Вища рада правосуддя, розглянувши скарги судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любові Іванівни та адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любові Іванівни до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 квітня 2021 року за вхідним № 2403/0/8-21 надійшла копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19, якою скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Третя Дисциплінарна палата) від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності».
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2021 року № 2403/0/8-21 доповідачем за вказаним матеріалом визначено члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В.
Скарги судді Кодрян Л.І. та адвоката Кравця Р.Ю. на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 подані з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Суддя Кодрян Л.І., адвокат Кравець Р.Ю., Давиденко О.І. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарг судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. та адвоката Кравця Р.Ю. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності
Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників справи Вища рада правосуддя запропонувала сторонам взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя 18 травня 2021 року в режимі відеоконференції.
13 травня 2021 року на адресу Вищої ради правосуддя від судді Кодрян Л.І. надійшло клопотання про розгляд скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 за її відсутності, у присутності її представника – адвоката Кравця Р.Ю. Зазначила, що скаргу підтримує в повному обсязі.
Адвокат Кравець Р.Ю. 18 травня 2021 року взяв участь у засіданні Вищої ради правосуддя безпосередньо, скаржник у засідання не прибув.
Вищою радою правосуддя встановлене таке.
Кодрян Любов Іванівна Указом Президента України від 1 серпня 2016 року № 321/2016 призначена на посаду судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
До Вищої ради правосуддя 11 та 19 березня 2019 року надійшли скарги судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. та адвоката Кравця Р.Ю. від 9 та 14 березня 2019 року на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Не погодившись із зазначеним рішенням Вищої ради правосуддя, суддя Кодрян Л.І. оскаржила його до Великої Палати Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19 скаргу Кодрян Л.І. було задоволено та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 24 жовтня 2019 року № 2813/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності».
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що аналіз змісту постанов судді Кодрян Л.І. та матеріалів справ, поведінкових зовнішніх ознак дій судді на час прийняття постанов про повернення для доопрацювання та належного оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, а також забезпечення органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, організації доставлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, через те, що такі особи не з’явилися до суду, дає можливість виявити і визначити, чи містять дії судді протиправний вплив на умови та порядок здійснення адміністративно-деліктного провадження на стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення судом, які регулюються відповідними процесуальними нормами права, настільки істотний і небезпечний, щоб дозволити дисциплінарному органу розцінити і кваліфікувати дії судді як дисциплінарне порушення та при цьому неявно, але фактично вдатися до власної оцінки законності судових рішень і таким чином перебрати на себе повноваження суду вищої інстанції.
В аспекті наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що конкретний зміст постанов судді Кодрян Л.І. про безпідставне і за відсутності законних приводів повернення протоколів про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, а також для доставлення до суду в день і час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зіставленні з врегульованою послідовністю й порядком дій судді під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, що викладені вище, не дозволяє побачити в діях судді ознак поставленого їй за провину позбавлення осіб доступу до правосуддя з підстав, не передбачених законом, через грубу недбалість, наслідком чого є притягнення до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Частиною восьмою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
Зі змісту оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи вбачається таке.
До Вищої ради правосуддя 2 жовтня 2017 року (вх. № Д-6243/0/7-17) надійшла скарга Давиденка О.І. від 25 вересня 2017 року на дії судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. під час здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення.
У скарзі зазначалось, що суддею Кодрян Л.І. у 2017 році за відсутності правових підстав прийнято значну кількість постанов, якими протоколи про адміністративне правопорушення повернуто органам, що їх склали, для доопрацювання та належного оформлення. При цьому частина постанов містила висновки судді Кодрян Л.І. про незабезпечення працівниками поліції доставлення правопорушника до суду та про необхідність повернення у зв’язку із цим надісланих матеріалів задля виконання органами поліції обов’язку щодо забезпечення особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, доступу до правосуддя шляхом доставлення до суду.
Повернення з не передбачених законом підстав протоколів про адміністративні правопорушення для належного оформлення та доопрацювання, на думку скаржника, свідчить про відмову судді Кодрян Л.І. розглядати справи зазначеної категорії та відмову у доступі до правосуддя, порушення прав осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, потерпілих та органів (посадових осіб), якими складено відповідні протоколи про адміністративне правопорушення. Внаслідок такої поведінки судді грубо порушуються строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, а особи, стосовно яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, уникають передбаченої законом відповідальності.
При цьому, за твердженням скаржника, суддя Кодрян Л.І. безпідставно не вживала заходи щодо виклику у судові засідання осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності; у разі їхньої неявки в судове засідання без поважних причин не було застосовано приводу.
Скаржник вказував, що суддя Кодрян Л.І. залишила поза увагою, що нормами Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено ні прав, ні обов’язків працівників поліції здійснювати доставлення до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, без законних на те підстав.
Вказані дії судді Кодрян Л.І., на думку скаржника, свідчать про порушення нею присяги судді та вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, до Вищої ради правосуддя 22 лютого 2018 року (вх. № Д-1456/3/7-18) надійшла скарга Давиденка О.І. від 16 лютого 2018 року на дії судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. під час здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої аналогічний змісту скарги Давиденка О.І. стосовно цієї судді від 25 вересня 2017 року. Відмінність скарги від 16 лютого 2018 року полягає лише в тому, що у ній зазначені інші справи та прийняті вказаною суддею постанови (у період з липня 2017 року по лютий 2018 року).
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 25 жовтня 2018 року № 3277/0/15-18 об’єднано в одну дисциплінарну справу дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Давиденка О.І. стосовно судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. (№ Д-6243/0/7-17 від 2 жовтня 2017 року), з дисциплінарною справою, відкритою за дисциплінарною скаргою Давиденка О.І. (№ Д-1456/3/7-18 від 22 лютого 2018 року) стосовно цієї судді.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 суддю Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами Давиденка О.І. на дії судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. під час розгляду справ про адміністративні правопорушення (вхідні №№ Д-6243/0/7-17, Д-1456/3/7-18), Третя Дисциплінарна палата встановила таке.
Суддею Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. у період із травня 2017 року по січень 2018 року прийнято 28 постанов, якими повернуто для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративні правопорушення з різних підстав, жодна з яких не передбачена законом. Зі змісту постанов, долучених до дисциплінарних скарг, вбачається, що в більшості випадків підставою для повернення протоколів про адміністративне правопорушення стала неявка до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та необхідність забезпечення органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, організації доставлення таких осіб до суду.
Зокрема, постановами судді Кодрян Л.І. до Апостолівського відділу поліції Нікопольського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області повернуто 7 протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання, належного оформлення та доставлення до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в день і час розгляду справи, з яких:
3 – за частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї) – постанова від 3 квітня 2017 року у справі № 171/583/17; постанова від 7 червня 2017 року у справі № 171/1009/17; постанова від 22 червня 2017 року у справі № 171/1125/17;
1 – за частиною другою статті 173-2 КУпАП (повторне протягом року вчинення насильства в сім’ї) – постанова від 22 червня 2017 року у справі № 171/1126/17;
1 – за статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство) – постанова від 14 червня 2017 року у справі № 171/1055/17;
1 – за частиною другою статті 187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) – постанова від 22 червня 2017 року у справі № 171/713/17;
1 – за частиною першою статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) – постанова від 23 червня 2017 року у справі № 171/947/17.
Як вказано у рішенні Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року, вказані постанови мотивовані обов’язком суду розглянути справу про адміністративне правопорушення протягом доби з дня її надходження, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 160 КУпАП, – у триденний строк. Цей особливий порядок розгляду справ, за твердженням судді, покладає на відповідні органи, які складають протокол про адміністративне правопорушення, обов’язок забезпечити правопорушнику доступ до правосуддя та можливість реалізувати право на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути не тільки доставлена до суду, а й повинна бути присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи.
Третьою Дисциплінарною палатою наголошено, що вказані постанови не містять жодних посилань на правові норми, які дають право суду повернути протокол про адміністративне правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, а також для доставлення до суду в день і час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, окрім посилань на статті 268, 277 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; строки розгляду справ про адміністративні правопорушення), із зазначенням, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не доставлена.
Також Третя Дисциплінарна палата встановила, що постановами судді Кодрян Л.І. повернуто до того самого органу поліції 7 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких:
3 – за частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї) – постанова від 17 травня 2017 року у справі № 171/858/17; постанова від 30 травня 2017 року у справі № 171/949/17; постанова від 5 вересня 2017 року у справі № 171/1577/17;
1 – за частиною третьою статті 178 КУпАП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді) – постанова від 30 травня 2017 року у справі № 171/948/17;
3 – за частиною другою статті 173-2 КУпАП (повторне протягом року вчинення насильства в сім’ї) – постанови від 21 липня та 6 вересня 2017 року у справі № 171/1316/17, провадження №№ 3/171/342/17, 3/171/445/17 (двічі повертався для доопрацювання та належного оформлення протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 666590); постанови від 4 жовтня та 14 листопада 2017 року у справах №№ 171/1782/17, 171/2020/17 (двічі повертався для опрацювання та належного оформлення протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 667885); постанова від 17 жовтня 2017 року у справі № 171/1822/17.
Як зазначено у рішенні Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року, резолютивні частини вказаних постанов містять такі самі висновки та вказівки, що й постанови, про які зазначено вище. На обґрунтування цих постанов наведено лише приписи статей 245 та 280 КУпАП (завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення; обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення) із зазначенням, що особи, які притягаються до адміністративної відповідальності, до суду не з’явились.
Крім цього, Третьою Дисциплінарною палатою встановлено, що постановами судді Кодрян Л.І. до цього самого органу поліції повернуто 11 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких:
5 – за частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї) – постанова від 21 липня 2017 року у справі № 171/1311/17; постанови від 21 липня та 5 вересня 2017 року у справі № 171/1312/17 (двічі повертався протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 960146 від 19 липня 2017 року (провадження №№ 3/171/338/17, 3/171/444/17)); постанова від 16 листопада 2017 року у справі № 171/2026/17; постанова від 28 жовтня 2017 року у справі № 171/1928/17; постанова від 16 листопада 2017 року у справі № 171/2023/17;
2 – за частиною першою статті 173 КУпАП (дрібне хуліганство) – постанова від 23 листопада 2017 року у справі № 353/973/17; постанова від 4 жовтня 2017 року у справі № 171/1780/17;
1 – за частиною першою статті 187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) – постанова від 6 вересня 2017 року у справі № 171/1337/17;
2 – за частиною другою статті 187 КУпАП (повторне протягом року порушення правил адміністративного нагляду) – постанова від 24 листопада 2017 року у справі № 171/2019/17; постанова від 12 січня 2018 року у справі № 171/2066/17;
1 – за частиною першою статті 44 КУпАП (незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах) – постанова від 26 січня 2018 року у справі № 171/128/18.
Як зазначено у рішенні Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року, резолютивні частини вказаних постанов містять такі самі висновки та вказівки, що й зазначені вище постанови, прийняті суддею Кодрян Л.І., при цьому у деяких постановах зазначено, що особу необхідно доставити до суду саме в день і час розгляду справи.
Разом із тим, на переконання Третьої Дисциплінарної палати, вказані постанови не містять посилань на правові норми, якими обґрунтовується право суду повернути для доопрацювання та належного оформлення протокол про адміністративне правопорушення, окрім посилань на статті 245, 251, 256, 268, 280 КУпАП (завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення; докази; зміст протоколу про адміністративне правопорушення; права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення), а також не містять посилань на будь-які недоліки, допущені при складанні протоколу відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, які б вказували на необхідність його доопрацювання, окрім зазначення, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в суд не з’явилася, тоді як її присутність є обов’язковою.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року встановлено, що у мотивувальній частині постанови судді Кодрян Л.І. від 16 листопада 2017 року у справі № 171/2026/17 міститься такий висновок: «згідно статей 260, 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівникам Національної поліції з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ надано право здійснювати адміністративне затримання особи. З урахуванням чого при направленні до суду адміністративних справ даної категорії працівникам Національної поліції необхідно також забезпечити явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Водночас про надання такого права працівникам Національної поліції зазначено і в постановах судді від 14, 23 та 24 листопада 2017 року, 12 та 26 січня 2018 року (справи №№ 171/2020/17, 353/973/17, 171/2019/17, 171/2066/17, 171/128/18).
За висновком Третьої Дисциплінарної палати, зазначені вище постанови судді Кодрян Л.І. хоч і містять різні мотиви їх прийняття, проте не обґрунтовують висновків, зроблених суддею, зокрема щодо необхідності доопрацювання протоколів про адміністративне правопорушення та обов’язку органу, що склав відповідний протокол, доставити до суду особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, Третьою Дисциплінарною палатою встановлено, що іншою підставою для повернення суддею Кодрян Л.І. трьох справ про адміністративні правопорушення стало їх неналежне оформлення:
1 – за частиною четвертою статті 85 КУпАП (порушення правил використання об’єктів тваринного світу) – постанова від 4 жовтня 2017 року у справі № 171/1774/17;
2 – за частинами першою, другою статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та повторне вчинення вказаного адміністративного правопорушення) – постанова від 20 червня 2017 року у справі № 171/1103/17, постанова від 5 вересня 2017 року у справі № 171/1574/17.
Повертаючи вказані матеріали для доопрацювання та належного оформлення до органів, які їх склали, суддя Кодрян Л.І. зазначила, що матеріали не були пронумеровані, описані та прошиті, два з них скріплені степлером, що є порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, пунктів 1.2, 1.3 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003) Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, якими встановлено такі стандарти: склад реквізитів документів, вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Вимоги цього Стандарту щодо оформлювання реквізитів можна поширювати на всі класи уніфікованих систем документації.
Вказані постанови мотивовані приписами статей 245 та 280 КУпАП (завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення; обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення) та не містять посилань на будь-які недоліки, допущені при складанні протоколів відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, які б вказували на необхідність їх доопрацювання.
Як наголошено у рішенні Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року, вказані Інструкція та Стандарт, зазначені у двох постановах, не містять вимог щодо оформлення матеріалів, які разом із протоколами про адміністративне правопорушення передаються до суду. Натомість Інструкція стосується порядку оформлення справ про адміністративні правопорушення, які підлягають зберіганню у сховищах органів поліції (пункт 7 розділу VI «Діловодство у справах про адміністративні правопорушення»).
На думку Третьої Дисциплінарної палати, невиконання суддею Кодрян Л.І. завдань, покладених на неї КУпАП під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, та неодноразове повернення протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання та належного оформлення з не передбачених законом підстав свідчить про незаконну відмову в доступі до правосуддя.
Крім цього, Третя Дисциплінарна палата звернула увагу, що суддя Кодрян Л.І., повертаючи для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративні правопорушення за частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї, вчинення «повторно» насильства в сім’ї), допустила відмову потерпілим у доступі до правосуддя, оскільки в цьому випадку (не оцінюючи дії осіб щодо вчинення адміністративних правопорушень) потерпілі зазнавали певних страждань (як зазначено у поясненнях вказаних осіб), що змушувало їх звертатися до органів правопорядку задля відновлення порушених прав.
Оцінивши встановлені під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії судді Кодрян Л.І. щодо позбавлення доступу до правосуддя з підстав, не передбачених законом, свідчать про допущену суддею грубу недбалість та наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя, у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо).
Не погоджуючись із висновками Дисциплінарної палати, суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. та адвокат Кравець Р.Ю. у скаргах на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року наводять такі доводи і аргументи:
1) при вирішенні питання про притягнення судді Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності Третя Дисциплінарна палата не взяла до уваги доводів судді Кодрян Л.І., що після отримання для розгляду матеріалів у справах про адміністративні правопорушення і ознайомлення з ними вона здійснила тлумачення (з’ясування «для себе») норм КУпАП та під час ухвалення постанов, якими адміністративні матеріали повернуті для дооформлення та доставлення до суду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, керувалася положеннями статей 7, 256, 262, 268, 277, 2772, 278 цього Кодексу відповідно до власного розуміння норм права стосовно повноважень судді та органів Національної поліції;
2) із тексту рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року убачається, що Третя Дисциплінарна палата неправильно встановила обставини винесення суддею Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. судового рішення у справі № 171/2026/17;
3) у рішенні Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року зазначено, що в більшості справ прийнято постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, однак у переліку справ після слів «за винятком справ» не вказані справи №№ 171/1577/17, 171/1780/17;
4) Дисциплінарною палатою неправильно та неповно з’ясовано обставини під час розгляду дисциплінарної справи, у зв’язку із чим вирішено питання про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Вивчивши та перевіривши доводи скарг судді Кодрян Л.І., адвоката Кравця Р.Ю., матеріали дисциплінарного провадження, рішення Третьої Дисциплінарної палати від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19, з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-1219сап19, Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку щодо наявності в діях судді Кодрян Л.І. складу дисциплінарного проступку, а рішення дисциплінарного органу слід скасувати з огляду на таке.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Основними засадами судочинства є, в тому числі, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист (стаття 129 Конституції України).
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульований розділом IV КУпАП.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП). Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
З аналізу вказаних норм КУпАП вбачається, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд (суддя) зобов’язаний, зокрема, перевірити, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення, чи сповіщено особу про розгляд справи, та виконати інші необхідні дії з тим, щоб під час розгляду справи було забезпечено виконання завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення та дотримано права особи, питання про притягнення до відповідальності якої розглядається.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Перевіркою матеріалів об’єднаної дисциплінарної справи встановлено, що повернення 25 протоколів про адміністративні правопорушення для дооформлення було мотивовано суддею Кодрян Л.І. тим, що не з’явилася особа-порушник на розгляд справи, присутність якого є обов’язковою, за їхньої відсутності судовий розгляд справи у встановлені законом строки здійснити неможливо, як і проблематично розглянути справу без участі особи-порушника. При цьому постанови про повернення справи для дооформлення, прийняті під головуванням судді Кодрян Л.І., хоч і містять варіативні посилання на норми КУпАП, які регламентують повернення протоколів, однак в основу вказаних судових рішень було покладено саме те, що незабезпечення у дозволений законом спосіб присутності особи-правопорушника на судовому розгляді справи унеможливлює розгляд судом справи по суті, оскільки присутність такої особи є обов’язковою.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, зазначені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення» норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
У рішенні від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 Третьою Дисциплінарною палатою було зазначено, що постанови про повернення справи для дооформлення не містять посилань на правові норми, якими обґрунтовується право суду повернути для доопрацювання та належного оформлення протокол про адміністративне правопорушення, окрім посилання на статті 245, 251, 256, 268, 280 КУпАП (завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення; докази; зміст протоколу про адміністративне правопорушення; права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення), а також не містять посилань на будь-які недоліки, допущені при складанні протоколу, відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, які б вказували на необхідність його доопрацювання, окрім зазначення, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з’явилася, тоді як її присутність є обов’язковою.
Також Третя Дисциплінарна палата зауважила, що чинним законодавством не передбачено обов’язку органу, що склав протокол, забезпечувати явку в судове засідання осіб, стосовно яких складені протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки повноваження щодо приводу осіб покладені на органи Національної поліції лише у разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді. Проте суддею Кодрян Л.І. під час розгляду справ постанови про привід осіб не приймалися, а зазначені у прийнятих постановах про повернення протоколів обставини, зокрема: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з’явилася», «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не доставлена», не ґрунтуються на вимогах закону та не свідчать про неналежне оформлення протоколу, тобто про недодержання органом, що його склав, вимог статті 256 цього Кодексу.
При цьому Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді Кодрян Л.І. під час прийняття постанов не мають характеру суддівської помилки, а свідчать про допущену очевидну, грубу недбалість судді щодо виконання службових обов’язків.
Водночас за результатами вивчення матеріалів дисциплінарної справи Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
Склад дисциплінарного проступку судді – це сукупність передбачених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Системне тлумачення положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якій йдеться про умисел та недбалість судді (пункт 1 частини першої), вказує, що наявність умислу та/або недбалості стосовно допущеного порушення є обов’язковою умовою притягнення судді до відповідальності. За відсутності вини притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є непропорційним та таким, що суперечить принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Слід зазначити, що прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.
Питання помилок щодо фактів і права, які начебто були допущені судом, не належать до компетенції Вищої ради правосуддя доти, поки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують права і свободи, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 83 Висновку ОБСЄ/БДІПЛ щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30 червня 2017 року № JUD-UKR/298/2017 вказано, що, у принципі, суддя не повинен нести відповідальність за дії, вчинені внаслідок звичайної недбалості, оскільки це може негативно позначитись на його/її суддівській незалежності. Відтак слід обмежити перелік підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності умисними діями або діями внаслідок грубої (очевидної) недбалості.
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проєкту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя вважає, що суддя, в діях якого наявні ознаки дисциплінарного проступку, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності виключно за умови, що він вчинив такий проступок умисно або через грубу недбалість та/або вказаний проступок спричинив серйозні наслідки. Водночас суддя не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за наявності в його діях звичайної недбалості або добросовісної помилки.
Із копій матеріалів справ №№ 171/583/17, 171/1009/17, 171/1125/17, 171/1126/17, 171/1055/17, 171/713/17, 171/947/17, 171/949/17, 171/1577/17, 171/948/17, 171/1316/17, 171/1782/17, 171/2020/17, 171/1822/17, 171/1311/17, 171/1312/17, 171/2026/17, 171/1928/17, 171/2023/17, 353/973/17, 171/1780/17, 171/1337/17, 171/2019/17, 171/2066/17, 171/128/18 не встановлено відомостей, які свідчили б про те, що з дати надходження до провадження судді Кодрян Л.І. протоколів про адміністративні правопорушення суддя проявляла тяганину у прийнятті постанов про повернення справ для дооформлення у зв’язку із тим, що особи, щодо яких було складено протоколи про адміністративні правопорушення, не з’явилися до суду. Крім цього, копії матеріалів справ не містять доказів того, що через процесуальні дії судді Кодрян Л.І. особи, які б з’являлись у перше судове засідання, уникнули відповідальності за скоєне правопорушення.
Необхідно також вказати, що, зазначаючи у рішенні від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19, що «неодноразові неправомірні дії судді Кодрян Л.І. щодо повернення на дооформлення протоколів про адміністративні правопорушення вплинули на те, що в подальшому за результатами розгляду протоколів у наведених вище справах, які надходили повторно до суду, в більшості із них були прийняті постанови про закриття провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (окрім постанов у справах №№ 171/583/17, 171/947/17, 171/1126/17, 171/1337/17, 171/2066/17, 171/128/17, 171/2019/17, 171/1822/17)», Третя Дисциплінарна палата не врахувала, що у деяких випадках повторні протоколи про адміністративні правопорушення надходили до суду через значний проміжок часу з дати прийняття суддею Кодрян Л.І. постанов про повернення справ для дооформлення (для доставки до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки вимоги КУпАП не передбачають можливості здійснювати розгляд справ за їхньої відсутності) (зокрема, справа № 171/858/17 – постанова про повернення на дооформлення протоколу про адміністративне правопорушення прийнята суддею Кодрян Л.І. 17 травня 2017 року, однак протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності повторно надійшов до суду лише 16 лютого 2018 року; справа № 171/948/17 – постанова про повернення на дооформлення протоколу про адміністративне правопорушення прийнята суддею Кодрян Л.І. 30 травня 2017 року, проте протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності повторно надійшов до суду лише 16 лютого 2018 року; справа № 171/1311/17 – постанова про повернення на дооформлення протоколу про адміністративне правопорушення прийнята суддею Кодрян Л.І. 21 липня 2017 року, однак протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності повторно надійшов до суду лише 22 лютого 2018 року; справа № 171/1312/17 – постановою судді Кодрян Л.І. від 21 липня 2017 року повернуто протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення; постановою судді Кодрян Л.І. від 5 вересня 2017 року повернуто протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення, однак лише 16 лютого 2018 року до суду повторно надійшов протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності), що унеможливлювало суду притягнення особи до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП України.
Разом із тим встановлені під час перевірки матеріалів дисциплінарної справи обставини дійсно вказують на те, що протоколи про адміністративні правопорушення були повернуті суддею Кодрян Л.І. для належного оформлення з підстав, що не пов’язані з їх невідповідністю вимогам статті 256 КУпАП (повернення матеріалів для дооформлення у зв’язку із недоставленням особи до суду), проте така помилкова модель поведінки судді була спрямована на досягнення необхідного балансу між дотриманням строків, за які має бути розглянута справа про адміністративне правопорушення, та процесуальних гарантій та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ефективно будувати свій захист. При цьому суддя не допускала умисного або внаслідок недбалості безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом, а помилкове тлумачення суддею Кодрян Л.І. норм права не може безумовно свідчити про вчинення нею дисциплінарного проступку та мати наслідком притягнення судді до відповідальності, оскільки за результатами перевірки матеріалів дисциплінарної справи не встановлено будь-яких доказів умисного або внаслідок недбалості порушення норм права суддею. За встановлених обставин характер таких дій судді Кодрян Л.І. може бути розцінений як суддівська помилка.
При цьому поза увагою Третьої Дисциплінарної палати залишились і недоліки правового регулювання послідовності дій судді у ситуації, коли розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути проведений у короткий строк, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з’явилась, при цьому її участь визнається нормами КУпАП обов’язковою (за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи).
За приписами частин першої, другої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10–172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203–206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185-1, 212-7–212-20 – у триденний строк, статтями 46-1, 51, 166-9, 176 і 188-34 – у п’ятиденний строк, статтями 101–103 цього Кодексу – у семиденний строк. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб’єкта цього правопорушення.
Згідно зі статтею 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
З аналізу норм статей 277 та 277-2 КУпАП можна дійти висновку, що виконання вимог однієї статті часто виключає дотримання (виконання) іншої. Вони фактично є взаємовиключними, оскільки окрема категорія справ про адміністративні правопорушення розглядається у дуже стислі строки (протягом доби; у триденний строк), однак виконання цієї вимоги КУпАП щодо дотримання таких строків розгляду справи не узгоджується з вимогами статті 277-2 КУпАП, які покладають на суд обов’язок вручити повістку про виклик не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді. За таких обставин у конкретному випадку не можна констатувати, що висновок судді Кодрян Л.І. щодо повернення справ для дооформлення у зв’язку із тим, що особи, щодо яких було складено протоколи про адміністративні правопорушення, не з’явилися до суду, є наслідком грубої недбалості з огляду на невідповідність його вимогам процесуального закону (як вказала Третя Дисциплінарна палата), оскільки наявні суперечливі положення закону, які дійсно не давали змоги здійснити розгляд цих справ відповідно до вимог КУпАП, оскільки судом у будь-якому випадку було би порушено або строки їх розгляду, або вимоги щодо повідомлення осіб про судове засідання та розгляд справ за їхньою участю.
Крім того, Третя Дисциплінарна палата не взяла до уваги той факт, що за відсутності належного правового регулювання дій судді у випадку, коли на суд, з одного боку, покладений обов’язок розглянути справу про адміністративне правопорушення у строк, визначений статтею 277 КУпАП, а з іншого – здійснити розгляд такої категорії справ за обов’язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (за відсутності такої особи справу може бути розглянуто за умови відсутності клопотання такої особи про відкладення розгляду справи або ж своєчасного її сповіщення про такий розгляд (за три дні до розгляду справи), що, як було зазначено вище, вже ставить суд у складне становище щодо можливості розгляду тієї категорії справ про адміністративні правопорушення, строк яких становить одну чи три доби), однак вона не з’являється до суду, суди у різних регіонах України задля дотримання процесуальних гарантій та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вдаються до практики повернення протоколів на дооформлення з метою, аби уповноважений орган забезпечив її присутність на судовому розгляді справи. Вказана судова практика підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (наприклад, постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 6 квітня 2018 року у справі № 203/996/18 матеріали адміністративної справи стосовно особи за частиною першою статті 173-2 КУпАП повернуто до ГУ НП в Дніпропетровській області ДВП для дооформлення у зв’язку із тим, що в день розгляду справи правопорушник був відсутнім, а наявні в матеріалах дані про особу правопорушника не дають можливості викликати його протягом доби, що позбавляє суд можливості об’єктивно, всебічно та неупереджено розглянути справу; постановою Придніпровського районного суду міста Черкас від 29 травня 2017 року у справі № 711/4070/17 адміністративну справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173, статтею 185 КУпАП, повернуто до Управління патрульної поліції в місті Черкасах Департаменту патрульної поліції для дооформлення у зв’язку із тим, що суддя позбавлений можливості протягом доби викликати особу, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому справа про адміністративне правопорушення повинна надходити до суду разом із правопорушником; постановою Галицького районного суду міста Львова від 26 березня 2019 року у справі № 461/1163/19 матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи за частиною першою статті 160 КУпАП повернуто для належного дооформлення до ЛКП «Муніципальна варта» Управління безпеки міста Львівської міської ради у зв’язку з тим, що посадовою особою ЛКП «Муніципальна варта» явка до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 160 КУпАП, належним чином не забезпечена, що виключає можливість розгляду справи у встановлені статтею 277 КУпАП строки за обов’язкової присутності правопорушника; постановою Ірпінського міського суду Київської області від 7 травня 2019 року у справі № 367/3461/19 матеріали адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП повернуто на дооформлення до Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області у зв’язку із тим, що органи внутрішніх справ повинні відповідно до вимог статті 260 КУпАП забезпечити доставку особи, що притягається до адміністративної відповідальності, до суду для своєчасного розгляду справи, однак працівниками поліції не було вжито всіх заходів щодо забезпечення явки такої особи до суду; постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року у справі № 755/16022/17 справу про притягнення до адміністративної відповідальності особи за статтею 173 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції в місті Києві для додаткової перевірки, під час якої необхідно забезпечити явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду; постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2016 року у справі № 589/3251/16-п матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи за частиною другою статті 187 КУпАП повернуто на доопрацювання до ГУ НП в Сумській області для забезпечення явки до суду правопорушника при повторному направленні для розгляду адміністративного матеріалу щодо вказаної особи; постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 січня 2019 року у справі № 263/16156/18 матеріали адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 160 КУпАП повернуто до Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області для належного оформлення у зв’язку із тим, що органами Національної поліції України не забезпечено присутність особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні; постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2019 року у справі № 661/57/19 адміністративну справу стосовно особи за частиною першою статті 51 КУпАП повернуто до Новокаховського ВП ГУ НП в Херсонській області на доопрацювання, під час якого необхідно виправити відповідно до вимог статті 277 КУпАП України вказані недоліки, враховуючи строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлені частиною третьою статті 38 КУпАП, а також забезпечити явку правопорушника в судове засідання; постановою Козівського районного суду Тернопільської області від 6 травня 2019 року у справі № 600/168/19 матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи за статтею 173 КУпАП повернуто до Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області для усунення недоліків у зв’язку із тим, що посадовою особою Козівського відділу поліції Бережанського відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області явка до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП, належним чином не забезпечена, що виключає можливість розгляду справи у встановлені строки за обов’язкової присутності цієї особи; постановою Дворічанського районного суду Харківської області від 13 листопада 2018 року у справі № 618/1217/18 матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 185 КУпАП, повернуто до Дворічанського відділення поліції Куп’янського ВП ГУ НП в Харківській області для доопрацювання та забезпечення явки до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності).
Третя Дисциплінарна палата, розглядаючи дисциплінарну справу, встановила, що невиконання суддею Кодрян Л.І. завдань, покладених на неї КУпАП під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, та неодноразове повернення протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання та належного оформлення з не передбачених законом підстав свідчать про незаконну відмову в доступі до правосуддя.
Так, матеріалами судових справ дійсно підтверджується, що суддею Кодрян Л.І. повертались протоколи про адміністративні правопорушення для належного оформлення з підстав, що безпосередньо не пов’язані з їхньою невідповідністю вимогам статті 256 КУпАП. Однак з матеріалів дисциплінарної справи не встановлено відомостей, які б свідчили, що такі дії судді призвели до неможливості повторного звернення уповноваженого органу до суду, справи про адміністративні правопорушення були розглянуті судом та за результатами їх розгляду прийняті відповідні рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про те, що дії судді Кодрян Л.І. були спрямовані на незаконну відмову в доступі до правосуддя.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, серія А, № 18, сторінки 17–18, пункти 35–36).
При цьому в рішенні від 29 липня 1998 року у справі «Омар проти Франції» (пункт 34) Європейський суд з прав людини вказав, що право на судовий розгляд, одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя (постанова у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, серія А, № 18, § 36) не є абсолютним, воно може бути обмежене певними обставинами, зокрема умовами прийнятності скарги. Водночас ці обмеження не повинні перешкоджати реалізації права особи таким чином або настільки, що буде порушена сама суть права. Обмеження повинні визначатись законною ціллю, а також повинен бути присутнім розумний баланс між засобами, що застосовуються, та метою, що переслідується.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема втіленої у рішеннях у справах «Омар проти Франції», «Ґолдер проти Сполученого Королівства», «Пуатрімоль проти Франції» та інших, рішення суду, яке не перешкодило подальшому провадженню, тим більше, якщо його було прийнято з метою уникнення порушення права особи на захист, не можна визнати таким, що становило відмову у доступі до правосуддя.
Також Вища рада правосуддя доходить висновку про хибність висновків Третьої Дисциплінарної палати, що у випадку неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя Кодрян Л.І. мала застосувати привід.
Відповідно до статті 268 КУпАП у разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Враховуючи те, що постанови про повернення протоколів для дооформлення, а саме для доставки до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, приймались суддею Кодрян Л.І. у перших судових засіданнях, твердження Третьої Дисциплінарної палати, що суддя мала застосувати до таких осіб привід, є необґрунтованими з огляду на те, що матеріали справ на цьому етапі розгляду не містять беззаперечних доказів саме «ухилення особи від явки до суду», що позбавляє суд можливості застосувати до неї такі заходи впливу.
Щодо висновків Третьої Дисциплінарної палати, що, повертаючи для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративні правопорушення за частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства в сім’ї, повторне протягом року вчинення насильства в сім’ї), суддя Кодрян Л.І. допустила відмову потерпілим у доступі до правосуддя, Вища рада правосуддя вважає, що з ними не можна погодитись, оскільки потерпілі не були обмежені у праві ініціювати перед компетентними органами притягнення винних до відповідальності за скоєне правопорушення у порядку, визначеному законом, а матеріали судових справ не містять будь-яких доказів, що під час розгляду судових справ потерпілі не мали змоги реалізувати права, передбачені статтею 269 КУпАП. Крім цього, матеріали судових справ та дисциплінарної справи не містять відомостей, що у випадку, коли особи, які притягувались до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП, уперше з’явились у судове засідання, або ж у разі надходження до суду повторних протоколів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП у межах встановлених статтею 38 КУпАП строків, вони уникнули відповідальності у випадку встановлення їхньої вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом із тим Вища рада правосуддя погоджується із правильністю висновків, викладених Третьою Дисциплінарною палатою в оскаржуваному рішенні, а саме: суддя Кодрян Л.І., повертаючи матеріали справ (№№ 171/1774/17, 171/1103/17, 171/1574/17) для доопрацювання та належного оформлення до органів, які їх склали, зазначивши у постановах, що матеріали не були пронумеровані, описані та прошиті, два з них скріплені степлером, неправомірно послалась на вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376, та Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003) Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, оскільки вказані Інструкція та Стандарт не містять вимог щодо оформлення матеріалів, які разом із протоколами про адміністративне правопорушення передаються до суду, натомість Інструкція стосується порядку оформлення справ про адміністративні правопорушення, які підлягають зберіганню у сховищах органів поліції (пункт 7 розділу VI «Діловодство у справах про адміністративні правопорушення»). Однак, зважаючи на те, що саме Інструкцією деталізовано вимоги щодо порядку оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а Стандартом встановлюється єдиний стандарт оформлювання документів, який поширюється на організаційно-розпорядчі документи, зокрема й протоколи, створювані в результаті діяльності органів державної влади України та органів місцевого самоврядування, Вища рада правосуддя вважає, що суддя Кодрян Л.І. обґрунтовано могла дійти помилкового висновку, що вимоги, викладені у вказаних Інструкції та Стандарті, стосуються і порядку оформлення матеріалів, які разом із протоколами про адміністративне правопорушення передаються до суду.
Враховуючи викладене вище, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що допущення суддею Кодрян Л.І. порушень норм КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення не було наслідком її умислу, недбалості або неналежного ставлення до службових обов’язків, що є обов’язковою складовою суб’єктивної сторони дисциплінарного проступку, тому такі дії судді не можна кваліфікувати як дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя, у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо).
Частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право, зокрема, скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.
Дотримуючись принципу обов’язковості виконання судового рішення, беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, здійснивши перевірку скарг судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І. та адвоката Кравця Р.Ю. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19, Вища рада правосуддя дійшла висновку про скасування вказаного рішення Дисциплінарної палати та закриття дисциплінарного провадження.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9-13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2019 року № 507/3дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Любові Іванівни до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження стосовно неї.
Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
В. о. Голови Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
С.М. Болотін
В.І. Говоруха
В.К. Грищук
Л.Б. Іванова
Н.С. Краснощокова
В.В. Матвійчук
І.Б. Плахтій
О.В. Прудивус
В.В. Саліхов
В.Г. Суховий
