Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Служби безпеки України та прокуратури Івано-Франківської області стосовно судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксани Олександрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 31 січня 2017 року за вхідним № 78/0/20-17 від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла дисциплінарна скарга прокуратури Івано-Франківської області за підписом заступника прокурора Івано-Франківської області від 2 серпня 2016 року, також 27 червня 2017 року за вхідним № 3716/0/8-17 – дисциплінарна скарга Служби безпеки України за підписом першого заступника Голови Служби безпеки України від 21 червня 2017 року стосовно судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О.
Зі скарг убачається, що 15 лютого 2016 року управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (далі – УПФУ в місті Івано-Франківську) звернулося з позовом до закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» (далі – ЗАТ «Прикарпатжитлобуд») про стягнення заборгованості в сумі 82511,60 грн (вісімдесят дві тисячі п’ятсот одинадцять гривень шістдесят копійок) (номер справи 809/149/16).
Згідно з автоматизованим розподілом справ вказану справу розподілено для розгляду судді Лучко О.О. У зв’язку з надходженням до провадження судді Лучко О.О. вказаної справи у неї виник потенційний конфлікт інтересів, який полягав у наявності в неї приватного інтересу у розгляді справи № 809/149/16, що могло вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття суддею рішень, оскільки керівник і власник ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» ОСОБА_1 є батьком судді Лучко О.О.
Заступник прокурора Івано-Франківської області у дисциплінарній скарзі також зазначає, що позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» у зв’язку з відсутністю коштів. Ухвалою суду від 22 лютого 2016 року йому було відмовлено у задоволенні клопотання.
У той самий день, 22 лютого 2016 року, суддя Лучко О.О. у зазначеній справі постановила ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надала позивачу строк для сплати судового збору до 29 лютого 2016 року. Ухвалою від 1 березня 2016 року повернула позовну заяву позивачу у зв’язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою судового збору.
Як стверджують скаржники, всупереч вимогам статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» суддя Лучко О.О. не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів, не повідомила Раду суддів України про наявність у неї реального конфлікту інтересів та постановила рішення в адміністративній справі в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, на думку скаржників, 22 лютого 2016 року та 1 березня 2016 року в адміністративній справі № 809/149/16 зазначена суддя постановила ухвали в умовах реального конфлікту інтересів.
Заступник прокурора Івано-Франківської області зазначає, що відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття судових рішень) суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з порушенням правил відводу (самовідводу) і неповідомленням Ради суддів України про реальний та потенційний конфлікт інтересів.
У дисциплінарній скарзі Служби безпеки України також зазначено, що 7 червня 2016 року спецпідрозділом управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області складено та направлено до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області протокол стосовно судді Лучко О.О. про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частинами першою, другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів і вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (справа № 344/7447/16-п). У судові засідання у цій справі суддя Лучко О.О. не з’являлася та надавала суду листки непрацездатності.
23 вересня 2016 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області суддю Лучко О.О. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП. Провадження у цій справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення стягнення.
З огляду на викладене скаржники просять притягнути суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколів передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя від 3 травня 2017 року та від 27 червня 2017 року члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. визначено доповідачем у цій справі.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 вересня 2017 року № 2912/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 28 грудня 2017 року № 4320/0/15-17 та на підставі службової записки члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С. № 31/0/19-18 від 15 січня 2018 року проведено повторне автоматичне визначення члена Вищої ради правосуддя у дисциплінарній справі стосовно судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О., дисциплінарну справу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для підготовки її до розгляду.
На засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 березня 2018 року прибула суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О. Представники скаржників – Служби безпеки України та прокуратури Івано-Франківської області на засідання не прибули, хоча про його призначення були повідомлені своєчасно та належним чином шляхом направлення повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О., врахувавши надані нею письмові та усні пояснення, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Лучко Оксана Олександрівна Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 призначена на посаду судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 451-VII обрана суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду безстроково.
Згідно із пунктами 1, 5 частини п’ятої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття судових рішень) суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Обов’язок судді дотримуватися принципу неупередженості під час здійснення правосуддя кореспондується з нормами Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття рішень) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
Згідно зі статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться, якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.
22 лютого 2016 року згідно з розподілом автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду на розгляд судді Лучко О.О. надійшла адміністративна справа № 809/149/16 за позовом УПФУ в місті Івано-Франківську до ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» про стягнення заборгованості до Пенсійного фонду України в сумі 82511,60 гривень.
За даними Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https:usr.minjust.gov.ua, керівником ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» є ОСОБА_1, який є батьком судді Лучко О.О.
У зв’язку з несплатою судового збору 22 лютого 2016 року суддею Лучко О.О. постановлено ухвалу, якою залишено позовну заяву УПФУ в місті Івано-Франківську без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків до 29 лютого 2016 року.
1 березня 2016 року суддею Лучко О.О. постановлено ухвалу, якою позовну заяву ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» повернуто позивачу.
За таких обставин після розподілу зазначеної адміністративної справи у судді Лучко О.О. виник потенційний конфлікт інтересів, який полягав у наявності приватного інтересу під час розгляду справи, що могло вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття суддею рішень.
У письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С., суддя Лучко О.О. зазначила, що 22 лютого 2016 року до її провадження надійшла адміністративна справа № 809/149/16 за позовом УПФ України в місті Івано-Франківську до ЗАТ «Прикарпатжитлобуд».
У позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору. За результатами перевірки позовної заяви на її відповідність вимогам статті 106 КАС України 22 лютого 2016 року нею правильно були прийняті процесуальні рішення, а саме ухвала про відмову в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та ухвала про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків. 1 березня 2016 року нею постановлено ухвалу про повернення вказаного позову у зв’язку з несплатою судового збору. Суддя Лучко О.О. стверджувала, що на стадії отримання позовної заяви (до відкриття провадження у справі) у неї були відсутні процесуальні підстави для заявлення самовідводу з мотивів наявності конфлікту інтересів, оскільки із системного аналізу статей 27, 30, 31, 127 КАС України вбачається, що питання відводу та самовідводу вирішуються суддею під час судового розгляду до розгляду справи по суті, тобто після відкриття провадження у справі і до оголошення змісту позовної заяви.
З огляду на зазначене суддя Лучко О.О. вважає, що процесуальні рішення у зазначеній справі прийняті нею законно, обґрунтовано, неупереджено, з урахуванням норм права, а тому відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Проте такі твердження судді не спростовують встановлені обставини щодо наявності реального конфлікту інтересів та постановлених в його умовах процесуальних рішень у справі.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за наведених обставин слід виходити із того, що правила відводу (самовідводу) судді, встановлені статтею 27 КАС України, не обмежуються лише забороною для судді брати участь у розгляді справи в судовому засіданні.
Ці правила застосовуються і на інших стадіях адміністративного процесу, у тому числі під час вчинення процесуальних дій до відкриття провадження, зокрема при вирішенні питань про прийняття позову, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору, забезпечення позову, поновлення (продовження) процесуальних строків тощо.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що з моменту автоматизованого розподілу справи і до постановлення ухвали про повернення позовної заяви позивачу вказана справа перебувала у провадженні судді Лучко О.О. 8 днів (з 22 лютого по 1 березня 2016 року), та суддя постановила ухвали у зазначеній адміністративній справі в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки її батько є керівником
ЗАТ «Прикарпатжитлобуд».
За вказаним фактом 7 червня 2016 року начальником сектору ВБКОЗ УСБУ складено адміністративний протокол стосовно Лучко О.О. за частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП.
23 вересня 2016 року постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (справа № 344/7447/16-п, провадження № 3/344/2219/16) суддю Лучко О.О. визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого частиною другою статті 172-7 КУпАП, а провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що суддя Лучко О.О., будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», як професійний суддя порушила вимоги статті 28 Закону «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів в адміністративній справі № 809/149/16 за позовом УПФУ в місті Івано-Франківську до ЗАТ «Прикарпатжитлобуд», керівником якого є її батько Лучко О.Д. Окрім цього, у рішенні зазначено, що вказаний конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом, зокрема статтею 27 КАСУ, який передбачає порядок відводу (самовідводу) судді від участі у справі, яким і повинна була керуватись суддя Лучко О.О.
При цьому суддя Лучко О.О скористалась правом на оскарження вказаної постанови в апеляційному порядку.
За результатами оскарження постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Лучко О.О. залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року – без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
У письмових поясненнях суддя Лучко О.О. просить не брати до уваги зазначені рішення, оскільки, на її думку, вони прийняті з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а складення стосовно неї відповідного протоколу, за результатами розгляду якого її притягнуто до адміністративної відповідальності, трактує як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Проте Дисциплінарна палата як орган Вищої ради правосуддя, діючи в межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», не вправі оцінювати законність судового рішення чи перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
З огляду на встановлені під час перевірки обставини та факти в діях судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко О.О. наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 14 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (на час вчинення дій), згідно з яким суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстави визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, встановлених законом.
Це положення кореспондується з пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції.
Враховуючи порушення суддею Лучко О.О. очевидних і зрозумілих за змістом вимог процесуального закону, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вчинені нею порушення не носять характеру простої суддівської помилки, а мають ознаки недбалого ставлення до своїх службових обов’язків.
Керуючись конституційним принципом дії законів у часі, враховуючи, що Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає випадків пом’якшення або скасування відповідальності за вчинений Лучко О.О. дисциплінарний проступок, дисциплінарний орган застосовує підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, встановлених законом).
Під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено в діях судді Лучко О.О. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 92 вказаного Закону, які були підставою для відкриття дисциплінарної справи.
Згідно із частиною четвертою статті 96 Закону України від 7 липня 2010 року № 2452-VI «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Таким чином, строк застосування стосовно судді Лучко О.О. дисциплінарного стягнення не закінчився.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час вчинення Лучко О.О. відповідних дій, у випадку вчинення суддею правопорушення, передбаченого, зокрема, пунктом 14 частини першої статті 92 цього Закону, до нього не може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження, догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді потягом одного місяця та суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Водночас відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Необхідність застосування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідає конституційному принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини. Як зазначено у висновку № 3 (2002) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.
Згідно з частиною другою статті 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика суду застосовуються в Україні як джерело права.
Як вбачається з характеристики, наданої в.о. голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду, суддя Лучко О.О. під час роботи на посаді судді зарекомендувала себе з позитивної сторони, сумлінно виконує свої службові обов’язки та забезпечує своєчасний розгляд справ, з повагою ставиться до громадян і співробітників, дотримується високої культури спілкування. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вивчає діюче законодавство та судову практику. Вміло планує робочий час для розгляду адміністративних справ, процесуальні документи складає юридично грамотно. У побуті скромна, ввічлива, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що з огляду на те, що проступок вчинено суддею Лучко О.О. внаслідок очевидної недбалості, враховуючи позитивну характеристику судді, відсутність у неї дисциплінарних стягнень у минулому, враховуючи відсутність істотних негативних наслідків допущеного проступку, а також зважаючи на те, що ухвалене в умовах конфлікту інтересів процесуальне рішення відповідає звичайній практиці судді, достатнім та пропорційним буде застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців. Дійшовши висновку про пропорційність такого стягнення, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що з огляду на вимоги статті 8 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме таке стягнення, визнане пропорційним за обставин цієї справи, має бути застосоване до судді.
Керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксану Олександрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
Л.А. Швецова
