Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової Катерини Сергіївни (переведена шляхом відрядження на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області) на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 7 грудня 2018 року за вхідним № 6085/0/6-18 надійшла дисциплінарна скарга судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Перша Дисциплінарна палата) від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 7 грудня 2018 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А.

Скарга судді Лукінової К.С. на рішення Першої Дисциплінарної палати подана з дотримання вимог та у строки, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

У скарзі суддя Лукінова К.С. не погоджується із рішенням Першої Дисциплінарної палати від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18, вважаючи, що таке рішення Дисциплінарною палатою ухвалено невмотивовано, без повного з’ясування обставин справи. Просить вказане рішення Першої Дисциплінарної палати скасувати повністю та закрити дисциплінарне провадження.

Суддя Лукінова К.С., скаржник – адвокат П’ятецький С.В. належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце розгляду вказаної скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя суддя Лукінова К.С. підтримала скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 в повному обсязі та просила її задовольнити. Скаржник – адвокат П’ятецький С.В. у засідання Вищої ради правосуддя не прибув, про причини неявки не повідомив.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., пояснення судді Лукінової К.С., встановила таке.

Лукінова Катерина Сергіївна Указом Президента України від 25 липня 2008 року № 674/2008 призначена на посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 6 червня 2013 року № 326-VII обрана на посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області безстроково, Указом Президента України від 21 вересня 2018 року № 290/2018 переведена шляхом відрядження строком до одного року на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

27 квітня 2018 року до Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла дисциплінарна скарга адвоката П’ятецького С.В. в інтересах публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк») стосовно судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С.

У скарзі адвоката П’ятецького С.В. зазначено, що у справах № _______________, № _______________, № _______________ суддею Лукіновою К.С. з грубим порушенням норм процесуального права, без врахування інтересів і прав інших осіб, зокрема ПАТ «Укрсоцбанк», постановлено ухвали від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року про забезпечення позову шляхом скасування записів у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державні реєстри) про накладення арешту на майно позивачів ̶ товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» (далі – ТОВ «Кольорові метали»), товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІН» (далі – ТОВ «ЮМІН»), товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС» (далі – ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС»).

Зазначені арешти були накладені постановами державних виконавців в рамках виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішень судів про стягнення із зазначених юридичних осіб заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк». У зв’язку з постановленням суддею Лукіновою К.С. ухвал у справах № _______________, № _______________, № _______________, які були виконані органами державної виконавчої служби, відчужено арештовані об’єкти нерухомості, чим було унеможливлено виконання судових рішень про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк». Водночас суддя Лукінова К.С. не надіслала заінтересованим особам копій ухвал, чим позбавила можливості оскаржити їх у встановлені законодавством строки.

Крім того, у скарзі вказано на порушення суддею Лукіновою К.С. норм процесуального права під час розгляду справ № _______________, № _______________, зокрема щодо неналежного повідомлення відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» про розгляд вказаних справ.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати від 31 серпня 2018 року № 2780/1дп/15-18 за скаргою адвоката П’ятецького С.В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С. в частині щодо її дій під час розгляду справ № _______________, № _______________, № _______________.

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 притягнуто суддю Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінову К.С. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади.

Під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою встановлено, що рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2015 року та від 18 травня 2015 року з ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у сумі _________ долара США за Генеральним договором про здійснення кредитування від 15 серпня 2013 року № 085/12/13-010.

За вказаними вище судовими рішеннями господарським судом Дніпропетровської області видано судові накази, на примусове виконання яких у рамках відповідних виконавчих проваджень постановами державних виконавців було накладено арешт на все майно боржників – ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН», а записи про обтяження внесено до відповідних державних реєстрів.

30 вересня 2015 року та 27 жовтня 2015 року ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» звернулися до Покровського районного суду Дніпропетровської області з ідентичними за змістом позовами до Іващенка В.В. про захист прав споживача та розірвання договорів, у яких позивачі просили розірвати договори про надання консультативних послуг (справи № _______________, № _______________, № _______________).

Одночасно позивачі – ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» звернулися до суду з ідентичними за змістом заявами про забезпечення позовів шляхом скасування та вилучення відповідних записів про обтяження рухомого та нерухомого майна в Державних реєстрах.

Ухвалами судді Лукінової К.С. від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року у справах № ____________, № ____________, № _______ вжито заходи забезпечення позовів шляхом скасування та вилучення відповідних записів про обтяження рухомого та нерухомого майна ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» у Державних реєстрах.

Обґрунтовуючи забезпечення позовів, суддя Лукінова К.С. у всіх ухвалах як на підставу їх постановлення послалася виключно на те, що у разі закінчення відкритого виконавчого провадження стосовно позивача у зв’язку з його виконанням законні права позивача у разі можливого задоволення його вимог будуть порушені, а рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області буде неможливо виконати.

Надалі вказані вище позови ухвалами судді Лукінової К.С. від 5 жовтня 2015 року та від 30 жовтня 2015 року за заявами позивачів були залишені без розгляду. Одночасно з постановленням ухвал про залишення без розгляду позовних заяв у справах № _______________, № ____________, № ____________ суддею Лукіновою К.С. постановлено ухвали про скасування заходів забезпечення позовів.

Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2015 року, 30 червня 2016 року та 18 квітня 2017 року за апеляційними скаргами ПАТ «Укрсоцбанк» у зв’язку із грубим порушенням судом першої інстанції норм законодавства скасовано ухвали про забезпечення позовів від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року у справах № _______________, № _______________, № ____________.

Скасовуючи зазначені вище ухвали суду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановляючи ухвали про забезпечення позову шляхом скасування обтяжень у Державних реєстрах щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «ЮМІН», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС» та ТОВ «Кольорові метали», порушив вимоги статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі ̶ ЦПК України) щодо співмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не обґрунтував в оскаржуваних ухвалах підстав застосування заходів забезпечення позову, не зазначив доказів і мотивів, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, належним чином не з’ясував відповідності заяви про забезпечення позову вимогам статті 151 ЦПК України та постановив оскаржувані ухвали без дотримання вимог статей 151–153 ЦПК України.

З огляду на вказані обставини Перша Дисциплінарна палата у своєму рішенні зазначила, що суддя Лукінова К.С. внаслідок грубої недбалості, несумлінного використання процесуальних повноважень допустила істотне порушення норм процесуального права шляхом вжиття заходів забезпечення позовів за відсутності доказів щодо співмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, належного обґрунтування підстав застосування відповідних заходів забезпечення позовів, а також без наведення мотивів, з яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому суддя Лукінова К.С., задовольнивши заяви про забезпечення позову у вказаний у них спосіб, фактично задовольнила позовні вимоги.

Перша Дисциплінарна палата у своєму рішенні також зауважила, що, забезпечивши позови у вказаний вище спосіб, суддя Лукінова К.С., залишивши поза увагою принцип обов’язковості судового рішення, встановлений Конституцією України, гарантії, визначені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), фактично зупинила виконання виконавчих документів, виданих на виконання рішень судів про стягнення заборгованості із позивачів (боржників) на користь стягувача ПАТ «Укрсоцбанк».

За наведених вище обставин Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що поведінка судді Лукінової К.С. під час здійснення правосуддя у справах № _______________, № _______________, № _______________ свідчить про наявність у її діях дисциплінарного проступку, передбаченого на час вчинення відповідних дій підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», що відповідає проступку, передбаченому підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Враховуючи характер порушень, допущених суддею Лукіновою К.С., Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що її дії є порушенням присяги в розумінні пункту 1 частини другої статті 97 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя). Вказані дії також охоплюються поняттям істотного дисциплінарного проступку в розумінні пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (суддя допустив поведінку та грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду та авторитет правосуддя).

Крім того, Перша Дисциплінарна палата з урахуванням часу тимчасової непрацездатності та перебування судді Лукінової К.С. у відпустці дійшла висновку, що строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, встановлений статтею 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час вчинення відповідних дій, не сплинув.

У скарзі на рішення Першої Дисциплінарної палати суддя Лукінова К.С. зазначила, що:

на момент постановлення ухвал про забезпечення позову у справах № _______________, № _______________, № _______________ визначений в них спосіб забезпечення позову відповідав законодавству та був спрямований на захист прав позивачів;

вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не порушували права та інтереси ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки останнє, на її думку, не було заінтересованою особою, не було власником майна, на яке було накладено арешти, не могло бути залучене до участі у справі ні як співвідповідач, ні як третя особа та надалі скористалося своїм правом оскарження вказаних судових рішень до суду апеляційної інстанції;

з огляду на стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову суд не мав можливості витребувати необхідні докази та на їх підставі встановити відповідні обставини, зокрема існування інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів;

Першою Дисциплінарною палатою під час розгляду справи не враховано, що постановленням ухвал у зазначених справах не зупинено виконання рішення місцевого господарського суду, не спричинено будь-якої шкоди;

постановою прокурора закрито кримінальне провадження за фактом постановлення нею неправосудних судових рішень у вказаних справах, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення нею норм матеріального та процесуального права;

дисциплінарне провадження відкрите за скаргою неналежного скаржника, оскільки адвокат П’ятецький С.В. в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» не брав участі у вказаних вище справах, а ПАТ «Укрсоцбанк» неодноразово зверталося зі скаргами на її дії, що свідчить про тиск на неї;

їй не було надіслано додатків до скарги, не було надано можливості ознайомитися з матеріалами такої справи та заявити клопотання про ознайомлення з ними, вона не була своєчасно повідомлена про розгляд дисциплінарної справи, у зв’язку із чим не могла здійснити належну підготовку до розгляду справи;

Перша Дисциплінарна палата вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки надала оцінку законності та вмотивованості вказаних ухвал, не дослідивши та не зазначивши у рішенні про наявність її умислу на порушення норм права, необґрунтовано кваліфікувала її дії як порушення етики. При цьому скаржник безпідставно зазначає, що нею незаконно відмовлено ПАТ «Укрсоцбанк» у доступі до правосуддя та порушено правила суддівської етики;

під час обрання дисциплінарного стягнення Першою Дисциплінарною палатою неповною мірою враховано її особу, зокрема позитивну характеристику, навантаження, наявність на її утриманні неповнолітньої дитини та батьків похилого віку, неправильно обраховано стаж її роботи, необґрунтовано враховано, що вона притягувалася до дисциплінарної відповідальності, а також не враховано факт її переведення шляхом відрядження на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська. У зв’язку із чим, на її думку, Першою Дисциплінарною палатою не витребувано із вказаного суду необхідні відомості, які характеризують її особу, та пізніше рішення доповнено відомостями про зайняття нею посади у вказаному суді.

З огляду на зазначене суддя Лукінова К.С. просила скасувати повністю рішення Першої Дисциплінарної палати від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 та закрити дисциплінарне провадження.

Однак за результатами перевірки доводів скарги судді, рішення Першої Дисциплінарної палати та матеріалів дисциплінарної справи Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Перша Дисциплінарна палата правильно встановила фактичні обставини дисциплінарної справи, надала їм належну правову оцінку, а наведені у скарзі судді доводи не спростовують висновків Першої Дисциплінарної палати з цього приводу з огляду на таке.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України у редакції, чинній на момент постановлення ухвал у справах № _______________, № _______________, № _______________, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 152 ЦПК України).

У пунктах 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному статтею 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Лукінової К.С. до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата виходила з того, що суд, не врахувавши предмет і підставу позовів ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН», не пересвідчившись у наявності дійсного спору між сторонами, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, не мав права застосовувати забезпечення позову шляхом скасування записів про обтяження майна у Державних реєстрах та не обґрунтував причини застосування саме такого виду забезпечення позову. Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать, що суддя Лукінова К.С. постановила ухвали про забезпечення позову 30 вересня та 27 жовтня 2015 року у справах № _______________, № _______________, № _______________ із грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до порушення прав та законних інтересів ПАТ «Укрсоцбанк».

При цьому доводи судді Лукінової К.С. щодо неможливості витребування необхідних доказів, встановлення обставин щодо існування інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів, є явно неспроможними з огляду на те, що за змістом частини восьмої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, зобов’язаний повернути її, про що постановити ухвалу.

З матеріалів справ № _______________, № _______________, № _______________ вбачається, що позивачі, звертаючись до суду з позовами та заявами про забезпечення позовів, окрім спірних договорів, не надали жодних документів, які свідчили б про накладення державними виконавцями арешту на майно позивачів та доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливих рішень суду про задоволення позовів.

Зазначене, на думку Вищої ради правосуддя, свідчить про те, що суддею Лукіновою К.С. не здійснювалася належна перевірка заяв про забезпечення позову на їх відповідність вимогам статей 151, 152 ЦПК України.

Щодо доводів судді Лукінової К.С. про те, що постановленням ухвал не порушено прав ПАТ «Укрсоцбанк», слід зазначити, що учасниками виконавчого провадження є не лише державний виконавець та боржник, але й стягувач ̶ фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Позивачі ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН», звертаючись до суду та обґрунтовуючи позовні заяви, заяви про забезпечення позовів, вказували на існування відкритих виконавчих проваджень, у яких вони виступали боржниками, порушення державними виконавцями вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час процедури звернення стягнення на майно. За таких обставин існування інших заінтересованих осіб, чиї права та інтереси можуть бути порушені вжиттям заходів забезпечення позову, зокрема – стягувача ПАТ «Укрсоцбанк», було очевидним для судді.

Безумовно Законом України «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження гарантовано право оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, в тому числі пов’язаних із процедурою звернення стягнення на майно, однак у порядку, встановленому цим Законом.

Водночас арешт майна як складова процедури звернення стягнення на майно боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та є додатковою гарантією його виконання боржником на користь стягувача.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення суду про присудження особі певного майна саме по собі утворює «майно» в розумінні статті 1 Протоколу 1 Конвенції (рішення у справі «Стран Грік Рефайнеріс» та Стратіс Андреадіс проти Греції», параграф 67). Неможливість виконати остаточне рішення суду майнового характеру становить втручання у здійснення права власності у розумінні вказаної норми.

З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата у своєму рішенні обґрунтовано дійшла висновку, що суддя Лукінова К.С., постановляючи ухвали про забезпечення позову шляхом скасування записів про накладення арештів на майно, не лише залишила поза увагою приписи статей 124, 129 Конституції України щодо обов’язковості судового рішення та не врахувала, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції, але й грубо порушила права стягувача у виконавчому провадженні – ПАТ «Укрсоцбанк», який разом з тим не був стороною чи третьою особою у вказаних справах, у зв’язку із чим був позбавлений можливості належним чином ефективно реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, такі дії судді, безсумнівно, впливали на тривалість виконавчого провадження, яка не повинна бути надмірною та має відповідати вимозі «розумного строку» (рішення у справі «Ліпісвіцька проти України», параграф 27), що також охоплюється гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції, про що зазначено у рішенні Першої Дисциплінарної палати.

За наведених вище обставин Вища рада правосуддя вважає, що Перша Дисциплінарна палата обґрунтовано дійшла висновку, що поведінка судді Лукінової К.С. під час здійснення правосуддя у справах № _______________, № _______________, № _______________ свідчить про наявність у її діях дисциплінарного проступку, передбаченого на час вчинення відповідних дій підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», що відповідає проступку, передбаченому підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).

Враховуючи очевидний та грубий характер порушень, допущених суддею Лукіновою К.С., Перша Дисциплінарна палата кваліфікувала її дії як порушення присяги в розумінні пункту 1 частини другої статті 97 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя), що також охоплюються поняттям істотного дисциплінарного проступку в розумінні пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (суддя допустив поведінку та грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду та авторитет правосуддя).

У скарзі суддя Лукінова К.С. вказує, що постановою заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року кримінальне провадження № ___________________ закрито, у тому числі, за фактом постановлення нею в інтересах ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» завідомо неправосудних ухвал у справах № _______________, № _______________, № _______________, у зв’язку з відсутністю у її діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 375 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 2 березня 2017 року скасовано вказану постанову від 20 грудня 2016 року та направлено матеріали кримінального провадження № ___________________ до прокуратури Дніпропетровської області для продовження досудового розслідування.

З відповіді прокуратури Дніпропетровської області, наданої на запит Вищої ради правосуддя, вбачається, що 30 березня 2017 року у зазначеному вище кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття за відсутністю у діянні судді Лукінової К.С. складу кримінального правопорушення.

Однак факт закриття кримінального провадження стосовно судді не спростовує допущених нею порушень норм процесуального права, оскільки встановлені перевіркою обставини дають достатні підстави вважати, що вони були допущені внаслідок грубої недбалості та вкрай несумлінного використання суддею Лукіновою К.С. своїх процесуальних повноважень.

Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою 14 жовтня 2015 року Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, не вповноважений перевіряти законність судового рішення, а зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення в частині наявності порушень, які є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Перша Дисциплінарна палата не давала оцінку змісту постановлених суддею Лукіновою К.С. ухвал про забезпечення позову від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року, а лише констатувала факт грубого порушення суддею норм процесуального права і порушення нею прав особи, яка не була учасником справи.

Необґрунтованими є також доводи судді Лукінової К.С. про те, що дисциплінарне провадження стосовно неї відкрито за скаргою неналежного суб’єкта.

Так, частиною другою статті 93 «Про судоустрій у статус суддів» (у редакції, чинній на момент звернення із дисциплінарною скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) визначено, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи ̶ через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування ̶ через своїх представників.

З огляду на вказані приписи законодавства ПАТ «Укрсоцбанк» скористалося своїм правом на звернення зі скаргою щодо поведінки судді через адвоката П’ятецького С.В., повноваження якого на момент звернення зі скаргою підтверджувалися свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, ордером, копії яких містяться у матеріалах дисциплінарної справи.

Крім того, матеріали дисциплінарної справи свідчать про те, що Першою Дисциплінарною палатою було дотримано вимоги статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо належного повідомлення судді Лукінової К.С. про дату і час засідання Дисциплінарної справи, оскільки запрошення надіслано на адресу суду, в якому така суддя обіймає посаду, за вісім днів (1 листопада 2018 року) до дня проведення такого засідання та відповідний виклик на засідання оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Безпідставними також є доводи судді Лукінової К.С. про те, що Першою Дисциплінарною палатою їй не було надано можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи, не надіслано додатків до скарги, у зв’язку із чим вона не мала можливості належно підготуватися до розгляду справи з огляду на таке.

Частинами шостою, восьмою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги та під час розгляду дисциплінарної справи надавати пояснення, заявляти клопотання та ознайомлюватися з матеріалами справи.

Суддя Лукінова К.С. скористалася своїм правом, передбаченим частиною шостою статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», на надання письмових пояснень по суті скарги як під час проведення попередньої перевірки скарги, так і після відкриття дисциплінарної справи стосовно неї, оскільки у матеріалах дисциплінарної справи наявні пояснення судді від 10 липня 2018 року та від 2 листопада 2018 року.

Водночас суддя Лукінова К.С. під час розгляду дисциплінарної справи не заявляла жодних клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з необхідністю здійснення належної підготовки до її розгляду чи витребування доказів та не була обмежена Першою Дисциплінарною палатою у реалізації таких прав. Суддя Лукінова К.С. також не була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи з моменту відкриття провадження у справі до завершення її розгляду, однак таким правом не скористалася.

Твердження судді про помилковість кваліфікації її дій скаржником як незаконної відмови в доступі до правосуддя та порушення норм етики не заслуговують на увагу з огляду на те, що повноваження щодо кваліфікації дій судді є виключною компетенцією Вищої ради правосуддя та її Дисциплінарних палат в силу наданих їм Конституцією та законами України дискреційних повноважень. Скаржник повинен лише вказати конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку та посилання на фактичні дані (свідчення, докази), які підтверджують вказані відомості.

Водночас частково заслуговують на увагу доводи скарги судді Лукінової К.С. про те, що поза увагою Першої Дисциплінарної палати залишилися істотні для справи обставини, які відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» повинні враховуватись при обранні виду дисциплінарного стягнення. Зокрема, на думку судді, Перша Дисциплінарна палата не в повному обсязі врахувала дані про її особу, тривале належне виконання обов’язків судді та відсутність непоправних негативних наслідків у зв’язку з постановленням вказаних ухвал.

Пунктом 1 частини восьмої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Разом із тим згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Першої Дисциплінарної палати, визначаючи вид стягнення, що має бути застосований до судді Лукінової К.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, стаж її роботи суддею більше дев’яти років, а також те, що 27 квітня 2018 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Тому з огляду на характер порушень, допущених суддею Лукіновою К.С., які очевидно свідчать, що суддею необ’єктивно та несправедливо здійснено правосуддя, а також на наслідки, які настали за результатами вчинених діянь, – порушення прав учасників судових процесів на справедливий суд та на здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України, що призвело до підриву авторитету правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що застосування до судді Лукінової К.С. дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 97 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» та статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Разом з тим відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддя вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом шести місяців з дня ухвалення рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не матиме місця протягом вказаного строку.

Із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27 квітня 2018 року № 1281/1дп/15-18 притягнуто суддю Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінову К.С. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Втім, протягом шести місяців з дня ухвалення вказаного рішення про накладення дисциплінарного стягнення суддю Лукінову К.С. не було піддано новому дисциплінарному стягненню та підстава для нового стягнення не мала місця протягом вказаного строку.

Таким чином, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» станом на день ухвалення Першою Дисциплінарною палатою рішення від 9 листопада 2018 року суддя Лукінова К.С. вважалася такою, що не має дисциплінарного стягнення.

У зв’язку з наведеним Першою Дисциплінарною палатою безпідставно враховано факт притягнення судді Лукінової К.С. до дисциплінарної відповідальності 27 квітня 2018 року при обранні виду дисциплінарного стягнення.

Помилковим слід визнати висновок Першої Дисциплінарної палити щодо врахування як наслідків вчиненого суддею Лукіновою К.С. дисциплінарного проступку порушення прав учасників судових процесів на справедливий суд та на здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України.

Зокрема, порушення прав учасників судових процесів на справедливий суд та на здійснення повноважень відповідно до Конституції та законів України є невід’ємним елементом складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а отже, не може одночасно бути додатково враховано як наслідки дисциплінарного проступку в розумінні частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Помилковим також є висновок Першої Дисциплінарної палати про те, що внаслідок постановлення ухвал про забезпечення позову у вказаний вище спосіб суддею Лукіновою К.С. фактично зупинено виконання рішень місцевого господарського суду, оскільки за приписами Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішення суду полягає не лише у накладенні арешту на майно боржника, але й у здійсненні інших заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішення суду, зокрема накладення арешту на майнові права боржника, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, опечатування державними виконавцями кас, приміщень і місць зберігання коштів тощо.

Крім того, з відповіді відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі – відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) від 3 січня 2019 року № 02.1-33/123 вбачається, що відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та книг вхідної кореспонденції ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року у справах № _______________, № _______________, № _______________ в період з 30 вересня 2015 року по 18 квітня 2017 року не надходили до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Зі змісту вказаного листа також вбачається, що арешти та заборони, накладені в рамках виконавчих проваджень з виконання рішень судів про стягнення з ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк», припинялися у зв’язку з поверненням виконавчого документа до суду відповідно до статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття процесуального рішення), тобто у зв’язку із закінченням виконавчого провадження через відновлення судом апеляційної інстанції строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2015 року та від 18 травня 2015 року.

Вказані обставини, на думку Вищої ради правосуддя, свідчать про те, що постановлені під головуванням судді Лукінової К.С. ухвали суду від 30 вересня 2015 року та від 27 жовтня 2015 року не надходили на виконання до органів державної виконавчої служби та відповідно не призвели до скасування накладеного в рамках виконавчого провадження арешту на рухоме та нерухоме майна боржників – ТОВ «Кольорові метали», ТОВ «ЮКРЕЙН МІНЕРАЛС», ТОВ «ЮМІН» та настання інших похідних негативних наслідків у вигляді відчуження такого майна.

Крім того, з наданих суддею Лукіновою К.С. копій свідоцтв про народження, довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією вбачається, що на її утриманні перебувають неповнолітній син, батько ̶ інвалід ІІІ групи, дід та баба – інвалід ІІ групи.

Вищою радою правосуддя також встановлено, що у період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року, тобто на час розгляду суддею Лукіновою К.С. вказаних вище цивільних справ, у Покровському районному суді Дніпропетровської області здійснювали судочинство фактично два судді, при тому, що згідно зі штатним розписом штатна чисельність суддів становила 5 одиниць. Вказані обставини зумовили надмірне навантаження судді Лукінової К.С., що, у свою чергу, вплинуло на якість розгляду нею справ № _______________, № _______________, № _______________.

Зі змісту наданих характеристик убачається, що суддя Лукінова К.С. виключно позитивно характеризується як за основним місцем роботи у Покровському районному суді Дніпропетровської області, так і у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська, до якого її тимчасово переведено шляхом відрядження з вересня 2018 року.

На підставі наведеного Вища рада правосуддя дійшла висновку, що за наслідками розгляду цієї дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою обрано явно непропорційне дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Враховуючи характер вчиненого дисциплінарного проступку, його наслідки, ступінь вини та особу судді Лукінової К.С., в тому числі її виключно позитивну характеристику, відсутність інших дисциплінарних стягнень, Вища рада правосуддя вважає, що пропорційним та достатнім буде застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Пунктом 4 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати має право змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення.

Таким чином, за результатами розгляду скарги судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С. Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 слід змінити, застосувавши до судді Лукінової К.С. інший вид дисциплінарного стягнення – у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

змінити рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2018 року № 3443/1дп/15-18 про притягнення судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової Катерини Сергіївни (переведена шляхом відрядження на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області) до дисциплінарної відповідальності.

Застосувати до судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової Катерини Сергіївни (переведена шляхом відрядження на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя».