Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Блажівської О.Є., Болотіна С.М., Грищука В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна» стосовно судді Господарського суду міста Києва Картавцевої Юлії Валеріївни,
встановила:
21 квітня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 322/0/13-21 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна», подана адвокатом Алексєєнком О.А., на дії судді Господарського суду міста Києва Картавцевої Ю.В. під час розгляду справи № 910/2452/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2021 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхов В.В. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У провадженні судді Господарського суду міста Києва Картавцевої Ю.В. перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» (далі – ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей-як для себе!») до Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Маркетинг» (далі – ТОВ «УАФ Маркетинг»), Приватного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (далі – ПАТ «Карлсберг Україна»), Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ Тікет» (далі – ТОВ «УАФ Тікет»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Тренд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Громадська спілка «Українська асоціація футболу», про визнання порушеним права, визнання договору укладеним, визнання договорів недійсними (справа № 910/2452/21). Розгляд справи на сьогодні не завершений, наступне судове засідання призначено на 26 травня 2021 року.
10 березня 2021 року суддею Господарського суду міста Києва Картавцевою Ю.В. постановлено ухвалу, якою (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 12 березня 2021 року про виправлення описки) задоволено частково заяву ТОВ «Перша приватна броварня «Для людей – як для себе!» про забезпечення позову, вжито заходи до забезпечення позову, зокрема заборонено ТОВ «УАФ Маркетинг» до набрання рішенням суду у справі № 910/2452/21 законної сили вчиняти будь-які дії щодо надання іншим особам:
- статусів «Новий національний спонсор збірної України», «Новий національний спонсор збірної України з футболу», «Національний спонсор збірної України», «Національний спонсор збірної команди України з футболу», «Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», «Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу», «Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», «Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу» або інші подібні статуси, з правом використовувати їх на території України та за кордоном для просування торгівельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме пиво;
- права використовувати офіційну емблему УАФ, зазначену на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме пиво;
- рекламних послуг, які спрямовані на просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме пиво, в Україні та за її межами, під час підготовки та проведення Матчів за участю Національної збірної команди України з футболу.
Також заборонено ПАТ «Карлсберг Україна» до набрання рішенням суду у справі № 910/2452/21 законної сили вчиняти будь-які дії щодо використання статусів «Новий національний спонсор збірної України», «Новий національний спонсор збірної України з футболу», «Національний спонсор збірної України», «Національний спонсор збірної команди України з футболу», «Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», статусу «Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу», статусу «Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», «Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу» на території України та за кордоном для просування своїх торговельних марок, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме пиво, а також шляхом зазначення цих статусів на будь-якому товарі свого виробництва, упаковці, в якій міститься такий товар, вивісці, пов’язаної з ним, етикетці, нашивці, бирці чи іншому прикріпленому до товару предметі, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих статусів в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; використання офіційної емблеми УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування своїх торговельних марок, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме пиво (нанесення її на будь-який товар свого виробництва, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням емблеми УАФ з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення)), застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд дійшов висновків, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв’язок (із зазначенням того, чим саме це підтверджується з урахуванням позовних вимог); запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, а вжиття даних заходів (тимчасове обмеження використання Статусів та Емблеми для просування торгівельних марок для виробників товарів 32 класу МКТП (пиво)) забезпечує справедливий баланс інтересів сторін у справі (запропоновані заходи відповідають засадам добросовісності, справедливості, розумності та не обмежують господарської правосуб’єктності учасників господарських відносин). Разом із тим в ухвалі від 10 березня 2021 року зазначено, що заборона ПАТ «Карлсберг Україна» використовувати для просування своїх (будь-яких) торговельних марок Статусу та Емблеми не відповідає меті даного забезпечення, оскільки позбавляє зазначену особу можливості використання належних їй торгівельних марок, що зареєстровані для товарів, які не входять до 32 класу МКТП; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами, невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав, оскільки існування на ринку інших компаній, яким надано право використання Статусу та Емблеми, а отже, наявність в цивільному обігу їх товарів 32 класу МКТП із зазначенням таких статусів та наявність рекламних матеріалів, виготовлених на просування торгівельних марок конкурентних компаній, зумовить виникнення ряду нових спорів; разом із тим у випадку задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору, укладеного між ТОВ «УАФ Маркетинг» та ПАТ «Карлсберг Україна», останній буде позбавлений права використовувати Статуси та Емблему, а отже, не зможе здійснювати реалізацію виготовленої продукції, що містить зазначення відповідних статусів.
18 березня 2021 року суддя Господарського суду міста Києва Картавцева Ю.В. постановила ухвалу, якою відмовила у задоволенні клопотань ПАТ «Карлсберг Україна» про заміну одного заходу забезпечення позову іншим та часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 березня 2021 року) у справі № 910/2452/21.
У вказаній ухвалі, з-поміж іншого, зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо доцільності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, адекватності заходу до забезпечення позову, тобто його відповідність вимогам, на забезпечення яких він вживається, а також справедливого балансу інтересів сторін у справі.
Суд також звернув увагу, що перелік статусів, визначений ухвалою від 10 березня 2021 року, не виходить за межі предмету позову, оскільки, ураховуючи положення договору та специфіку спірних відносин, заборона третій особі використовувати статуси «Новий національний спонсор збірної України», «Новий національний спонсор збірної України з футболу», «Національний спонсор збірної України», «Національний спонсор збірної команди України з футболу», «Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», статусу «Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу», статусу «Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», «Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу» відповідає заявленим позовним вимогам та змісту порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Ухвалою суду про забезпечення позову визначено межі такого забезпечення, оскільки перелік статусів, які заборонено використовувати третій особі, є конкретизованим, що унеможливлює розширене тлумачення.
За висновком суду ПАТ «Карлсберг Україна» не наведено, а також належними та допустимими доказами не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) можуть бути підставами для часткового скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, а також з огляду на те, що доводи заявника ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду заяви про забезпечення позову, клопотання ПАТ «Карлсберг Україна» про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12 березня 2021 року), задоволенню не підлягає.
7 квітня 2021 року суддею Господарського суду міста Києва Картавцевою Ю.В. постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «Карлсберг Україна» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року, оскільки заявником не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 ГПК України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що вжиті ухвалою від 10 березня 2021 року заходи забезпечення позову за своїм змістом частково є тотожними задоволенню заявлених позивачем позовних вимог, частково є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами (виходять за межі позовних вимог), що призвело до істотних негативних наслідків для скаржника, зокрема до позбавлення скаржника права на реалізацію своєї продукції.
Як зазначено у скарзі, не погоджуючись із ухвалою від 10 березня 2021 року, скаржник подав два клопотання з різних підстав про заміну одного заходу забезпечення позову іншим та часткове скасування заходів забезпечення позову, проте суддею в ухвалі від 18 березня 2021 року поверхнево розглянуто три із п’яти наведених аргументів, не наведено мотивів відхилення четвертого аргументу, а також наведено неналежне мотивування в розрізі п’ятого із наведених аргументів.
Водночас скаржник зауважив, що 31 березня 2021 року подано клопотання про скасування вжитих ухвалою від 10 березня 2021 року заходів забезпечення позову з огляду на їх незаконність та необґрунтованість, проте суддею Картавцевою Ю.В. ухвалою від 7 квітня 2021 року втретє відмовлено у задоволенні клопотання, поверхнево розглянуто три із п’яти наведених аргументів, не наведено мотивів відхилення четвертого аргументу, а також наведено неналежне мотивування в розрізі п’ятого із наведених аргументів.
Окрім цього автор скарги звернув увагу на те, що в ухвалі від 7 квітня 2021 року суддя Картавцева Ю.В. визнала факт виникнення нових обставин, на підставі яких ухвалою від 10 березня 2021 року було вжито заходи забезпечення позову, а саме існування договірних відносин між ПАТ «Карлсберг Україна» та ТОВ «УАФ Тікет», що раніше було проігноровано під час постановлення ухвали від 18 березня 2021 року та свідчить про неналежне / недостатнє мотивування цієї ухвали.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Господарського суду міста Києва Картавцеву Ю.В. до дисциплінарної відповідальності, вказуючи на наявність в її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та в строки, встановлені Главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно із приписами частини шостої статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ можуть бути надані на вимогу Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя тільки щодо тих справ, розгляд яких закінчено (крім випадку подання дисциплінарної скарги з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У скарзі стосовно судді Господарського суду міста Києва Картавцевої Ю.В. не зазначено обставин, які можуть свідчити про наявність у поведінці вказаної судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Встановлено, що розгляд справи № 910/2452/21 триває, отже, проведення перевірки за вказаною дисциплінарною скаргою та надання оцінки процесуальним діям судді у зв’язку з ухваленням судових рішень до ухвалення остаточного рішення у справі неможливе і може бути розцінено як втручання у здійснення правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011).
Вимоги до змісту ухвали суду визначені статтею 234 ГПК України.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи;
2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Вмотивованість судового рішення – це вимога як процесуального, так і матеріального характеру, яка з огляду на зміст судового рішення досягається через повноту викладених у ньому обставин справи, доказів, мотивів учасників справи з наданням їм правової оцінки та формулюванням системно пов’язаних з такою оцінкою висновків.
За процесуального підходу дотримання вимоги щодо вмотивованості судового рішення забезпечується, головним чином, у процесі судового розгляду справи за допомогою надання відповіді на всі основні аргументи, доводи сторін та інших учасників справи, правильного застосування норм матеріального права та формулювання відповідних такій оцінці правових висновків. Особливістю вимоги стосовно вмотивованості в судовому процесі є також те, що така діяльність однаковою мірою стосується як суду, так і учасників справи (позивача, відповідача, апелянта, касатора, а також сторони, яка їм заперечує).
Межі та обсяг мотивування судового рішення певною мірою залежать від судової інстанції, у якій розглядається справа.
Європейський суд з прав людини з цього питання виробив практику пошуку відповідного балансу. Так, у низці його рішень міститься вказівка на те, що вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов’язок суду детально відповідати на кожен аргумент заявника; стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінювання, що є предметом регулювання, насамперед, національного законодавства та оцінювання національними судами (рішення № 37801/97 у справі «Суомінеен проти Фінляндії»).
Баланс між вмотивованістю судового рішення, як гарантією реалізації принципу верховенства права, та часом, витраченим на пошук відповідей на всі, без винятку, аргументи сторін, досягається шляхом: виключення необхідності надавати відповіді абсолютно на всі доводи учасників справи; мотивування судового рішення з урахуванням судової інстанції, на розгляді якої перебуває справа: відсутність, за загальним правилом, потреби повторного повного оцінювання судами першої та/чи апеляційної та/або касаційної інстанцій аргументів учасників справи, якщо таким була надана належна правова оцінка та відповідь судами попередніх інстанцій.
Переоцінка доказів, обставин у справі, а також оцінка правильності та законності наведення мотивів, з яких виходив суд під час постановлення судового рішення, не належать до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.
За змістом частини другої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі зазначається у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2021 року прийнято заяву ПАТ «Карлсберг Україна» про приєднання до апеляційної скарги ТОВ «УАФ Маркетинг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 березня 2021 року у справі № 910/2452/21. Розгляд справи судом апеляційної інстанції не завершено, апеляційну скаргу ПАТ «Карлсберг Україна» призначено до розгляду на 20 травня 2021 року.
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. (http://www.vru.gov.ua/international/17).
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
Отже, доводи дисциплінарної скарги, можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлсберг Україна» стосовно судді Господарського суду міста Києва Картавцевої Юлії Валеріївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Прудивус
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
С.М. Болотін
В.К. Грищук
