Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Розваляєвої Т.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської Олесі Ростиславівни, Кашпур Ольги Валеріївни, Уханенка Сергія Анатолійовича,
встановила:
11 травня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № М-2522/23/7-21 надійшла скарга Маселка Р.А. на дії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. під час розгляду справи № 640/1527/19 за касаційною скаргою ОСОБА1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА1 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа – Прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді.
Автор скарги зазначає, що з моменту відкриття касаційного провадження у справі минуло вже понад 510 днів, однак суд касаційної інстанції досі не прийняв остаточного рішення у справі. Скаржник зауважує, що ця справа має суспільний резонанс, оскільки вона спричинила появу у засобах масової інформації численних публікацій, у яких йшлося про те, що заступник Генерального прокурора Роман Говда обговорював із головою Окружного адміністративного суду міста Києва Павлом Вовком бажаний результат при розгляді цієї справи. На думку скаржника, несумлінне використання суддями своїх процесуальних повноважень, невжиття належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду вказаної справи у розумні строки призвело до порушення встановленого законом строку розгляду та загального принципу про розумність строку розгляду, підриває авторитет правосуддя та зумовлює суспільну недовіру до судової гілки влади.
З огляду на наведене, скаржник просить притягнути суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевську О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям заходів щодо розгляду справи № 640/1527/19 протягом строку, встановленого законом, чим, на думку скаржника, допущено поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, суспільну довіру до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 травня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А., оскільки в діях суддів не міститься ознак дисциплінарних проступків, передбачених частиною першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. з огляду на таке.
Як вбачається з довідки про рух справи № 640/1527/19 (касаційне провадження № К/9901/34021/19), наданої на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., 6 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА1 до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа – Прокуратура міста Києва, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 грудня 2019 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Радишевська О.Р – суддя-доповідач, судді Кашпур О.В., Уханенко С.А.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року у справі № 640/1527/19. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/1527/19.
3 січня 2020 року до суду надійшло клопотання Генеральної прокуратури України про продовження строку на подачу відзиву.
3 січня 2020 року до суду надійшли заперечення Прокуратури міста Києва на касаційну скаргу.
10 січня 2020 року до суду надійшли матеріали справи № 640/1527/19 з Окружного адміністративного суду міста Києва.
24 січня 2020 року до суду надійшли заперечення Офісу Генерального прокурора на касаційну скаргу.
У письмових поясненнях суддя Радишевська О.Р. зазначила, що ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою. Вона є суддею-доповідачем у цій справі.
Питання щодо строків розгляду касаційних скарг урегульовано статтею 342 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Черговість призначення справ до розгляду визначає суддя-доповідач.
Справи призначаються до розгляду з урахуванням часу, необхідного для проведення підготовчих дій з метою об’єктивного, законного та неупередженого їхнього розгляду. Під час проведення підготовчих дій оцінюються спірні правовідносини, рішення, дії та бездіяльність їхніх учасників, аналіз відповідності матеріального законодавства та судової практики.
Розглядаючи та вирішуючи адміністративні справи, суддя прагне повноцінно захистити і відновити суб'єктивні права, свободи та інтереси людини та громадянина.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наведеним положенням кореспондують приписи частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Поняття розумного строку міститься у статті 4 КАС України та означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення від 8 липня 1987 року «Вагаопа v. Portugal» («Бараона проти Португалії», заява №10092/82), від 6 травня 1981 року «BUCHHOLZ v. GERMANY» («Бухкольц проти Німеччини», заява №7759/77), від 03 травня 2007 року «Бочан проти України» (заява №7577/02).
Суддя Радишевська О.Р. просить урахувати, що у період з моменту відкриття касаційного провадження у справі № 640/1527/19, а саме з 16 грудня 2019 року до 12 травня 2021 року до неї як судді-доповідача надійшло 763 справ і матеріалів. Серед них - позовні заяви, апеляційні скарги, касаційні скарги та інші матеріали. Не розглянутих на початок зазначеного періоду в її провадженні як судді-доповідача перебувало 1123 справи і матеріали.
У цьому періоді нею як суддею-доповідачем було розглянуто 889 справ і матеріалів. Станом на 12 травня 2021 року залишились не розглянутими 220 справ і матеріалів.
Суддя Радишевська О.Р. вказує, що також розглядала справи в складі колегій суддів і палати Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді. Так, у період з 16 грудня 2019 року до 12 травня 2021 року в складі колегій суддів нею розглянуто 2168 справ і матеріалів.
У зв’язку із значним навантаженням на суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розгляд касаційних скарг та справ затримується та не завжди відбувається у такому порядку, в якому бажають суб’єкти оскарження, які звернулись до касаційного суду за захистом порушених прав у різні періоди часу.
З урахуванням завдань та засад адміністративного судочинства визначених в статті 2 КАС України, зокрема таких як: безсторонність (неупередженість), добросовісність, дотримання принципу рівності перед законом, запобігання всім формам дискримінації, не можуть ставитись в пріоритет одні учасники судового процесу перед іншими, всі рівні перед законом і кожному важливий розгляд його справи.
Вважає, що в її діях не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 2 і 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У письмових поясненнях судді Кашпур О.В., Уханенко С.А. зазначили, що відповідно до частин першої, третьої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з’ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Отже, питання про черговість призначення справ до розгляду визначає суддя- доповідач.
Проте, судді Кашпур О.В. та Уханенко С.А. вказали, що не є доповідачами у справі № 640/1527/19.
Також судді звернули увагу на те, що поняття розумного строку міститься у статті 4 КАС України та означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суддя Кашпур О.В. послалась на рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини, в якому зазначено, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Також, у пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено: «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Ураховуючи велике навантаження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддя не має об’єктивної можливості розглядати та вирішувати одночасно усі адміністративні справи, які перебувають у його провадженні. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, діючи виключно в межах чинного законодавства України та дотримуючись завдань адміністративного судочинства, докладає всіх необхідних зусиль для справедливого, неупередженого вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, забезпечення оперативного розгляду справ
З огляду на наведене, судді Кашпур О.В. і Уханенко С.А. вважають, що в її діях не міститься ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до статті 342 КАС України касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що ухвала про відкриття касаційного провадження у справі № 640/1527/19 постановлена 16 грудня 2019 року та на цей час справа не розглянута.
Отже, справа № 640/1527/19 перебуває в провадженні колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. майже 1 рік 6 місяців, тобто, суддями не дотримано строків розгляду касаційної скарги, передбачених КАС України.
Водночас встановлено, що порушення строку розгляду касаційної скарги обумовлено об’єктивною причиною, а саме значним навантаженням суддів, що не є наслідком безпідставного затягування або невжиття ними заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом.
Як вбачається з інформації, наданої Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, станом на 6 грудня 2019 року в провадженні судді Радишевської О.Р. перебувало 370 справ і матеріалів. Цей показник на 79 одиниць перевищує середній показник справ і матеріалів, що перебували на розгляді суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі – судова палата) станом на 6 грудня 2019 року.
З 6 грудня 2019 року до 18 травня 2021 року до судді Радишевської О.Р. надійшло 766 справ і матеріалів. Серед них – позовні заяви, виборчі апеляційні скарги та касаційні скарги. Цей показник на 71 одиницю менший за середній показник надходження справ і матеріалів до одного судді судової палати. За цей період суддя Радишевська О.Р. розглянула 901 справу і матеріали, що на 40 одиниць менше за середній показник розглянутих справ і матеріалів одним суддею судової палати.
Наведені статистичні показники характеризують роботу судді як судді-доповідача.
Крім цього, суддя Радишевська О.Р. розглядала справи в складі колегій суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді. З 6 грудня 2019 року до 18 травня 2021 року вона розглянула 2219 справ і матеріалів.
Станом на 6 грудня 2019 року в провадженні судді Кашпур О.В. перебувало 346 справ і матеріалів. Цей показник на 55 одиниць перевищує середній показник справ і матеріалів, що перебували на розгляді суддів судової палати станом на 6 грудня 2019 року.
З 6 грудня 2019 року до 18 травня 2021 року до судді Кашпур О.В. надійшло 937 справ і матеріалів. Серед них – позовні заяви, виборчі апеляційні скарги та касаційні скарги. Цей показник на 100 одиниць більший за середній показник надходження справ і матеріалів, що надійшли на розгляд одного судді судової палати. За цей період суддя Кашпур О.В. розглянула 1100 справ і матеріалів, що на 159 одиниць перевищує середній показник розглянутих справ і матеріалів одним суддею судової палати.
Наведені статистичні показники характеризують роботу судді як судді-доповідача.
Крім цього, суддя Кашпур О.В. розглядала справи в складі колегій суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді. За цей період вона розглянула 2408 справ і матеріалів.
Станом на 6 грудня 2019 року в провадженні судді Уханенка С.А. перебувало 249 справ і матеріалів. Цей показник на 42 одиниці менше за середній показник справ і матеріалів, що перебували на розгляді суддів судової палати станом на 6 грудня 2019 року.
З 6 грудня 2019 року до 18 травня 2021 року до судді Уханенка С.А. надійшло 870 справ і матеріалів. Серед них – позовні заяви, виборчі апеляційні скарги та касаційні скарги. Цей показник на 33 одиниці перевищує середній показник надходження справ і матеріалів до одного судді судової палати. За цей період суддя Уханенко С.А. розглянув 1014 справ і матеріалів, що на 73 одиниці перевищує середній показник розглянутих справ і матеріалів одним суддею судової палати.
Наведені статистичні показники характеризують роботу судді як судді-доповідача.
Крім цього, суддя Уханенко С.А. розглядав справи в складі колегій суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді. За цей період він розглянув 1903 справи і матеріали.
Слід зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Крім того з урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року).
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які безумовно свідчили б про безпідставне затягування або не вжиття суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевською О.Р., Кашпур О.В., Уханенком С.А. заходів щодо розгляду справи № 640/1527/19 протягом строку, встановленого законом.
Доводи скаржника про допущення суддями Радишевською О.Р., Кашпур О.В., Уханенком С.А. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, викликає суспільну недовіру до суду є припущенням, які не ґрунтуються на будь-яких об’єктивних даних та доказах.
Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. не міститься ознак дисциплінарних проступків, передбачених частиною першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які можуть бути підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на викладене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської Олесі Ростиславівни, Кашпур Ольги Валеріївни, Уханенка Сергія Анатолійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.С. Розваляєва
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
