X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
22.03.2019
907/1дп/15-19
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва)

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., Краснощокової Н.С., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Коби Надії Олександрівни та Батуріна Сергія Володимировича на дії судді Київського апеляційного суду Тютюн Тетяни Миколаївни (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва),

встановила:

до Вищої ради правосуддя 7 лютого та 25 травня 2018 року за вхідними № К-1049/0/7-18, № Б-1541/2/7-18 надійшли дисциплінарні скарги Коби Н.О. та Батуріна С.В. на дії судді Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва) під час розгляду справи № 759/9978/14-к.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 7 лютого та 25 травня 2018 року №№ К-1049/0/7-18, № Б-1541/2/7-18 відповідно вказані скарги передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг член Першої Дисциплінарної палати Маловацький О.В. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва).

Здійснивши попередню перевірку матеріалу, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва) з огляду на таке.

У скаргах Коби Н.О. та Батуріна С.В. зазначено, що 21 грудня 2015 року суддею апеляційного суду міста Києва було відкрито апеляційне провадження у справі № 759/9978/14-к, 22 лютого 2016 року суддею було закінчено підготовку справи до розгляду, про що постановлено ухвалу про призначення апеляційного розгляду на 3 жовтня 2016 року.

Майже через рік судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу у цій справі і проголошено її вступну та резолютивну частини. Впродовж понад п’яти місяців з дня проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду її повний текст не виготовлено та не проголошено. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу апеляційного суду міста Києва у справі № 759/9978/14-к зареєстровано 6 квітня 2018 року, оприлюднено 11 квітня 2018 року. Дата набрання законної сили – 13 вересня 2017 року.

Таким чином, як вважають скаржники, суддею Тютюн Т.М. було допущено зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги із апеляційного суду міста Києва було витребувано довідку про рух справи № 759/9978/14-к та інформацію про осіб, відповідальних за направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалених суддями апеляційного суду міста Києва.

Відповідно до статті 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження.

У статті 21 КПК України закріплено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно із статтею 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Згідно із наданою апеляційним судом міста Києва інформацією 13 вересня 2017 року у справі № 759/9978/14-к оголошено резолютивну частину постановленої судом ухвали, оголошення повного тексту ухвали відкладено на 19 вересня 2017 року, проте оголошувався повний текст цієї ухвали 3, 4 та 5 квітня 2018 року.

Отже, повний текст ухвали апеляційного суду міста Києва у справі № 759/9978/14-к до Єдиного державного реєстру судових рішень направлено на наступний день після закінчення її проголошення, а саме – 6 квітня 2018 року, проте, проголошення повного тексту цього рішення неодноразово судом знімалось з розгляду та переносилось.

Водночас суддя Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. направила до Вищої ради правосуддя пояснення, у яких зазначила, що у провадженні апеляційного суду міста Києва перебувала кримінальна справа № 759/9978/14-к щодо ОСОБА_1, який обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 (в редакції Закону від 21.02.2014); ч.4 ст.28, ч.1 ст.365 (в редакції Закону від 07.04.2011); ч.4 ст.28, ч.2 ст.365 (в редакції Закону 21.02.2014); ч.4 ст.28, ч.3 ст.365 (в редакції Закону від 21.02.2014); ч.4 ст.28, ч.1 ст.366; ч.4 ст.28, ч.2 ст.366; ч.4 ст.28, ч.2 ст.162; ч.4 ст.28, ч.2 ст.368 (в редакції Закону від 05.04.2001); ч.4 ст.28, ч.3 ст.368 (в редакції Закону від 07.04.2011); ст.14, ч.4 ст.28, ч.2 ст.368 (в редакції Закону від 05.04.2001); ст.14, ч.4 ст.28, ч.3 ст.368 (в редакції Закону від 07.04.2011); ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, за апеляційними скаргами прокурора, захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2015 року.

Автоматизованою системою документообігу суду було визначено колегію суддів і суддю Тютюн Т.М. як суддю-доповідача. За результатами розгляду апеляційних скарг 13 вересня 2017 року судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу, якою в задоволенні апеляційних скарг було відмовлено, і в порядку, визначеному ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції Закону від 21.12.2010), ч.4 ст.28, ч.1 ст.364 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011), ч.4 ст.28, ч.1 ст.365 КК України (в редакції Закону від 07.04.2011), ч.4 ст.28, ч.2 ст.365 КК України (в редакції Закону від 21.12.2010) скасовано і закрито кримінальне провадження у цій частині у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Суддя Тютюн Т.М. звернула увагу, що складення судового рішення вимагало значного часу, тому оголошення повного тексту ухвали було призначено на 19 вересня 2017 року. Повний текст судового рішення налічував 61 аркуш, оголошувався з 3 квітня 2018 року по 5 квітня 2018 року і був внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень одразу після його оголошення учасникам судового провадження – 5 квітня 2018 року. Від отримання копії судового рішення після його оголошення 5 квітня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 відмовився, тому копія ухвали наступного дня була надіслана до Київського СІЗО і вручена йому під розписку через спецчастину СІЗО. Захисником ОСОБА_2 копія отримана пізніше під розписку безпосередньо в суді. Відповідні розписки містяться в матеріалах кримінального провадження. 25 травня 2018 року матеріали кримінального провадження № 759/9978/14-к щодо ОСОБА_1 після належного їх оформлення були направлені до суду першої інстанції.

Щодо посилань скаржників про безпідставне зволікання в розгляді кримінального провадження, недотримання принципів поведінки судді відповідно до Загальної (Універсальної) хартії судді, Тютюн Т.М. зазначила, що під час апеляційного провадження перевірялися доводи сторони захисту, в тому числі про недопустимість низки доказів, що обумовило повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, і додаткове їх вивчення з огляду на те, що обвинувачений з об’єктивних причин не зміг послатися на аркуші матеріалів справи, а захисник зазначав про відсутність цих доказів у справі, що не відповідало дійсності.

Причини відкладень судових засідань були об’єктивними і відображені в журналах судового засідання. При цьому жодних проявів нестриманості або неповаги до учасників судового провадження нею допущено не було, відповідь на адвокатський запит адвоката ОСОБА_3 була надана вчасно.

Крім того, несвоєчасне виготовлення повного тексту рішення суддя пояснила сукупністю чинників, зокрема, складністю кримінального провадження (кількість томів – 47, значна кількість епізодів тощо), завантаженістю в розгляді інших кримінальних проваджень, апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів та в інших провадженнях, перебуванням у відпустці та відрядженні.

Також суддя Тютюн Т.М. просила врахувати особливості апеляційного розгляду, який здійснюється колегіально, у зв’язку з чим більшість робочого часу вона перебуває в залі судового засідання під час розгляду проваджень як суддя-доповідач, так і у складі колегії суддів (копії відповідних наказів додано до пояснень).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема за зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення.

З огляду на встановлені попередньою перевіркою обставини щодо складності судового провадження (справа № 759/9978/14-к), обсягу матеріалів справи, а також особливостями роботи судді суду апеляційної інстанції, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для твердження про встановлення факту зволікання з виготовленням суддею Тютюн Т.М. повного тексту судового рішення у вказаній вище справі.

Згідно із частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського апеляційного суду Тютюн Тетяни Миколаївни (дії на посаді судді апеляційного суду міста Києва).

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                  В.І. Говоруха

                                                                                            М.Б. Гусак

                                                                                            В.К. Комков

                                                                                            Н.С. Краснощокова