Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Романа Володимировича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 серпня 2018 року (вх. № 4449/0/6-18) надійшла скарга судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – також Дисциплінарна палата) від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 28 серпня 2018 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 подана з дотриманням вимог та у строки, визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Суддя Мудрецький Р.В. повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя прибув суддя Мудрецький Р.В. та його представник – адвокат Дульський О.Л.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., суддю Мудрецького Р.В., який повністю підтримав скаргу, доводи його представника – адвоката Дульського О.Л., дійшла висновку, що рішення Дисциплінарної палати від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
До Вищої ради правосуддя 7 червня 2018 року (вх. № 4961/0/8-18) надійшло звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) з доданим до нього рішенням від 22 травня 2018 року № 768/ко-18 про зупинення кваліфікаційного оцінювання судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В.
У зверненні викладено прохання вирішити питання про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В. за порушення пункту 19 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ).
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 суддю апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
Підставою для притягнення судді Мудрецького Р.В. до дисциплінарної відповідальності стало вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді).
У скарзі суддя Мудрецький Р.В. зазначає, що рішення Дисциплінарної палати не відповідає вимогам закону, вказує на помилковість висновків Дисциплінарної палати про те, що судове рішення від 3 лютого 2014 року належить до таких, що визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
З рішення від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 вбачається, що Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено такі обставини.
Рішенням ВККСУ від 22 квітня 2018 року № 768/ко-18 зупинено кваліфікаційне оцінювання судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В. та ухвалено звернутися до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті стосовно вказаного судді.
У рішенні зазначено, що 22 березня 2018 року до ВККСУ надійшла заява Маселка Р.А. щодо проведення перевірки достовірності тверджень, зазначених суддею Мудрецьким Р.В. у пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік.
Під час дослідження досьє та співбесіди із суддею Мудрецьким Р.В. проведено перевірку викладеної у заяві ОСОБА 1 інформації, за результатами якої ВККСУ встановлено, що 26 грудня 2016 року суддею Мудрецьким Р.В. вперше подано декларацію доброчесності судді за 2015 рік.
Відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді у разі заповнення декларації вперше у ній зазначаються твердження щодо обставин, які мали місце упродовж усього життя особи, яка її заповнює.
У пункті 17 декларації доброчесності судді за 2015 рік суддя Мудрецький Р.В. підтвердив, що він не приймав одноособово або у складі колегії суддів рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У заяві ОСОБА 1 викладено інформацію про постановлення 3 лютого 2014 року колегією суддів апеляційного суду Дніпропетровської області у складі судді-доповідача Мудрецького Р.В. та суддів Риб’янця С.А., Кононенко О.М. ухвали у справі № 200/1171/14-к про залишення без змін ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 січня 2014 року щодо застосування до ОСОБА 2, який брав участь у масових акціях протесту, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Постановлення ухвали апеляційного суду стало підставою для звернення ОСОБА 2 до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (далі – ТСК) із заявою від 25 листопада 2014 року про проведення перевірки стосовно суддів апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В., Риб’янця С.А., Кононенко О.М. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Вказану заяву із доданими до неї документами 1 грудня 2014 року було прийнято до розгляду ТСК та 31 березня 2016 року передано для розгляду Вищій раді юстиції.
Листом Вищої ради юстиції від 18 травня 2016 року № 5957/0/9-16 суддю Мудрецького Р.В. було повідомлено про те, що на розгляді у Вищій раді юстиції перебуває заява ОСОБА 2 про проведення стосовно нього перевірки згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», яка передана до ТСК відповідно до цього Закону. Судді Мудрецькому Р.В. надіслано копію цієї заяви та запропоновано надати письмові пояснення.
У рішенні ВККСУ зазначено, що станом на час подання декларації доброчесності за 2015 рік (26 грудня 2016 року) суддя Мудрецький Р.В. був обізнаний про факт подання ОСОБА 2 заяви до ТСК, яку було утворено для реалізації Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 березня 2017 року № 490/2дп/15-17 за заявою ОСОБА 2 відкрито дисциплінарну справу, у тому числі стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Р.В.
Незважаючи на те, що рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1289/2дп/15-17 було відмовлено у притягненні судді Мудрецького Р.В. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя констатувала факт допущення вказаним суддею істотних порушень норм процесуального права під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА 2.
Оцінюючи дії судді Мудрецького Р.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила:
твердження судді, що ним не приймалися одноособово або у складі колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», не відповідають дійсності;
не підтвердилися доводи судді Мудрецького Р.В. про те, що під час перегляду ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу була відсутня інформація про участь ОСОБА 2 у масових акціях протесту;
суддю Мудрецького Р.В. ще у травні 2016 року було повідомлено про проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (у зв’язку із поданням ОСОБА 2 заяви до ТСК), тому на час заповнення та подання декларації доброчесності він був обізнаний, що ним у складі колегії суддів приймалися рішення, передбачені статтею 3 вказаного Закону;
матеріали кримінального провадження містили достатньо даних про те, що ОСОБА 2 брав участь у масових акціях протесту у розумінні статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», про що також зазначено у журналі судового засідання у суді першої інстанції, де ОСОБА 2 прямо вказував, що він перебував на місці мітингу, висловлював протест президенту;
суддею досліджувались матеріали справи № 200/1171/14-к разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтованим тим, що ОСОБА 2 підозрювався в активній участі в масових заворушеннях 26 січня 2014 року біля будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, які супроводжувались порушенням громадського порядку, знищенням державного майна. Обґрунтованість зазначеної підозри була визнана слідчим суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська та підтверджена колегією суддів апеляційного суду Дніпропетровської області;
не підтвердилися доводи судді Мудрецького Р.В. щодо незазначення ОСОБА 2 у заяві до ТСК про його участь в акціях протесту.
Не погоджуючись із рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Мудрецький Р.В. у скарзі зазначив таке:
рішенням ВККСУ не було підтверджено інформацію про недостовірність тверджень, вказаних у декларації доброчесності судді, такі повноваження перебрала на себе Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя;
рішень, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», які б могли бути підставою для декларування тверджень, визначених у пункті 17 декларації доброчесності, він не приймав, на чому наголошував, але вказане залишилось поза увагою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2014 року, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА 2, не підлягає декларуванню в пункті 17 декларації доброчесності судді, оскільки таке рішення прийнято не у зв’язку з його участю у таких акціях, що також залишилось поза увагою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. У пункті 17 декларації доброчесності судді декларуванню підлягає саме прийняте судом рішення, а не факт розгляду певної справи;
рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року за результатами розгляду заяви ОСОБА 2 відмовлено у притягненні судді Мудрецького Р.В. до дисциплінарної відповідальності, тобто, як зазначив суддя, в його діях не встановлено ознак вчинення істотного дисциплінарного проступку при розгляді справи, що також не було враховано Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя;
в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою заздалегідь, до розгляду справи, зроблено висновки про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку.
Крім того, суддя Мудрецький Р.В. у скарзі наголосив, що при розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА 3 в інтересах ОСОБА 2 стороною захисту ні в апеляційній скарзі, ні при наданні пояснень в судовому засіданні апеляційної інстанції обґрунтованість пред’явленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 294 Кримінального кодексу України (далі – КК України), тобто злочину проти громадської безпеки, не оскаржувалась. В апеляційній скарзі порушувалось питання лише про обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу і розгляд справи відбувався в межах апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 404 Кримінального процесуального кодексу України. У матеріалах справи містилась інформація про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних про вчинення масових безпорядків, що супроводжувались насильством, знищенням майна, та у вчиненні зазначених дій ОСОБА 2 була пред’явлена підозра. При цьому під час його затримання в нього виявлено ніж, з яким він прийшов та перебував у громадському місці. На час розгляду справи не склалось враження, що ОСОБА 2 своїми діями намагався саме довести свої ідеї, погляди, тобто що він брав участь у масових акціях протесту.
За таких обставин, як стверджував суддя Мудрецький Р.В., прийняте колегією суддів рішення не пов’язувалось з участю особи у масових акціях протесту.
Також суддя Мудрецький Р.В. зауважив, що пред’явлення обвинуваченому за частиною першою статті 294 КК України підозри в активній участі у масових заворушеннях, що наведено у рішенні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя як доказ прийняття рішення щодо учасника масових акцій протесту, не свідчить само по собі про участь особи у масових акціях протесту. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 294 КК України, полягає у намірі особи, спрямованому на порушення громадського порядку, на відміну від участі у масових заходах протесту, метою яких є вираження своїх поглядів. Те, що категорії містять спільне слово «масові», як зазначив суддя, вказує на масовий характер зазначених явищ, але зовсім не означає їх ідентичність за змістом.
Суддя Мудрецький Р.В. зазначив, що в рішенні Дисциплінарної палати не надано жодної оцінки фактам, викладеним в його поясненнях, а саме, що особа була затримана у громадському місці зі зброєю, та що за вказаних обставин, на час розгляду справи, у суду не було підстав вважати, що особа намагалась поширити певні погляди та брала участь у масових акціях протесту. Суддя просив вказане рішення скасувати, дисциплінарне провадження закрити.
У засіданні Вищої ради правосуддя суддя Мудрецький Р.В., крім обставин, викладених у скарзі, надав додаткові пояснення та просив взяти до уваги, що у нього не було умислу декларувати недостовірні відомості. Крім того, як наголосив суддя, у 2015 році не було роз’яснень щодо порядку заповнення декларації доброчесності судді, тому він виходив із власного тлумачення статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та вважав, що прийняте рішення від 3 лютого 2014 року не потрібно зазначати у декларації.
Також суддя зазначив, що ним не приймалися рішення про залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки зміна запобіжного заходу відповідно до статті 201 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) є повноваженнями слідчого судді, а тому залишення ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом апеляційної інстанції без змін не є рішенням, яке необхідно зазначати у декларації, в розумінні статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в України».
На думку судді Мудрецького Р.В., суддю не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності без встановлення в його діях умислу, а у нього, як наголосив суддя, умислу на приховування таких відомостей не було.
З приводу вказаних доводів скарги Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити таке.
У рішенні ВККСУ від 22 травня 2018 року № 768/ко-18 зазначено: «Таким чином, оцінивши у сукупності наявну у суддівському досьє інформацію та пояснення судді, Комісія вважає, що викладені факти та обставини можуть свідчити про вчинення суддею Мудрецьким Р.В. дій, передбачених пунктом 19 частини першої статті 106 Закону, а саме декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності».
Відповідно до частини п’ятої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті.
Отже, ВККСУ в рамках наданих їй повноважень відповідно до статті 84 вказаного Закону звернулася до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Мудрецького Р.В. Таким чином, є безпідставним посилання судді на те, що повноваження ВККСУ перебрала на себе Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» суддя суду загальної юрисдикції підлягає перевірці у разі прийняття ним одноособово або у колегії суддів рішень про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, залишення їх без змін, продовження строку тримання під вартою, обвинувальних вироків щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їхньою участю у таких акціях.
Як правильно зазначила Дисциплінарна палата, твердження судді Мудрецького Р.В. про відсутність (під час перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою) будь-якої інформації, що ОСОБА 2 був учасником масових акцій протесту, не відповідають дійсності з огляду на таке.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2014 року у складі суддів Мудрецького Р.В., Риб’янця С.А., Кононенко О.М. залишено без змін ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 січня 2014 року, якою задоволено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА 2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 294 КК України (організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях).
В ухвалі апеляційний суд зазначив, що 26 січня 2014 року ОСОБА 2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення, яке полягало в активній участі у масових заворушеннях, опорі представникам влади із застосуванням інших предметів, які використовувались як зброя.
Під час розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції досліджувались матеріали справи № 200/1171/14-к разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА 2, який підозрюється в активній участі в масових заворушеннях 26 січня 2014 року біля будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що супроводжувались порушенням громадського порядку, знищенням державного майна. Крім того, із журналу судового засідання суду першої інстанції від 27 січня 2014 року вбачається, що ОСОБА 2 надавав такі пояснення: «Заперечую проти задоволення клопотання. Я знаходився на місці мітингу, висказував протест президенту. У заворушеннях участь приймав. Затриманий був, коли вже йшли додому. На час затримання я вже був без маски. В момент протесту я знаходився у масці, так і без неї, оскільки боявся захворіти грипом».
Отже, твердження судді Мудрецького Р.В., що на час розгляду справи у суду не було підстав вважати, що ОСОБА 2 намагався поширити певні погляди та брав участь у масових акціях протесту, спростовуються вказаними обставинами, яким була надана належна оцінка Дисциплінарною палатою.
Крім того, як правильно зазначила Дисциплінарна палата, суддю Мудрецького Р.В. у травні 2016 року було повідомлено про проведення перевірки відповідно до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» за заявою ОСОБА 2 до ТСК.
Посилання у скарзі судді, що факт надіслання йому вказаної заяви не свідчить про прийняття ним рішення, яке потребує декларування, оскільки в самій заяві ОСОБА 2 не стверджував про свою участь у масових акціях протесту, спростовується текстом самої заяви, в якій ОСОБА 2 зазначав, що «безкарність суддів породжує невпевненість осіб, яких незаконно було затримано та заарештовано за участь в мітингу, щодо дійсності змін, які відбуваються в державі», що також обґрунтовано було враховано Дисциплінарною палатою.
Посилання судді Мудрецького Р.В. на те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА 2 до ТСК Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя було відмовлено у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про відсутність в його діях порушень, спростовується самим текстом рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 травня 2017 року № 1289/2дп/15-17, яким встановлено допущення суддями апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецьким Р.В., Риб’янцем С.А. та Кононенко О.М. істотного порушення норм процесуального права, що було підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, але відмовлено у їх притягненні у зв’язку із закінченням строку, передбаченого статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час постановлення ухвали).
Твердження судді Мудрецького Р.В. про те, що прийняття ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2014 року, якою залишено без змін ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА 2, не підлягає декларуванню у пункті 17 декларації доброчесності, оскільки таке рішення прийнято не у зв’язку (з підстав, з причин, з приводу) з його участю у таких акціях, як того потребують вимоги закону, є таким, що протирічить самому змісту Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та може свідчити про бажання судді уникнути відповідальності за вчинений проступок.
Отже, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати, що суддя Мудрецький Р.В. під час заповнення та подання декларації доброчесності судді за 2015 рік знав, що ним у складі колегії суддів приймалися рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», але в декларації таких відомостей не зазначив, що є дисциплінарним проступком.
Додаткові пояснення судді Мудрецького Р.В., надані у засіданні Вищої ради правосуддя щодо відсутності в його діях умислу під час заповнення декларації доброчесності за 2015 рік, що виключає можливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності, Вища рада правосуддя вважає безпідставними, оскільки Дисциплінарна палата притягнула суддю Мудрецького Р.В. до дисциплінарної відповідальності за пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає відповідальність за декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді.
Отже, Дисциплінарною палатою було встановлено, що суддя Мудрецький Р.В. був обізнаний, що ним приймалися рішення, які підпадають під пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», тому під час заповнення декларації доброчесності за 2015 рік повинен був зазначити таку інформацію.
Щодо посилання Мудрецького Р.В. на встановлення Дисциплінарною палатою в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Як правильно зазначила Дисциплінарна палата, наведення в ухвалі «стислого змісту обставин» жодною мірою не виключає того, що рішення у дисциплінарній справі приймається саме на підставі фактів, встановлених безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи.
Вищою радою правосуддя не встановлено в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи упередженого ставлення до судді Мудрецького Р.В., як зазначає він у своїй скарзі.
За таких обставин Вища рада правосуддя вважає, що Дисциплінарна палата правильно встановила наявність у діях судді Мудрецького Р.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді).
Висновки Третьої Дисциплінарної палати відповідають встановленим обставинам справи, дії судді кваліфіковано правильно, при визначенні міри стягнення враховано позитивну характеристику судді Мудрецького Р.В., а також те, що до дисциплінарної відповідальності він не притягувався.
Тобто наведене вище свідчить про обґрунтоване встановлення Третьою Дисциплінарною палатою порушень в діях судді, а твердження скарги не спростовують встановлених обставин.
Вища рада правосуддя погоджується з Дисциплінарною палатою, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу протягом одного місяця є співмірним вчиненому суддею Мудрецьким Р.В. дисциплінарному проступку та достатнім.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за результатами розгляду скарги Мудрецького Р.В. та на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2018 року № 2478/3дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Дніпропетровської області Мудрецького Романа Володимировича.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
В.К. Комков
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
В.В. Шапран
