Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Зубревої Світлани Вікторівни на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк Катерини Григорівни,
встановила:
15 січня 2020 року за вхідним № З-371/0/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Зубревої С.В. на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. під час розгляду справи № 752/11299/15-ц.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 січня 2020 року № З-371/0/7-20 зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г.
Здійснивши попередню перевірку, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г.з огляду на таке.
У скарзі Зубрева С.В. зазначає, що суддею Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. не було вжито заходів щодо розгляду заяв про забезпечення позову у цивільній справі № 752/11299/15-ц протягом строку, встановленого законом, що, на її думку, є істотним порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суддя допустила безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на викладене у дисциплінарній скарзі висловлено прохання про притягнення судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. до дисциплінарної відповідальності.
На запит члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. головою Голосіївського районного суду міста Києва Чередніченко Н.П. надано інформацію про перебування судді Плахотнюк К.Г. у відпустках і лікарняних за період з листопада 2019 року до дня надання відповіді на запит, статистичні показники роботи (навантаження) судді Плахотнюк К.Г. з листопада 2019 року по грудень 2019 року у порівнянні з іншими суддями цього суду та залишок нерозглянутих справ станом на 1 січня 2020 року, а також довідку про рух справи № 752/11299/15-ц починаючи з листопада 2019 року.
Під час попередньої перевірки встановлено таке.
Плахотнюк Катерина Григорівна Постановою Верховної Ради України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначена на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 625-VI обрана суддею Голосіївського районного суду міста Києва безстроково.
У провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. з 16 січня 2019 року перебуває цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі – ПАТ ««Дельта Банк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма «Здоров’я» (далі – ТОВ «Фармацевтична фірма «Здоров’я»), про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Із довідки про рух цивільної справи № 752/11299/15-ц (починаючи з листопада 2019 року) вбачається, що 11 листопада 2019 року підготовче судове засідання було відкладено через неявку позивача на 23 березня 2020 року.
14 листопада 2019 року в провадження судді Плахотнюк К.Г. надійшла заява про забезпечення позову.
Дата розгляду або рішення станом на день надання судом відповіді на запит члена Вищої ради правосуддя (29 січня 2020 року) в АСДС відсутні.
7 грудня 2019 року в провадження судді Плахотнюк К.Г. надійшла заява про забезпечення позову.
Дата розгляду або рішення станом на день надання судом відповіді на запит (29 січня 2020 року) в АСДС також відсутні.
Із матеріалів, доданих скаржником до скарги, встановлено, що 11 листопада 2019 року через канцелярію Голосіївського районного суду міста Києва за підписом представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 було подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «Дельта Банк» про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На обґрунтування зустрічної позовної заяви адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що за договором купівлі-продажу права вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року були передані вимоги не за дійсним договором іпотеки № ___ від 27 березня 2007 року, а за іншим договором, стороною якого є інша особа – ОСОБА_4, а отже є всі підстави вважати, що ПАТ «Дельта банк» є особою, якій не належить право вимоги за іпотечним договором, тому усі права на іпотечне майно, які передбачені Законом України «Про іпотеку», не можуть бути реалізовані ним як іпотекодержателем. Також представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що при укладенні договору купівлі-продажу права вимоги за кредитом у 2011 році ПАТ «Укрсиббанк» не передав в тому обсязі та на тих умовах новому кредитору – ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за іпотечним договором, адже на той момент це право у первісного кредитора не існувало, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому законних підстав для звернення у 2016 році до приватного нотаріуса із заявою про проведення державної реєстрації обтяження на нерухоме майно згідно з договором іпотеки № 50157, укладеним 27 березня 2007 року, у ПАТ «Дельта Банк» не було.
12 листопада 2019 року від імені та в інтересах ОСОБА_2 представником за довіреністю – ОСОБА_1 на адресу суду була направлена заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки № ___, укладеного 27 березня 2007 року, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 50,60 (п’ятдесят цілих шість десятих) кв.м, яка знаходиться за адресою: м. ___, вул. ____, буд. __, кв. ___.
Надалі 5 грудня 2019 року у зв’язку із внесенням змін до заяви про забезпечення позову адвокатом ОСОБА_5, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, засобами поштового зв’язку було направлено на адресу Голосіївського районного суду міста Києва заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії (уточнену), а також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки.
Вказані заяви обґрунтовано, зокрема тим, що майно ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) перебуває в іпотеці та існує реальна загроза відчуження іпотекодержателем своїх майнових прав за іпотечним договором третім особам.
Як вбачається зі скарги Зубревої С.В., станом на 11 січня 2020 року (дата подання скарги) заяви про забезпечення позову у справі № 752/11299/15-ц судом не було розглянуто.
Слід зазначити, що дані Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація щодо стану розгляду судових справ, розміщена на веб-порталі «Судова влада України», не містять відомостей стосовно результатів розгляду заяв представників позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_2 – ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі № 752/11299/15-ц.
Зокрема, відомості, розміщені на офіційному веб-сайті «Судова влада України» у розділі «Стан розгляду справ», містять виключно інформацію про те, що розгляд вказаних суддею Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. заяв було призначено на 17 березня 2020 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, захист прав фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави, крім іншого, забезпечується своєчасним розглядом справ.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими у постанові від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені ЦПК, Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), є обов’язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Як зазначено у вказаній постанові, оцінюючи поведінку суду, слід враховувати, зокрема, строки виготовлення суддею мотивованого судового рішення та направлення його особам, які брали участь у справі, а оцінюючи характер процесу та його значення для заявника – важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вимоги до заяви про забезпечення позову передбачені частиною першою статті 151 ЦПК України, відповідно до якої у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (частина п’ята статті 151 ЦПК України).
Відповідно до частини дев’ятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Встановлені під час попередньої перевірки обставини свідчать про те, що суддею Плахотнюк К.Г. станом на 6 квітня 2020 року не виконано приписи частини першої, частини дев’ятої статті 153 ЦПК України, а саме: не постановлено ухвали про повернення заяв заявнику, не розглянуто заяви про забезпечення позову протягом двох днів з дня їх надходження.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Як вбачається з інформації, наданої Голосіївським районним судом міста Києва, за період із 1 листопада 2019 року по 31 грудня 2019 року у провадженні судді Плахотнюк К.Г. перебувало 2032 справи та матеріали всіх категорій, з яких розглянуто – 672, залишок нерозглянутих справ (матеріалів) – 1360. Крім того, суддя Плахотнюк К.Г. не здійснювала правосуддя у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 25 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року та перебуванням у відпустці з 13 січня 2020 року по 17 січня 2020 року.
Враховуючи, що заяви про забезпечення позову суддею Плахотнюк К.Г. не розглянуто у строк, що перевищує три місяці з дня їх надходження, питання щодо можливого впливу навантаження судді на ці обставини такою мірою має бути досліджено в межах розгляду відповідної дисциплінарної справи.
Оскільки наведені у скарзі Зубревої С.В. відомості можуть свідчити про наявність у діях судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом), Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г.
Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк Катерини Григорівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
