X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
26.01.2018
183/1дп/15-18
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Київської області Коцюрби О.П.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, у складі головуючого – Лесько А.О., членів Комкова В.К., Маловацького О.В. та Шапрана В.В., заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно судді апеляційного суду Київської області Коцюрби Олександра Петровича,

встановила:

до Вищої ради правосуддя надійшло рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) від 29 грудня 2016 року № 373/ко-16 щодо вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи за фактами керування суддею апеляційного суду Київської області Коцюрбою О.П. транспортним засобом із порушенням Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Частинами першою та другою статті 83 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон  № 1402-VIII) встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, а саме: компетентність, професійна етика і доброчесність.

Згідно із частиною п’ятою статті 84 Закону № 1402-VIII у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Комісія може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.

З метою визначення здатності судді Коцюрби О.П. здійснювати правосуддя у відповідному суді за критерієм професійної етики Комісія звернулася до Вищої ради правосуддя як до органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи за фактом керування ним транспортним засобом 23 березня та 30 травня 2016 року з порушенням ПДР.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 18 січня 2017 року копію вказаного рішення Комісії з додатковими матеріалами передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б., за результатами якої він запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Коцюрби О.П.

24 листопада 2017 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила відкрити дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Київської області Коцюрби О.П.

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., врахувавши пояснення судді апеляційного суду Київської області Коцюрби О.П., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності останнього, виходячи з такого.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва від 7 вересня 2016 року у справі № 753/10746/16-п 30 травня 2016 року о 8 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Toyota Land Cruiser»,  НОМЕР_1, у місті Києві по вул. Драгоманова, 23-Б з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода), від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги пунктів 2.5, 2.9 (а) ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Як убачається з наявного у матеріалах справи № 753/10746/16-п клопотання про закриття справи, адвокатом Пальохою В.Г. додатково вказувалося, що 30 травня 2016 року стосовно Коцюрби О.П. був складений адміністративний протокол згідно зі статтею 124 КУпАП за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) у місті Києві по вул. Драгоманова, 23-Б під час керування транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser»,  д.н.з. КСА7347. Також зазначено, що Коцюрба О.П. визнав свою вину, сплатив штраф та повністю відшкодував шкоду, завдану ним в результаті вчинення ДТП, на підтвердження чого до клопотання було додано копію акта здачі-приймання виконаних робіт.

Оскільки на час розгляду справи Дарницьким районним судом міста Києва минуло понад три місяці з моменту вчинення правопорушення, провадження у справі № 753/10746/16-п було закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

27 вересня 2016 року Дарницьким районним судом міста Києва розглянуто матеріали, що надійшли з Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.

 Відповідно до протоколу серії АП1 № 944840 (як зазначено у постанові від 27 вересня 2016 року у справі № 753/9900/16-п) ОСОБА_1 23 березня 2016 року близько 20 год. 40 хв. у місті Борисполі, по вулиці Київський шлях, керував автомобілем марки «Toyota Land Cruiser», НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду в установленому законом порядку відмовився у присутності трьох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.9 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю доказів, які в контексті положень статті 251 КУпАП можуть бути належними доказами під час підтвердження тих чи інших обставин. Також зазначив, що огляд не було проведено відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від  9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі – Інструкція).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у діях  ОСОБА_1 не вбачається порушення вимог пункту 2.9 ПДР, оскільки інспектором поліції не було проведено огляду з метою встановлення стану алкогольного сп’яніння відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 27 вересня  2016 року провадження у справі № 753/9900/16-п закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не оцінюючи судових рішень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що чинним законодавством не передбачено преюдиційного значення обставин та висновків, встановлених і зроблених у судовому рішенні у справі про адміністративне правопорушення під час розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, зокрема стосовно дотримання суддею етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

У письмових поясненнях, наданих Комісії, суддя Коцюрба О.П. зазначав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Вказав, що спиртних напоїв він не вживає. До пояснень додав копію довідки токсикологічної лабораторії КМКЛ ШМД про відсутність у його крові етилового спирту згідно з аналізом, виконаним 30 травня 2016 року у період з 20:00 по 21:00.

Згідно з пунктом 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляд на стан сп’яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

У пункті 5 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції вказано, що перед проведенням огляду на стан сп’яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп’яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 30 травня  2016 року серії АП1 № 923872 пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутні. 

Коцюрба О.П. у письмових поясненнях, надісланих до Комісії, Вищої ради правосуддя та наданих під час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, стверджував, що «відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння з тих причин, що працівником поліції не було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння відповідно до встановленого порядку». Зазначив також, що 23 березня 2016 року ПДР він не порушував та аварійних ситуацій не створював, тому вимога працівників поліції про зупинку автомобіля була йому незрозумілою.

Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення  від 23 березня 2016 року серії АП1 № 944840 відсутні пояснення порушника, зокрема і про причини дійсної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, а лише нерозбірливо зазначено «не згідний».

Відповідно до пунктів 4, 6 розділу IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.

Також у письмових поясненнях, надісланих до Вищої ради правосуддя, суддя Коцюрба О.П., зокрема, зазначив, що його вину у скоєнні 30 травня  2016 року правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не встановлено. Також вказав, що вимога працівника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, на його думку, була незаконною. Перше твердження судді не відповідає змісту постанови суду, а друге суперечить приписам чинного законодавства.

Слід зауважити, що повідомлення про події 30 травня 2016 року за участю судді Коцюрби О.П. були  поширені у низці засобів масової інформації, наприклад, публікаціях від 30 травня 2016 року «У Києві п’яний суддя на позашляховику вчинив ДТП» (доступно за посиланням https://zik.ua/news/2016/05/30/u_kyievi_pyanyy_suddya_na_pozashlyahovyku_vchynyv_dtp_703679); «П’яний суддя протаранив припарковане авто» (доступно за посиланням https://glavcom.ua/kyiv/news/pyaniy-suddya-protaraniv-priparkovane-avto-353959.html); «У Києві нетверезий суддя врізався в припарковане авто» (доступно за посиланням: https://kiev-ukr.segodnya.ua/kaccidents/v-kieve-netrezvyy-sudya-vrezalsya-v-priparkovannoe-avto-719892.html); «У Києві п’яний суддя «припаркувався» в машину» (доступно за посиланням: https://kiev-ukr.segodnya.ua/kaccidents/v-kieve- netrezvyy- sudya- vrezalsya- v- priparkovannoe-avto-719892.html) тощо.

Відповідно до частини четвертої та пункту 2 частини п’ятої статті 55 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла станом на 30 травня 2016 року (далі – Закон    № 2453-VI), суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді та правил суддівської етики.

Присяга судді вимагала від нього дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (стаття 56 Закону № 2453-VI).

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня  2006 року № 2006/23, передбачено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що надані суддею Коцюрбою О.П. пояснення не спростовують обставин, зокрема щодо відвертого ігнорування ним правил етичної поведінки. Відмова від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан алкогольного сп’яніння 23 березня та 30 травня 2016 року, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що встановлено судом, свідчать про недотримання Коцюрбою О.П. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті.

Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі,так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточуючих.

З огляду на викладене в діях судді Коцюрби О.П., на момент їх вчинення, вбачаються ознаки порушення присяги судді, які згідно із чинним законодавством підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIІ, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною другою статті 109 згаданого Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Як вбачається із підписаної головою апеляційного суду Київської області характеристики, за час роботи на посаді судді Коцюрба О.П. зарекомендував себе кваліфікованим працівником, який має достатню теоретичну і практичну підготовку та забезпечує високу якість розгляду справ. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня. Користується повагою та авторитетом серед суддів та в колективі суду.

Частинами третьою і четвертою статті 109 Закону № 1402-VIIІ встановлено, що у разі вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, дисциплінарне стягнення у виді попередження, догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців не застосовується.

Застосування інших дисциплінарних стягнень, передбачених цією статтею Закону № 1402-VIIІ, у разі вчинення суддею проступку, кваліфікованого згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, не заборонено.

Врахувавши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, а також обставини, що підлягають врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи слід прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Київської області Коцюрби О.П. та застосувати до нього не найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а обмежитися внесенням подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя строком на два місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

З огляду на викладене, керуючись статтями 58, 126 Конституції України, статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю апеляційного суду Київської області Коцюрбу Олександра Петровича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на два місяці з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та направленням його до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Дисциплінарної палати може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення.

 

Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
А.О. Лесько

Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя

В.К. Комков
О.В. Маловацький
В.В. Шапран