Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Гречківського П.М., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. за результатами попередньої перевірки скарги Петрище Марії Юріївни стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 лютого 2020 року надійшла скарга Петрище М.Ю. стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. із проханням притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час розгляду справи № 301/2075/18.
Даруда Ірина Анатоліївна Указом Президента України від 27 грудня 1995 року № 1184/95 призначена в межах п’ятирічного строку на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області, Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-III обрана на посаду судді Іршавського районного суду Закарпатської області безстроково.
Згідно зі статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):
вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону;
за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. з огляду на таке.
У скарзі Петрище М.Ю. вказує, що суддя Даруда І.А. допустила порушення норм процесуального права під час розгляду цивільної справи № 301/2075/18, що призвело до самоусунення судді від здійснення правосуддя шляхом постановлення ухвали від 15 липня 2019 року про самовідвід.
Скаржник зазначає, що суддя розглядала справу за позовом Митрак Г.І. до Петрище М.Ю., а не справу за позовом адвоката Микити М.Ф. чи проти неї. При цьому, позивач та відповідач не подавали до Вищої ради правосуддя скарг на суддю Даруду І.А. не заявляли відводів. Той факт, що адвокат Микита Марія Федорівна в інтересах своїх довірителів чи у своїх інтересах подавала скарги до Вищої ради правосуддя на дії судді Даруди І.А., не може бути підставою для заявлення суддею самовідводу у справах, де представником сторони є адвокат Микита М.Ф.
Крім того, суддя Даруда І.А., як голова суду, вплинула на суддю цього суду Золотаря М.М., який також безпідставно заявив самовідвід у цій справі, посилаючись на зайнятість в іншій справі, розгляд якої було закінчено ще у 2016 році.
У подальшому, після заявлення суддями Іршавського районного суду Закарпатської області Дарудою І.А. та Золотарем М.М. самовідводів, суддя Даруда І.А., як голова суду, не дочекавшись виходу із щорічної основної відпустки судді Іршавського районного суду Закарпатської області Марковича І.І., направила справу № 301/2075/18 до Виноградівського районного суду Закарпатської області. Наведене призвело до додаткових матеріальних витрат сторін у справі для оплати проїзду до іншого району для участі у судових засіданнях та послуг представника.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі № 301/2075/18 за позовом Митрак Ганни Іванівни до Петрище Марії Юріївні, Греблянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області про визнання частково незаконним та часткове скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, справу призначено до розгляду на 15 липня 2019 року.
Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. від 15 липня 2019 року задоволено самовідвід судді Даруди І.А. від участі в розгляді цивільної справи № 301/2075/18.
Як підставу для постановлення вказаної ухвали зазначено, що представник відповідача – адвокат Микита М.Ф. неодноразово зверталася до Вищої ради правосуддя як особисто, так і як представник сторін у справах, зі скаргами на дії судді Даруди І.А., у зв’язку із чим, суддя Даруда І.А. дійшла висновку, що розгляд справи № 301/2075/18 таким складом суду може викликати в учасників провадження сумніви в його об’єктивності та неупередженості.
Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Золотаря М.М. від 17 липня 2019 року задоволено заяву про самовідвід головуючого у справі – судді Золотаря М.М.
Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області Левка Т.Ю. від 29 липня 2019 року прийнято до розгляду цивільну справу № 301/2075/18 та призначено підготовче судове засідання на 24 вересня 2019 року.
Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області Левка Т.Ю. від 19 листопада 2019 року задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано від Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 301/1478/13-ц.
У наданих на запит члена Вищої ради правосуддя поясненнях щодо суті скарги суддя Даруда І.А. зазначила, що нею було заявлено та задоволено самовідвід у цій справі у зв’язку із вступом у справу для представництва інтересів відповідача Петрище М.Ю. адвоката Микити М.Ф., згідно із поданою нею 11 липня 2019 року до суду заявою про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи заявлений самовідвід, суддя наголошує, що існували підстави вважати, що розгляд справи міг викликати в учасників провадження сумніви в об’єктивності та неупередженості судді, з огляду на численні скарги адвоката Микити М.Ф. на дії судді Даруди І.А. до Вищої ради правосуддя, а також провадження, відкриті у справах, де позивачем є Микита М.Ф., а відповідачем і третьою особою – Іршавський районний суд Закарпатської області, який вона очолює, зокрема у справах: № 308/5051/17 за позовом Микити М.Ф. до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавської районної державної адміністрації, треті особи: Іршавський районний суд Закарпатської області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, про скасування розпорядження суб’єкта владних повноважень, реєстрації земельної ділянки, реєстрації кадастрового номера земельної ділянки та декларації на початок будівельних робіт; № 308/8867/18 за позовом Микити М.Ф. до Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, Іршавського районного суду Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні власністю; № 308/8868/18 за позовом Микити М.Ф. до ФОП Фекете Степана Степановича, Територіального управління державної судової адміністрації України в Закарпатській області, третя особа – Іршавський районний суд Закарпатської області, про визнання протиправними дій із розробки проекту реконструкції будівлі Іршавського районного суду Закарпатської області. Крім того, адвокат Микита М.Ф. неодноразово заявляла відводи судді Даруді І.А., як головуючому у справах.
Суддя зазначає, що фактична чисельність суддів Іршавського районного суду Закарпатської області – 4 судді, з них у судді Пітерських М.О. з 24 травня 2018 року пo 24 грудня 2019 року були відсутні повноваження, суддя Маркович І.І. перебував у щорічній основній відпустці з 22 липня по 2 вересня 2019 року і відповідно до абзацу третього пункту 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду судові справи за 14 календарних днів йому не розподілялись. У зв’язку із зазначеним, розуміючи, що справа не зможе бути передана на розподіл як мінімум до 2 вересня 2019 року, з метою забезпечення розумності строків розгляду справи судом, нею було видано розпорядження щодо передачі справи до іншого суду за правилами статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Оцінюючи обставини, встановлені під час попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб’єктивний та об’єктивний аспекти. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв.
Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Закон не покладає на суддю обов’язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Як вбачається зі змісту ухвали, заявляючи самовідвід від розгляду справи, суддя послалася на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, за змістом якого суддя не може брати участь у розгляді справи за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об’єктивності.
Проте зі змісту вказаної ухвали неможливо встановити, яким чином вступ у справу для представництва інтересів відповідача адвоката Микити М.Ф. може свідчити про упередженість судді Даруди І.А. щодо учасників процесу, зокрема позивача та відповідача. Крім того, неодноразові розгляд та прийняття суддею Дарудою І.А. процесуальних рішень в інших цивільних справах можуть свідчити про безпідставність заявленого самовідводу.
На думку Третьої Дисциплінарної палати, в розумінні пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України не є «іншими обставинами, які викликають сумнів в неупередженості судді» та обставина, що у справу для представництва інтересів відповідача вступила адвокат Микита М.Ф., і подала заяву про відкладення розгляду справи.
Отже, ухвалюючи рішення про задоволення самовідводу від участі у розгляді справи № 301/2075/18, суддя Даруда І.А. не вказала належних обставин, які унеможливлювали ухвалення нею об’єктивного рішення у справі. Тобто, задовольнивши самовідвід з надуманих підстав, суддя самоусунулася від розгляду справи.
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що саме неефективне та несумлінне використання суддею Іршавського районного суду Закарпатської області Дарудою І.А. своїх процесуальних повноважень, невжиття належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справи та порушення правил щодо самовідводу, свідчать про вчинення нею дисциплінарного проступку, визначеного підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (порушення правил щодо самовідводу).
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Викладене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди Ірини Анатоліївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
Л.Б. Іванова
В.В. Матвійчук
