X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
10.03.2021
588/3дп/15-21
Про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги Бачек О.В. і доповнення до вказаної скарги стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Р.Б.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Говорухи В.І., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бачек Олени Валеріївни і доповнення до цієї скарги стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Руслана Богдановича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 22 грудня 2020 року за вхідним № Б-6606/0/7-20 надійшла скарга Бачек О.В. та 13 січня 2021 року за вхідним № Б-238/0/7-21 – доповнення до вказаної скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Р.Б. за дії, вчинені під час розгляду справи № 466/7725/20 за позовом ОСОБА1, ОСОБА2 до ОСОБА3, третя особа – Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

У скарзі та доповненні до неї зазначено, що вказаний суддя розглянув справу без висновку органу опіки і піклування, на обов’язковості отримання якого наполягала відповідач, у рішенні за результатами розгляду суд не зазначив, чим керувався при задоволенні позову без відповідного висновку спеціалістів. Крім того, ОСОБА3 зауважила, що суд розглянув справу у її відсутність, хоча вона подавала клопотання про відкладення розгляду справи.

Посилаючись на вимоги Сімейного кодексу України та практику Верховного Суду, скаржник вказала, що суддя Єзерський Р.Б. порушив її право на справедливий суд та виніс явно несправедливе рішення.

У зв’язку з викладеним скаржник висловлює прохання притягнути суддю Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Р.Б. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі автоматизованого розподілу скаргу ОСОБА3 і доповнення до цієї скарги передано для попередньої перевірки члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. та об’єднано в одне провадження.

За результатами попередньої перевірки членом Третьої Дисциплінарної палати Гречківським П.М. складено висновок з пропозицією про залишення скарги і доповнення до неї без розгляду та повернення їх скаржнику.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Гречківського П.М. та дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги ОСОБА3 та доповнення до цієї скарги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Р.Б. без розгляду та повернення їх скаржнику з огляду на таке.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Р.Б. перебувала справа № 466/7725/20 за позовом ОСОБА1, ОСОБА2 до ОСОБА3, третя особа – Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Рішенням цього суду від 11 грудня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю, зобов’язано відповідача не чинити позивачам перешкоди в участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА4, встановлено спосіб участі позивачів у спілкуванні та вихованні онуки.

Як вбачається з мотивувальної частини цього рішення, суд, дослідивши обставини справи, керуючись нормами Сімейного кодексу України, Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року), Декларації прав дитини, не встановив жодних умов, які б могли усувати позивачів від спілкування з їхньою онукою.

У письмових поясненнях суддя Єзерський Р.Б. навів хід розгляду справи, обставини справи, матеріали, які досліджувались судом під час розгляду справи, обґрунтування прийнятого рішення та зазначив, що судом вживались заходи щодо дотримання засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА3 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 11 грудня 2020 року. Апеляційний розгляд справи триває.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).

Згідно з частиною третьою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Статтею 17 цього Кодексу встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з вимогами статті 367 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Крім того, у Додатку до Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098-му засіданні заступників міністрів, зазначено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (параграф 66).

Таким чином, дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Враховуючи викладене, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Шевченківського районного суду міста Львова Єзерський Р.Б. у рішенні суду від 11 грудня 2020 року у справі № 466/7725/20 навів підстави та мотиви, якими керувався під час його ухвалення, вказана справа знаходиться на розгляді в суді апеляційної інстанції, у дисциплінарній скарзі ставиться під сумнів правильність оцінки судом обставин справи та застосування норм матеріального права і практики Верховного Суду при ухваленні рішення суду, що може бути перевірено виключно судом вищої інстанції у передбаченому процесуальним законом порядку.

Інші наведені скаржником доводи про порушення, допущені суддею, не знайшли підтвердження. Оцінка поважності причин нез’явлення учасника справи у судове засідання належить до дискреційних повноважень суду, а питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи вирішується судом з урахуванням конкретних обставин та відповідно до вимог процесуального законодавства.

Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

З огляду на наведені обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна скарга та доповнення до неї підлягають залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу Бачек Олени Валеріївни та доповнення до цієї скарги стосовно судді Шевченківського районного суду міста Львова Єзерського Руслана Богдановича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                              Л.А. Швецова

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                             В.І. Говоруха

                                                                                                      Л.Б. Іванова

                                                                                                      В.В. Матвійчук