, оскільки згідно з відомостями, наявними у засобах масової інформації, за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння, стосовно якого раніше було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, проте він уник відповідальності, оскільки постановою судді Ковбаси Ю.П. від 14 серпня 2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Скаржник вважає, що такі дії судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Ю.П. містять ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2–4 частини першої статті 106 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), а тому просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 травня 2021 року зазначену скаргу передано для здійснення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Болотіну С.М.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно із частиною третьою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження включає, зокрема, попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті.

На підставі частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Болотіна С.М., вивчивши його висновок та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Ю.П. з огляду на таке.

Під час попередньої перевірки встановлено, що 24 квітня 2020 року до провадження судді Ковбаси Ю.П. надійшов протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1, відповідно до якого 20 квітня 2020 року правопорушник керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп’яніння (справа № 127/9137/20).

Із протоколу вбачалося, що 20 квітня 2020 року о 02:30 у АДРЕСА водій керував транспортним засобом марки «Volvo», д. н. з. НОМЕР, з явними ознаками наркотичного сп’яніння (виразно тремтять пальці рук, зіниці очей дуже розширені та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.

Також із протоколу вбачається, що правопорушник був повідомлений про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, із протоколом ознайомився та отримав його копію, про що свідчать підписи правопорушника у протоколі. До того ж правопорушник власноруч у протоколі зазначив, що він «тверезий, нічого не вживав, твердження працівників поліції не відповідають дійсності».

До протоколу були долучені рапорт працівника поліції, направлення на огляд, у якому ОСОБА_1 вказав, що відмовляється від огляду, пояснення двох свідків, які вказували, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп’яніння та від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився у їхній присутності.

Розгляд справи вперше був призначений на 18 травня 2020 року, тобто з порушенням строку, передбаченого статтею 277 КУпАП. Про розгляд справи правопорушник повідомлявся за номером мобільного телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, однак, як вбачається з довідки секретаря судових засідань, «останній перебував поза зоною досяжності».

У зв’язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи 18 травня 2020 року відкладено на 18 червня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, про судове засідання, призначене на 8 червня 2020 року, правопорушник повідомлявся секретарем судових засідань аналогічним чином (телефоном), однак «останній перебував поза зоною досяжності». Крім того, правопорушнику на адресу, вказану у протоколі, надіслано судову повістку про виклик у судове засідання 8 червня 2020 року. Разом із тим розгляд справи 8 червня 2020 року повторно не відбувся через неявку правопорушника у судове засідання.

Згодом розгляд справи судом відкладено на 4 серпня 2020 року, про що правопорушнику повідомлялося телефоном, однак «останній перебував поза зоною досяжності», а також шляхом надсилання судової повістки про виклик у судове засідання, яка 13 липня 2020 року повернена УДППЗ «Укрпошта» на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 15 червня 2020 року по 30 липня 2020 року суддя Ковбаса Ю.П. перебував у відпустці.

У зв’язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи 4 серпня 2020 року відкладено на 14 серпня 2020 року. Про розгляд справи правопорушник повідомлявся за номером мобільного телефону, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, однак, як вбачається з довідки секретаря судових засідань, «останній перебував поза зоною досяжності», а також шляхом надсилання судової повістки про виклик, яка повернена УДППЗ «Укрпошта» на адресу суду (після завершення розгляду справи) з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Постановою суду від 14 серпня 2020 року (поза межами строку, визначеного статтею 38 КУпАП) провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак із постанови вбачається, що суд встановив у його діях склад адміністративного правопорушення.

Оцінюючи встановлені під час попередньої перевірки обставини з урахуванням аналізу матеріалів вказаної справи, слід зазначити таке.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Разом із тим завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

З метою реалізації вказаних вище завдань КУпАП визначено порядок вчинення відповідним органом (посадовою особою) процесуальних дій, в тому числі щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зокрема, у частині першій статті 277 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (стаття 277-2 КУпАП).

Уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом відповідно до вимог статті 280 КУпАП зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення уповноважений орган (посадова особа) враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно із приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Поряд із цим КУпАП визначено систему правових механізмів, які забезпечують дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Як передбачено частиною другою статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – п’ятій цієї статті.

Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).

Тобто законодавцем визначено присічний строк накладення адміністративного стягнення, що значно покращує становище особи, проте КУпАП не визначає процесуальної можливості для продовження такого строку, справа має бути розглянута навіть у разі його порушення, а у випадку його закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) навіть за умов встановлення судом у діях особи складу правопорушення, що істотно нівелює завдання КУпАП.

Як наголошено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7).

Суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення.

Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Відкладаючи розгляд адміністративної справи за клопотанням учасників процесу, суддя має враховувати визначені статтею 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР) визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП (у редакції, чинній на момент вчинення ОСОБА_1 правопорушення) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Варто зауважити, що транспортний засіб законодавцем позиціонується як джерело підвищеної небезпеки (стаття 1187 Цивільного кодексу України), його експлуатація завжди пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, безпеки довкілля, а тому особа, яка володіє чи користується транспортним засобом, не може використовувати його на шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Системний аналіз вказаних вище приписів законодавства також свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпечністю, оскільки санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж у інших випадках, передбачених КУпАП.

Саме характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від кримінального правопорушення. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок щодо настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об’єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Водночас наслідком вчинення дій, які утворюють склад кримінального правопорушення, може бути реальна шкода охоронюваним суспільним інтересам, зокрема заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю потерпілого або смертю потерпілого.

За таких обставин суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, з огляду, в тому числі, на характер суспільної небезпечності такого правопорушення зобов’язаний вживати належних, дієвих заходів для її розгляду, не допускати безпідставних зволікань із таким розглядом, оскільки несвоєчасність розгляду справи у цьому випадку може мати наслідком ухилення особи від передбаченої законом відповідальності та не сприятиме вихованню правопорушника у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України.

Під час попередньої перевірки встановлено, що розгляд справи № 127/9137/20 вперше суддя Ковбаса Ю.П. призначив поза межами строку розгляду, передбаченого статтею 277 КУпАП. При цьому матеріали справи не містять відомостей про здійснення судом виклику у перше судове засідання (18 травня 2020 року) відповідно до вимог статті 277-2 КУпАП.

Крім того, суддя Ковбаса Ю.П. відклав розгляд справи з 8 червня 2020 року на 4 серпня 2020 року з великим інтервалом між засіданнями (на 57 днів), однак не надав будь-яких пояснень щодо обґрунтованості відкладення розгляду справи на такий тривалий термін.

Із матеріалів справи № 127/9137/20 також встановлено, що вона надійшла до провадження судді у межах строку, визначеного статтею 38 КУпАП, однак під час попередньої перевірки не встановлено обставин, які б вказували на відсутність у судді Ковбаси Ю.П. процесуальної можливості призначати судові засідання у цій справі з розумними інтервалами часу з метою забезпечення своєчасного її розгляду у межах строку, визначеного законом, та накладення на правопорушника адміністративного стягнення.

Натомість наведене може свідчити про неефективне та несумлінне використання суддею Ковбасою Ю.П. своїх процесуальних повноважень, що, у свою чергу, дає достатні підстави вважати, що саме неналежні підготовка справи до розгляду та планування графіка судових засідань, зокрема з урахуванням тривалої відпустки, могли призвести до безпідставного затягування розгляду цієї справи.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, встановлені під час попередньої перевірки, можуть свідчити, що суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. умисно або внаслідок недбалості допустив порушення вимог статей 38, 245, 277 КУпАП, що може вказувати на наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи № 127/9137/20 протягом строку, встановленого законом).

Разом із тим попередньою перевіркою скарги не встановлено обставин, які б свідчили, що суддею Ковбасою Ю.П. під час здійснення правосуддя у справі № 127/9137/20 допущено поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, а також умисне або внаслідок грубої недбалості як суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

При цьому Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаси Юрія Петровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                   О.В. Прудивус

 

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                     В.К. Грищук

                                                                             В.В. Саліхов