Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Якова Анатолійовича стосовно дій судді Печерського районного суду міста Києва Писанця Віталія Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 червня 2018 року за вхідним № 3935/1/8-18 надійшла дисциплінарна скарга Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Я.А. стосовно дій судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А. під час розгляду справи № 757/57803/17-к.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 15 червня 2018 року № 3935/1/8-18 зазначену скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацькомий О.В. вніс пропозицію залишити її без розгляду та повернути скаржнику.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про залишення без розгляду та повернення скаржнику дисциплінарної скарги з огляду на наступне.
У дисциплінарній скарзі зазначається, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2017 року в справі № 757/57803/17-к (суддя Писанець В.А.) залишено без задоволення клопотання старшого слідчого Генеральної прокуратури України Слісаренка Я.А. про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Скаржник зазначив, що під час розгляду клопотання суддя Писанець В.А. не вжив заходів для об’єктивного встановлення обставин справи, оскільки, застосувавши до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби із забороною залишати місце фактичного проживання, вказав адресу такого місця фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_1, проте останній фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2. Тобто, як вважає скаржник, суддею не було виконано обов’язку, передбаченого статтею 178 КПК України, оскільки не встановив міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місті його постійного проживання.
Факт зазначення в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А. від 4 жовтня 2017 року у провадженні № 757/57803/17-к неправильної адреси місця проживання підозрюваного ОСОБА_1 унеможливило належне виконання органом внутрішніх справ ухвали Печерського районного суду від 4 жовтня 2017 року та своєчасне здійснення контролю за підозрюваним за місцем його фактичного проживання.
Надалі за заявою підозрюваного ОСОБА_1 про виправлення описки слідчим суддею Писанцем В.А. постановлено ухвалу від 18 жовтня 2017 року, згідно якої здійснено виправлення описки, допущеної в тексті вступної та резолютивної частин винесеної ним ухвали від 4 жовтня 2017 року у провадженні по судовій справі № 757/57803/17-к за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Під час розгляду питання про виправлення описки слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А. в своїй ухвалі про виправлення описки від 18 жовтня 2017 року здійснив посилання на неіснуючу ухвалу суду в рамках кримінального провадження № НОМЕР_1, фактично змінив зміст ухваленого рішення, чим було істотно порушено норми процесуального права під час здійснення правосуддя, та, фактично, до моменту звернення із дисциплінарною скаргою не ухвалив рішення про виправлення описки у своїй ухвалі від 18 жовтня 2017 року.
Крім того, слідчого та прокурора у цьому кримінальному провадженні належним чином не було повідомлено про час та місце розгляду заяви про виправлення описки, допущеної слідчим суддею, чим порушено вимоги статті 22 КПК України в частині рівності прав сторін на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Із зазначеного вбачається, що допущення суддею Печерського районного суду міста Києва Писанцем В.А. описки в ухвалі від 4 жовтня 2017 року скаржником розцінено, фактично як невиконання вимог статті 178 КПК України, яка визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, враховуються, в тому числі, міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, а не місті, як зазначив прокурор. Проте, скаржник не зазначає, яким чином допущення помилки у тексті ухвали, фактично, описки, свідчить про неправильність встановленої обставини із усних пояснень обвинуваченого щодо номеру квартири, де він проживає, яким чином це вплинуло на встановлені судом обставини у сукупності, як це передбачено статтею 178 КПК України, та склад якого дисциплінарного проступку вбачається в таких діях судді.
Щодо повідомлення слідчого та прокурора у цьому кримінальному провадженні про час та місце розгляду заяви про виправлення описки у дисциплінарній скарзі Слісаренко Я.А. зазначив, що слідчим слідчої групи Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України під час ознайомлення зі справою № 757/57803/17-к встановлено, що в матеріалах наявна судова повістка/повідомлення від 17 жовтня 2017 року про виклик слідчого в судове засідання для участі в розгляді заяви про виправлення описки та супровідний лист від 18 жовтня 2017 року про направлення копії ухвали від 18 жовтня 2017 року для відома, однак таких фактично отримано не було.
Між тим, відповідно до статті 73 КПК України судові виклики і повідомлення здійснює секретар судового засідання.
За приписами статті 379 КПК України питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
З огляду на зазначене, хоча суддя і зобов’язаний перевірити, чи було сторін у справі належним чином повідомлено про розгляд питання про внесення виправлень в судове рішення, неявка сторін у цьому випадку не перешкоджає розгляду питання без їх участі.
Фактично, скаржником порушується питання про те, що судом (суддею Писанцем В.А.) не було перевірено, чи повідомлені сторони у справі про відповідний судовий розгляд, однак зазначаючи про наявність у цьому випадку у діях судді ознак дисциплінарного проступку, прокурор не посилається на обставини про те, яким чином це дійсно вплинуло на обсяг його прав і обов’язків, які він був позбавлений можливості реалізувати, виходячи із приписів частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Фактично, зазначаючи про допущену в ухвалі від 4 жовтня 2017 року описку у справі № 757/57803/17-к і необхідність виправлення саме її, прокурор стверджує, що виправлення цієї описки без участі прокурора/слідчого позбавили їх можливості реалізувати процесуальні права та обов’язки у обсязі, визначеному статтею 22 КПК України, зокрема щодо збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, однак не зазначає, яке саме право був позбавлений можливості реалізувати і чи могло це вплинути на вирішення питання.
Вказане дає підстави для висновку про невідповідність дисциплінарної скарги вимогам пунктів 3, 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що за приписами пунктів 2, 3 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є підставою для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у дисциплінарній скарзі повинні міститись відомості, зокрема щодо імені та по батькові судді, щодо якого подано скаргу, проте у скарзі Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Я.А. не міститься таких відомостей, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» також є підставою для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику.
Також скаржник вважає, що ухвалою від 18 жовтня 2017 року суддя Писанець В.А. змінив зміст судового рішення, проте не посилається на обставини, які свідчать про таке. Фактично, скаржником зазначено про допущену описку у зв’язку з посиланням судді в ухвалі про виправлення описки, щодо її виправлення в ухвалі, дату якої зазначено неправильно (описка в ухвалі про виправлення описки).
При цьому відповідно до статті 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Отже, у разі незгоди з ухвалою про виправлення описки прокурор міг оскаржити її у визначеному процесуальним законом порядку, а у разі, якщо вважав, що у ній допущено описку – звернутися до суду із заявою про її виправлення.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, зокрема, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Оскільки у дисциплінарній скарзі Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Я.А. не міститься відомостей про наявність у діях судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А. ознак дисциплінарного проступку із посиланням на конкретні фактичні дані, не міститься відомостей про ім’я та по батькові судді, а питання, порушені у дисциплінарній скарзі щодо дій судді під час вирішення питання про виправлення описок можуть бути перевірені судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарна скарга підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.
З огляду на зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Я.А. необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Генеральної прокуратури України в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Слісаренка Якова Анатолійовича стосовно дій судді Печерського районного суду міста Києва Писанця Віталія Анатолійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
В.К. Комков
