Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Вихованка Ростислава Степановича стосовно судді Личаківського районного суду міста Львова Шеремети Галини Ігорівни,
встановила:
27 вересня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Вихованка Р.С. від 10 вересня 2017 року про притягнення судді Личаківського районного суду міста Львова Шеремети Г.І. до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування розгляду позовної заяви, поданої до суду в квітні 2016 року (справа № 463/1879/16-ц), та невжиття суддею заходів щодо її розгляду у строк, встановлений Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України). Станом на день подання скарги розгляд справи не закінчено, рішення у ній не ухвалено.
При цьому скаржник зазначав, що суть позову полягала у захисті прав споживачів, а саме його прав, які було порушено, зокрема, незаконними діями, в тому числі керівництва комунального підприємства, а саме припиненням з 2 листопада 2015 року надання послуг з газопостачання в квартиру Вихованка Р.С. та їх невідновленням на час подання позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2017 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер В-6185/0/7-17).
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 грудня 2017 року № 3938/3дп/15-17 стосовно судді Личаківського районного суду міста Львова Шеремети Г.І. відкрито дисциплінарну справу.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2018 року строк розгляду дисциплінарної справи продовжено до 4 квітня 2018 року.
Суддя Личаківського районного суду міста Львова Шеремета Г.І. та скаржник Вихованок Р.С. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя повідомлені своєчасно та належним чином.
Суддя Шеремета Г.І. з’явилася у засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та надала пояснення, відповідно до яких не заперечувала порушення нею строків розгляду справи, що пояснювала надмірним навантаженням, задоволенням обґрунтованих клопотань представника відповідача про надання копії позовної заяви та матеріалів справи на ознайомлення.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, пояснення судді Шеремети Г.І., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Шеремети Г.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Шеремета Галина Ігорівна Указом Президента України від 7 вересня 1996 року № 814/96 призначена на посаду судді Личаківського районного суду міста Львова строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 5 липня 2001 року № 2613-III обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено таке.
18 квітня 2016 року до Личаківського районного суду міста Львова надійшла позовна заява Вихованка Р.С. до Львівського комунального підприємства «Господар» (далі – ЛКП «Господар») про зобов’язання усунути порушення прав споживача комунальних послуг, стягнення матеріальної та моральної шкоди, яку автоматизованою системою документообігу суду розподілено судді Шереметі Г.І.
Того самого дня суддею Шереметою Г.І. направлено запит до адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Львівській області для перевірки зареєстрованого місця проживання позивача.
Після отримання відповіді 23 травня 2016 року суддею Личаківського районного суду міста Львова Шереметою Г.І. постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху у зв’язку з несплатою позивачем судового збору.
21 червня 2016 року від позивача на адресу суду надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що Вихованок Р.С., не погоджуючись із вимогою суду про необхідність сплати судового збору, стверджував, що він звільнений від його сплати, посилаючись на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
22 червня 2016 року ухвалою Личаківського районного суду міста Львова (суддя Шеремета Г.І.) позовну заяву повернуто позивачу у зв’язку з неусуненням її недоліків відповідно до ухвали суду від 23 травня 2016 року, зокрема через несплату позивачем судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. За результатами її розгляду ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2016 року вказану ухвалу Личаківського районного суду міста Львова скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження. При цьому суд апеляційної інстанції у рішенні зазначив, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.
19 вересня 2016 року згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану цивільну справу передано до провадження судді Шеремети Г.І.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 19 вересня 2016 року суддею Шереметою Г.І. відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено на 24 листопада 2016 року.
24 листопада 2016 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 25 січня 2017 року.
25 січня 2017 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 24 березня 2017 року.
24 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 2 червня 2017 року з метою виклику у судове засідання представника третьої особи – Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради.
2 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 4 вересня 2017 року за клопотанням третьої особи для ознайомлення із матеріалами справи.
4 вересня 2017 року розгляд справи відкладено на 10 листопада 2017 року у зв’язку з припиненням подачі електроенергії до суду.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 10 листопада 2017 року суддя Шеремета Г.І. відмовила в задоволенні заяви позивача про її відвід у зв’язку із безпідставним затягуванням розгляду справи, проте у зв’язку із поданням позивачем дисциплінарної скарги задовольнила заяву про самовідвід у цій справі.
Отже, позовна заява Вихованка Р.С., за якою відкрито провадження 19 вересня 2016 року, перебувала у провадженні судді Шеремети Г.І. понад один рік, що не відповідає вимогам статті 157 ЦПК України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Статтею 157 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) встановлено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання суддею своїх обов’язків.
Розгляд вказаної цивільної справи відкладався неодноразово з різних причин (клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з ненаправленням йому копії позовної заяви, ознайомленням із матеріалами справи лише в день призначення справи до судового засідання, виклик у судове засідання представника третьої особи, клопотання третьої особи про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, припинення подачі електроенергії до суду), проте такі відкладення не завжди були процесуально доцільними та виправданими. Крім того, судові засідання у цій справі призначалися суддею Шереметою Г.І. із невиправдано великими інтервалами у часі (від 58 до 94 днів).
При цьому суддею Шереметою Г.І. двічі відкладався розгляд справи у зв’язку із задоволенням клопотань представника відповідача. Зі змісту клопотання представника відповідача від 24 листопада 2016 року вбачається, що останній просив надати копію позовної заяви та копії документів, що додавались до неї, або направити їх на адресу ЛКП «Господар». Вказане клопотання суддею задоволено, а розгляд справи відкладено на 25 січня 2017 року.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Отже, саме на суд покладено обов’язок невідкладно надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Невиконання зазначеного обов’язку зумовило необхідність задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та направлення копії позовної заяви з додатками до неї, при цьому відкладення розгляду справи здійснено із невиправдано великим інтервалом (2 місяці) та призвело до безпідставного затягування розгляду справи.
Наступне судове засідання, призначене на 25 січня 2017 року, також було відкладено у зв’язку із задоволенням клопотання представника відповідача, зі змісту якого вбачається, що розгляд справи необхідно було відкласти, оскільки відповідач ознайомився з матеріалами справи лише в день судового засідання.
Використання відповідачем наданого процесуального права на ознайомлення із матеріалами справи на власний розсуд не є підставою для відкладення розгляду справи. З огляду на характер процесу та його значення для позивача, який стверджував про припинення послуг з газопостачання для опалення житлового приміщення, задоволення такого клопотання суддею Шереметою Г.І., що спричинило повторне відкладення судового розгляду з великим інтервалом (2 місяці), є безпідставним.
Вказані обставини свідчать про неефективне та несумлінне використання суддею Шереметою Г.І. своїх процесуальних повноважень і дають достатні підстави вважати, що саме неналежна підготовка справи до розгляду та невжиття суддею дієвих заходів для недопущення та припинення недобросовісної поведінки учасників процесу призвели до безпідставних відкладень справи, а отже, і затягування її розгляду.
У зв’язку із цим суддею Шереметою Г.І. впродовж року після відкриття провадження так і не розпочато розгляд справи по суті. Усі судові засідання відкладалися з необґрунтовано великим інтервалом – від двох до трьох місяців, що призвело до порушення розумного строку розгляду справи.
У наданих Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Шеремета Г.І. вказала, що у справі оголошувались перерви не лише для ознайомлення з матеріалами справи, а й для витребовування відповідних документів, без яких об’єктивний розгляд позовної заяви був неможливий.
Крім цього, суддя Шеремета Г.І. зазначила, що не вбачає підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки, на її переконання, під час розгляду позовної заяви Вихованка Р.С. вона сприяла встановленню істини у справі з метою постановлення законного рішення при повному з’ясуванні обставин, в тому числі вживала заходів для з’ясування питання про можливість залучення до участі у справі як співвідповідачів інших осіб, роз’яснюючи таку доцільність та необхідність позивачу. При цьому суддя Шеремета Г.І. зазначає, що представника залученої до участі у справі за клопотанням позивача Личаківської районної адміністрації (третя особа) зобов’язано з’ясувати питання щодо надання дозволів та затвердження висновків комісії про встановлення газового обладнання в квартирі позивача, осіб сусідів, які, на думку позивача, допустили порушення при підключенні до димовентиляційних каналів, а також, крім іншого, провести обстеження квартири з приводу користування газовим обладнанням. Жодних прав позивача, окрім строків розгляду справи, нею порушено не було.
Однак зазначені пояснення судді Шеремети Г.І. не можуть бути взяті до уваги з урахуванням такого.
Згідно з частиною третьою статті 130 ЦПК України (в редакції, чинній на час відкриття провадження у справі) для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи бажають сторони укласти мирову угоду.
Частиною шостою статті 130 ЦПК України визначено, що у разі неврегулювання спору у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову, вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню, а також вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до розгляду тощо.
Проте попереднє судове засідання для вирішення питань про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначення фактів, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнавалися кожною зі сторін, а які підлягали доказуванню, у справі не призначалось.
Також суддя Шеремета Г.І. звертає увагу на те, що під час розгляду позовної заяви з’ясовано, що газопостачання до квартири позивача припинено регіональною газовою компанією «Львівгаз» за несплату, на підтвердження чого надає копію листа вказаної компанії (датованого 20 лютого 2017 року). При цьому стверджує, що зібрані у справі докази беззаперечно вказують на відсутність предмета спору, а також свідчать, що на день звернення до суду із вказаною позовною заявою у квартиру позивача було відновлено газопостачання.
Проте зазначені обставини є такими, що вирішуються судом під час ухвалення рішення у справі. При цьому, не оцінюючи зміст позовної заяви та фактичні обставини щодо причин припинення подачі газу у квартиру позивача, вбачається, що вказаний спір мав істотне значення для нього. Зокрема, позивач наголошував, що «наближення опалювального сезону та відсутність подачі газу у квартиру викликають у нього паніку».
Тривалий розгляд позовної заяви суддя Шеремета Г.І. пояснює об’єктивними факторами, зокрема задоволенням клопотань учасників судового розгляду. Призначення судових засідань з великим часовим інтервалом пояснює надмірним навантаженням, вказавши, що у Личаківському районному суді міста Львова фактично здійснюють правосуддя лише 4 судді із 10 відповідно до штатного розпису, а також перебуванням у щорічній відпустці у період з 25 червня по 2 серпня 2017 року.
Однак посилання судді Шеремети Г.І. на надмірне навантаження не може бути взято до уваги, оскільки нею не вчинялися жодні процесуальні дії, які після відкриття провадження у справі сприяли розгляду справи в розумні строки. Зокрема, суддею не надано пояснень факту, що всупереч вимогам процесуального закону копія позову була направлена відповідачу більше ніж через два місяці після відкриття провадження у справі. З урахуванням цієї обставини та встановленого законом строку для вирішення цивільної справи після направлення копії позовної заяви відповідачу не може бути визнано розумним та обґрунтованим строк, на який суддею Шереметою Г.І. було відкладено судове засідання у цій справі (більше ніж на 2 місяці – з 24 листопада 2016 року на 25 січня 2017 року).
Слід визнати необґрунтованими дії судді Шеремети Г.І. щодо задоволення наступного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки він лише у день розгляду справи ознайомився з її матеріалами. Проте із зазначеною обставиною закон не пов’язує право суду на відкладення розгляду справи. Тим більше не можна вважати розумним чергове відкладення розгляду справи через таку обставину (на 2 місяці – з 25 січня на 24 березня 2017 року).
З урахуванням наведеного дії судді Шеремети Г.І. щодо неприйняття рішення за позовною заявою Вихованка Р.С. впродовж року після відкриття провадження у справі, призначення судових засідань із великими інтервалами, безпідставного задоволення клопотань представника відповідача, що спричинили відкладення розгляду справи на тривалий час, свідчать про безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом встановленого законом строку.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Таким чином, дії судді Шеремети Г.І. слід кваліфікувати як безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду позовної заяви протягом строку, встановленого законом, вчинені внаслідок недбалості, що утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та є підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Зі змісту наданої виконувачем обов’язків голови Личаківського районного суду міста Львова Гиричем С.В. характеристики вбачається, що суддя Шеремета Г.І. за час роботи на посаді судді зарекомендувала себе позитивно, проявила себе як сумлінний, ініціативний, грамотний, кваліфікований спеціаліст. До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Шеремети Г.І., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, допущення нею проступку внаслідок недбалості, а також відсутність у неї непогашених дисциплінарних стягнень.
З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Личаківського районного суду міста Львова Шеремету Галину Ігорівну та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
Л.А. Швецова
