Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Розваляєвої Т.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Юсіфа Магаррама Акбара огли стосовно суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури Івана Степановича, Новик Валентини Петрівни,
встановила:
20 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним номером Ю-2292/0/7-21 надійшла скарга Юсіфа Магаррама Акбара огли на дії суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С., Новик В.В., Скоріна А.В. під час розгляду справи № 759/10882/18 у кримінальному провадженні № ____ за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 289, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 15, пункту 6 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України.
Автор скарги зазначає, що 12 березня 2021 року його та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні було доставлено із Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Святошинського районного суду міста Києва в судове засідання у справі № 759/10882/18. Засідання розпочалось приблизно о 17 годині, продовжувалось протягом 10 хвилин, після чого їх було повернуто до слідчого ізолятора, позбавивши їх доступу до правосуддя, оскільки на порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) колегією суддів проголошено вирок за відсутності обвинувачених, що призвело до порушення прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандуру І.С., Новик В.В., Скоріна А.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2021 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Ухвалою члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. від 22 квітня 2021 року № 2281/0/18-21 скаргу Юсіфа Магаррама Акбара огли в частині стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Скоріна А.В. залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С., Новик В.В., оскільки в діях суддів не міститься ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть бути підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С., Новик В.В. з огляду на таке.
Вироком Святошинського районного суду міста Києва (колегія суддів у складі головуючого Бандури І.С., суддів Новик В.В., Скоріна А.В.) від 12 березня 2021 року ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 289, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 15, пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України, ОСОБА4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на певні строки.
Суддями Святошинського районного суду міста Києва Бандурою І.С., Новик В.В. у письмових поясненнях щодо доводів скарги зазначено, що в їх провадженні з 17 липня 2018 року перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 289, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 15, пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України та ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України.
У судовому засіданні 3 березня 2021 року було проведено судові дебати і надано право останнього слова обвинуваченим ОСОБА1, ОСОБА4 та ОСОБА3. У зв’язку із закінченням робочого часу та неможливістю колегії суддів видалитися до нарадчої кімнати в цей же день, тому що на 4 березня 2021 року вже заздалегідь було призначено низку інших справ, колегією суддів було відкладено право останнього слова обвинуваченого ОСОБА2 на 12 березня 2021 року. У судовому засіданні 12 березня 2021 року надано право останнього слова обвинуваченому ОСОБА2 та о 15 год. 51 хв. суд видалився до нарадчої кімнати. Повернувшись з нарадчої кімнати 12 березня 2021 року о 19 год. 30 хв., колегією суддів було встановлено факт відсутності обвинувачених в залі судового засідання. З’ясувалося, що обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА4, ОСОБА3 та ОСОБА2 по закінченню робочого часу конвойною службою було доставлено до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Проте, повертатися назад до нарадчої кімнати у колегії суддів підстав не було, оскільки вирок вже було складено. Більше того, наступні дні були вихідними – субота та неділя. Згідно з наказом голови Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року суддя Новик В.П. повинна була чергувати як слідчий суддя.
Крім того, 14 березня 2021 року (неділя) стосовно обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА4, ОСОБА3 та ОСОБА2 закінчувався строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зважаючи на вказані обставини та присутність у судовому засіданні прокурора Беби Є.Г., захисників Лебедева В.В., Левченка І.І., а також перекладача ОСОБА5, колегією суддів прийнято рішення про оголошення вироку.
Згідно із журналом судових засідань, проголошення вироку розпочалося о 19 год. 30 хв., закінчилося о 20 год. 34 хв.
Копію вироку одразу було вручено прокурору Бебі Є.Г., захисникам Лебедеву В.В., Левченку І.І. та Чаплинському Д.М., а також перекладачу ОСОБА5, про що свідчать їхні розписки, яка додані до пояснень.
Більше того, перекладач ОСОБА5 у розписці власноруч зазначив, що отримав копію вироку від 12 березня 2021 року та здійснив усний переклад резолютивної частини вироку відповідно до частини 4 статті 376 КПК України.
Судді також зазначили, що кримінальне провадження розглядалося у суді першої інстанції виключно за участю перекладача, оскільки обвинувачений ОСОБА1 категорично стверджував, що не володіє українською мовою. З метою недопущення порушення права обвинуваченого на захист колегією суддів за державні кошти було залучено перекладача ОСОБА5.
Перекладач ОСОБА5 здійснив 6 квітня 2021 року переклад вироку з української мови на азербайджанську за рахунок державних коштів та згідно з розпискою, копія якої додана до пояснень, обвинувачений ОСОБА1 отримав вирок у перекладі на азербайджанську мову 12 квітня 2021 року.
Крім того, головуючий роз’яснив обвинуваченим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Також обвинуваченим ОСОБА1, ОСОБА4, ОСОБА3 та ОСОБА2, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснено право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Ці роз’яснення у письмовій формі українською мовою та в перекладі на азербайджанську мову направлені обвинуваченим до ДУ «Київський слідчий ізолятор» та отримані ними разом з вироком у перекладі на азербайджанську мову, що відповідає вимогам частини 7 статті 376 КПК України, що передбачає вручення копії судового рішення учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, не пізніше наступного дня після ухвалення (копії додані до пояснень).
Отримавши вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року у перекладі на азербайджанську мову, обвинувачений ОСОБА1 звернувся до суду з заявою про надання вироку українською мовою, копія вироку йому надана.
Судді Бандура І.С., Новик В.В. вважають, що при розгляді цього кримінального провадження дотримано норми процесуального та матеріального права.
Приписами статті 376 КПК України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий в судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строки його оскарження. Після проголошення вироку головуючий роз’яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз’яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз’яснює йому зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що законодавець визначив дві обов’язкові умови проголошення судового рішення після виходу суду з нарадчої кімнати – прилюдність та негайність. Умови щодо проголошення вироку за обов’язкової участі обвинувачених законодавець не встановив.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що проголошення вироку у судовому засіданні 12 березня 2021 року відбулося за участю прокурора, захисників, перекладача. Обвинувачених на проголошення вироку не доставлено. Судді Бандура І.С., Новик В.В. зауважили, що обвинувачених по закінченню робочого часу конвойною службою було доставлено до ДУ «Київський слідчий ізолятор». Проте, оскільки вирок вже було складено та підписано, колегія суддів прийняла рішення проголосити вирок.
Отже, колегією суддів суду першої інстанції було дотримано вимоги, встановлені законодавцем. При цьому, проголошення вироку відбулося у присутності захисників та перекладача, які отримали під розпис копію вироку. Після здійснення перекладу вироку суду на азербайджанську мову, копії вироку надіслані обвинуваченим, в тому числі і скаржнику, з письмовим роз’ясненням положень статті 376 КПК України.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що скаржник та інші обвинувачені у цьому кримінальному провадженні були позбавлені доступу до правосуддя, що призвело до порушення прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, присутність чи відсутність обвинувачених під час проголошення вироку ніяким чином не впливає на законність, обґрунтованість чи вмотивованість цього вироку, оскільки останній вже складений і підписаний, та не перешкоджає обвинуваченим реалізувати свої права, в тому числі і право на оскарження вироку в апеляційному порядку (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 125/163/17, від 4 листопада 2020 року у справі № 445/1095/16-к).
Враховуючі наведене, в діях суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури І.С., Новик В.В. не міститься ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть бути підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на наведене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Святошинського районного суду міста Києва Бандури Івана Степановича, Новик Валентини Петрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.С. Розваляєва
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
В.Г. Суховий
