Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Маселка Романа Анатолійовича на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження,
встановила:
10 березня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Маселка Р.А. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження, яка зареєстрована Вищою радою правосуддя 10 березня 2021 року за вхідним № М-896/32/7-21 та на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Матвійчуку В.В.
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., Маселко Р.А. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді Ступак О.В. та Маселка Р.А., визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, вказаним учасникам справи запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Суддя Ступак О.В. у засідання Вищої ради правосуддя 20 липня 2021 року не прибула, надала заяву про розгляд скарги за її відсутності.
У засідання Вищої ради правосуддя 20 липня 2021 року Маселко Р.А. прибув особисто.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Матвійчука В.В., Маселка Р.А., дійшла висновку, що рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
Ступак Ольга В’ячеславівна Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначена на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 528-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 19 березня 2011 року № 3399-VI обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ). Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 Ступак О.В. призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.
До Вищої ради правосуддя 8 лютого 2018 року за вх. № М-475/8/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., а саме непідтвердження нею законності джерела походження майна.
Скаржник зазначив, що ринкова вартість будинку площею ____ кв. м та земельної ділянки площею ____ га під ним у __________ (далі – будинок у ______), яким користується та в якому проживає суддя Ступак О.В., становить від ____ гривень. Вказаний будинок належить свекрусі судді – ОСОБА_1.
Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) в межах конкурсу до Верховного Суду суддя Ступак О.В. чітко зазначила, що розмір доходів свекрухи їй не відомий, підтвердження джерел походження такого коштовного майна вона не має. Натомість у досьє судді міститься інформація про повну відсутність доходів у власника будинку та землі, починаючи з 2012 року.
З огляду на наведене скаржник вважав, що свекруха судді Ступак О.В. не мала достатніх доходів для придбання такого коштовного майна, а тому наявні сумніви щодо законності джерела походження вказаного будинку та землі під ним.
Враховуючи викладене, скаржник просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
15 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя за вх. № М-475/26/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., а саме повідомлення нею недостовірної інформації про перебування у її користуванні та членів її сім’ї житлового будинку, що належить її свекрусі ОСОБА_1.
Скаржник зазначив, що у 2015–2017 роках суддя Ступак О.В. користувалася житлом, яке не вказала у поданій нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме житловим будинком площею ____ кв. м, який є власністю її свекрухи.
Отже, автор скарги вважає, що вказана суддя порушила антикорупційне законодавство, що мало б вплинути на рішення ВККСУ щодо її кандидатури на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Стверджує, що надання суддею недостовірної інформації під час проходження конкурсного відбору дало їй змогу перемогти у конкурсі та стати суддею Верховного Суду.
На думку Маселка Р.А., такі дії судді Ступак О.В. суперечать Кодексу суддівської етики, порушують Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), а тому просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.
21 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя за вх. № М-475/47/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. щодо повідомлення Комісії під час проведення співбесіди у межах конкурсу до Верховного Суду завідомо недостовірної інформації щодо майна, належного їй на праві власності / користування.
Скаржник зазначив, що суддя Ступак О.В. надала недостовірну інформацію стосовно придбання у власність автомобіля марки «BMW X5», 2016 року випуску; щодо права користування житловим будинком площею ____ кв. м, який є власністю її свекрухи ОСОБА_1; щодо джерела походження коштів свекрухи для набуття у власність вказаного будинку у ____; щодо службової квартири, яка в подальшому була виведена із числа службових.
На переконання скаржника, у разі надання суддею достовірної інформації під час співбесіди вона не змогла б набрати необхідну кількість балів для перемоги у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Автор скарги вважає, що перемога у конкурсі шляхом надання неправдивих пояснень під час співбесіди значно підриває довіру до самих конкурсних процедур, Верховного Суду, ВККСУ та суду загалом.
З огляду на викладене Маселко Р.А. просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Протоколами передачі справ раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 27 травня 2019 року вказані скарги, об’єднані в одне провадження, передані для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 квітня 2020 року № 977/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. (за дії, вчинені під час перебування на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ), у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Дисциплінарної палати від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. та припинено дисциплінарне провадження.
Не погодившись із таким рішенням, Маселко Р.А. подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій зазначив, що вважає рішення Дисциплінарної палати незаконним та необґрунтованим з таких підстав.
1. Матеріалами справи доведено, що Ступак О.В. під час проходження співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у межах кваліфікаційного оцінювання у зв’язку з участю у конкурсі до Верховного Суду надавала недостовірну інформацію щодо:
джерел походження коштів для придбання будинку у _____, який належить її свекрусі ОСОБА_1, але використовується нею;
часу, з якого Ступак О.В. почала проживати у цьому будинку;
джерел походження коштів для придбання BMW Х5, 2016 року випуску.
Окрім того, вона не задекларувала кошти її чоловіка, які перебували на його банківських рахунках у 2015 та 2016 роках.
2. Сама суддя, а також її представник, який давав пояснення 1 березня 2021 року, не спростували наявні у справі матеріали. Більше того, представник судді стверджував, що джерелом походження коштів для придбання будинку у ____ була 100-річна праця батьків чоловіка судді. Однак це прямо суперечить матеріалам справи, відповідно до яких джерелом придбання будинку стали кошти чоловіка судді, які він перерахував своїй матері напередодні купівлі вказаного будинку.
Під час засідання Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. підтримав доводи, викладені ним у скарзі на рішення Дисциплінарної палати та надав додаткові пояснення.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою було встановлено таке.
Стосовно доводів скаржника щодо надання суддею недостовірної інформації на підтвердження походження коштів на придбання будинку та земельної ділянки у ____ під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке (скарга Маселка Р.А. від 5 лютого 2018 року).
Скаржник зазначив, що суддя Ступак О.В. безкоштовно користується будинком площею ____ кв. м та земельною ділянкою ____ га під ним у ____, отже, на неї поширюється обов’язок підтвердити джерела походження цього майна.
Вважає, що дисциплінарний проступок судді полягає у тому, що суддя Ступак О.В. під час співбесіди (в межах кваліфікаційного оцінювання) чітко зазначила, що розмір доходів свекрухи (як власника вказаного будинку та земельної ділянки) їй не відомий, однак у досьє судді міститься інформація про повну відсутність доходів у власника будинку, починаючи з 2012 року, окрім пенсії.
Наведене, на думку скаржника, свідчить про непідтвердження суддею Ступак О.В. джерела походження вказаного майна, яке перебуває у її користуванні, та, як наслідок, порушення суддею пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 18 Кодексу суддівської етики, у зв’язку із чим суддю Ступак О.В. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 24 листопада 2016 року Ступак О.В. звернулася до ВККСУ із заявою, в якій просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду за спеціальною процедурою призначення та за результатами конкурсу рекомендувати її для призначення на вакантну посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до рішення ВККСУ від 11 січня 2017 року, наявного у наданому до Вищої ради правосуддя досьє судді, Комісія вирішила призначити кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка, за групами згідно з додатками 1–4 за списком, в якому, зокрема, зазначена Ступак О.В.
11 травня 2017 року до ВККСУ надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
З-поміж іншого, ГРД у висновку зазначила, що суддею не надано пояснень щодо джерела походження коштів для придбання її свекрухою житлового будинку та земельної ділянки під ним у ____. Також вказано, що відповідно до даних сайтів нерухомості вартість такого майна становить ___ гривень. При цьому досьє судді не містить відомостей на підтвердження спроможності свекрухи судді, яка є вже літньою жінкою і з ____ року не здійснює підприємницьку діяльність (до ____ року здійснювала торговельну діяльність на ринку з лотків), придбавати таке коштовне майно.
17 травня 2017 року суддя Ступак О.В. надала до Комісії письмові пояснення з додатковими матеріалами, в яких зазначила, що інформація, викладена ГРД у висновку від 11 травня 2017 року, про доходи її сім’ї та її батьків не відповідає дійсності, оскільки вказані доходи задекларовані у значно більших сумах, ніж це вказано у висновку ГРД.
Щодо статків свекра та свекрухи суддя Ступак О.В. пояснила, що на її прохання чоловік надав їй копії документів його батьків, з яких вбачається, що її свекор мав безперервний трудовий стаж понад ____ роки (згідно з відомостями у трудовій книжці), а після виходу на пенсію з посади ____ продовжував працювати на створеному ним ще у ____ році приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві, де він був єдиним засновником, власником та, відповідно, керівником. Діяльність підприємства припинена у ____ році. Батько чоловіка помер ____року. Також зазначила, що її свекруха має безперервний трудовий стаж ____ років, після виходу на пенсію займалась підприємницькою діяльністю.
Наведене, на думку судді, свідчить про те, що батьки її чоловіка працювали усе життя та змогли набути статки для купівлі житлового будинку та земельної ділянки, при цьому вартість цього майна у 2015 році сумарно становила ____ грн, а не ____ млн грн, як зазначено у висновку ГРД.
Крім того, суддя Ступак О.В. звернула увагу, що вона та її чоловік ОСОБА_2 пройшли перевірки Державної фіскальної служби України, передбачені Законом України «Про очищення влади», щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях, за результатами яких встановлено, що ними у деклараціях вказано достовірні відомості.
Як вбачається з досьє судді, до вказаних пояснень суддя Ступак О.В. долучила та надала Комісії додатки на 81 аркуші, зокрема копії договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, що розташовані у ____, від 1 липня 2015 року, копії трудових книжок свекра та свекрухи, копію статуту приватного підприємства, засновником якого був свекор.
Також встановлено, що 19 травня 2017 року на співбесіді у ВККСУ суддя Ступак О.В. пояснила, що на час подання заяви до ВККСУ про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання (24 листопада 2016 року) вона з родиною проживала у будинку в ____ (аудіозапис за посиланням _____ ).
Суддя Ступак О.В. вказала, що проживання її та її родини у будинку свекрухи зумовлено тим, що у жовтні ____ року помер її свекор, а невдовзі помер брат її чоловіка, тому, зважаючи на вік свекрухи, сім’я судді доглядає за нею. Водночас суддя зазначила, що, враховуючи наявність після смерті свекра та чоловікового брата ____ спадкоємців, вона без урегулювання з ними питання користування будинком вважала, що не має ні морального, ні юридичного права декларувати його, як майно, яке належить їй на праві користування. Пояснила, що як юрист вважає, що право користування повинно бути документально врегульовано.
Крім того, зазначила, що будинок належить свекрам на праві спільної сумісної власності, ніяких угод, якими вона могла б підтвердити своє право користування цим будинком, вони зі свекрами не вкладали, при цьому підтвердила безоплатне користування цим будинком.
Також суддя пояснила, що до введення електронного декларування не було передбачено декларування готівки. При цьому, коли вводилося електронне декларування, минуло десять місяців з моменту закінчення звітного періоду, тому дані до електронної декларації вона вносила зі слів чоловіка, оскільки він займається фінансами в сім’ї і розуміється на цьому.
Разом із тим суддя зазначила, що джерело походження коштів – це сімейні накопичення. Пояснила, що її чоловік працював на високих керівних посадах у системі Національного банку України, на митниці, завжди отримував хорошу заробітну плату. Зокрема, в Національному банку України він займав посаду начальника юридичного управління.
Крім того, суддя Ступак О.В. вказала, що її свекри мають ___ і ___ років трудового стажу, отже, вони мали можливість придбавати нерухоме майно. Також суддя зауважила, що її свекруха не зобов’язана звітувати перед нею щодо своїх доходів.
Під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року суддя Ступак О.В. зазначила, що вона максимально повно відобразила інформацію стосовно себе та членів своєї сім’ї, крім того, вважає, що нічим не підтверджене право користування декларуванню не підлягає.
Також вказала, що для з’ясування джерела доходів свекра та свекрухи для придбання будинку та земельної ділянки у ____ надала до Комісії усі документи, які збереглися у родині її чоловіка. При цьому суддя звернула увагу, що свекор та свекруха мають на двох майже ____ років безперервного трудового стажу, а тому вона вважає, що вони мали можливість придбавати нерухоме майно.
Стосовно висновку ГРД щодо незазначення нею в декларації інших співвласників спірних будинку та земельної ділянки суддя Ступак О.В. зазначила, що члени ГРД не взяли до уваги, що свекруха є єдиним власником за документами, однак фактичним співвласником цього майна є друге подружжя.
Рішенням ВККСУ від 17 липня 2017 року № 196/вс-17 Ступак О.В. визнано такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Проведення кваліфікаційного оцінювання вказаного кандидата завершено.
Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, дослідивши висновок, пояснення та документи, подані кандидатом, більшістю голосів (11 – за, 2 – проти) дійшла висновку, що наявні у Комісії докази спростовують висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Із зазначеного рішення ВККСУ вбачається, що Комісія взяла до уваги пояснення Ступак О.В. та надані нею відповідні документи, що свідчить про дослідження Комісією вказаного питання.
Рішенням ВККСУ від 28 липня 2017 року № 564/вс-17 вирішено внести рекомендацію Вищій раді правосуддя щодо призначення Ступак О.В. на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2017 року № 3643/0/15-17 вирішено внести Президентові України подання про призначення Ступак О.В. на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалюючи вказане рішення, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що порушень визначеного законом порядку надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації для призначення Ступак О.В. не виявлено та не встановлено обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням її на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Також Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дослідження досьє судді Ступак О.В. встановлено таке.
Із декларацій щодо майнового стану, родинних зв’язків, доброчесності, наявних у досьє судді, вбачається, що у деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018 роки суддя Ступак О.В. як особу, з якою має родинні зв’язки, вказала лише свого чоловіка ОСОБА_2, у декларації родинних зв’язків за 2015–2019 роки суддя Ступак О.В., крім чоловіка ОСОБА_2, також вказала сестру та двоюрідного брата.
З наведеного вбачається, що суддя Ступак О.В. не зазначала свекрів як осіб, з якими вона має родинні зв’язки, отже, не вважала своїм безумовним обов’язком декларувати наявність у неї будь-якого права стосовно вказаних будинку та земельної ділянки у ____.
Із договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки у ____ від 1 липня 2015 року вбачається, що вказані об’єкти нерухомості були придбані ОСОБА_1 (свекрухою судді) за ____грн та ____ грн відповідно, що збігається з вартістю вказаних будинку та земельної ділянки, визначеною у звітах про грошову оцінку цих об’єктів нерухомості.
Як вбачається з вебсайту НАЗК, суддя Ступак О.В. з моменту введення електронного декларування щорічно подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вносила повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що свідчить про дотримання суддею Ступак О.В. вимог законодавства щодо реалізації державної антикорупційної політики.
Також встановлено, що за результатами повної перевірки декларацій Ступак О.В. як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2015, 2016 роки НАЗК прийняті рішення, згідно з якими не виявлено ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-1 КК України. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.
Крім того, суддею надано висновок Державної фіскальної служби України про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», згідно з яким за результатами проведення перевірки з урахуванням письмових пояснень судді та підтвердних документів встановлено, що суддею Ступак О.В. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік вказано достовірні відомості.
Також із декларацій, які містяться в суддівському досьє та подавалися суддею Ступак О.В. до початку введення електронного декларування, вбачається, що в них відсутній такий розділ, як «декларування готівки, наявної у суб’єкта декларування».
Отже, на підставі отриманих від судді пояснень та долучених документів ВККСУ дійшла висновку, що суддя Ступак О.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Ступак О.В. Дисциплінарна палата, оцінивши та проаналізувавши встановлені обставини, дійшла таких висновків.
Пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено обов’язок судді підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
Статтею 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
Аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до шкідливих наслідків.
На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дії судді Ступак О.В. під час проходження нею конкурсу на посаду судді Верховного Суду, а саме надання пояснень, долучення документів щодо наявності трудового стажу в неї, її чоловіка та в їхніх батьків, а також щодо отримання ними доходів, зазначення в деклараціях фактів придбання певного майна свідчать про те, що суддя вживала розумних заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів родини, докладала зусиль щодо надання повної інформації про наявність у її власності та у власності її сім’ї майна та законності підстав його придбання. Тобто діяла таким чином, щоб її поведінка підтримувала впевненість суспільства щодо чесності її як судді.
Таким чином, враховуючи викладене та кваліфікуючи дії судді Ступак О.В. щодо підтвердження наявності коштів на придбання цінного майна, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
Стосовно доводів скаржника про надання суддею органам, які брали участь у проведенні конкурсу, недостовірної інформації щодо періоду користування будинком у ____ встановлено таке.
Скаржник зазначив, що під час проходження конкурсу суддя Ступак О.В. надала недостовірну інформацію щодо періоду, коли вона із родиною почала користуватися будинком у ____, тобто коли у неї виникло право користування вказаним будинком.
Зокрема, суддя Ступак О.В. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2017 рік вказала, що спірний будинок належить їй та членам її сім’ї на праві користування з ____ року. При цьому під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року суддя Ступак О.В. наголосила, що у вказаному будинку вона проживає разом із сім’єю з листопада ____ року, а саме після смерті свекра та старшого брата чоловіка.
Отже, як вважає скаржник, це свідчить, що у 2015–2017 роках суддя Ступак О.В. користувалася житлом, яке не вказано у декларації.
Тобто, на думку скаржника, під час участі у конкурсі до Верховного Суду суддя Ступак О.В. неодноразово подавала недостовірну інформацію до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, зокрема щодо користування нею та членами її сім’ї вказаним будинком, що мало б вплинути на рішення ВККСУ щодо її кандидатури.
Як встановлено під час дисциплінарного провадження, суддя Ступак О.В. під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року та у наданих до Комісії письмових поясненнях вказала, що вона та члени її родини почали користуватися будинком у ____, який належить на праві власності її свекрусі, з листопада _____ року, а саме після смерті у жовтні ____ року її свекра, а потім і чоловікового брата.
При цьому встановлено, що співбесіди у ВККСУ із суддею Ступак О.В. проводилися у травні та липні 2017 року, письмові пояснення суддею Ступак О.В. до Комісії також надавалися 17 липня 2017 року.
Вказані пояснення та надані на їх підтвердження копії документів були взяті Комісією до уваги, тому Комісія у складі колегії прийняла рішення про винесення цього питання на розгляд Комісії у пленарному складі.
Разом із тим Маселко Р.А. у скарзі зазначив, що суддя Ступак О.В. у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік вказала наявність у неї права користування житловим будинком у ____, власником якого є її свекруха, з 1 грудня ____ року. На думку скаржника, це свідчить про надання суддею Ступак О.В. Комісії недостовірних відомостей щодо початку періоду проживання у вказаному будинку та користування ним.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у рішенні наголосила, що не має повноважень здійснювати перевірки декларацій на предмет правильності та повноти їх заповнення, оскільки такими повноваженнями наділено НАЗК.
Водночас у рішенні Другої Дисциплінарної палати зауважено, що суддя Ступак О.В., надаючи пояснення до ВККСУ під час проходження конкурсу, не заперечувала проживання її та членів її сім’ї у вказаному будинку, однак наголошувала, що вони почали проживати в цьому будинку з листопада ____ року, а саме після трагічних подій в родині. При цьому зазначала, що з огляду на наявного співвласника вказаних будинку та земельної ділянки, а в подальшому за наявності ____ спадкоємців на вказане майно, відсутність домовленостей між нею та свекрухою щодо права користування вказаним майном вона не вважала, що беззаперечно зобов’язана декларувати право користування цим майном.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи скаржника про те, що суддя Ступак О.В. повідомляла до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, завідомо недостовірну інформацію щодо періоду користування будинком та земельною ділянкою у ____ або мала на меті умисне незазначення відповідних відомостей, під час дисциплінарного провадження не підтвердилися.
Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції.
За приписами статті 11 зазначеного Закону саме Національне агентство здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Оскільки НАЗК за результатами повних перевірок не встановлено обставин, які б свідчили про зазначення суддею Ступак О.В. у деклараціях завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення нею відомостей, визначених законодавством, то відповідно, відсутні підстави стверджувати, що нею як суддею вчинені дії, які мають ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стосовно доводів скаржника про повідомлення суддею Ступак О.В. під час проходження співбесіди у ВККСУ завідомо недостовірної інформації, завдяки чому вона стала переможцем конкурсу, а саме щодо придбання автомобіля BMW X5, 2016 року випуску, за рахунок коштів від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150, а також сімейних заощаджень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій суддею Ступак О.В. за 2015 рік, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» суб’єкт декларування вказала наявність двох автомобілів – Toyota Land Cruiser 150, 2010 року випуску, та Toyota Camry, 2014 року випуску.
Як вбачається з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої суддею Ступак О.В., у вказаний період суб’єкт декларування у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» вказала інформацію щодо двох автомобілів – Toyota Camry, 2014 року випуску, та BMW X5, 2016 року випуску. У розділі 14 «Інформація щодо іншого правочину» суб’єкт декларування вказала два правочини стосовно транспортних засобів, за якими вона набула право власності та припинила право власності відповідно.
Датою набуття права власності на автомобіль BMW X5, 2016 року випуску, вказано 4 травня 2016 року, вартість автомобіля на дату набуття у власність, володіння чи користування – ____ гривні.
Також суддя Ступак О.В. як один із видів доходів, отриманих нею у звітному 2016 році, вказала дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у сумі ____ гривень.
З наведеного вбачається, що у 2016 році суб’єкт декларування відчужила автомобіль Toyota Land Cruiser 150, 2010 року випуску, за _____ гривень.
У поясненнях, наданих до ВККСУ, суддя Ступак О.В. зазначила, що автомобіль BMW X5 був придбаний її родиною за кошти від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150 та сімейних заощаджень, накопичених не тільки у 2016 році, а й за попередні роки (сімейний задекларований дохід за 2015 рік становив ____ грн, кошти на рахунках у банківських установах – ____ грн).
При цьому суддя наголосила, що інформація, викладена у висновку ГРД від 11 травня 2017 року, про доходи її сім’ї не відповідає дійсності, оскільки згідно з її деклараціями за 2012–2016 роки вона отримала дохід не ____ грн, як зазначено у висновку, а ____ грн, її чоловік за ці роки задекларував доходи на суму ____ грн, а не ____ грн, як вказано у висновку.
Крім вказаного виду доходу від продажу автомобіля, суддя Ступак О.В. у декларації за 2016 рік також вказала такі види доходів та коштів, наявних в її родині: заробітна плата судді – ____ грн, допомога при народженні дитини – ____ грн, заробітна плата чоловіка – ____ грн, заробітна плата чоловіка, отримана за основним місцем роботи – ____ грн, страхові виплати – ____ грн, проценти – ____ грн, ____ грн, ____ грн, кошти, розміщені на банківських рахунках, – ____ євро, ____ грн, ____ доллар США, ____ євро, ____ євро, готівкові кошти – ____ євро.
Також у щорічній декларації за 2015 рік суддя Ступак О.В. вказала такі види доходів та коштів, наявних в її родині: заробітна плата судді – ____ грн, соціальна допомога – ____ грн, заробітна плата чоловіка за основним місцем роботи – ____ грн, дивіденди – ____ грн, дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) – _____ грн, кошти, розміщені на банківських рахунках, – ____ євро.
У виправленій щорічній декларації за 2015 рік суддя Ступак О.В. задекларувала готівкові кошти, а саме ____ грн та _____ євро.
У підсумку задекларовані доходи у 2016 році сім’ї судді Ступак О.В. становили ____ грн, _____ євро, а також ____ доллар США.
Курс євро до гривні станом на 6 травня 2016 року становив 28,7 грн за 1 євро. Отже, сума ____ євро дорівнювала ____ грн, що в сумі з доходами, зазначеними у національній валюті, становило ____ гривень.
Отже, як свідчать наведені розрахунки, суддя Ступак О.В. мала можливість придбавати таке коштовне майно, як автомобіль BMW X5.
Як встановлено під час дисциплінарного провадження, Комісія погодилася з наданими суддею Ступак О.В. поясненнями, врахувала долучені нею до пояснень документи і дійшла висновку, що наявні у Комісії докази спростовують висновок ГРД про невідповідність Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, та прийняла рішення про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи наведене та кваліфікуючи дії судді щодо придбання нею автомобіля BMW X5, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Стосовно доводів скаржника щодо виведення суддею Ступак О.В. службової квартири (яка знаходиться _____ ) із числа службових Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що вказані доводи були предметом перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_3 стосовно судді Ступак О.В., за результатами розгляду якої рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. та припинено дисциплінарне провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2020 року вказане рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відмову у притягненні судді Ступак О.В. до відповідальності та припинення дисциплінарного провадження залишено без змін.
Отже, доводам скарги Маселка Р.А. в цій частині надано належну оцінку у межах розгляду іншої дисциплінарної справи стосовно судді Ступак О.В. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_3.
Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновків про відсутність під час проходження конкурсу на посаду судді Верховного Суду у діях судді Ступак О.В.:
щодо підтвердження наявності коштів на придбання цінного майна – складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
щодо декларування періоду та права користування будинком – складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством;
щодо придбання нею автомобіля BMW X5 – складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
За таких обставин Дисциплінарна палата дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Ступак О.В. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити.
Вища рада правосуддя вважає такий висновок Дисциплінарної палати обґрунтованим, виходячи з такого.
Відповідно до статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством, непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження є вчинення суддею порушень, перелік яких наведено у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і які мають бути вчинені навмисно або внаслідок грубої недбалості, коли суддя усвідомлював неправомірність своєї поведінки, передбачав її несприятливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.
З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки (коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
За результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя вважає, що як матеріали дисциплінарної справи, так і пояснення судді Ступак О.В. підтверджують висновки Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відсутність у діях судді Ступак О.В. складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10, 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо підтвердження наявності коштів на придбання цінного майна, щодо декларування періоду та права користування будинком, щодо придбання нею автомобіля BMW X5.
Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження є вчинення суддею порушень, перелік яких наведено у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і які мають бути вчинені навмисно або внаслідок грубої недбалості, коли суддя усвідомлював неправомірність своєї поведінки, передбачав її несприятливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання.
Вища рада правосуддя дійшла висновку, що слід погодитися з висновками Дисциплінарної палати про відсутність у судді Ступак О.В. наміру приховувати інформацію щодо джерела походження коштів на придбання її свекрухою будинку та земельної ділянки у ____, періоду та права користування вказаними будинком та земельною ділянкою, наявності коштів на придбання автомобіля, оскільки не встановлено обставин, які б вказували на те, що така інформація зазначалась суддею Ступак О.В. умисно або внаслідок грубої недбалості і була завідомо недостовірною, що в свою чергу виключає дисциплінарну відповідальність судді.
Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, суддя Ступак О.В. надавала у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, всю інформацію щодо наявних у неї та її сім’ї доходів та придбання майна, надавала пояснення щодо усіх спірних питань, які виникли під час проходження нею кваліфікаційного оцінювання, разом із підтвердними документами, що свідчить, що суддя не мала на меті приховування інформації або надання завідомо недостовірної інформації для введення в оману суспільства.
Вища рада правосуддя погоджується з висновком Другої Дисциплінарної палати щодо відсутності в неї повноважень здійснювати перевірки декларацій на предмет правильності та повноти їх заповнення, оскільки такими повноваженнями наділено НАЗК.
За результатами повної перевірки поданих суддею Ступак О.В. електронних декларацій за 2015, 2016 роки НАЗК не встановлено порушень, які б могли биту підставою для притягнення її до відповідальності.
Враховуючи викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що наведені Маселком Р.А. у скарзі підстави про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного ним рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження не спростовують висновків Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Крім того, Вища рада правосуддя вважає, що слід визнати непереконливими доводи Маселка Р.А. щодо його посилань на матеріали досудового розслідування, що наявні в матеріалах дисциплінарної справи, які на переконання скаржника, підтверджують вчинення суддею Ступак О.В. дисциплінарних проступків, оскільки мають загальний характер і ґрунтуються на його особистих суб’єктивних твердженнях. Наявність матеріалів кримінального провадження не є єдиним і достатнім доказом вчинення правопорушення, доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Вищою радою правосуддя встановлено, що матеріали дисциплінарної справи достатньо повно досліджені Другою Дисциплінарною палатою та їм надано у рішенні належну оцінку, чим в свою чергу, підтверджують відсутність підстав для притягнення судді Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку з відсутністю суб’єктивної складової цих дисциплінарних проступків.
Також Вища рада правосуддя зазначає, що обставинам, які були предметом розгляду Дисциплінарної палати вже надавалась оцінка Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час проведення кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу до Верховного Суду та Вищою радою правосуддя під час розгляду питання про внесення подання Президентові України про призначення Ступак О.В. на посаду судді Касаційного цивільного суду у Складі Верховного Суду.
Таким чином, за результатами розгляду скарги Маселка Р.А. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя дійшла висновку про залишення вказаного рішення без змін.
Пунктом 5 частини першої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради
правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 1 березня 2021 року № 497/2дп/15-21 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Вищої ради правосуддя С.М. Болотін
В.І. Говоруха
П.М. Гречківський
Л.Б. Іванова
Н.С. Краснощокова
В.В. Матвійчук
І.Б. Плахтій
Т.С. Розваляєва
В.В. Саліхов
В.Г. Суховий
Л.А. Швецова
С.Б. Шелест
