Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Гречківського П.М., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарних скарг Савлюка Максима Івановича стосовно судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова Миколи Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 липня 2019 року за вхідним № С-4373/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Савлюка М.І. на дії судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова М.М. під час розгляду справи № 689/537/17 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Житниця» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_16, приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_17, приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_18, Ярмолинецької районної державної адміністрації, Летичівської селищної об’єднаної територіальної громади про скасування наказів, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, виключення відомостей щодо сформованих земельних ділянок з державного земельного кадастру.
У скарзі Савлюк М.І. зазначає, що під час судового засідання 23 травня 2019 року суддя Баськов М.М. видалився до нарадчої кімнати, з якої, за твердженням скаржника, так і не вийшов та відповідно не проголосив рішення суду. Також скаржник зазначає, що він двічі звертався до суду із заявою про видачу копії судового рішення, але станом на дату подання скарги відповіді він не отримав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 липня 2019 року зазначена скарга передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.
27 серпня 2019 року до Вищої ради правосуддя від Савлюка М.І. надійшла заява про залишення без розгляду його дисциплінарної скарги № С-4373/0/7-19 від 30 липня 2019 року. У вказаній заяві скаржник зазначив, що скаргу було подано ним передчасно та безпідставно, оскільки він ознайомився з матеріалами справи та 27 липня 2019 року отримав копію судового рішення.
Відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.
До Вищої ради правосуддя 16 жовтня 2019 року за вхідним № С-4373/2/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Савлюка М.І. на дії судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова М.М. під час розгляду справи № 689/537/17.
У скарзі Савлюк М.І. зазначає, що суддею Баськовим М.М. не було належним чином повідомлено йому про судове засідання 23 травня 2019 року, що позбавило його можливості захищати свої права та інтереси. Також скаржник вказує, що під час судового засідання 23 травня 2019 року після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну і резолютивну частину рішення, а повний текст рішення направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 19 липня 2019 року. Савлюк М.І. також наголошує, що після подання дисциплінарної скарги № С-4373/0/7-19 від 30 липня 2019 року суддею Баськовим М.М. на нього здійснювався тиск, у зв’язку з чим він був вимушений подати заяву про залишення без розгляду його дисциплінарної скарги.
Автор скарги вважає, що такі дії судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова М.М. свідчать про зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, а тому просить притягнути вказаного суддю до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2019 року зазначена скарга передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг членом Третьої Дисциплінарної палати Швецовою Л.А. складено висновок з пропозицією про залишення скарг без розгляду та повернення їх скаржнику.
Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Швецову Л.А. та дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарних скарг Савлюка М.І. стосовно судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова М.М. без розгляду та повернути їх скаржнику з огляду на таке.
Згідно статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та в строки, встановлені Главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.
Баськов Микола Миколайович Указом Президента України від 13 травня 2008 року № 432/2008 призначений на посаду судді Старосинявського районного суду Хмельницької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 11 січня 2012 року № 7/2012 переведений на роботу на посаді судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області у межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 248-VІI обраний на посаду судді вказаного суду безстроково.
Як вбачається з пояснень судді, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, відповідно звіту про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 16 червня 2017 року справу № 689/537/17 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Житниця» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_16, приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_17, приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_18, Ярмолинецької районної державної адміністрації, Летичівської селищної об’єднаної територіальної громади про скасування наказів, визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, виключення відомостей щодо сформованих земельних ділянок з державного земельного кадастру передано в провадження судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськову М.М.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року задоволено позовні вимоги.
Згідно з статтею 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Складання повного тексту рішення у виняткових випадках залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як десять днів.
Відповідно до статті 272 ЦПК України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Попередньою перевіркою установлено, що в судовому засіданні 23 травня 2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.
Згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, електронну копію скороченого тексту рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року у справі № 689/537/17 було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 19 липня 2019 року, зареєстровано 21 липня 2019 року, оприлюднено – 22 липня 2019 року. Повний текст вказаного рішення було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 19 липня 2019 року, зареєстровано 21 липня 2019 року, оприлюднено – 22 липня 2019 року.
Отже, мало місце порушення строку направлення копії скороченого тексту рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру судових рішень та строку виготовлення повного тексту рішення.
У письмових поясненнях суддя Баськов М.М. зазначив, що після оголошення вступної і резолютивної частин рішення від 23 травня 2019 року він перебував з 27 по 31 травня 2019 року у відрядженні в Чернівецькому регіональному відділенні Національної школи суддів України, де проводилося навчання для суддів місцевих загальних судів і його участь була обв’язковою відповідно до листа начальника ТУ ДСА України в Хмельницькій області. Саме через це, він не мав можливості видалитися до нарадчої кімнати на декілька днів для виготовлення повного тексту рішення, яке мало би бути належним чином обґрунтованим та вмотивованим, оскільки справа велика за обсягом, складається з 12 томів та великої кількості оригіналів технічної документації на земельні ділянки, з приводу яких між сторонами виник спір, які треба було детально вивчити.
Крім того, після повернення судді з міста Чернівців, він здійснював розгляд справ, які були в його провадженні, а саме 160 справ. У період з 23 травня 2019 року по 17 липня 2019 року в провадження судді надійшло ще 83 справи, які потребували негайного вирішення, зокрема 43 справи в порядку кримінального провадження, які було розглянуто Баськовим М.М. як слідчим суддею, 8 справ – в порядку цивільного судочинства про госпіталізацію особи до психіатричного закладу, строк розгляду яких обмежений однією добою, 8 справ – про адміністративні правопорушення.
Також необхідно зазначити, що з Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що у період з 23 травня 2019 року по 17 липня 2019 року суддею Баськовим М.М. ухвалено 202 процесуальних рішень, що також свідчить про надмірне навантаження судді.
Статтею 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті, зокрема, безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте, для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку важливо констатувати очевидну безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви). Сам лише факт недотримання цього строку, не може автоматично свідчити про наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно усталеної правової позиції Верховного Суду протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб’єкта владних повноважень, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов’язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов’язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк (постанова ВП ВС від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17); постанова Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Одним з таких критеріїв є перевантаження судової системи. (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Установлені попередньою перевіркою обставини вказують, що несвоєчасне надання суддею Баськовим М.М. копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень не мали характеру умислу чи недбалості, а зумовлені об’єктивними причинами, а саме значним навантаженням судді.
Крім того попередньою перевіркою встановлено, що на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2019 року подано до суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження.
З інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України» встановлено, що станом на момент проведення попередньої перевірки розгляд вказаного апеляційного провадження не завершено.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і Цивільним процесуальним кодексом України.
Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини вважаю, що всі інші викладені у скаргах Савлюка М.І. доводи, можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та має бути повернута скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Враховуючи наведені вище обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна скарга підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику на підставі пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарні скарги Савлюка Максима Івановича стосовно судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області Баськова Миколи Миколайовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
Л.Б. Іванова
В.В. Матвійчук
