Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Нежури В.А., члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Прудивуса О.В., та залученого члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Балан Наталії Олексіївни стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої Ольги Петрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 квітня 2017 року за вхідним № Б-2064/0/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Балан Н.О. стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої О.П.
У скарзі Балан Н.О. вказує на процесуальні порушення допущені, на думку скаржника, суддею Шенцевою О.П. під час розгляду цивільних справ № 522/2437/14-ц, № 522/18154/16-ц, які свідчать про наявність в діях зазначеного судді ознак дисциплінарних проступків, які можуть бути підставами для притягнення зазначеної судді до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Ухвалою члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. від 18 лютого 2019 року скаргу Балан Н.О. в частині стосовно дій судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої О.П. під час розгляду справи № 522/2437/14-ц залишено без розгляду на підставі пункту 12.42 Регламенту Вищої ради правосуддя та направлено для долучення до суддівського досьє.
За результатами попередньої перевірки скарги Балан Н.О. в частині дій судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої О.П. під час розгляду справи № 522/18154/16-ц членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. складено висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у висновку пропозицію.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, вивчивши скаргу Балан Н.О., перевіривши її відповідність вимогам закону, встановила такі обставини.
26 січня 2016 року Приморським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення у справі № 522/16485/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Зазначеним рішенням суду задоволено позовні вимоги, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 646 376 грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору.
30 вересня 2016 року суддею Приморського районного суду міста Одеси Шенцевою О.П. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 522/18154/16-ц за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ОСОБА_4.
Одночасно з відкриттям провадження у справі № 522/18154/16-ц суддею Шенцевою О.П. 30 вересня 2016 року постановлено ухвалу, якою у порядку забезпечення позову задоволено клопотання ОСОБА_2 про зупинення розшуку арештованого і оголошеного в розшук державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ОСОБА_4 (виконавче провадження № _________) майна боржника, а саме – автомобіля марки «AUDI А8», 2012 року випуску, що належить ОСОБА_2.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси (суддя Шенцева О.П.) від 1 березня 2017 року цивільну справу № 522/18154/16-ц залишено без розгляду та скасовано вжиті відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2016 року заходи щодо зупинення розшуку арештованого і оголошеного в розшук автомобіля марки «AUDI А8 », 2012 року випуску.
У дисциплінарній скарзі Балан Н.О. зазначає, що при розподіленні справи № 522/18154/16-ц до розгляду судді Шенцевій О.П., на її думку, мало місце втручання в електронний розподіл справ.
Також автор скарги зазначає, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2016 року про зупинення розшуку автомобіля, на думку скаржника, постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства. Про зупинення арештованого і оголошеного у розшук автомобіля боржника скаржника не було повідомлено, матеріали справи № 522/18154/16-ц тривалий час не надавались для ознайомлення представнику скаржниці та розгляд зазначеної справи відбувався з порушенням строків визначених процесуальним законодавством.
Також автор скарги вказує, що у період з 26 грудня 2016 року по лютий 2017 року справа № 522/18154/16-ц не направлялась до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду від 30 вересня 2016 року.
Одночасно автор скарги вказує, що вона була свідком спілкування судді Шенцевої О.П. з адвокатом на прізвище «Корнілов», який представляв у справі № 522/18154/16-ц інтереси боржника ОСОБА_2, яке мало місце у кабінеті судді поза межами судового засідання.
Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на час розгляду справи № 522/18154/16-ц. далі – ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини 2 статті 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до частини першої статті 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
Попередньою перевіркою скарги Балан Н.О. встановлено, що скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ОСОБА_4 була подана до Приморського районного суду міста Одеси, яким 21 липня 2016 року був виданий виконавчий лист № 522/16485/14-ц.
Справа № 522/18154/16-ц перебувала у провадженні судді Шенцевої О.П. упродовж 5-ти місяців, що перевищує визначений у частині першій статті 386 ЦПК України строк розгляду скарги.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 березня 2017 року скасовано ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 30 вересня 2016 року.
Скасовуючи зазначену ухвалу суду, апеляційний суд Одеської області вказав, що задовольняючи клопотання скаржника про зупинення розшуку арештованого і оголошеного в розшук автомобіля марки «AUDI А8 », 2012 року випуску суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до частин першої, третьої статті 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина перша – третя статті 152 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що заява скаржника про зупинення стягнення по вище вказаному виконавчому листу до набуття ухвалою суду за наслідками розгляду даної скарги по суті законної сили є підставною, а тому її слід частково задовольнити.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять ніякої заяви скаржника про зупинення стягнення, натомість, в самій скарзі міститься клопотання, в якому скаржник просить суд до закінчення розгляду заяви по суті зупинити виконавче провадження; зупинити розшук арештованого і оголошеного в розшук Державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_4, а саме: автомобілів «SKODA SUPERB», 2005 року випуску, «AUDI А8», 2012 року випуску, «SKODA OKTAVIA», 2005 року випуску, що належать ОСОБА_2.
Відповідно до частини першої статті 210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:
1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Оскаржувана ухвала не містить жодного мотивування висновку щодо зупинення розшуку арештованого і оголошеного в розшук тільки одного автомобіля, а саме марки «AUDI А8», 2012 року випуску.
При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять жодного доказу, що на час розгляду справи вказаний автомобіль дійсно належить Лисому І.В.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 вказаного Закону встановлено обов’язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право особи на справедливий судовий розгляд при визначенні її цивільних прав і обов’язків забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення.
Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.
Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримання незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді в ході засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін по справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя по можливості повинен обмежувати себе в здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення по справах (пункт 2.3).
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 1, пункту 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав; не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Встановлені під час здійснення попередньої перевірки обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Шенцевої О.П. ознак дисциплінарних проступку, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пункту 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої О.П.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої Ольги Петрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.А. Нежура
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Прудивус
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
