X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
24.12.2019
3628/0/15-19
Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. до дисциплінарної відповідальності

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко Олени Леонідівни на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 22 листопада 2019 року за вхідним № 6097/0/6-19 надійшла скарга судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – також Дисциплінарна палата) від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. 23 грудня 2019 року за вхідним № 6097/1/6-19 на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Литвиненко О.Л.

Скарга на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя подана суддею Литвиненко О.Л. з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Суддя Литвиненко О.Л. вважає оскаржуване рішення необґрунтованим, ухваленим за неповного і неправильного з’ясування всіх фактичних обставин справи, що мали місце під час постановлення ухвали від 24 травня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 355/771/19. На думку судді, Дисциплінарна палата дійшла помилкового висновку про наявність в у її діях ознак істотного дисциплінарного проступку.

У скарзі висловлено прохання скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 та закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 22 листопада 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М.

Суддю Литвиненко О.Л., адвоката товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (далі – ТОВ «Авіакомпанія Скайап») Толкачова Д.І. повідомлено про дату, час і місце засідання Вищої ради правосуддя в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибули суддя Литвиненко О.Л., адвокат ТОВ «Авіакомпанія Скайап»Толкачов Д.І.

Окрім того, у засіданні Вищої ради правосуддя був присутній представник судді – адвокат Чехонадський А.О.

За результатами перевірки скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя член Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Вища рада правосуддя, дослідивши доводи скарги судді Литвиненко О.Л. та долучені до неї документи, матеріали дисциплінарної справи стосовно судді Литвиненко О.Л., заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., суддю Литвиненко О.Л., представника судді – адвоката Чехонадського А.О., адвоката ТОВ «Авіакомпанія Скайап» Толкачова Д.І., дійшла висновку, що скарга судді Литвиненко О.Л. не підлягає задоволенню, а рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 слід залишити без змін з огляду на таке.

Литвиненко Олена Леонідівна рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 22 грудня 1992 року обрана суддею Баришівського районного суду Київської області,  Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 643-IV призначена на посаду судді Баришівського районного суду Київської області безстроково.

До Вищої ради правосуддя надійшли дисциплінарні скарги на дії судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. під час здійснення правосуддя у справі № 355/771/19, а саме: 6 червня 2019 року – адвоката Толкачова Д.І., подана в інтересах ТОВ «Авіакомпанія Скайап», 15 липня 2019 року – народного депутата України Геращенка А.Ю.  

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 липня 2019 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 суддю Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Підставами для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Дисциплінарною палатою обставини, які свідчать, що суддя  Литвиненко О.Л. прийняла до провадження позовну заяву та розглянула заяву про забезпечення позову з порушенням правил щодо територіальної юрисдикції.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, врахувавши очевидну неналежність та непропорційність застосованих заходів забезпечення позову, дійшла висновку, що суддя Литвиненко О.Л. вчинила дисциплінарний проступок, наслідком якого є притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил юрисдикції, та умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, що полягає у втручанні у здійснення господарської діяльності).

Дії судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л., як вказала Дисциплінарна палата, містять ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки суддя всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незважаючи на цілі, визначені статтями 2, 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), грубо порушила обов’язки судді, а також порушила правила щодо юрисдикції (статті 19, 20 ЦПК України), приписи статей 149–153, 260 ЦПК України, внаслідок чого вжила заходів забезпечення позову безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшовши за межі наданих суду повноважень; не дотрималась вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяла не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, перебрала на себе повноваження інших державних органів, чим допустила грубе порушення закону, втрутившись у господарську діяльність ТОВ «Авіакомпанія Скайап».

Такі дії судді Литвиненко О.Л. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя кваліфікувала як дисциплінарні проступки, передбачені    підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас ці дії судді є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі змісту оскаржуваного рішення, матеріалів дисциплінарної справи стосовно судді Литвиненко О.Л., у тому числі копій судових справ № 355/771/19 (провадження № 2-з/342/11/19), № 355/771/19 (провадження № 2-з/355/11/19), вбачається, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

24 травня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА-1 до ТОВ «Авіакомпанія Скайап» про захист прав споживачів, припинення дії, яка порушує право, та примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 травня 2019 року матеріали справи № 355/771/19 передано судді Литвиненко О.Л.

Того самого дня суддею Литвиненко О.Л. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до підготовчого судового засідання у загальному позовному провадженні на 24 липня 2019 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 6 червня 2019 року). При цьому в ухвалі про відкриття провадження зазначено, що позовна заява підсудна Баришівському районному суду Київської області.

Позивач ОСОБА-1 звернулась до суду із позовом, оскільки не була задоволена роботою перевізника – ТОВ «Авіакомпанія Скайап», вважала, що він неналежним чином виконує свої зобов’язання, зокрема щодо виконання польотів з перевезення пасажирів, та стверджувала, що пілоти авіакомпанії мають низький рівень підготовки, що в цілому впливає на рівень обслуговування та безпеку пасажирів, які користуються послугами цієї авіакомпанії. 

Позивачем наведено аргументи щодо територіальної юрисдикції цього позову. Зокрема, посилаючись на статті 27, 28 ЦПК України, ОСОБА-1 зазначила, що правовідносини, які виникли між нею та перевізником – ТОВ «Авіакомпанія Скайап», регулюються саме Законом України «Про захист прав споживачів», а тому визначила територіальну юрисдикцію спору за загальними правилами.

У прохальній частині позовної заяви висловлено прохання припинити дії ТОВ «Авіакомпанія Скайап» щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров’ю пасажирів і порушують права ОСОБА-1 на якісну продукцію та обслуговування, а також зобов’язати відповідача утримуватись від вчинення дій, які порушують умови ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження перевізника – ТОВ «Авіакомпанія Скайап» – місто Київ, Харківське шосе, 201–203, літера «2А».

Суддею Литвиненко О.Л., як вказав в оскаржуваному рішенні дисциплінарний орган, не перевірено позовну заяву ОСОБА-1 на відповідність вимогам, визначеним § 3 ЦПК України (статті 27–30), та не виконано вимог частин першої, третьої статті 31 цього Кодексу.

24 травня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області одночасно із позовною заявою ОСОБА-1  надійшла її заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом та заборони ТОВ «Авіакомпанія Скайап» до вирішення спору по суті здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом.

Того самого дня суддя Литвиненко О.Л. заяву про забезпечення позову задовольнила частково, про що постановила відповідну ухвалу. Цією ухвалою було зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів повітряним транспортом, виданої ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на підставі наказу Державної авіаційної служби України від 18 травня 2018 року № 454 «Про прийняття рішення про видачу ліцензії з перевезення пасажирів повітряним транспортом», до вирішення цього позову по суті.   

Суд дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення позову зменшить ризик порушення прав громадян-споживачів внаслідок неналежної діяльності авіакомпанії до закінчення розгляду справи щодо виконання польотів з перевезення пасажирів повітряним транспортом, які несуть загрозу життю та здоров’ю пасажирів і порушують їхні конституційні права. Крім того, в ухвалі зазначено, що вжиття судом такого заходу забезпечення позову не вплине на можливість реалізації товариством своєї діяльності на підставі ліцензії після розгляду справи по суті. Застосований захід забезпечення позову, на думку суду, має тимчасовий характер, не скасовує чинності ліцензії, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі та не є втручанням у діяльність відповідача, а лише запровадить дії, які дадуть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог та усунути зазначені недоліки в наданні послуг до вирішення спору по суті.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя із посиланням на відповідні норми цивільного процесуального законодавства, зокрема в частині визначення підсудності цивільних справ, положення Повітряного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повітряних перевезень в оскаржуваному рішенні зазначила, що суддею Литвиненко О.Л. не було належним чином досліджено позовну заяву та додані до неї документи, не встановлено природу правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, не враховано специфіку заявлених позовних вимог на предмет вирішення питання підсудності позовної заяви саме Баришівському районному суду Київської області, проігноровано імперативну норму Цивільного процесуального кодексу України, що регулює питання виключної підсудності цивільних справ, зокрема які стосуються договорів перевезення.

Дисциплінарна палата вказала, що застосовуючи такий захід забезпечення позову, як зупинення дії ліцензії, суддя Литвиненко О.Л. фактично зупинила господарську діяльність ТОВ «Авіакомпанія Скайап», що під час вирішення питання про наявність/відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є втручанням у діяльність товариства та заборонено законом, зокрема нормами ЦПК України.

На думку дисциплінарного органу, суддя Литвиненко О.Л. перебрала на себе функції та повноваження інших органів державної влади у сфері контролю за господарською діяльністю суб’єктів господарювання та вчинила дії (зупинила дію ліцензії), які не належать до компетенції судового органу.

Дисциплінарна палата дійшла такого висновку з огляду на статті 126, 128 Повітряного кодексу України, якими визначено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом; справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. За змістом статті 127 вказаного Кодексу за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб – суб’єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, застосування такого виду санкцій, як зупинення дії ліцензії, зазначеною статтею не передбачено.

5 червня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшли заяви ТОВ «Авіакомпанія Скайап» про скасування заходів забезпечення позову та про роз’яснення ухвали суду від 24 травня 2019 року, а 25 червня 2019 року – заява ОСОБА-1  про відмову від позову. Вказані заяви на час розгляду дисциплінарної справи суддею Литвиненко О.Л. не розглянуті.

Відповідно до довідки про рух справи, наданої головою Баришівського районного суду Київської області, заяви про скасування заходів забезпечення позову та про роз’яснення ухвали суду суддею були призначені до розгляду на 24 липня 2019 року, проте зняті з розгляду, оскільки 24 липня 2019 року цивільна справа № 355/771/19 направлена до Київського апеляційного суду на запит цього суду.

Водночас 23 липня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява громадської організації «Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів» про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ОСОБА-1, яка 24 липня 2019 року була розглянута суддею Литвиненко О.Л. та задоволена, про що суддя постановила ухвалу.

З урахуванням черговості надходження заяв від учасників судового процесу у цивільній справі № 355/771/19 (до направлення її 24 липня 2019 року до Київського апеляційного суду) Дисциплінарна палата встановила, що суддею Литвиненко О.Л. вибірково здійснювався розгляд таких заяв (на власний розсуд), без дотримання вимог ЦПК України.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, врахувавши наявність фактів вибіркового розгляду заяв та порушення суддею Литвиненко О.Л. статей 31, 150 ЦПК України під час розгляду справи № 355/771/19, дійшла висновку, що всі дії суддею вчинені умисно.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарним органом встановлено, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап» ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року про відкриття провадження оскаржило в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу цього товариства задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.

Як встановлено під час перевірки доводів скарги судді Литвиненко О.Л., третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача громадська організація «Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів» подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, яку постановою Касаційного цивільного суду у складі  Верховного Суду від 27 листопада 2019 року залишено без змін, а у задоволенні касаційної скарги відмовлено.

Обґрунтовуючи у скарзі до Вищої ради правосуддя та додаткових поясненнях, мотиви скасування оскаржуваного рішення, суддя Литвиненко О.Л. зазначила таке.

Зокрема, в частині порушення норм територіальної юрисдикції (підсудності) суддя вказала що, ключовою ознакою того, що спір виник із договору перевезення, є факт існування відносин із перевізником на договірних засадах. Саме факт невиконання чи неналежного виконання перевізником взятих на себе договірних зобов’язань встановлюється законодавцем як підстава для подання позову до суду у порядку, визначеному частиною четвертою статті 30 ЦПК України.

Зазначила фактичні обставини справи, на підставі яких вона дійшла висновку, що спір про який йдеться, є спором про захист прав споживачів:

позивач відмовилась від надання послуг на підставі договору про перевезення пасажирів та багажу, який був укладений між нею та ТОВ «Авіакомпанія Скайап», про що вказано у позовній заяві, тобто на момент звернення позивача до суду з позовною заявою не існувало будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем;

як підстави звернення до суду було вказано ряд протиправних дій, які мали системний характер і створювали потенційну загрозу заподіяння шкоди не позивачу (як особі, яка до моменту звернення до суду перебувала у договірних відносинах безпосередньо з відповідачем), а необмеженому колу осіб, які є чи можуть стати споживачами послуг, що надаються відповідачем, а не факт невиконання чи неналежного виконання ТОВ «Авіакомпанія Скайап» взятих на себе договірних зобов’язань. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач не вказувала про факт існування договірних відносин між нею і відповідачем як підставу для звернення до суду.

Виходячи із заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, враховуючи, що договірних відносин між позивачем і відповідачем не існувало на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, а факт їхнього існування у минулому не зазначався як підстава для звернення до суду, суддя Литвиненко О.Л. вказує, що під час дослідження позовної заяви та заяви про забезпечення позову дійшла висновку про відсутність підстав та причин для відмови у відкритті провадження на тій підставі, що заявлений позов мав розглядатись за правилами виключної підсудності.

Як зазначено суддею у скарзі, суд дійшов висновку, що позивач звернулась до суду з позовом про захист прав споживачів, і такий спір може розглядатись Баришівським районним судом Київської області. Розгляд зазначеної категорії спорів може здійснюватись у порядку, встановленому статтею 28 ЦПК України, за правилами альтернативної підсудності.

У скарзі до Вищої ради правосуддя суддя Литвиненко О.Л. також зазначає, що факт порушення нею під час постановлення ухвали Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року про відкриття провадження у справі № 355/771/19 правил територіальної юрисдикції (підсудності) може бути встановлений лише судом апеляційної інстанції, до повноважень якого належить оцінка законності та обґрунтованості судових рішень суду першої інстанції; Вища рада правосуддя відповідно до компетенції, визначеної статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя, такими повноваженнями не наділена.

При цьому суддя вказує, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап» подана апеляційна скарга на вказану ухвалу про відкриття провадження, однак із значним порушенням строку (6 вересня 2019 року) та без належного обґрунтування поважності причин такого пропуску, а тому ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за цією скаргою.

З огляду на зазначене суддя Литвиненко О.Л. зауважує, що ухвала Баришівського районного суду Київської області від 24 травня 2019 року про відкриття провадження у справі № 355/771/19 в апеляційному порядку не переглядалась і Київським апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права при постановленні цієї ухвали.

З цього приводу слід зазначити, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в оскаржуваному рішенні дала оцінку процесуальним діям судді Литвиненко О.Л. під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, зазначивши, що суддею не було належним чином досліджено позовну заяву та додані до неї документи, не встановлено природу правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, не враховано специфіку заявлених позовних вимог на предмет вирішення питання підсудності позовної заяви саме Баришівському районному суду Київської області, проігноровано імперативну норму ЦПК України, що регулює питання виключної підсудності цивільних справ, зокрема які стосуються договорів перевезення. При цьому Дисциплінарна палата дійшла висновку, що, прийнявши до провадження позов та розглянувши заяву про забезпечення позову з порушенням правил територіальної юрисдикції, суддя не виконала обов’язку, передбаченого статтею 31 ЦПК України (не передала справу на розгляд іншому суду як таку, що належить до територіальної юрисдикції такого суду), у зв’язку із чим не було забезпечено розгляд справи «судом, встановленим законом».

Таким чином, мотивування оскаржуваного рішення дисциплінарного органу не стосується законності чи обґрунтованості прийнятої суддею Литвиненко О.Л. ухвали про відкриття провадження у справі № 355/771/19.

Суддя Литвиненко О.Л. не погоджується із висновками Дисциплінарної палати щодо вибіркового розгляду нею заяв у цій справі.

На переконання судді, чинним ЦПК України не передбачено пріоритетності розгляду певних заяв у більш короткі строки та не визначено черговості розгляду заяв учасників справ, а лише встановлено строк, протягом якого суд має розглянути заяву з конкретного питання. Однак у випадку, якщо через причини перебування судді у відпустці заяви, що надійшли в конкретній справі, не були розглянуті протягом встановленого процесуальним законом строку, черговість розгляду таких заяв після спливу строку на їх розгляд законом не встановлена.

У цьому випадку має місце тлумачення суддею Литвиненко О.Л. положень законодавства на свою користь, оскільки суддя, тим більше з таким значним досвідом роботи, має самостійно визначати пріоритетність розгляду заяв та клопотань, заявлених у конкретній справі, не допускаючи при цьому порушення прав осіб, які їх заявили.

Доводи судді у цій частині непереконливі та суперечливі з огляду на таке.

Щодо поданих 5 червня 2019 року ТОВ «Авіакомпанія Скайап» клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заяви про роз’яснення ухвали про забезпечення позову суддя вказує, що вони не були розглянуті  з незалежних від неї причин.

При цьому суддя зазначає, що з 31 травня по 5 червня 2019 року перебувала в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 42018111100000018 стосовно Поповича Б.М., після оголошення вироку у цій справі розпочала розгляд інших судових справ. Зокрема, у період з 6 по 7 червня 2019 року, за твердженням судді, вона перебувала у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 12017110070000037 стосовно Сови М.В.

Суддя наголошує, що з моменту надходження клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заяви про роз’яснення ухвали про забезпечення позову вона перебувала у нарадчій кімнаті, порушення таємниці  якої є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Також стверджує, що заяви про скасування заходів забезпечення позову та про роз’яснення рішення були передані їй 7 червня 2019 року після виходу із нарадчої кімнати та розгляду інших справ, а саме після обіду в останній робочий день перед відпусткою.

8 та 9 червня 2019 року були вихідними днями, 10 та 11 червня 2019 року судді Литвиненко О.Л. були надані дні відпочинку  за дні чергування як слідчого  судді у вихідні дні.

В останні робочі дні перед щорічною відпусткою виготовляла повні тексти судових рішень та здійснювала відповідні процесуальні дії для надіслання ухвалених рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.

У період з 12 червня по 18 липня 2019 року суддя Литвиненко О.Л. перебувала у щорічній основній оплачуваній відпустці.

Суддя Литвиненко О.Л. наголошує, що з огляду на рівень навантаження суддів Баришівського районного суду Київської області та кількість суддів, які фактично наділені повноваженнями щодо здійснення судочинства, вона фізично не мала можливості розглянути зазначені вище клопотання та заяву ТОВ «Авіакомпанія Скайап» до початку щорічної основної відпустки. Після повернення з відпустки всі матеріали судової справи № 355/771/19 були надіслані до Київського апеляційного суду.

Водночас щодо розгляду заяви про забезпечення позову суддя Литвиненко О.Л. зазначає, що розглянула цю заяву в день її надходження – 24 травня 2019 року у пʼятницю після обіду з метою дотримання визначеного статтею 153 ЦПК України дводенного строку її розгляду з дня надходження, оскільки наступні два дні були вихідними.

Таким чином, як вбачається із зазначеного суддею Литвиненко О.Л. у скарзі, заяву позивача про забезпечення позову та клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, його заяву про роз’яснення ухвали про забезпечення позову вона отримала відповідно 24 травня та 7 червня 2019 року в один і той самий час (у п’ятницю після обіду).

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений статтею 153 ЦПК України. Заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною першою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Суд зобов’язаний здійснити розгляд зазначеного клопотання в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду (частина друга статті 158 ЦПК України).

Порядок роз’яснення судового рішення встановлює, що за заявою учасників справи суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Оскільки ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом, вона підлягає роз’ясненню у порядку статті 271 ЦПК України.

Як зазначено вище, ухвалу про забезпечення позову суддя Литвиненко О.Л. розглянула в день її надходження з метою дотримання встановленого законом строку для розгляду такої заяви (що у вину судді не ставиться), оскільки наступні дні були вихідними.

Однак, розглядаючи  клопотання про скасування заходів забезпечення позову та заяву про роз’яснення ухвали про забезпечення позову, суддя не дотрималася визначених процесуальним законодавством строків (не пізніше п’яти днів з дня надходження та протягом десяти днів), хоча мала врахувати низку обставин, які можуть призвести до їх порушення.

У розрізі розгляду клопотання відповідача такими обставинами були: передання клопотання судді через два дні після надходження до суду; наступні два вихідні дні, в один із яких – 9 червня 2019 року (неділя) закінчувався строк розгляду клопотання; щорічна відпустка судді тощо.

Окрім того, у рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що 23 липня 2019 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява громадської організації «Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів» про вступ у справу як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Зазначена заява була розглянута суддею Литвиненко О.Л. та ухвалою суду від 24 липня 2019 року задоволена.

При цьому навантаження судді Литвиненко О.Л. не вплинуло на розгляд заяви позивача про забезпечення позову та зазначеної вище заяви громадської організації «Комітет з питань захисту прав потерпілих від злочинів», однак, згідно з поясненнями судді стало однією із причин нерозгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та його заяви про роз’яснення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, твердження судді щодо позиції Дисциплінарної палати в частині висновку про вибірковість розгляду нею заяв (клопотань), заявлених учасниками справи № 355/771/19, до уваги не беруться.

Щодо зазначеного суддею Литвиненко О.Л. у скарзі про те, що порушення стосовно неї кримінального провадження не можна вважати додатковими відомостями, які підтверджують наявність у її поведінці ознак дисциплінарного проступку, слід зауважити, що ця обставина у рішенні Дисциплінарної палати не відображена і відповідно під час прийняття рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не враховувалася.

Вища рада правосуддя відповідно до визначених законом повноважень розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно суддів, однак не досліджує обставини, зазначені у дисциплінарній скарзі, які не були предметом розгляду дисциплінарного органу.

З приводу відсутності, як стверджує суддя, ознак втручання у господарську діяльність ТОВ «Авіакомпанія Скайап» через ненастання для товариства негативних наслідків слід зазначити, що ця обставина не пов’язана із діями судді Литвиненко О.Л. щодо їх відвернення.

Отже, аргументи, наведені суддею Литвиненко О.Л. у скарзі до Вищої ради правосуддя, не спростовують висновків Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про наявність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та не можуть слугувати підставою для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.

Слід погодитися із твердженнями Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що суддею Литвиненко О.Л. під час розгляду справи № 355/771/19 допущено порушення чітких, зрозумілих за змістом імперативних норм процесуального законодавства, які регулюють питання виключної підсудності цивільних спорів та вжиття заходів забезпечення позову. Вказані приписи не допускають розширеного тлумачення чи можливості застосування альтернативних норм.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла правильного висновку, що допущені суддею Литвиненко О.Л. порушення не є простою суддівською помилкою.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю, покладено обов’язок, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до загальних принципів, що ґрунтуються на практиці Європейського суду з прав людини, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод існування безсторонності повинно підтверджувати шляхом встановлення, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (упередженості) з точки зору стороннього спостерігача.

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10 липня 1998 року) встановлено, що суддя зобов’язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з огляду на характер грубих порушень, допущених суддею Баришівського районного суду Київської області Литвиненко О.Л., які свідчать про необ’єктивне та несправедливе здійснення правосуддя, врахувавши особу судді, її позитивну характеристику, а також що раніше суддя не притягувалась до дисциплінарної відповідальності, її значний стаж роботи на посаді судді, який становить майже 27 років, дійшла обґрунтованого висновку, що застосування до судді Литвиненко О.Л. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади судді є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя без змін.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.2–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

 

вирішила:

 

залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області Литвиненко Олени Леонідівни до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Голова Вищої ради правосуддя                                                    А.А.Овсієнко
 

 

 

Члени Вищої ради правосуддя

 

 
 

І.А. Артеменко

 

О.Є. Блажівська

 

В.І. Говоруха

 

В.К. Грищук

 

П.М. Гречківський

 

В.І. Данішевська

 

Л.Б. Іванова

 

В.В. Матвійчук

 

М.П. Худик

 

Л.А. Швецова