Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами перевірки повідомлення судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса Володимира Володимировича про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 жовтня 2018 року (вхідний № 5134/0/6-18) надійшло повідомлення судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. від 4 жовтня 2018 року про вчинення на нього тиску як на суддю у зв’язку зі здійсненням правосуддя.
За результатами попередньої перевірки член Вищої ради правосуддя Малашенкова Т.М. дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленні судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса В.В. вказано, що, як встановлено перевіркою, у його провадженні перебуває справа № 910/8961/17, однією зі сторін у якій є ОСОБА 1 (далі – ОСОБА 1). Через відділ діловодства Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судді Білоусу В.В. надійшло повідомлення ОСОБА 1 від 21 вересня 2018 року, в якому голова правління ОСОБА 1 зазначає: «З даного моменту будь-які дії, спрямовані на утиск інтересів ОСОБА 1, або дії, вчинені на користь опонентів ОСОБА 1, будуть розцінюватись керівництвом ОСОБА 1 в якості умисних перешкод інтересам Російської Федерації в Україні та потягнуть за собою наслідки у вигляді відкриття кримінальних проваджень стосовно таких осіб Слідчим комітетом Російської Федерації.
Крім того, з метою захисту інтересів Російської Федерації, проти таких суддів та членів їх сімей можуть бути введені персональні санкції. Зокрема, такі санкції можуть бути введені щодо судді Білоуса В.В. та членів його сім’ї».
Суддя Білоус В.В. вважає, що надходження зазначеного повідомлення на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з конкретизацією справи є втручанням у здійснення правосуддя.
Також 2 жовтня 2018 року на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА 1 надійшло звернення голови правління ОСОБА 1 Князєва І.О., в якому спростовується повідомлення ОСОБА 1 від 21 вересня 2018 року та зазначається про його підробку.
На запит члена Вищої ради правосуддя Генеральна прокуратура України листом від 2 листопада 2018 року № 9223/0/8-18 повідомила, що згідно з даними автоматизованої системи електронного документообігу Генеральної прокуратури України повідомлення про втручання у діяльність судді Білоуса В.В. щодо здійснення правосуддя у період з вересня 2018 року по 29 жовтня 2018 року не зареєстровано.
На повторний запит члена Вищої ради правосуддя надійшли відповіді з Генеральної прокуратури України (28 січня 2019 року) та прокуратури міста Києва (4 лютого 2019 року), з яких вбачається, що повідомлення судді Білоуса В.В. направлено за територіальною юрисдикцією до прокуратури міста Києва, яка, в свою чергу, направила його за належністю до Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Крім того, на запит члена Вищої ради правосуддя суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоус В.В. надав аналогічну інформацію разом із документами, з яких вбачається, що згідно з листом Генеральної прокуратури України (від 19 жовтня 2018 року № 041212-2503-18) повідомлення судді направлено для розгляду до прокуратури міста Києва, яка, в свою чергу, скерувала вказане повідомлення до слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП у місті Києві.
Слід зауважити, що у відповіді слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП у місті Києві (від 19 грудня 2018 року № 15475/125/52/02-2018) зазначено, що вказане повідомлення судді Білоуса В.В. зареєстроване 13 листопада 2018 року за вх. № 15475. За результатами розгляду зазначеного повідомлення підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) згідно зі статтею 214 КПК України не встановлено.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою та сьомою статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» звернув увагу, що визначений частиною першою статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Згідно із частиною першою статті 8 та пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур у частині виконання конституційних функцій.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й керуються верховенством права.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя вбачає грубе порушення вимог кримінального процесуального законодавства України посадовими особами Генеральної прокуратури України, а саме невнесення відповідних відомостей до ЄРДР за повідомленням судді про вчинене кримінальне правопорушення, пересилання повідомлення судді про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з одного правоохоронного органу до іншого.
Вказані дії та бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України порушують гарантії незалежності суддів та не сприяють досягненню мети забезпечення незалежності судової влади – гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Вища рада правосуддя вважає, що є підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
За приписами статті 131 Конституції України, статей 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1) внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у повідомленні судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Білоуса Володимира Володимировича;
2) звернути увагу Генерального прокурора на дотримання приписів статті 19 Конституції України, статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
