X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
10.12.2019
3402/0/15-19
Про зміну рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 про притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 3 травня 2019 року (вх. № 2039/0/6-19) надійшла скарга судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.    

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 травня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено Говоруху В.І.

Скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 суддею окружного адміністративного суду міста Києва Абловим Є.В. подано у строки, визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя  Аблов Є.В., Маселко Роман Анатолійович та Бутко Катерина Тарасівна повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя 10 грудня 2019 року прибув представник судді Аблова Є.В. – адвокат Шабаровський Б.В.,  який підтримав доводи скарги судді Аблова Є.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 та раніше подані ним пояснення. Скаржник Бутко К.Т. у засіданні Вищої ради правосуддя 21 листопада 2019 року та скаржник Маселко Р.А. у засіданні 10 грудня 2019 року вказали на необхідність залишення рішення Дисциплінарної палати без змін.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., суддю Аблова Є.В., його представника Шабаровського Б.В., скаржників, дійшла висновку, що скарга судді Аблова Є.В. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від  8 квітня 2019 року  № 1067/2дп/15-19 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Аблов Євгеній Валерійович Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 432/2007 призначений на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 16 липня 2010 року № 769/2010 переведений на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва в межах п’ятирічного строку, Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4737-VI  обраний суддею окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

До Вищої ради правосуддя надійшли скарги Бутко К.Т. (6 вересня 2017 року, вх. № Б-331/9/7-17) та Маселка Р.А. (13 листопада 2017 року, вх. № М-5414/9/7-17) на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.

У скаргах Бутко К.Т. та Маселко Р.А. вказували на недотримання суддею Абловим Є.В. під час розгляду справи № 826/13844/16 та наданні інтерв’ю телеканалу «Право ТV» правил суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді.

У зв’язку з викладеним скаржники просили притягнути суддю Аблова Є.В. до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Дисциплінарної палати від 10 грудня 2018 року № 3751/2дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.

Рішенням Дисциплінарної палати від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 суддю окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення судді з посади.

Не погодившись з таким рішенням, суддя Аблов Є.В. подав скаргу, у якій вказує, що розгляд дисциплінарної справи стосовно нього відбувся без його участі, оскільки йому було відмовлено у доступі до будівлі Вищої ради правосуддя у день розгляду дисциплінарної справи, що позбавило його права брати участь у засіданні Дисциплінарної палати, надавати свої пояснення, заявляти клопотання, відводи, заперечення, скарги та реалізувати інші права учасника дисциплінарної справи.

У скарзі суддя Аблов Є.В. також вказує, що висновки Дисциплінарної палати про допущення ним порушення статті 62 Конституції України під час постановлення ухвали про самовідвід та порушення статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України і статті 12 Кодексу суддівської етики під час надання інтерв’ю телеканалу «Право ТV» є безпідставними. Склад дисциплінарного поступку, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), в його діях відсутній.

Зокрема, як зазначив автор скарги, викладені в ухвалі про самовідвід у справі № 826/13844/16 обставини не відображають його думку про вчинення детективом Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) злочину, а тому його дії не порушують презумпцію невинуватості, закріплену у статті 62 Конституції України.

На думку судді Аблова Є.В., Дисциплінарна палата безпідставно пов’язала наданий ним коментар телеканалу «Право ТV» зі справою № __________, яка була в його провадженні. Крім того, суддя Аблов Є.В. посилається на те, що в інтерв’ю він не міг розповідати про справу № __________, оскільки ним заявлено самовідвід у цій справі ще до початку дослідження доказів, а тому обставини, які він повідомив в інтерв’ю, могли бути йому відомі з інших загальнодоступних джерел.

Як зазначив у скарзі суддя Аблов Є.В., Дисциплінарна палата не взяла до уваги, що коментар в інтерв’ю є оціночним судженням, наданим ним як заступником голови окружного адміністративного суду міста Києва при проведенні обшуку 26 травня 2017 року, а саме є його внутрішньою оцінкою дій посадових осіб НАБУ, а не розголошенням конкретних фактичних обставин матеріалів судової справи.

 Суддя Аблов Є.В. у скарзі звертає увагу також на те, що, надаючи інтерв’ю телеканалу «Право ТV» та постановляючи ухвалу про самовідвід, він жодним чином не завдав шкоди авторитету правосуддю, оскільки не вчинив дій, які б  могли викликати недовіру суспільства до роботи суду як органу, що розглядає та вирішує судові справи з дотриманням загальних засад судочинства. Вказує, що Дисциплінарна палата у своєму рішенні не навела, у чому саме проявляється підрив авторитету правосуддя та яким чином це було оцінено.

Суддя Аблов Є.В., посилаючись у скарзі на відсутність в його діях грубої недбалості або умислу, а також відсутність серйозних наслідків, неоднозначне тлумачення норми, на підставі якої його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і за порушення суддівської етики, зазначає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

Крім того, суддя Аблов Є.В. у скарзі вказує на те, що Дисциплінарна палата, визначаючи йому вид дисциплінарного стягнення, не дотрималася принципу пропорційності, не врахувала всі пом’якшуючі та обтяжуючі обставини та обрала найсуворіше покарання – подання про звільнення з посади судді.

На підставі викладеного суддя Аблов Є.В. просив скасувати рішення Дисциплінарної палати від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 та закрити дисциплінарне провадження.

З оскаржуваного рішення вбачається, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою встановлено такі обставини.

У провадженні судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. перебувала справа № 826/13844/16 за адміністративним позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до НАБУ, третя особа – Рада громадського контролю при НАБУ, про визнання протиправними та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при НАБУ.

14 лютого 2017 року суддею Абловим Є.В. заявлено самовідвід у зазначеній справі.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2017 року заявлений суддею Абловим Є.В. самовідвід задоволено.

У цій ухвалі суддею Абловим Є.В. на обґрунтування підстав заявленого самовідводу зазначено: «В ході судового розгляду даної справи встановлено, що детективом Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ___________________ від 09.12.2016 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.

У фабулі вказаного кримінального провадження викладені обставини, які стосуються головуючого, його малолітнього сина та колишньої дружини, з приводу незаконного збагачення у 2015–2016 рр.

В теперішній час по зазначеному кримінальному провадженню проводиться вилучення заяв про відпустку та декларацій у відділі кадрів Окружного адміністративного суду міста Києва, заяв про відпустку та декларацій у прокуратурі Одеської області за колишнім місцем роботи головуючого у справі.  Відповідно до електронної декларації головуючого за 2015 рік та його колишньої дружини і зазначених у них відомостях відображено, що член сім’ї головуючого за розпорядженням Служби у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, здійснив продаж нерухомого майна, яке розташоване у місті Києві по ІНФОРМАЦІЯ, та належало йому на праві власності (приватизована квартира) за 9 100 000 грн та одночасно малолітній син та колишня дружина придбали нерухомість у місті Одесі на суму 6 700 000 гривень.

Незважаючи на очевидність відсутності будь-яких ознак злочину у діях щодо продажу та придбання майна членами сім’ї  головуючого, не опитавши жодної особи, зловживаючи владою та службовим становищем, перевищуючи свої службові повноваження, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 з метою втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків та добитися винесення неправосудного рішення у адміністративній справі № 826/13844/16 (провадження в якій відкрито 05.09.2016) за позовом громадської організації «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право» до Національного антикорупційного бюро України за участю третьої особи – Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України про визнання протиправним та скасування результатів виборів членів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, безпідставно, по надуманих мотивах, зареєстрував кримінальне провадження № ___________________ та проводить по ньому вилучення заяв головуючого про відпустки».

Суддя Аблов Є.В. у поясненнях, наданих під час дисциплінарного провадження вказав, що підставою заявленого самовідводу слугувало те, що реєстрацію кримінального провадження №  __________________  від 9 грудня 2016 року за фактом незаконного збагачення його та членів його сім’ї ним було розцінено як тиск на суддю. У встановленому порядку він звернувся до Голови Вищої ради правосуддя, Генерального прокурора, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Директора НАБУ з повідомленнями про вчинення злочину посадовими особами НАБУ та намагання останніх вплинути на прийняття ним, як головуючим суддею, рішень у справах, у яких відповідачем є НАБУ. За результатами його звернень до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення № __________________ від 20 квітня 2017 року, де він є потерпілим. Крім того, за результатами повідомлення про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку НАБУ Вищою радою правосуддя 9 листопада 2017 року внесено Директору НАБУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено стосовно нього як судді дії або бездіяльність, що порушують  гарантії незалежності суддів.

Водночас вказане мотивування заявленого відводу, на думку Дисциплінарної палати,  свідчить про те, що суддя Аблов Є.В. фактично вдався до оцінки правомірності дій детектива НАБУ під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № _________________ від 9 грудня 2016 року, яке стосується зазначеного судді та членів його родини, звинуватив його у зловживанні владою та службовим становищем, перевищенні службових повноважень, чим допустив втручання в діяльність вказаного детектива та порушив презумпцію невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (стаття 17 КПК України).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, надаючи таку негативну оцінку діям детектива НАБУ в ухвалі суду від 14 лютого 2017 року, суддя Аблов Є.В. фактично використав авторитет посади судді у власних інтересах.

При цьому на думку Дисциплінарної палати, вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Аблова Є.В. від 16 лютого 2017 року не може бути виправданням неправомірних дій судді, які мали місце під час розгляду його заяви про самовідвід у справі № 826/13844/16.

Крім того, як встановлено Дисциплінарною палатою, 1 червня 2017 року на офіційній сторінці телеканалу «Право-ТV» опубліковано сюжет стосовно обшуку в окружному адміністративному суді міста Києва 26 травня 2017 року.

Коментуючи телеканалу «Право-ТV» події, які відбувалися 26 травня 2017 року, суддя Аблов Є.В. як заступник голови окружного адміністративного суду міста Києва зазначив: «В нашому суді розглядаються такі справи, де відповідачем є Національне антикорупційне бюро. Наприклад, є одна із справ, по якій я заявив собі самовідвід у зв’язку з відкриттям кримінального провадження, по якій громадська організація оскаржує саме безпосередньо формування Громадської ради при Національному антикорупційному бюро. Ця Громадська рада виконує владні функції. Вона обирає, проводить конкурси по працівникам, по детективам. Виконує владні функції. Яким шляхом вона обирається? Ця Громадська рада обирається шляхом голосування електронними sмs. Почали досліджувати матеріали, а електронні sмs ідуть з чотирьох ІР-адрес, виходять по дві-три тисячі цих sмs. Розумієте? І невідомо навіть, з якої країни. Ніхто не встановлює. Можливо це з Болгарії, з Польщі, з Росії іде інтерактивне голосування за цих осіб. Вони таким чином з чотирьох ІР-адрес, а можливо з кафе, обирають собі Громадську раду формально, а потім ця Громадська рада призначає вже детективів і всіх інших».

З цього приводу суддя Аблов Є.В. у наданих Вищій раді правосуддя поясненнях зазначив, що при проведенні обшуку в окружному адміністративному суді міста Києва 26 травня 2017 року він як заступник голови окружного адміністративного суду міста Києва в інтерв’ю телеканалу «Право-ТV» повідомив про наявність справи, яка на той час вже не перебувала у його провадженні. При цьому, як зазначив суддя, жодних конфіденційних даних стосовно вказаної справи ним розголошено не було, коментарі стосовно протиправних дій посадових осіб НАБУ надавались ним не як головуючим суддею у справі, а як заступником голови окружного адміністративного суду міста Києва.

Даючи оцінку діям судді Аблова Є.В. щодо його висловлювань в інтерв’ю телеканалу «Право-ТV», Дисциплінарною палатою зроблено висновок, що суддя Аблов Є.В. надав оцінку фактичним обставинам справи № 826/13844/16 та наявним у справі доказам до моменту їх дослідження, визнання належними і допустимими судом, який здійснював розгляд справи. Вказаними діями суддя Аблов Є.В. поставив під сумнів об’єктивність та неупередженість оцінки судом фактичних обставин справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддею Абловим Є.В. під час постановлення ухвали про самовідвід у справі № 826/13844/16 та надання інтерв’ю телеканалу  «Право-ТV» вчинені дії, які є підставою для дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Крім того, на думку Дисциплінарної палати, дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді Аблова Є.В., Дисциплінарна палата врахувала характер та кількість дисциплінарних проступків, які вчинені ним внаслідок грубої недбалості, позитивну характеристику судді, його значний стаж роботи на посаді судді, відсутність дисциплінарних стягнень на час розгляду справи та наслідки протиправної поведінки судді, якою завдано істотну шкоду авторитету правосуддя.

Здійснивши розгляд скарги судді Аблова Є.В. та дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Вищою радою правосуддя встановлено таке.  

У скарзі суддя Аблов Є.В. вказує на те, що розгляд дисциплінарної справи стосовно нього здійснено без його участі, оскільки йому було відмовлено у доступі до будівлі Вищої ради правосуддя.

Частиною першою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

Відповідно до пункту 12.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі – Регламент), суддя повідомляється про засідання Дисциплінарної палати шляхом надіслання такого повідомлення на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу (поштову або електронну) суду, де він обіймає посаду, а також шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності (частина четверта статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Згідно з пунктом 12.25 Регламенту розгляд дисциплінарної справи може бути відкладено у зв’язку з неявкою судді, стосовно якого розглядається питання, у засідання з поважних причин. Поважність причини неявки судді визначає Дисциплінарна палата. Дисциплінарна палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов’язковою.

Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної справи стосовно Аблова Є.В. Дисциплінарною палатою призначався 5 разів, а саме: 18 лютого, 4 березня, 13 березня, 25 березня та 8 квітня 2019 року.

18 лютого 2019 року розгляд дисциплінарної справи не відбувся у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Аблова Є.В., про що він повідомив листом від 19 лютого 2019 року.

У зв’язку з участю судді Аблова Є.В. у розгляді справи № 826/9665/16, як повідомив суддя листом від 1 березня 2019 року, розгляд дисциплінарної справи, призначеної на 4 березня 2019 року, не відбувся.

Листом від 12 березня 2019 року № 02.6-36/74 керівник апарату окружного адміністративного суду міста Києва Особа-1 проінформував  про неможливість повідомити суддю Аблова Є.В. про засідання Дисциплінарної палати, призначене на 13 березня 2019 року, у зв’язку з перебуванням судді Аблова В.Є. у відпустці. З цих же підстав, як зазначив у листі керівник апарату окружного адміністративного суду міста Києва Особа-1, суддя Аблов В.Є. не зможе взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати.

22 березня 2019 року суддя Аблов Є.В. направив на адресу Вищої ради правосуддя лист, в якому повідомив про неможливість взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати 25 березня 2019 року у зв’язку з тим, що на цей день викликаний до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України для участі у проведенні слідчих дій. У зв’язку з чим просив відкласти розгляд дисциплінарної справи.

5 квітня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист Аблова Є.В. у якому він зазначив, що з 5 квітня 2019 року перебуває на стаціонарному лікуванні та не зможе прибути для участі у розгляді дисциплінарної справи стосовно нього, призначеної на 8 квітня 2019 року. Просив відкласти розгляд вказаної справи до закінчення його тимчасової непрацездатності.

Крім того, про неможливість суддею Абловим Є.В. прибути у засідання Дисциплінарної палати 8 квітня 2019 року повідомлено і листом керівника апарату окружного адміністративного суду міста Києва Особа-1 від 8 квітня 2019 року № 07-36/117. 

 Вказане свідчить, що Дисциплінарна палата вжила всіх можливих заходів з метою забезпечення судді Аблову Є.В. участі у розгляді дисциплінарної справи стосовно нього та дотримання процесуальних гарантій та права ефективно будувати свій захист.

Посилання судді Аблова Є.В. на те, що Дисциплінарною палатою здійснено розгляд дисциплінарної палати без його участі у зв’язку з недопуском його до приміщення Вищої ради правосуддя не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суддя Аблов Є.В. повідомив дисциплінарний орган про те, що не має можливості прибути у засідання Дисциплінарної палати 8 квітня 2019 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Керуючись статтею 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Дисциплінарна палата дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Аблова Є.В. за відсутності скаржників та судді Аблова Є.В. Вища рада правосуддя вважає правильним такий висновок, оскільки суддя Аблов Є.В. чотири рази не з’являвся у засідання Дисциплінарної палати з різних причин.

Стосовно доводів скарги судді Аблова Є.В. у частині відсутності в його діях складу дисциплінарного поступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, під час постановлення ухвали про самовідвід у справі № 826/13844/16 Вищою радою правосуддя встановлено таке.

Процесуальним засобом забезпечення неупередженого й об’єктивного судочинства є відвід (самовідвід) судді.

Стаття 27 КАС України містить підстави, за яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, зокрема, за наявності обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді (пункт 4 частини першої статті 27 КАС України).

З цих підстав суддею Абловим Є.В. постановлено ухвалу від 14 лютого 2017 року, якою вирішено питання про його самовідвід від розгляду справи № 826/13844/16, відповідачем у якій було НАБУ.

Мотивуючи наявність підстав для самовідводу, суддя Аблов Є.В. у вказаній ухвалі вказав на здійснення детективом НАБУ досудового розслідування в кримінальному провадженні № _______________, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 368-2 КК України, з посиланням на обставини, що стосуються головуючого, його малолітнього сина та колишньої дружини щодо незаконного збагачення у 2015 – 2016 роках.

У зазначеній ухвалі суддя Аблов Є.В. також вказав, що кримінальне провадження, ініційоване детективом НАБУ, є  втручанням в його діяльність як судді з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків та спонукання до ухвалення неправосудного рішення в адміністративній справі № 826/13844/16.

При цьому суддя Аблов Є.В. послався на те, що детектив НАБУ вчинив  такі дії, зловживаючи владою та службовим становищем, з перевищенням своїх службових повноважень.

Вказане посилання Дисциплінарною палатою розцінено як порушення суддею Абловим Є.В. презумпції невинуватості стосовно детектива НАБУ та використання авторитету посади судді у власних інтересах і, як наслідок, допущення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Однак Вища рада правосуддя не погоджується з таким висновком Дисциплінарної палати виходячи з того, що в контексті ухвали про самовідвід судді Аблова Є.В. від розгляду справи № 826/13844/16, останній вказав на зловживання детективом НАБУ владою та службовим становищем з перевищенням своїх службових повноважень не з метою звинувачення його у вчиненні кримінального караного діяння, передбаченого КК України, а лише зауважив про незаконне втручання вказаною особою в діяльність та незалежність судді при здійсненні правосуддя, яка гарантована Конституцією України та  Законом № 1402-VІІІ, що і вплинуло на заявлення ним самовідводу від розгляду вказаної справи. 

Водночас з метою вжиття заходів забезпечення авторитету правосуддя та незалежності судді, суддя Аблов Є.В. звернувся до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку НАБУ під час розгляду ним справи № 826/13844/16.

За результатами розгляду вказаного повідомлення Вищою радою правосуддя 9 листопада 2017 року ухвалено рішення  № 3649/0/15-17 про внесення Директору НАБУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено щодо судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів.

При цьому Вищою радою правосуддя встановлено, що наявність кримінального провадження № _________________, в рамках якого тривалий час суддя Аблов Є.В. не повідомляється про підозру у вчиненні злочину, є підставою для неодноразових самовідводів судді Аблова Є.В. від розгляду справ, визначених шляхом автоматизованого розподілу, стороною в яких є НАБУ, у зв’язку з чим зроблено висновок, що детективи НАБУ під час досудового розслідування діють не у спосіб та поза межами повноважень, визначених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Такі дії детективів НАБУ Вищою радою правосуддя розцінені як втручання в діяльність судді Аблова Є.В. щодо здійснення правосуддя, оскільки тривалий час унеможливлюють розгляд цим суддею адміністративних справ, стороною в яких є НАБУ, що негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя.

З урахуванням викладеного посилання Дисциплінарної палати, що вжиті Вищою радою правосуддя заходи забезпечення авторитету правосуддя та незалежності судді за повідомленням судді Аблова Є.В. не можуть бути виправданням неправомірних дій судді, які мали місце під час розгляду його заяви про самовідвід є безпідставним.

Водночас у заяві про самовідвід, а потім і в ухвалі про його задоволення суддя Аблов Є.В. виклав свою позицію стосовно детективів НАБУ, яка дійсно є некоректною, однак такі дії судді не можна розцінювати як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, тому висновок Дисциплінарної палати у цій частині є помилковим.

Перевіряючи доводи скарги судді Аблова Є.В. щодо відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, під час надання інтерв’ю телеканалу «Право-ТV», встановлено таке.

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави умисного допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

Як передбачено статтею 1 Кодексу суддівської етики (далі – Кодекс), суддя повинен бути, зокрема, прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян.

Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу).

За приписами статті 12 Кодексу суддя не може робити публічних заяв, коментувати в засобах масової інформації справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи.

Зі змісту пункту 2.4 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2016 року 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, вбачається, що перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

Дисциплінарною палатою встановлено, що під час надання телеканалу «Право-ТV» інтерв’ю щодо подій, які відбулися в окружному адміністративному суді міста Києва, суддя Аблов Є.В. як заступник голови цього суду прокоментував обставини справ, де відповідачем є НАБУ, у тому числі і справи, яка перебувала у його провадженні. При цьому, надаючи оцінку фактичним обставинам справи № 826/13844/16 та наявним у справі доказам до моменту дослідження, визнання належними і допустимими судом, у провадженні якого перебувала вказана справа, на думку Дисциплінарної палати, суддя Аблов Є.В. поставив під сумнів об’єктивність та неупередженість оцінки судом фактичних обставин справи.

Вказуючи на помилковість такого висновку Дисциплінарної палати,  суддя Аблов Є.В. у скарзі посилається на те, що його коментар ніяким чином не стосується справи № 826/13844/16, яка перебувала його провадженні, оскільки на час надання ним інтерв’ю була постановлена ухвала про його самовідвід від розгляду вказаної справи та заявлений він був до початку дослідження доказів у справі.

Однак, як вбачається зі змісту наданого суддею Абловим Є.В. інтерв’ю, останній посилається, у тому числі і на справу, яка була у нього провадженні та щодо якої розгляд по суті не було завершено, що спростовує вказані ним доводи у скарзі в цій частині.

Таким чином, коментар у засобах масової інформації щодо обставин справи, яка перебуває у провадженні суду, безумовно є порушенням вимог статті 12 Кодексу та свідчить про недотримання суддею Абловим Є.В. правил суддівської етики.

Варто зазначити, що за приписами Закону № 1402-VIII обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Відповідно до статті 10 Кодексу суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів під час здійснення правосуддя.

Отже, міжнародні та національні документи визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки, виконувати покладені на нього обов’язки щодо здійснення правосуддя та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів (пункт 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція)). Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб і для підтримання авторитету та безсторонності суду (пункт 2 статті 10 Конвенції).

 У рішенні від 26 лютого 2009 року у справі «Кудєшкіна проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що питання, які стосуються функціонування системи правосуддя, є питаннями, що викликають інтерес громадськості, обговорення яких вимагає захисту відповідно до  статті 10 Конвенції. Однак ЄСПЛ неодноразово наголошував на особливій ролі судової системи в суспільстві, яка, будучи гарантом справедливості і основоположною цінністю в державі, керованому законом, повинна користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх функцій (пункт 86).

ЄСПЛ вважає обов’язковим для службовців, які працюють в судовій сфері, щоб вони демонстрували стриманість при здійсненні своєї свободи вираження думки в усіх випадках, де авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів (рішення у справі «Вілле проти Ліхтенштейну» від 28 жовтня 1999 року, заява № 28396/95, пункт 64).

Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, однак у процесі реалізації цього права суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів (пункт 4.6 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

Функціонування системи правосуддя завжди викликає інтерес громадськості. Тому особи, які працюють в судовій сфері, передусім судді, з належною обачністю та стриманістю повинні реалізовувати їхнє право на свободу вираження поглядів у всіх випадках, в яких авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути поставлені під сумнів.

Коментар судді Аблова Є.В. під час інтерв’ю на телеканалі «Право-ТV» стосовно обставин справи, яка була у його провадженні та передана на розгляд іншому судді, поставив під сумнів об’єктивність та неупередженість оцінки судом фактичних обставин справи, а отже, був шкідливим для авторитету правосуддя. Таким чином, висновок Дисциплінарної палати про наявність в діях судді Аблова Є.В. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є правильним.

Кваліфікуючи дії судді Аблова Є.В., Дисциплінарна палата дійшла висновку про вчинення суддею Абловим Є.В. істотного дисциплінарного проступку.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях дотримання етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Водночас такий висновок Дисциплінарної палати є передчасним. Суддею Абловим Є.В. дійсно допущено поведінку, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання ним норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. При цьому такі дії не можна вважати істотним дисциплінарним проступком у розумінні пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ, оскільки  характер його дій містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього не можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани.

Водночас згідно із частиною другою статті 109 Закону № 1402-VІІІ, частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Необхідність застосування у цьому випадку принципу пропорційності випливає також із положень статті 8 Конституції України, а також зі статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, які мають вищу юридичну силу стосовно положень частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, з урахуванням вимог статті 8 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме дисциплінарне стягнення у виді  суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців слід визнати пропорційним та достатнім за наведених обставин вказаної справи і таким, що має бути застосовано до судді Аблова Є.В.

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право змінити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

змінити рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 про притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича до дисциплінарної відповідальності.

Застосувати до судді окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                         А.А. Овсієнко

 

Члени Вищої ради правосуддя                                          О.Є. Блажівська

                                                                                                 В.І. Говоруха

                                                                                                 П.М. Гречківський

                                                                                                 В.К. Грищук

                                                                                                 Л.Б. Іванова

                                                                                                 Н.С. Краснощокова

                                                                                                 О.В. Маловацький

                                                                                                 В.В. Матвійчук

                                                                                                 М.П. Худик

                                                                                                 В.В. Шапран

                                                                                                 Л.А. Швецова

                                                                                                 С.Б. Шелест