Член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокова Наталія Степанівна, здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги Клочкова Андрія Миколайовича стосовно судді Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук Інни Володимирівни,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 12 липня 2021 року за вхідним № К-3701/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Клочкова А.М. на дії судді Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. під час здійснення правосуддя у справі № 278/2165/19.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказана дисциплінарна скарга передана мені для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону, за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Пунктами 3-4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
У дисциплінарній скарзі Клочкова А.М. порушується питання про притягнення судді Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. до дисциплінарної відповідальності за дії під час розгляду справи, яка перебуває у її провадженні та на сьогодні розгляд справи триває. Автор скарги вважає, що суддя несумлінно використала свої процесуальні повноваження, порушила норми процесуального права, права, які гарантовані законами та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що призвело до підриву суспільної довіри до суду.
Станом на день звернення скаржника до Вищої ради правосуддя відповідно до інформації, яка міститься на офіційному вебпорталі «Судова влада України» установлено, що справа № 278/2165/19 не розглянута судом по суті, стан розгляду - призначено до судового розгляду на 10:30 29 липня 2021 року.
Оскільки відсутні відомості про те, що розгляд справи закінчено, тому передчасно давати оцінку процесуальним діям судді Зубчук І.В. через те, що це може бути розцінене як втручання у здійснення правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011).
При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
За змістом частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.
Подання дисциплінарної скарги на дії судді під час розгляду ним судової справи може розцінюватися як засіб тиску на суддю з метою спонукання до ухвалення певного судового рішення.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
Будь-які дії спрямовані на перевірку наявності в діях судді Зубчук І.В. під час розгляду справи № 278/2165/19 ознак дисциплінарного проступку, окрім як безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо її розгляду протягом строку, встановленого законом (на що автор скарги не скаржиться) можуть бути розцінені як тиск на суддю та втручання в здійснення правосуддя. До того ж це прямо заборонено статтею 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
За таких обставин, доводи, викладені у дисциплінарній скарзі, про допущення суддею Зубчук І.В. під час розгляду справи № 278/2165/19 порушень норм процесуального законодавства, які на думку скаржника, згідно частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в даний час не можуть бути предметом перевірки.
Пунктами 2 та 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді та посилань на фактичні дані (свідчення, докази ) щодо дисциплінарного проступку судді.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне залишити дисциплінарну скаргу без розгляду та повернути скаржнику.
Керуючись статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
ухвалив:
дисциплінарну скаргу Клочкова Андрія Миколайовича стосовно судді Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук Інни Володимирівни залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова