Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Горбенка Сергія Олександровича стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко Анни Миколаївни,
встановила:
3 вересня 2018 року (вх. № Г-5215/0/7-18) до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Горбенка С.О. щодо дій судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М.
У доводах скарги зазначено, що під час розгляду справи № 756/4446/18 суддя допустив поведінку, передбачену підпунктами «а» та «г» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме – умисно або внаслідок недбалості допустив порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до учасників судового процесу.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 вересня 2018 року № Г-5215/0/7-18 вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрана В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Горбенка С.О. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Як встановлено попередньою перевіркою, до провадження судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М. надійшла справа № 756/4446/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району міста Києва про визнання наказу незаконним.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району міста Києва про визнання наказу незаконним прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Попереднє судове засідання призначено на 3 травня 2018 року.
Розгляд справи № 756/4446/18 відкладався: 3 та 23 травня 2018 року за клопотаннями сторін з метою виклику свідків та витребування доказів, 30 травня 2018 року у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді, 14 червня 2018 року за клопотаннями сторін з метою витребування доказів та ознайомлення з матеріалами справи, 7 липня 2018 року у зв’язку із закінченням робочого дня та необхідністю допиту учасників, 16 липня 2018 року за клопотаннями сторін з метою витребування доказів та виклику свідків, 23 серпня 2018 року у зв’язку із надходженням заяви позивача про відвід судді.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року зупинено провадження у справі № 756/4446/18 до вирішення питання про відвід судді Майбоженко А.М.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Майбоженко А.М. (постановленою суддею Яценко Н.О.).
Не погоджуючись із ухвалою від 23 серпня 2018 року, якою суддею Майбоженко А.М. зупинено провадження до вирішення питання про її відвід, скаржник вказує на можливі допущені вказаним суддею помилки застосування норм процесуального права та намагається здійснити переоцінку доказів, мотивів і висновків, якими керувалася суддя при постановленні такого рішення.
Горбенко С.О. у дисциплінарній скарзі також зазначає, що під час судового засідання 23 серпня 2018 року суддею Майбоженко А.М. порушено принципи рівності всіх учасників судового провадження (суддею заборонено здійснювати допит свідка та спілкуватися з адвокатом) та порушено етичні норми та стандарти поведінки шляхом здійснення прояву неповаги до нього як учасника судового процесу (груба «манера спілкування судді», «наполягання підніматися» під час спілкування з суддею).
Суддя Майбоженко А.М. надала Вищій раді правосуддя письмові пояснення щодо дисциплінарної скарги, у яких поінформувала, що під час розгляду цивільної справи № 756/4446/18 нею вживалися дії, спрямовані на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, шляхом усунення із судового розгляду всього, що не має істотного значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом частини першої статті 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Порушення особами, які беруть участь у справі, встановлених ЦПК України обов’язків, або протиправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства є зловживанням процесуальними правами, наслідком чого є порушення порядку в судовому засіданні. Порушення встановленого в залі судового засідання порядку особами, які присутні в судовому засіданні, призводять до ускладнення розгляду цивільної справи і свідчать про порушення порядку в судовому засіданні.
Для протидії зазначеним негативним явищам у судовому засіданні, з метою забезпечення дотримання вимог процесуального законодавства, забезпечення авторитету судової влади ЦПК України визначає можливість застосування до порушників відповідних заходів процесуального примусу.
Під час попередньої перевірки скарги встановлено, що всі дії судді Майбоженко А.М. були спрямовані на виконання зазначених положень ЦПК України щодо повноти дослідження обставин справи.
Крім того, із технічного запису судового засідання 23 серпня 2018 року не вбачається допущення суддею поведінки, що перешкоджала скаржнику у реалізації права надати пояснення суду або свідчила про неналежну поведінку судді під час судового засідання, суддею вчинялись дії в межах повноважень, передбачених статтею 214 ЦПК України, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Варто зазначити, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено наявності ознак дисциплінарного проступку, яке полягало у допущенні суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до учасників судового процесу, порушенні засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, оскільки події судового засідання 23 серпня 2018 року, про які вказано у скарзі, стосуються підтримання забезпечення головуючим у судовому засіданні належного порядку, адже заявник намагався втручатися у допит свідка і висловлював заперечення наданим свідком показів у зв’язку із чим, головуючим суддею було надано роз’яснення стосовно порядку надання показань свідків та можливості в подальшому висловити свою думку і поставити свідку запитання, про які він давав покази, а тому вказані твердження не можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Згідно із частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Горбенка С.О. та доданих до них матеріалів встановлено, що у діях судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М. відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко Анни Миколаївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
