Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Бондус Любові Миколаївни на дії судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової Оксани Анатоліївни, та додані до скарги матеріали,
встановила:
Самсонова Оксана Анатоліївна Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року № 2135-VI обрана суддею Київського районного суду міста Полтави безстроково.
Зі змісту характеристики, наданої головою Київського районного суду міста Полтави Шияном В.М. до Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, вбачається, що за час роботи на посаді судді Самсонова О.А. зарекомендувала себе кваліфікованим спеціалістом, володіє фаховими знаннями та достатнім рівнем теоретичної підготовки, добре знає чинне законодавство і правильно застосовує його на практиці. До виконання своїх професійних обов’язків ставиться відповідально та доброчесно. Суддя Київського районного суду міста Полтави Самсонова О.А. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
До Вищої ради правосуддя 28 квітня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Бондус Л.М. від 26 квітня 2017 року з проханням притягнути суддю Київського районного суду міста Полтави Самсонову О.А. до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені під час постановлення ухвали суду від 20 квітня 2017 року у справі № 552/2442/17 про надання дозволу на проведення обшуку в межах кримінального провадження № НОМЕР_1.
Як вбачається зі змісту скарги, слідчим суддею Київського районного суду міста Полтави Самсоновою О.А. за результатами розгляду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кравченка Д.С. про надання дозволу на проведення обшуку в межах кримінального провадження № НОМЕР_1 постановлено ухвалу суду від 20 квітня 2017 року у справі № 552/2442/17 про задоволення зазначеного клопотання слідчого.
У скарзі наголошено, що суддя Самсонова О.А. посилається на зазначені в ухвалі Київського районного суду міста Полтави від 20 квітня 2017 року у справі № 552/2442/17 обставини, яких насправді не існує.
На думку скаржника Бондус Л.М., суддя Київського районного суду міста Полтави Самсонова О.А. під час розгляду справи № 552/2442/17 допустила неналежну поведінку, яка полягає в умисному або у зв’язку з очевидною недбалістю допущенні суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свободи, а саме своєю «незаконною» ухвалою про проведення обшуку в приміщенні за адресою: ____________________________, порушила право власника ОСОБА_1 на недоторканність житла.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктів 12.2, 12.9 Регламенту Вищої ради правосуддя членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок від 17 липня 2017 року із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 липня 2017 року № 2227/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А.
Про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Самсонова О.А. та скаржник Бондус Л.М. були повідомлені у межах строку, визначеного статтею 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Від судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А. 29 березня 2018 року надійшла заява із проханням провести розгляд дисциплінарної справи за її відсутності у зв’язку з розглядом нею 2 квітня 2018 року заздалегідь призначеної судової справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя на засіданні 2 квітня 2018 року дійшла висновку про можливість розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А.
На засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя скаржник Бондус Л.М. не прибула, про дату, час та місце його проведення була повідомлена належним чином. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., врахувавши надані суддею Самсоновою О.А. письмові пояснення, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
З копії матеріалів справи № 552/2442/17 (провадження 1кс/552/699/17), наданої Київським районним судом міста Полтави на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М., вбачається, що 20 квітня 2017 року до Київського районного суду міста Полтави надійшло клопотання слідчого ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Кравченка Д.С. від 20 квітня 2017 року (погоджене прокурором Полтавської місцевої прокуратури Ковалем Є.О.) про проведення обшуку житла у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1.
Як вбачається з аналізу клопотання слідчого ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Кравченка Д.С. (арк. справи 2–3), воно вмотивовано тим, що у провадженні СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1 від ДАТА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що 18 лютого 2017 року близько 20:20 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: __________________, діючи умисно та протиправно, вчинила хуліганські дії, які полягали в пошкодженні автомобіля марки «_______________» д.н.з. ____________, власником якого є ОСОБА_2.
Як зазначено у клопотанні, під час допиту ОСОБА_2 пояснила, що 18 лютого 2017 року близько 20:20 їй на домашній телефон зателефонували працівники поліції та повідомили, що на подвір’ї будинку № __ по вулиці ______________горить належний їй автомобіль марки «_______» д.н.з. _______ чорного кольору, який був припаркований неподалік під’їзду № _________________________. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_2 дійсно виявила, що належний їй автомобіль має пошкодження лобового скла, на капоті лежала скляна пляшка, горловина якої була закрита ганчіркою. Під час огляду автомобіля було виявлено неподалік самого транспортного засобу ганчірку з різким запахом паливно-мастильних матеріалів. Під автомобілем виявила дві ганчірки з відчутним запахом паливно-мастильних матеріалів.
Крім того, ОСОБА_2 вказала, що вона підозрює у вчиненні підпалу її автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки у вересні 2016 року вона надавала юридичні послуги ОСОБА_5 з приводу подання позову про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_2 також вказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на цей час проживають спільно за адресою: ____________________________.
У клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування співробітниками ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: ______________________, та можуть зберігати частину речових доказів, а саме пляшки із займистими сумішами, ганчірки, які використовують для самозаймання та пошкодження речей.
Слідчий Кравченко Д.С. просив надати дозвіл на проведення обшуку у квартирі 63 за адресою: _______________________, з метою виявлення та вилучення пляшок із займистими сумішами, ганчірки, які використовують для самозаймання та пошкодження речей та які були виявлені 18 лютого 2017 року поруч із автомобілем марки «________________» д.н.з. ______________.
У додатках до вказаного клопотання містяться: 1) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1 від ДАТА_1; 2) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, без зазначення кількості аркушів.
З аналізу копії матеріалів справи № 552/2442/17 вбачається, що такими матеріалами є: протокол прийняття 8 березня 2017 року заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується (арк. справи 5); протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_2 від 30 березня 2017 року (арк. справи 6); протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 20 квітня 2017 року (арк. справи 7—9); рапорт начальнику ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області Махну С.А. (арк. справи 10); відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно (арк. справи 11—12).
Відповідно до копії протоколу додаткового допиту потерпілої Марченко Г.І. від 30 березня 2017 року (арк. справи 6) вона вважає, що до пошкодження її майна можуть бути причетні ОСОБА_2, ОСОБА_3, які проживають спільно за адресою: _______________ у квартирі рідної тітки ____________.
Рапорт посадової особи ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області, складений на ім’я начальника ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області Махна С.А., містить такий запис: «Доповідаю Вам, що в ході супроводження ЄРДР № НОМЕР_1 від ДАТА_1було встановлено, що в квартирі _____________________________, може знаходитися частина ганчірки, яку виявлено 18 лютого 2017 року поруч із автомобілем марки «______________» д.н.з. ______________» (арк. справи 10).
Згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно убачається, що квартира ________________________, належить ОСОБА_3 та Особа_7 на праві приватної спільної часткової власності (арк. справи 11—12).
Як зазначила у письмових поясненнях суддя Київського районного суду міста Полтави Самсонова О.А. у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М., під час розгляду клопотання слідчого нею не було встановлено підстав, передбачених частиною п’ятою статті 234 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, суддя Самсонова О.А. вказує, що у матеріалах клопотання наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття кримінального провадження № НОМЕР_1 від ДАТА_1, згідно з яким досудове розслідування здійснюється за фактом, що «18 лютого 2017 року близько 20:20 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: __________________, діючи умисно та протиправно, вчинила хуліганські дії, які виразилися в пошкодженні автомобіля марки «___________» д.н.з. __________________, власником якого є ОСОБА_2, чим спричинила останній матеріального збитку, сума якого встановлюється».
Як зазначає суддя Самсонова О.А., слідчий просив суд надати дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення пляшок із займистими сумішами, ганчірками, які використовують для самозаймання та пошкодження речей та які були виявлені 18 лютого 2017 року поруч із автомобілем марки «______», тобто речей, які мають значення для досудового розслідування, і відомості, які містяться у цих речах, можуть бути доказами під час судового розгляду, як того вимагають пункти 2 та 3 частини п’ятої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України.
На думку судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А., слідчим було доведено наявність достатніх підстав вважати, що відшукувані речі знаходяться у зазначеному у клопотанні житлі – квартирі _______________________.
Крім того, у письмових поясненнях суддя Самсонова О.А. інформує, що у матеріалах клопотання наявний рапорт старшого оперуповноваженого ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області, з якого вбачається, що під час супроводження ЄРДР № НОМЕР_1 від ДАТА_1 встановлено, що в квартирі ___________________________, може знаходитися частина ганчірки, яку було виявлено 18 лютого 2017 року поруч із автомобілем марки «________________», д.н.з. _________________.
Суддя Самсонова О.А. зазначає, що на підставі наведених доказів вона як слідчий суддя дійшла висновку, що є достатні підстави вважати, що у квартирі ________________________, проживає ОСОБА_3, на яку потерпіла вказує як на особу, що може бути причетна до кримінального правопорушення, а також що за місцем її проживання можуть знаходитися речі, які мають значення для досудового розслідування, зокрема частина ганчірки, використаної при підпалі автомобіля.
Оцінюючи дії судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А. під час розгляду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кравченка Д.С. про надання дозволу на проведення обшуку в межах кримінального провадження № НОМЕР_1 (справа № 552/2442/17), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Згідно зі статтею 13 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням.
Відповідно до частини першої статті 233 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, які знаходяться у володінні особи (частина друга статті 233 Кодексу).
Згідно із частиною першою статті 234 Кримінального процесуального кодексу України метою проведення обшуку є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За змістом наведеної норми закону слідча дія може бути санкціонована слідчим суддею виключно у разі наявності достатніх відомостей про те, що шляхом її реалізації буде досягнуто мети слідчої дії.
Відповідно до частини другої статті 235 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 370 Кримінального процесуального кодексу України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цих Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослідження яких дало слідчому судді підстави для надання дозволу на обшук.
Відповідно до частини п’ятої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
1) було вчинено кримінальне правопорушення;
2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що ухвала судді Київського районного суду міста Полтави Самсонової О.А. від 20 квітня 2017 року про надання дозволу на проведення обшуку не містить мотивів із посиланням на конкретні матеріали кримінального провадження та надані слідчим докази, з яких слідчий суддя вважав доведеними обставини, передбачені частиною п’ятою статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, у тому числі ті, які б давали достатні підстави вважати: що особи, які підозрюються потерпілою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, проживають чи іншим чином користуються житлом, в якому слідчий просить надати дозвіл на обшук; що відшукувані речі, а саме пляшки із займистими сумішами, ганчірками, які використовують для самозаймання та пошкодження речей, знаходяться у квартирі _____________________________________, яка належить на праві власності третім особам.
Частиною першою статті 236 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.
Зміст ухвали Київського районного суду міста Полтави від 20 квітня 2017 року у справі № 552/2442/17 свідчить, що суддя Самсонова О.А. виконання ухвали про проведення обшуку доручила старшим слідчим ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області Сухині В.В., Сипку Р.О., Лазьку М.П., Педоряці А.В., Кравченку Є.В., Ширмовській Я.Д., Дорошенку Д.А. та слідчим ВП № 1 ПВП ГУНП в Полтавській області Дмитренку В.В., Кулику Ю.П., Кравченку Д.С., Коваль К.С., Пугіну С.Є. чи іншій посадовій особі за їх дорученням.
У копії матеріалів справи № 552/2442/17 (провадження 1кс/552/699/17) відсутні будь-які відомості на підтвердження, що вказані у клопотанні слідчого ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Кравченка Д.С. від 20 квітня 2017 року про проведення обшуку та ухвалі Київського районного суду міста Полтави від 20 квітня 2017 року особи є слідчими, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 та/чи включені в слідчу групу у цьому кримінальному провадженні.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Право на недоторканність житла є просторовим аспектом права на приватне життя, передбаченого статтею 8 Конвенції. Практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що винесення постанови про дозвіл на обшук житла особи повинно супроводжуватись врахуванням принципу пропорційності між достатніми та обґрунтованими підставами для проведення такого обшуку і наслідками, до яких він призведе, а також наявності гарантій від порушень основоположних прав особи при проведенні даної процедури. Так, у рішенні від 2 березня 2011 року ( справа «Ратушна проти України») Суд роз’яснив, що «коли держави вважають за необхідне вдаватися до таких заходів, як обшуки житлових приміщень, з метою отримання доказів факту вчинення правопорушень, Суд буде оцінювати, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та чи було дотримано принцип пропорційності. Суд також буде вивчати наявність у національному законодавстві ефективних гарантій від зловживань та свавілля». Між тим Суд звернув увагу на те, що сама постанова відповідного суду про дозвіл на обшук житла особи ще «не призводить до наявності достатніх гарантій від зловживань».
Слідчим суддею Самсоновою О.А. не було перевірено, чи є проведення обшуку житла співмірним процесуальним заходом щодо фактичного стану розслідування кримінального провадження і чи є воно доцільним та чи буде досягнуто мету та завдання такої слідчої дії.
Відповідно до частини другої статті 235 Кримінального процесуального кодексу України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. При цьому необхідно враховувати, що наведена норма Кримінального процесуального кодексу України встановлює лише максимальний строк дії ухвали про обшук. Водночас визначений слідчим суддею строк має бути належним чином обґрунтований на підставі дослідження доводів клопотання та матеріалів кримінального провадження.
В ухвалі слідчого судді Самсонової О.А. не наведено мотивів, з яких суддя виходив, встановлюючи максимальний строк дії ухвали про обшук у квартирі __________________________________________, та не зазначено, які доводи клопотання і матеріали кримінального провадження підтверджували необхідність встановлення максимального строку дії ухвали.
Надаючи дозвіл на проведення обшуку слідчим ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, суддя Самсонова О.А. не дотрималася вимоги частини п’ятої статті 234 Кримінального процесуального кодексу України. На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії свідчать про фактичне самоусунення судді від здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені.
Статтею 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що саме до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За наведених обставин, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Київського районного суду міста Полтави Самсонова О.А. не виконала одне з основних завдань кримінального провадження – не забезпечила охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. Надання суддею дозволу на проведення обшуку призвело до порушення прав людини і основоположних свобод.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, судді зобов’язані, зокрема, проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону.
Як зазначено у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, чіткі вмотивованість та обґрунтування є основними вимогами до судових рішень та важливим елементом права на справедливий суд (пункт 3). Умотивованість повинна засвідчувати дотримання суддею принципів, сформульованих Європейським судом з прав людини (а саме поваги до права на захист та на справедливий суд).
Зазначені принципи суддею дотримані не були.
Під час розгляду дисциплінарної справи обставин, які вказують на умисність порушень, допущених суддею Самсоновою О.А., не виявлено. Водночас характер допущених порушень свідчить про те, що вони є наслідком недбалості.
Надані суддею пояснення не спростовують допущених нею порушень, оскільки є достатні підстави вважати, що встановлені перевіркою обставини були допущені внаслідок неефективного та несумлінного використання суддею Київського районного суду міста Полтави Самсоновою О.А. своїх процесуальних повноважень, невжиття нею дієвих заходів для забезпечення належного та справедливого розгляду справи безстороннім судом.
Таким чином, перевіркою встановлено, що суддею Київського районного суду міста Полтави під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в межах кримінального провадження № НОМЕР_1 внаслідок очевидної недбалості допущено порушення прав людини і основоположних свобод, а саме статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності вказаної судді не сплинув.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачено частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною другою вказаної норми цього Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Як передбачено частиною четвертою зазначеної норми вказаного Закону, дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10–12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосований до судді Самсонової О.А., враховуючи, що суддя Київського районного суду міста Полтави Самсонова О.А. працює на посаді судді понад 10 років, має позитивну характеристику, а також те, що дисциплінарний проступок вчинено суддею внаслідок недбалості, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Самсонової О.А. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Київського районного суду міста Полтави Самсонову Оксану Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
