Член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокова Наталія Степанівна, перевіривши відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» скаргу Стояновського Валерія Володимировича стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової Вікторії Станіславівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 травня 2021 року за вхідним № С-2596/11/7-21 надійшла скарга Стояновського В.В. від 29 березня 2021 року щодо неправомірних, як зазначено, дій судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової В.С. під час розгляду справи № 215/4009/20.
У скарзі Стояновський В.В. стверджує, що 12 жовтня 2020 року суддя Віхрова В.С. під час розгляду справи № 215/4009/20 ігнорувала його мотиви, пояснення, клопотання, не з’ясувала обставин щодо наявності у скаржника відповідних пільг та належного майнового положення, не зазначила у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, використовує диктатуру судової влади, порушила норми чинного законодавства, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір».
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Дисциплінарна скарга Стояновського В.В. підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику з огляду на таке.
Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон).
Статтею 107 Закону встановлено вимоги щодо звернення з дисциплінарною скаргою. Частиною другою вказаної статті передбачено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
За результатами попереднього вивчення скарги встановлено, що доводи наведені у скарзі Стояновського В.В., які, на його переконання, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової В.С. до дисциплінарної відповідальності зводяться до незгоди з процесуальними діями судді при розгляді справи № 215/4009/20, власного тлумачення скаржником норм права та правильності застосування їх судом.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Розглядаючи конкретну справу (здійснюючи правосуддя), суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, вирішує питання про прийнятність заяв та клопотань та їхню відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Втручання у дискреційні повноваження судді виходить за межі повноважень Вищої ради правосуддя, передбачених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та не може бути підставою для притягнення судді до відповідальності.
Враховуючи наведене, скарга Стояновського В.В. не містить конкретних відомостей та посилань на фактичні дані щодо наявності у поведінці судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової В.С. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилань на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне залишити скаргу без розгляду та повернути її скаржнику.
Додатково повідомляю, що на виконання вимог частини третьої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя рішенням від 14 лютого 2017 року № 269/0/15-17 затвердила зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарної скарги).
Враховуючи наведене, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43-44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пунктом 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
скаргу Стояновського Валерія Володимировича стосовно судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрової Вікторії Станіславівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
