Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Грищука В.К., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Траст» стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 травня 2019 року (вх. № 601/0/13-19) надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Траст» (далі – ТОВ «Комфорт-Траст»), подана через адвоката Поварова В.В., на дії судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. під час здійснення правосуддя у справі № 359/3228/19 (провадження № 1-кс/___________/2019).
У скарзі порушено питання про притягнення судді Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності, оскільки, на думку автора скарги, під час розгляду клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області про накладення арешту на майно суддя допустив низку істотних порушень норм процесуального права, а в постановленій за результатами розгляду клопотання ухвалі від 11 квітня 2019 року не зазначив обґрунтованих мотивів чи підстав її ухвалення.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 травня 2019 року вказану скаргу передано члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення перевірки.
Вознюк Сергій Михайлович Указом Президента України від 2 червня 2007 року № 485/2007 призначений строком на п’ять років на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2012 року № 4855-VI призначений на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області безстроково.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 квітня 2020 року № 1023/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомляла суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. та автора скарги про дату та час засідання Дисциплінарної палати з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надсилання 26 серпня та 5 жовтня 2020 року письмового повідомлення про засідання Дисциплінарної палати на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області та адресу, яка вказана автором скарги для листування, а також шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Для участі у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Вознюк С.М., та автор скарги не прибули.
15 серпня 2019 року (вх. № П-4518/1/7-19) до Вищої ради правосуддя надійшла заява адвоката Поварова В.В. із проханням залишити скаргу без розгляду та повернути її матеріали. Аналогічне звернення надійшло від ТОВ «Комфорт-Траст», в якому також вказано про відсутність негативних наслідків для діяльності зазначеного товариства від дій судді Вознюка С.М.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що вказане повідомлення адвоката Поварова В.В., а також ТОВ «Комфорт-Траст» з огляду на норми Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правового значення для цілей дисциплінарного провадження не має.
Буквальне тлумачення закону повністю узгоджується із законодавчими засадами здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів, згідно з якими скарга щодо дисциплінарного проступку судді є лише підставою для початку дисциплінарного провадження щодо судді (частина перша статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Крім того, відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про відкриття дисциплінарної справи або відмову у відкритті дисциплінарної справи вирішується Дисциплінарною палатою на підставі висновку доповідача та доданих до нього матеріалів.
Таким чином, правове значення звернення до Вищої ради правосуддя як органу, відповідального, зокрема, за забезпечення функціонування судової влади на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, вичерпується моментом складення членом Дисциплінарної палати, що проводив перевірку, висновку за результатами такої перевірки. Інший підхід поставив би здійснення Вищою радою правосуддя публічно-правових функцій у залежність від позиції заявника.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Бориспільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № ________________ від 23 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України, стосовно службових осіб відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка С.М. від 11 квітня 2019 року у справі № 359/3228/19 задоволено клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та накладено арешт на земельну ділянку, житлові будинки із забороною користуватися та розпоряджатися майном, проводити щодо цього майна ремонтні та опоряджувальні роботи, що фактично забороняє юридичній особі здійснювати підприємницьку діяльність.
Мотивувальна частина ухвали включала: аналіз положень чинного законодавства, відомості про наявність кримінального провадження, його коротку суть, фактичні обставини, підставу та мету звернення із зазначеним клопотанням, коротке та лаконічне обґрунтування – «оскільки власник майна має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, не виключено, що вказана земельна ділянка може бути відчужена чи змінена будь-яким чином внаслідок діяльності ТОВ «Комфорт-Траст», тобто існують ризики втрати земельною ділянкою своїх індивідуальних ознак, переходу права власності (у тому числі прав володіння та користування) на неї до інших осіб тощо, що може мати наслідком втрати дієвості кримінального провадження та виконання завдань, визначених статтею 2 КПК України».
Як вбачається з ухвали, в судовому засіданні не був присутній слідчий та прокурор, інші особи до суду не викликалися, оскільки органом досудового розслідування доведена відсутність такої необхідності для забезпечення накладення арешту на майно.
Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя, суддя Вознюк С.М. зазначив, що матеріали клопотання містили докази, що об’єкт нерухомості зводиться на вказаній земельній ділянці з порушенням проєктної документації, а саме із значним збільшенням площі забудови об’єкта незавершеного будівництва. Продовження забудови, як стверджує суддя, без дотримання нормативів та погодженої проєктної документації могло призвести до порушення прав інших громадян, які мешкають у сільській місцевості поряд із забудовою, яка при цьому здійснювалася в межах сільської місцевості. Матеріали клопотання містили відповідні звернення таких мешканців з метою припинення, незаконного, на їхню думку, будівництва об’єкта на земельній ділянці. При цьому суддя вказав, що «прокурором було доведено мету такого арешту земельної ділянки», оскільки внаслідок забудови вона могла бути перетворена чи зіпсована. Крім того, суддя зазначив, що на земельній ділянці здійснювалася забудова об’єкта нерухомості з ознаками порушення державних будівельних норм та відхилення від дозвільної документації. Сама дозвільна документація, надана забудовнику посадовими особами Бориспільської районної державної адміністрації Київської області без дотримання вимог статей 79, 79-1 Земельного кодексу України, статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 10 Загальних положень містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 16 січня 2016 року, виданих відділом містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації щодо перевищення площ забудов.
Суддя вважав, що зазначені порушення виявлені під час досудового розслідування, є суттєвими та впливають на можливість здійснювати будівництво вказаних об’єктів в цілому.
Усі встановлені обставини, на думку судді, також узгоджувалися із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ознаками частини першої статті 367 Кримінального кодексу України («службова недбалість»), оскільки неналежне виконання службових обов’язків посадовими особами відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації могло завдати до істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам «окремих громадян, державним чи громадським інтересам тощо». У зв’язку із цим, вказує суддя, саме клопотання прокурора було обґрунтоване наявністю як завданої шкоди, розмір якої можливо встановити шляхом проведення інших слідчих дій та відповідних експертиз.
Саме по собі відхилення забудовника від проектної та дозвільної документації, та збільшення дозволених розмірів забудов, як вказано у поясненнях судді, має ознаки завдання істотної шкоди інтересам держави, а також громадським інтересам мешканців прилеглих земельних ділянок.
Суддя Вознюк С.М. вважав постановлену ним ухвалу від 11 квітня 2019 року мотивованою, такою, що містить висновки, яких дійшов слідчий суддя, обґрунтування застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту нерухомого майна та заборони вчинення певних дій.
На його думку, розгляд клопотання прокурора відбувся з дотриманням положень статей 170–173 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), а прийняте рішення було мотивованим і прийняте з метою забезпечення кримінального провадження.
Також, як вказує суддя Вознюк С.М. у поясненнях, фактично будівельні роботи не були припинені, тобто ухвала суду від 11 квітня 2019 року залишилася невиконаною в цій частині.
Суддя Вознюк С.М. просив врахувати дані про його особу, а також наявність значного навантаження протягом тривалого часу.
Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до статті 94 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази.
Як встановлено також Другою Дисциплінарною палатою, Київський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника – адвоката Поварова В.В. За результатами судового розгляду ухвалу судді Вознюка С.М., винесену 11 квітня 2019 року у зазначеному кримінальному провадженні, залишено без змін, а скаргу – без задоволення. Мотиви застосування арешту, які наведено суддею Вознюком С.М. у своїх поясненнях, – запобігти заподіянню подальшої шкоди від будівництва для суміжних землекористувачів – власників земельних ділянок, відображені в ухвалі апеляційного суду, а отже, з урахуванням результатів апеляційного розгляду право скаржника на мотивованість судового рішення не було порушено.
В ухвалі, постановленій суддею Вознюком С.М., не зазначено, як будівлі та земельні ділянки можуть бути доказом у кримінальному провадженні щодо зловживання владою або службовим становищем службовими особами відділу Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, проте під час здійснення дисциплінарного провадження Дисциплінарною палатою оцінено пояснення судді Вознюка С.М. стосовно мотивів постановлення ним ухвали саме такого змісту, які є релевантними мотивам відповідної ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 370 КПК України вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у цій Конвенції, який захищає особу від сваволі. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 29–30).
Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Вознюка С.М. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття аргументів сторін щодо суті спору). При цьому Дисциплінарна палата враховувала навантаження судді у відповідний період, яке було надмірним (відповідно до даних суддівського досьє), практику розгляду аналогічних клопотань, надісланих на адресу Вищої ради правосуддя Бориспільським міськрайонним судом Київської області за власною ініціативою, пояснення судді стосовно мотивів постановлення ухвали саме відповідного змісту.
У пункті 25 Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Центральній Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства.
При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Вознюка С.М. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод), оскільки за цією статтею можуть утворювати порушення лише порушення права власності фізичних осіб, а не юридичної особи, тому застосування суддею норм процесуального права для вирішення відповідного клопотання у кримінальному провадженні не утворюють складу дисциплінарного проступку відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 цього Закону.
Характеристика судді Вознюка С.М., надана Київським апеляційним судом, безсумнівно, є позитивною.
Відповідно до інформації, наданої Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, суддя Вознюк С.М. до дисциплінарної відповідальності Комісією не притягувався.
Таким чином, Друга Дисциплінарна палата, взявши до уваги обставини розгляду справи, дійшла висновку про відмову у притягненні судді Вознюка С.М. до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою ТОВ «Комфорт-Траст».
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді (частина друга статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106–109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюка Сергія Михайловича до дисциплінарної відповідальності та припинити дисциплінарне провадження стосовно нього.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Прудивус
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.К. Грищук
