X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
23.12.2019
3599/3дп/15-19
Про притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Говорухи В.І., Гречківського П.М., Іванової Л.Б., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Матвійчука В.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Солопова Андрія Олеговича, Маселка Романа Анатолійовича, Діасамідзе Елгуджі Джемаловича стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича,

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 24 вересня 2019 року надійшла скарга Солопова А.О. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. (єдиний унікальний номер С-5342/0/7-19), яка згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя передана члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Матвійчуку В.В. для попередньої перевірки.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2019 року № 3168/3дп/15-19 стосовно судді Костенка Д.А. відкрито дисциплінарну справу.

До Вищої ради правосуддя 21 листопада 2018 року надійшла скарга Маселка Р.А. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. (єдиний унікальний номер М-475/46/7-18), яка згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 8 травня 2019 року передана члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Матвійчуку В.В. для попередньої перевірки.

 

До Вищої ради правосуддя 4 вересня 2019 року надійшла скарга Маселка Р.А. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. (єдиний унікальний номер М-1166/20/7-19), яка відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя передана для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Матвійчуку В.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 листопада 2019 року № 3169/3дп/15-19 за скаргами Маселка Р.А. стосовно судді Костенка Д.А. відкрито дисциплінарну справу та об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою Солопова А.О. (єдиний унікальний номер С-5342/0/7-19), в одну дисциплінарну справу.

До Вищої ради правосуддя 12 листопада 2019 року надійшла скарга Діасамідзе Е.Д. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. (єдиний унікальний номер Д-6196/0/7-19), яка згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя передана для розгляду члену Вищої ради правосуддя Матвійчуку В.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2019 року № 3306/3дп/15-19 стосовно судді Костенка Д.А. відкрито дисциплінарну справу за скаргою Діасамідзе Е.Д. та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою за скаргами Солопова А.О. та Маселка Р.А. (єдині унікальні номери С-5342/0/7-19, М-475/46/7-18, М-1166/20/7-19), в одну дисциплінарну справу.

Підставами для відкриття вказаних дисциплінарних справ стали дії судді Костенка Д.А., що могли свідчити про вчинення ним дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини другої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Матвійчука В.В., суддю Костенка Д.А., Маселка Р.А., дослідивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, вивчивши письмові пояснення судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

За результатами перевірки скарги Солопова А.О. встановлено такі обставини.

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2018 року справу розподілено судді Костенку Д.А.

Ухвалою від 19 червня 2018 року у справі № 826/8944/18  відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Окружний адміністративний суд міста Києва листом від 3 жовтня 2019 року № 03-17/2992/19 повідомив, що станом на дату надання інформації адміністративна справа № 826/8944/18 перебуває у провадженні суду, судового рішення по суті заявлених у позовній заяві вимог не ухвалено.

Станом на час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень також відсутні будь-які судові рішення, крім ухвали від 19 червня 2018 року про відкриття провадження у справі № 826/8944/18.

Листом від 29 вересня 2019 року № 35683/0/9-19 судді Костенку Д.А. було запропоновано надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі Солопова А.О. Проте на час розгляду Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя дисциплінарної справи пояснень від судді так і не надійшло.

Отже, з викладеного вбачається, що суддею Костенком Д.А. під час розгляду справи № 826/8944/18 не вчинялися будь-які процесуальні дії для забезпечення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у розумні строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України), що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.     

За результатами вивчення дисциплінарних скарг Маселка Р.А. з’ясовано, що 6 квітня 2018 року він звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії, на час подання скарги 21 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя справа № 826/5692/18 так і не розглянуто.

У скарзі від 4 вересня 2019 року Маселко Р.А. зазначив, що суддею Костенко Д.А. у вказаній справі 9 липня 2019 року проведено судове засідання, де вирішено справу по суті і оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Проте на час звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя повний текст рішення не виготовлено, не надіслано сторонам,  його копія відсутня у Єдиному державному судовому реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР). 

Під час розгляду дисциплінарних скарг встановлено, що 10 квітня 2018 року відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями окружного адміністративного суду міста Києва  справу розподілено  судді Костенку Д.А., справі присвоєно єдиний унікальний номер 826/5692/18.

Ухвалою судді Костенка Д.А. від 13 квітня 2018 року у справі № 826/5692/18 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, оскільки на порушення вимог частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано примірника позовної заяви з додатками для третьої особи.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року відкрито провадження у справі № 826/5692/18 за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – ОСОБА_3, про зобов’язання вчинити дії  та призначено справу до розгляду  за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

За даними офіційного веб-порталу «Судова влада України», рішенням від 8 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов’язано Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію надати ОСОБА_2 засвідчену копію заяви, написану від імені ОСОБА_3 голові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30 травня 2013 року про виведення квартири із числа службових. 

За даними ЄДРСР, повний текст рішення від 8 липня 2019 року надіслано судом до державного підприємства «Інформаційні судові системи» 7 жовтня 2019 року, зареєстровано та оприлюднено 8 жовтня 2019 року.

Суддя Костенко Д.А. надав письмові пояснення, в яких зазначив таке.

У його провадженні перебувала адміністративна справа №826/5692/18 за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_3, про зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року відкрито провадження у цій справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), залучено до участі у справі третю особу та встановлено учасникам справи відповідні процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Отже, скаржник помилково зазначив 9 липня замість 8 липня 2019 року, коли відбулося судове засідання у справі № 826/5692/18, у якому судом проголошено скорочений текст рішення.

Також суддя зазначив, що вступну та резолютивну частини цього рішення проголошено, підписано і приєднано до справи 8 липня 2019 року. Повний текст рішення складено 4 жовтня 2019 року, про що зазначено у рішенні, його скріплено електронним цифровим підписом та відправлено до ЄДРСР 7 жовтня 2019 року.

Водночас суддя Костенко Д.А. визнає твердження скаржника, що розгляд вказаної адміністративної справи здійснено з порушенням строку, визначеного КАС України, та допущено зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, однак заперечує проти тверджень і міркувань скаржника щодо безпідставності затягування суддею розгляду цієї справи.

Як зазначив суддя Костенко Д.А., єдиною причиною тривалого розгляду справи та виготовлення повного тексту рішення від 8 липня 2019 року є велика кількість справ та підвищене навантаження в окружному адміністративному суді міста Києва через неповний склад суду і кількість переданих адміністративних справ у зв’язку з припиненням повноважень інших суддів, що об’єктивно позбавляє його розглядати таку кількість справ і складати судові рішення у встановлені КАС України строки.

Отже, з викладеного вбачається, що суддею Костенком Д.А. під час розгляду справи № 826/5692/18 допущено порушення строків розгляду справи, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».    

За результатами перевірки скарги Діасамідзе Е.Д. встановлено такі обставини.

У липні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства охорони здоров’я України про  визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями окружного адміністративного суду міста Києва справу розподілено судді Костенку Д.А.

Ухвалою від 5 липня 2019 року у справі  № 640/11181/19  відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Станом на час відкриття дисциплінарної справи (4 грудня 2019 року) в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які судові рішення, окрім ухвали від 5 липня 2019 року про відкриття провадження у справі № 640/11181/19.

Суддя Костенко Д.А. надав письмові пояснення, в яких зазначив таке.

В його провадженні перебу­ває справа № 640/11181/19 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров’я України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 5 липня 2019 року відкрито провадження у цій справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

5 грудня 2019 року суддею Костенком Д.А. у справі № 640/11181/19 ухвалено рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Міністерства охорони здоров’я України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.

Суддя Костенко Д.А. у поясненнях вказує, що порушення строку розгляду справи, зазначені скаржником, зумовлені об’єктивними обставинами, які склалися в окружному адміністративному суді міста Києва, зокрема через неповний склад суду, надмірне поточне навантаження (понад 1300), що не дає йому змоги здійснювати їх розгляд з дотриманням встановлених строків.

Таким чином, суддею Костенко Д.А. під час розгляду справи № 640/11181/19 не було дотримано строків розгляду, визначених КАС України, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Нормами чинного КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Частиною другою статті 119 КАС України встановлено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації, щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, у строк не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ, це – складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Усі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Необхідно наголосити, що кінцевою метою для сторони у справі є фактичне відновлення або набуття певних прав. Завершення розгляду справи такого права не гарантує. Такі права наступають після фактичного виконання судового рішення. У такому разі будь-яка бездіяльність з боку судді щодо виготовлення судового рішення може розцінюватись як відмова у доступі до правосуддя для однієї сторони у разі подальшого оскарження такого рішення та для іншої сторони у разі фактичного його виконання.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський суд з прав людини виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв: складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і мають певні юридичні наслідки; поведінка заявника; поведінка судових та інших державних органів; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Букхольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бублик проти України», 2009 рік; «Науменко проти України», 2004 рік; «Смірнова проти України», 2005 рік та інші).

Крім того, частиною другою статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» встановлено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, пунктом 1 розділу X якого передбачено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, посилання судді Костенка Д.А. на те, що порушення строків розгляду справ, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання його копії для внесення до ЄДРСР було зумовлено надмірним навантаженням, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ним не вчинялися процесуальні дії, які б забезпечили розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження у розумні строки. 

З довідки про статистичні показники роботи судді Костенка Д.А. за  2018 рік вбачається, що в його провадженні перебувало 1577 справ і матеріалів, з них розглянуто – 583, залишок нерозглянутих на кінець року становив 994 справи та матеріали. Станом на 31 серпня 2019 року в його провадженні перебувало 1504 справи і матеріали, з них розглянуто – 232, залишок нерозглянутих становив 1272 справи і матеріали.  

Проаналізувавши зазначені показники, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що значне навантаження судді не може виправдати настільки істотне порушення суддею строків розгляду справ № 826/89944/18, № 826/5692/18, № 640/11181/19.

Під час розгляду дисциплінарної справи досліджувалася інформація, розміщена в ЄДРСР із січня по вересень 2019 року, згідно з якою в Реєстрі наявні судові рішення, прийняті суддею Костенком Д.А. у справах, які надійшли до суду пізніше, ніж справа за позовом Солопова А.О., Маселка Д.А. Так, зокрема, 14 травня 2019 року  суддею Костенком Д.А. у справі № 640/2826/19 відкрито провадження та 23 травня 2019 року ухвалено рішення по суті; 19 липня 2019 року суддею Костенком Д.А. у справі № 640/12384/19 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та 30 жовтня 2019 року ухвалено рішення по  суті; 20 вересня 2019 року суддею Костенком Д.А. у справі № 640/8804/19 відкрито провадження та 25 жовтня 2019 року ухвалено рішення по  суті. Таким чином, вказана інформація може свідчити про неналежну організацію роботи суддею та вибірковий розгляд справ.

Отже, встановлені обставини дають достатні підстави Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя вважати, що саме неефективне та несумлінне використання суддею Костенком Д.А. своїх процесуальних повноважень, невжиття ним належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справ №№ 826/8944/18, 826/5692/18, 640/11181/19 у розумні строки призвели до порушення строків розгляду, визначених КАС України, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення від 8 липня 2019 року у справі № 826/5692/18 та несвоєчасного надання копії цього рішення для  внесення до ЄДРСР, вказані дисциплінарні проступки допущені внаслідок недбалого ставлення судді до виконання службових обов’язків.

За результатами розгляду об’єднаної дисциплінарної скарги стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. за дисциплінарними скаргами Солопова А.О., Маселка Р.А., Діасамідзе Е.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Костенка Д.А. наявний склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Костенко Дмитро Анатолійович Указом Президента України від 14 вересня 2009 року № 740/2009 призначений на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Указом Президента України від 3 квітня 2017 року  № 95/2017 призначений на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.

Згідно із характеристикою, наданою в.о. голови окружного адміністративного суду міста Києва Келебердою В.І., за час роботи на посаді судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А. зарекомендував себе з позитивної сторони, як кваліфікований спеціаліст, який забезпечує якісний розгляд адміністративних справ, грамотний юрист. Володіє теоретичними та практичними знаннями у сфері адміністративної юстиції та фахово застосовує їх при здійсненні правосудця. Постійно працює над підвищенням та удосконаленням свого професійного рівня, уважно стежить за змінами в чинному законодавстві, вивчає судову практику його застосування. Неодноразово проходив підготовку у Національній школі суддів України та отримав відповідні сертифікати. Є викладачем Національної школи суддів України.

За результатами проведеної окружним адміністративним судом міста Києва перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», встановлено, що до Костенка Д.А. такі заборони не застосовуються. Дисциплінарних стягнень не має.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Отже, строк притягнення не закінчився.

Враховуючи обставини та характер дисциплінарних проступків судді Костенка Д.А., ступінь вини, дані, що характеризують суддю, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», вважає, що за результатами розгляду об’єднаної  дисциплінарної справи слід притягнути вказаного суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

 

притягнути суддю окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Дмитра Анатолійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                   Л.А. Швецова

                                                                               

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                   В.І. Говоруха

 

 

 

                                                                                             П.М. Гречківський

 

                                                                                         

                                                                                             Л.Б. Іванова