Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Овсієнка А.А., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтової І.Ю. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги адвоката Криворучко Лариси Сергіївни стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняка Максима Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 26 лютого 2019 року за вхідним № 1368/0/7-19 надійшла скарга адвоката Криворучко Л.С. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняка М.В. за дії, вчинені під час розгляду справи № 760/10935/18.
Скаржниця вказує, що на розгляді слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняка М.В. перебувало клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачини С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного у справі № 760/10935/18.
За результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею Солом’янського районного суду міста Києва Вишняком М.В. 25 квітня 2018 року постановлено ухвалу про його часткове задоволення.
На думку адвоката Криворучко Л.С., слідчим суддею Вишняком М.В. постановлено вказану ухвалу всупереч імперативним вимогам законодавства України, а отже, ця ухвала є незаконною та злочинною.
Зокрема, особу повідомлено про підозру у не передбачений нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) спосіб, оскільки письмове повідомлення про підозру складено та здійснено заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та за його дорученням вручено підозрюваному начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1, тоді як таке право надано виключно Генеральному прокурору або його заступнику.
Постановлення слідчим суддею Солом’янського районного суду міста Києва Вишняком М.В. ухвали від 25 квітня 2018 року, як вважає скаржниця, є проявом зневаги до встановлених положень та свідомого порушення статей 276–278, 480, 481 КПК України і свідчить про постановлення неправосудного рішення, яке підлягає скасуванню.
Крім того, адвокат Криворучко Л.С. у скарзі зазначає, що слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва Вишняк М.В. не дотримався вимог законодавства і недобросовісно поставився до виконання своїх обов’язків, покладених на нього Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), яким передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до їхніх прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Скаржниця зазначає, що вчинені слідчим суддею Вишняком М.В. дії суперечать покладеним на нього обов’язкам, підривають довіру до нього як носія судової влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх обов’язків.
Таким чином, адвокат Криворучко Л.С. вважає, що вказаними діями суддя Вишняк М.В. допустив дисциплінарні проступки, передбачені підпунктами «а», «г», «ґ» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
На підставі протоколу автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя матеріали за вказаною скаргою передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтовій І.Ю.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтовою І.Ю. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтової І.Ю. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги адвоката Криворучко Л.С. стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняка М.В. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
До Солом’янського районного суду міста Києва надійшло клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА _1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2.
Це клопотання обґрунтовано тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється розслідування за фактом, що ОСОБА_2, будучи суддею Голосіївського районного суду міста Києва, за посередництва встановленої під час досудового слідства особи з березня – квітня 2018 року вчинив умисні дії, які полягали у проханні надати та одержанні неправомірної вигоди в сумі 8000 доларів США за прийняття судового рішення у цивільній справі щодо задоволення позову до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді.
5 березня 2018 року відомості про вказаний злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України) за № ІНФОРМАЦІЯ. 23 квітня 2018 року о 19:40 ОСОБА_2 було затримано на підставі статті 208 КПК України.
24 квітня 2018 року о 18:04 Новака А.В. було повідомлено про підозру у вчиненні діяння, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме у проханні надати та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 квітня 2018 року № 1265/о/15-18 надано згоду на утримання судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_2 під вартою.
У клопотанні прокурором порушено питання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у сумі 140960 грн, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та у зв’язку з існуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
На підставі автоматизованого визначення слідчого судді це клопотання передано на розгляд слідчому судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняку М.В.
За результатами розгляду вказаного клопотання слідчим суддею Солом’янського районного суду міста Києва Вишняком М.В. 25 квітня 2018 року постановлено ухвалу про його часткове задоволення. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.
Визначено розмір застави 120000 (сто двадцять тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою, та покладено на підозрюваного обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 КПК України, у разі її внесення.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя Вишняк М.В. в ухвалі від 25 квітня 2018 року зазначив про доведеність під час розгляду клопотання існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні тяжкого злочину минув незначний проміжок часу, він має паспорт для виїзду за кордон, тому може переховуватися від органів досудового розслідування.
Слідчий суддя також дійшов висновку про доведеність існування ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_2 на цей час працює суддею Голосіївського районного суду міста Києва, може і надалі підтримувати особисті зв’язки як із підозрюваним, так і зі свідками, тому з огляду на його авторитет він може мати на них вплив.
Наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено позбавлення волі строком до 10 років, свідчить про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому слідчий суддя Вишняк М.В. дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя Вишняк М.В. в судовому рішенні зазначив, що твердження захисника щодо повідомлення ОСОБА_2 про підозру у не передбачений КПК України спосіб не відповідає обставинам, встановленим під час судового засідання.
Попередньою перевіркою встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 не скористався своїм правом, передбаченим статтею 393 КПК України та статтею 14 Закону № 1402-VІІІ, на оскарження ухвали слідчого судді Вишняка М.В. від 25 квітня 2018 року, про що свідчать дані з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі статтею 14 Закону № 1402-VIII учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України.
Вища рада правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.
Як убачається зі скарги, на думку адвоката Криворучко Л.С., слідчий суддя проігнорував, що повідомлення судді про підозру було здійснено у не передбачений КПК України спосіб, та постановив неправосудне рішення.
При цьому Верховний Суд у рішенні від 8 листопада 2018 року (справа № 800/536/17) дійшов висновку, що питання про законність і обґрунтованість вручення судді письмового повідомлення про підозру не Генеральним прокурором або його заступником, а іншим прокурором має вирішуватися в межах кримінального провадження.
Враховуючи таку практику Верховного Суду, необхідно зазначити, що перевірка процесуального порядку вручення письмового повідомлення про підозру не може бути здійснена дисциплінарним органом, а викладені у скарзі адвоката Криворучко Л.С. доводи можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та має бути повернута скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу адвоката Криворучко Лариси Сергіївни стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Вишняка Максима Володимировича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
