Член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківський Павло Миколайович, вивчивши скаргу Лагоди Нелі Василівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Зарютіна Павла Вікторовича,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 14червня 2021 року за вхідним № Л-3283/0/7-21 надійшла скарга Лагоди Н.В. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Зарютіна П.В. у зв’язку з порушеннями, допущеними при розгляді заяви ТОВ «Запоріжгаззбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА1 заборгованості за поставлений природний газ (справа № 336/2341/21).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя цю скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону (пункт 1 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Вимоги до дисциплінарної скарги передбачені у статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, пунктом 3 частини другої цієї статті передбачено, що дисциплінарна скарга повинна містити, з-поміж іншого, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Зі змісту судового наказу від 8 квітня 2021 року, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що Шевченківський районний суд міста Запоріжжя повідомив, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті судом не розглядалась.
Згідно з частиною першою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.
Відповідно до статті 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
На час подання цієї скарги згідно з моніторингом відомостей, розміщених на офіційному вебпорталі «Судова влада України», рішення у справі № 336/2341/21 набрало законної сили 4 червня 2021 року, скаржник не скористалася правом подати заяву про скасування судового наказу від 8 квітня 2021 року.
Отже, зі змісту скарги вбачається, що конкретних відомостей про наявність у поведінці судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Зарютіна П.В. ознак дисциплінарного проступку, який може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, автором скарги не вказано.
Скаржник навів власну оцінку обставин справи та правильності застосування суддею норм процесуального права, а зміст скарги фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями судді при розгляді заяви ТОВ «Запоріжгаззбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА1 заборгованості за поставлений природний газ (справа № 336/2341/21).
З огляду на викладене скарга Лагоди Н.В. не відповідає наведеним вимогам закону.
Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, який здійснює правосуддя, та не має повноважень оцінювати докази у справі, надавати правову оцінку судовим рішенням.
Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють суди для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМ/Rec (2010) Комітету Міністрів Ради Європи державам – членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
За таких обставин відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відповідних відомостей, як того вимагає закон.
З підстав, передбачених пунктами 1–5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», член Дисциплінарної палати – доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику (пункт 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя).
Враховуючи викладене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
ухвалив:
скаргу Лагоди Нелі Василівни стосовно судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Зарютіна Павла Вікторовича залишити без розгляду та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
