Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., Прудивуса О.В., розглянувши висновки доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М., складенні за результатами попередньої перевірки скарг:

1. Шуляка Володимира Миколайовича (вх. № Ш-92/1/7-19) стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин Олесі Василівни під час здійснення судочинства у справі № 757/57809/18-к;
2. Цвєткової Алли Анатоліївни (вх. Ц-7278/0/7-18) стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Джерелейко Олени Євгенівни (нині – суддя Дніпровського апеляційного суду) та суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевича Льва Юрійовича, Наставного Вячеслава Володимировича, Остапука Віктора Івановича під час здійснення судочинства у справі № 183/3682/16;
3. Горбика Сергія Євгеновича (вх. Г-6813/0/7-18) стосовно суддів Одеського апеляційного адміністративного суду Бітова Андрія Івановича, Лук’янчук Ольги Вікторівни, Ступакової Інни Гаврилівни (нині – судді П’ятого апеляційного адміністративного суду) під час здійснення судочинства у справі № 815/7401/16;
4. Назаренко Ганни Володимирівни (вх. Н-6954/0/7-18) стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича під час здійснення судочинства у справі № 482/338/17;
5. Третяк Анжеліки Миколаївни та Третяка Юрія Івановича (вх. №№ Т-687/0/7-19, Т-785/0,1/7-19) стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Яковлева Дмитра Олександровича під час здійснення судочинства у справі № 200/16149/18;
6. Сенаторова Микити Валерійовича (вх. С-415/0/7-19) стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Попраса Віктора Олексійовича під час здійснення судочинства у справі № 640/23804/18;
7. Орищака Олександра Олександровича (вх.О-1407/0/7-19) стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Тетяни Володимирівни під час здійснення судочинства у справі № 757/24765/15-ц;
8. Вербжицької Інни Петрівни (вх. В-363/0/7-19) стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля Анатолія Борисовича під час здійснення судочинства у справі № 705/627/15-ц;
9. Калини Володимира Олександровича (вх. К-710/0/7-19) стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипниченко Світлани Миколаївни під час здійснення судочинства у справі № 490/9802/18;
10. Хабенка Віталія Володимировича (вх. Х-257/0/7-19) стосовно судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Пустовіта Олексія Григоровича під час здійснення судочинства у справі № 212/9426/18;

встановила:

відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати обставини, оцінювати докази у справі, зокрема їх належність та допустимість, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Згідно із частиною другою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Згідно із частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Слід також зауважити, що статтею 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано самостійність судів у здійсненні правосуддя, їх незалежність від будь-якого незаконного впливу, встановлено заборону втручатися у відправлення правосуддя та впливати на суд або суддів у будь-який спосіб.

Відповідно до частини четвертої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо: факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі; закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення; суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами вивчення скарг:

1. Орищака Олександра Олександровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Тетяни Володимирівни;
2. Вербжицької Інни Петрівни стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля Анатолія Борисовича;
3. Калини Володимира Олександровича стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипниченко Світлани Миколаївни;
4. Хабенка Віталія Володимировича стосовно судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Пустовіта Олексія Григоровича

висновків члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та матеріалів попередньої перевірки дійшла висновку, що метою подання цих скарг є спонукання суддів до ухвалення певних судових рішень, у зв’язку із чим на підставі пункту 3 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарних справ стосовно зазначених суддів має бути відмовлено.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами вивчення скарг, висновків члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та матеріалів попередньої перевірки дійшла висновку, що доводи та мотиви скарг:

1. Шуляка Володимира Миколайовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин Олесі Василівни;
2. Цвєткової Алли Анатоліївни стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Джерелейко Олени Євгенівни (нині – суддя Дніпровського апеляційного суду) та суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевича Льва Юрійовича, Наставного Вячеслава Володимировича, Остапука Віктора Івановича;
3. Горбика Сергія Євгеновича стосовно суддів Одеського апеляційного адміністративного суду Бітова Андрія Івановича, Лук’янчук Ольги Вікторівни, Ступакової Інни Гаврилівни (нині – судді П’ятого апеляційного адміністративного суду);
4. Назаренко Ганни Володимирівни стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича;
5. Третяк Анжеліки Миколаївни та Третяка Юрія Івановича стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Яковлева Дмитра Олександровича;
6. Сенаторова Микити Валерійовича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Попраса Віктора Олексійовича

зводяться до незгоди із судовими рішеннями та не містять конкретних відомостей про наявність у поведінці суддів ознак дисциплінарного проступку, який може бути підставою для дисциплінарної відповідальності суддів відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, та фактичних даних, які вказують на вчинення суддями дисциплінарних проступків, у зв’язку із чим на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарних справ стосовно вказаних суддів має бути відмовлено.

Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарних справ за скаргами:

1. Шуляка Володимира Миколайовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин Олесі Василівни;
2. Цвєткової Алли Анатоліївни стосовно судді апеляційного суду Дніпропетровської області Джерелейко Олени Євгенівни (нині – суддя Дніпровського апеляційного суду) та суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевича Льва Юрійовича, Наставного Вячеслава Володимировича, Остапука Віктора Івановича;
3. Горбика Сергія Євгеновича стосовно суддів Одеського апеляційного адміністративного суду Бітова Андрія Івановича, Лук’янчук Ольги Вікторівни, Ступакової Інни Гаврилівни (нині – судді П’ятого апеляційного адміністративного суду);
4. Назаренко Ганни Володимирівни стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пророка Віктора Васильовича;
5. Третяк Анжеліки Миколаївни та Третяка Юрія Івановича стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Яковлева Дмитра Олександровича;
6. Сенаторова Микити Валерійовича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Попраса Віктора Олексійовича;
7. Орищака Олександра Олександровича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Тетяни Володимирівни;
8. Вербжицької Інни Петрівни стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля Анатолія Борисовича;
9. Калини Володимира Олександровича стосовно судді Центрального районного суду міста Миколаєва Скрипниченко Світлани Миколаївни;
10. Хабенка Віталія Володимировича стосовно судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Пустовіта Олексія Григоровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                               А.М. Бойко

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                             І.А. Артеменко

                                                                                          Н.О. Волковицька

                                                                                          В.А. Нежура

                                                                                          О.В. Прудивус