X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
23.05.2018
1467/3дп/15-18
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., Гольник Л.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М.,  розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., Національного агентства з питань запобігання корупції, Голови Ради суддів України Сімоненко В.М. за дорученням Ради суддів України, голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М.,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 16 березня 2017 року за вхідним № 454/0/6-17 надійшла скарга судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. з проханням притягнути до дисциплінарної відповідальності голову цього суду Струкова О.М.

Гольник Л.В. у скарзі вказує, що голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. як суддя допускає поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, проявляє неповагу до інших суддів, чим вчиняє порушення, передбачені пунктом 3 частини першої статті              106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII), що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі суддя Гольник Л.В. стверджує про упереджене ставлення до неї з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. Таке ставлення почало формуватися у вересні-жовтні 2015 року після надання рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС України) щодо обрання її суддею безстроково та надходження у її провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності Полтавського міського голови ОСОБА_1, а набуло загострення після спрямування на початку грудня 2015 року до суду кримінального провадження стосовно колишнього заступника Полтавського міського голови ОСОБА_2.

У прохальній частині дисциплінарної скарги Гольник Л.В., з-поміж іншого, стверджує про втручання у її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М.

Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення попередньої перевірки.

Частиною третьою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що повідомлення судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя іншим суддею розглядається в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги.

14 вересня 2017 року за вхідним № 5657/0/8-17 на адресу Вищої ради правосуддя надійшов припис Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 6 вересня 2017 року про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону.

Як убачається зі змісту вказаного припису, НАЗК зазначає про вчинення головою Октябрського районного суду міста Полтави Струковим О.М. під час здійснення адміністративних повноважень низки порушень, у зв’язку із чим звернулося до Вищої ради правосуддя як органу, уповноваженого забезпечувати здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження стосовно судді, щодо вжиття заходів для притягнення      Струкова О.М. до встановленої законом відповідальності.

Згідно з протоколом передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя вказане звернення НАЗК об’єднано в одне провадження із зазначеною вище скаргою судді Гольник Л.В.

Крім того, до Вищої ради правосуддя 2 жовтня 2017 року  (вх. № 6004/0/8-17) надійшла скарга Голови Ради суддів України за дорученням Ради суддів України з долученим до неї рішенням Ради суддів України від 7 вересня 2017 року № 44 про притягнення судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, у зв’язку з допущенням суддею Струковим О.М. поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, проявом неповаги до інших суддів (порушення положень статті 13 Кодексу суддівської етики).

Відповідно до протоколу передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя цю скаргу об’єднано в одне провадження із зазначеною вище скаргою судді Гольник Л.В.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 грудня 2017 року за результатами розгляду вказаних скарг відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Питання про розгляд зазначеної дисциплінарної справи було включено до проекту порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на 31 січня 2018 року. Проте у зв’язку з ненадходженням витребуваних матеріалів (відповідей на запити) розгляд дисциплінарної справи було відкладено.

Ухвалою від 7 березня 2018 року строк розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. продовжено.

11 квітня 2018 року Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя відкладено розгляд дисциплінарної справи у зв’язку з тим, що 5 квітня 2018 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано передану ВККС України скаргу Гольник Л.В. на дії суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. та Тімошенко Н.В. Розгляд питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи за вказаною скаргою було включено до проекту порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати на 25 квітня 2018 року.

23 січня 2018 року до Вищої ради правосуддя за вхідними №№ 402/0/8-18, 402/1/8-18, 402/2/8-18 надійшли скарги голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. від 16, 17 та 18 січня 2018 року щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді цього суду Гольник Л.В.

У скаргах голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. зазначає, що 28 вересня 2016 року в Октябрському районному суді міста Полтави мали відбутися збори суддів, однак суддя Гольник Л.В. разом зі своїм чоловіком – ОСОБА_3, журналістами та невідомими особами зірвали проведення вказаних зборів. При цьому вказує на неетичну поведінку судді Гольник Л.В., яка, на його думку, полягає у розміщенні суддею та її чоловіком некоректних публікацій в соціальних мережах стосовно нього як голови суду, колег-суддів та працівників апарату суду.

Також у скаргах голова Октябрського районного суду міста Полтави  Струков О.М. вказує на порушення суддею Гольник Л.В. правил трудової дисципліни та норм трудового законодавства.

Крім того, як убачається зі змісту однієї зі скарг, суддя Гольник Л.В. розголошувала інформацію, що стала їй відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні.

З огляду на викладене голова суду Струков О.М. вважає, що суддю  Гольник Л.В. може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

На підставі автоматизованого розподілу скарги голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мамонтовій І.Ю.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 квітня 2018 року № 1181/3дп/15-18 за результатами розгляду скарг голови  Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. (при цьому зазначено, що не підтвердилися доводи скарги про розголошення суддею Гольник Л.В. інформації, що стала їй відома у зв’язку з розглядом справи в закритому судовому засіданні) та об’єднано її з дисциплінарною справою, відкритою стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

Як вже зазначалось вище, 5 квітня 2018 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано (вх. № 2517/0/20-18 від) передану ВККС України після набрання чинності Законом № 1402-VIII скаргу судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. від 23 березня 2016 року на дії суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., Тімошенко Н.В.

Суддя Гольник Л.В. у скарзі зазначає, що голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. вчинив грубе порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, суддя Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В. порушила правила щодо відводу (самовідводу), допустила безпідставне затягування розгляду скарги ОСОБА_1.

На підставі автоматизованого розподілу вказану скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 квітня 2018 року № 1260/3дп/15-18 за результатами розгляду скарги судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В., відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., об’єднано вказану дисциплінарну справу з дисциплінарною справою стосовно суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., Гольник Л.В.

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явились судді Струков О.М., Гольник Л.В. та їх представники – адвокати Давиденко Е.В., Маселко Р.А. відповідно, які надали пояснення з приводу доводів, зазначених у дисциплінарних скаргах.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, суддів та їх представників, дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення суддів, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М та Гольник Л.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Оцінка дій судді Струкова О.М.

Стосовно доводів про втручання Струкова О.М. у діяльність судді Гольник Л.В. щодо здійснення правосуддя

У скарзі від 16 березня 2017 року суддя Гольник Л.В. зазначила, що голова суду здійснює на неї як на суддю тиск, переслідує за викриття корупційного злочину. Інших доводів стосовно втручання з боку судді Струкова О.М. у здійснення правосуддя у скарзі не наведено.

Водночас ні в скарзі, ні в додаткових поясненнях суддя Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. не зазначає, яким чином неправомірні, на її думку, дії  судді Струкова О.М. (у розумінні приписів       статей 126 та 129 Конституції України, статті 48 Закону № 1402-VIII) перешкоджали виконанню нею професійних обов’язків судді чи спонукали її до винесення конкретних рішень. Єдина судова справа, на яку зроблено посилання, – це справа про притягнення Полтавського міського голови ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 1727 КУпАП, яка перебувала у її провадженні з травня 2014 року по січень 2015 року. У квітні 2015 року у судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. закінчився п’ятирічний строк перебування на посаді, на який її було призначено Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 554/2010.

У своїх поясненнях голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. зазначив, що у провадженні Октябрського районного суду міста Полтави перебувала справа про притягнення Полтавського міського голови ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Вказана справа відповідно до документообігу суду була передана на розгляд судді цього суду Гольник Л.В. Після спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП суддя Гольник Л.В. заявила самовідвід.

9 лютого 2015 року вказана справа направлена в апеляційний суд Полтавської області для визначення підсудності.

Суддя Струков О.М. зауважив, що в судовий розгляд цієї справи він не втручався, процесом розгляду справи не цікавився.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

Обов’язковими умовами встановлення факту втручання у діяльність судді є встановлення факту вчинення дій щодо перешкоджання вчиненню суддею судочинства та прийняття суддею незаконного рішення.

Встановлено, що протягом десяти місяців під час перебування зазначеної справи в провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. вона не зверталася з повідомленнями про здійснення на неї тиску у встановленому законом порядку, не подавала скарг з цього приводу. Вперше Гольник Л.В. звернулась зі скаргами до Ради суддів України та ВККС України 23 березня 2016 року, тобто майже через рік після закінчення її суддівських повноважень. При цьому у наведених скаргах суддя не вказувала про тиск з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави у зв’язку зі здійсненням нею правосуддя.

За таких обставин, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що твердження судді Гольник Л.В. про втручання Струкова О.М. у її діяльність щодо здійснення правосуддя не підтвердилися.

Доводи скарг стосовно нецензурних висловлювань з боку судді Струкова О.М. та застосування ним насильства

У скарзі суддя Гольник Л.В. стверджує про упереджене ставлення до неї з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. Таке ставлення почало формуватися у вересні-жовтні 2015 року після рекомендування ВККС України її на обрання суддею безстроково та після надходження у її провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності Полтавського міського голови ОСОБА_1, а набуло загострення після спрямування на початку грудня 2015 року до суду кримінального провадження стосовно колишнього заступника Полтавського міського голови ОСОБА_2.

Відповідно до інформації, яку надала суддя Гольник Л.В., 14 грудня    2015 року голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. під час розмови, в якій суддя пояснювала необхідність її явки до експерта як потерпілої в кримінальному провадженні, припустився брутальних образливих висловлювань на її адресу в присутності працівників суду, а також застосував нецензурну лексику, чим грубо порушив правила суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя.

Також суддя Гольник Л.В. зазначає, що 5 серпня 2016 року голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. застосував до неї фізичну силу, завдавши легких тілесних ушкоджень. За цим фактом порушено кримінальне провадження за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Щодо грубих висловлювань на адресу судді Гольник Л.В. суддя Струков О.М. зазначив, що пояснення з цього приводу, що підтверджуються свідченнями працівників апарату суду, які на той момент перебували у кабінеті № 3, – заступника керівника апарату суду ОСОБА_4 та консультанта суду ОСОБА_5, ним вже надавалися Раді суддів України та ВККС України. Як вбачається із доданих пояснень, вказані особи спростовують факт нецензурних висловлювань голови суду на адресу судді Гольник Л.В.

Стосовно застосування фізичної сили до судді Гольник Л.В. суддя Струков О.М. пояснив, що досудовим слідством перевірявся вказаний факт, але він не підтвердився, що вбачається з постанови від 28 лютого 2017 року про закриття кримінального провадження, відповідно до якої це кримінальне провадження було закрито за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України. Як слідує з вказаної постанови, дослідивши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, слідством встановлено, що між Струковим О.М. та Гольник Л.В. не було контакту, при якому Струков О.М. міг завдати їй тілесні ушкодження. Сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв’язку є підставою для прийняття процесуального рішення про відсутність у діях судді Струкова О.М. ознак вказаного кримінального правопорушення.

Крім того, на підтвердження своїх пояснень та спростування доводів Гольник Л.В. суддя Струков О.М. послався, крім зазначеної постанови та встановлених слідством обставин, на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом завідомо неправдивого повідомлення суддею Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. про злочин, вчинений головою цього суду Струковим О.М., відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 383 Кримінального кодексу України). Зокрема, Струков О.М. надав протоколи допиту ОСОБА_6, ОСОБА_7 (на той час керівника апарату суду), ОСОБА_4 (заступника керівника апарату суду), ОСОБА_5 (консультанта суду по роботі з персоналом), ОСОБА_8 (відвідувача суду).

З огляду на викладене Струков О.М. наполягає, що жодна із зазначених осіб не підтверджує його неетичної поведінки.

Третьою Дисциплінарною палатою встановлено, зокрема, що, як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_6, надані ним на прохання судді Гольник Л.В. пояснення про те, що він був свідком конфліктної ситуації між нею та головою суду у грудні 2015 року, були неправдивими. Ці пояснення були написані ним під диктовку судді Гольник Л.В. у її кабінеті після розмови, під час якої суддя пояснила, які негативні наслідки можуть настати в разі його відмови від їх написання.

Дослідивши матеріали дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла до висновку, що доводи скарги про допущення Струковим О.М. неетичної поведінки стосовно судді Гольник Л.В. у виді брутальних образливих висловлювань 14 грудня 2015 року та застосування до неї насильства 5 серпня 2016 року під час розгляду дисциплінарної справи не підтвердилися.

Доводи скарг стосовно дискримінаційного ставлення Струкова О.М. до судді Гольник Л.В.

Суддя Гольник Л.В. зауважила, що Струков О.М. намагався завадити їй як доповідачеві взяти участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, на яке її було запрошено як «суддю-викривача», а саме відмовився оформити відповідне відрядження судді.

Як стверджує суддя Гольник Л.В., голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. не дає можливості їй реалізовувати свої права як потерпілої, намагається уникнути кримінальної відповідальності та «помститися» за принциповість і дотримання вимог закону.

На переконання судді Гольник Л.В., дії голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. зумовлені його ставленням внаслідок викриття нею корупційного правопорушення.

Проявами вказаного, як зазначено, є, наприклад, неповна виплата суддівської винагороди, оформлення прогулів, складення неправдивої характеристики, доповідних, актів, ненадання персональної та службової інформації, постійні вимоги щодо надання підтвердних документів, ігнорування наданих нею пояснень, службових записок та заяв.

Відсутність подібних вимог до інших суддів цього самого суду свідчить, на думку судді Гольник Л.В., про те, що голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. порушив приписи статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, зі змісту надісланого на адресу Вищої ради правосуддя 14 вересня 2017 року рішення НАЗК від 6 вересня 2017 року № 705 вбачається, що аналіз документів, наданих Струковим О.М., свідчить про регулярне складання працівниками апарату суду актів про відсутність судді Гольник Л.В. на робочому місці, доповідних записок на ім’я голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. щодо відсутності судді Гольник Л.В. на робочому місці, надіслання Струковим О.М. листів судді Гольник Л.В. щодо надання документів, які підтверджують поважність причин її відсутності на роботі у зазначений час, складання працівниками апарату Октябрського районного суду міста Полтави актів про ненадання судді Гольник Л.В. документів, що підтверджують поважність її відсутності на роботі.

У зв’язку з необхідністю встановлення фактів можливих негативних заходів впливу з боку голови Октябрського районного суду міста Полтави на суддю Гольник Л.В., пов’язаних із порушенням норм трудового законодавства, листом НАЗК від 27 січня 2017 року № 30-20/1888/17 звернення судді Гольник Л.В. надіслано до Державної служби України з питань праці для розгляду в межах повноважень.

Державна служба України з питань праці листом від 2 березня 2017 року № 991/1/4.1-зв-17 поінформувала НАЗК, що Управлінням Держпраці у Полтавській області проведено перевірку додержання законодавства про працю в Октябрському районному суді міста Полтави та Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

За результатами цієї перевірки Управлінням Держпраці в Полтавській області встановлено, що стосовно судді Гольник Л.В. у вересні та жовтні 2016 року мало місце порушення вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо незабезпечення роботодавцем достовірного обліку виконуваної працівником роботи у встановленому порядку.

Крім того, за результатами перевірки голові Октябрського районного суду міста Полтави Струкову О.М. та начальнику Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області ОСОБА_9 внесено приписи від 16 лютого 2017 року № _____ про усунення виявлених порушень законодавства про працю.

Відповідно до цього припису голову суду зобов’язано в подальшому дотримуватись вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці» в частині забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи в установленому порядку.

Крім того, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що рішенням Ради суддів України від 10 лютого 2017 року № 14 з метою перевірки інформації, викладеної у зверненнях судді Гольник Л.В., було утворено робочу групу.

У період 10–12 травня 2017 року зазначеною робочою групою здійснено перевірку в Октябрському районному суді міста Полтави та за її результатами складено висновок, відповідно до пункту 1.4 якого встановлено факт наявності в зазначеному суді в 2016–2017 роках контролю за обліком робочого часу судді Гольник Л.В.: у вересні–жовтні 2016 року та березні–квітні 2017 року працівники апарату суду складали доповідні записки про відсутність на роботі судді Гольник Л.В., на підставі яких у вказаний період складено акти про її відсутність на роботі.

За результатами здійснення такої фіксації та за браком, на думку працівників апарату суду, належних доказів поважності причин відсутності судді Гольник Л.В. на роботі більше трьох годин у табелі обліку робочого часу судді Гольник Л.В. у відповідні дні проставлялася відмітка «прогул». На підставі складених працівниками апарату суду документів видавались накази про зменшення виплати суддівської винагороди судді Гольник Л.В.

Зазначена робоча група дослідила також пояснення судді Гольник Л.В. та документи, які остання надавала на підтвердження поважності причин відсутності на роботі.

У висновку робочої групи вказано, що як Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені наказом голови суду від 31 грудня 2004 року № 270, так і діючі Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені рішенням зборів трудового колективу від 3 лютого 2017 року, не містили і не містять порядку складання актів про відсутність на роботі суддів та працівників апарату суду, а також переліку посадових осіб, які уповноважені складати відповідні акти.

Під час перевірки отримано усні пояснення представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області ОСОБА_10, який зазначив, що за час існування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в Октябрському районному суді міста Полтави відмітки «прогул» в табелях не виставлялися ніколи і нікому, крім судді Гольник Л.В.

Таким чином, встановлено, що виставлення відмітки «прогул» у табелях обліку робочого часу Октябрського районного суду міста Полтави здійснювалося виключно щодо судді Гольник Л.В.

Під час перевірки наказів про відрядження працівників Октябрського районного суду міста Полтави робоча група Ради суддів виявила окремі порушення положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (у тому числі при виданні наказу від 1 лютого 2017 року № 2/а.с «Про відрядження судді Гольник Л.В.»).

Водночас робоча група зауважила, що під час проведення Управлінням Держпраці в Полтавській області перевірки Октябрського районного суду міста Полтави у період з 13 по 16 лютого 2017 року не застосовувався Закон  № 1402-VIII, який є основним спеціальним законом, що регулює діяльність суддів, у тому числі і виплату суддівської винагороди.

Таким чином, НАЗК встановлено, що фіксація відсутності на робочому місці та виставлення відмітки «прогул» в табелях обліку робочого часу, які здійснювалися виключно стосовно судді Гольник Л.В., порушення законодавства про працю, виявлене за результатами перевірки, проведеної Управлінням Держпраці в Полтавській області, застосування пропорційної оплати праці свідчать про вжиття щодо судді Гольник Л.В. негативних заходів впливу з боку голови суду Струкова О.М., що вказує на порушення вимог частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції». Стосовно інших суддів Октябрського районного суду міста Полтави зазначених дій керівництво суду не проводило.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя вивчено стан розгляду справи за адміністративним позовом судді Гольник Л.В. до голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. про визнання неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії (справа № 816/334/16).

17 березня 2016 року суддя Гольник Л.В. звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила визнати неправомірним наказ голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. від 19 лютого 2016 року № 8/в.с та скасувати його; зобов’язати Октябрський районний суд міста Полтави в особі голови суду Струкова О.М. внести зміни до графіка відпусток на 2016 рік стосовно неї; визнати неправомірними дії голови суду Струкова О.М. у частині відмови в перенесенні щорічної відпустки на інший період відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 Закону України «Про відпустки». У подальшому у зв’язку із внесенням змін до наказу голови Октябрського районного суду міста Полтави від  19 лютого 2016 року № 8/в.с суддя Гольник Л.В. подавала уточнюючі позовні заяви.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від  4 травня 2016 року в задоволенні позову судді Гольник Л.В. відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, суддя Гольник Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 травня 2016 року скасувати та прийняти нову – про задоволення її позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції встановив, що суддя Гольник Л.В. жодних письмових заяв щодо надання їй щорічної відпустки та/або надання щорічної додаткової відпустки не подавала, таким чином, волевиявлення щодо реалізації свого права на відпустку не висловлювала, а отже, у відповідача були відсутні підстави для видання наказів від 19 лютого 2016 року та 4 квітня 2016 року (наказ № 13/в.с про надання основної щорічної відпустки з 4 березня по  15 квітня 2016 року включно та додаткової оплачуваної відпустки за 2016 рік тривалістю 15 днів з 15 квітня по 30 квітня 2016 року).

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду встановила, що відповідач (Струков О.М.) порушив право позивача  (Гольник Л.В.) на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини та надання щорічної додаткової відпустки окремо від щорічної основної, а отже, накази про надання основної та додаткової відпусток позивачу від 19 лютого 2016 року та   4 квітня 2016 року прийняті безпідставно, не у встановлений законом спосіб, тому підлягають скасуванню.

25 серпня 2016 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду прийняла постанову, якою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 4 травня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказів Октябрського районного суду міста Полтави від 19 лютого 2016 року № 8/в.с та від 4 квітня 2016 року № 13/в.с; прийнято у цій частині нову постанову про задоволення позову та скасування зазначених наказів.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року було оскаржено головою Октябрського районного суду міста Полтави Струковим О.М. з підстав порушень норм матеріального та процесуального права, допущених під час розгляду справи та ухвалення судового рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року (набрала законної сили 29 травня 2017 року) касаційну скаргу відхилено, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року залишено без змін.

Судом встановлено, що голова суду Струков О.М. порушив право судді Гольник Л.В. на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, а також надання додаткової відпустки окремо від основної.

У частині доводів скарг про вчинення головою суду Струковим О.М. порушень вимог суддівської етики стосовно дискримінаційного ставлення до судді Гольник Л.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги, що голова суду Струков О.М. не заперечує факт документального контролю порушення суддею Гольник Л.В. трудової дисципліни.

Голова Октябрського районного суду міста Полтави Струков О.М. надав пояснення щодо перевірок, проведених Управлінням Держпраці у Полтавській області та робочою групою Ради суддів України, вказавши, що всі недоліки у роботі суду було усунуто, відповідні органи повідомлено про вжиті заходи. Зазначені пояснення не спростовують факту допущення відповідних порушень.

Аналіз наведеного дає підстави Третій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя зробити висновок про вибірковість та упереджене ставлення голови суду Струкова О.М. щодо фіксації перебування на робочому місті лише до судді Гольник Л.В.

Правовий статус голови суду визначено Законом № 1402-VIII. Посада голови суду передбачає виконання адміністративних повноважень та здійснення представницьких функцій і не надає права керівництву суду втручатися в роботу суддів. Посада голови суду накладає певні особливості і на виникнення взаємовідносин безпосередньо у суді. Голова суду – це перший серед «рівних», а тому будь-яке «підпорядкування» суддів голові суду в різних аспектах життєдіяльності суду неможливе. Єдиним реальним важелем «впливу» голови суду на суддів має бути лише авторитет і повага. Організаційне керівництво з боку голови суду має забезпечувати всебічне досягнення мети правосуддя та завдань, покладених на суд, з урахуванням суворого дотримання принципу незалежності суддів та підкорення їх лише закону.

Відповідно до статті 58 Закону № 1402-VIII питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України. Цей документ, ухвалений XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, містить низку рекомендацій суддям у період перебування на посаді щодо належної поведінки як службової, так і позаслужбової.

Згідно з вказаним Кодексом суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 13 цього Кодексу передбачено, що суддя, який перебуває на адміністративній посаді в суді, повинен утримуватися від поведінки, дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумніву в єдиному статусі суддів і в те, що професійні судді здійснюють колективне вирішення питань організації роботи суду.

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) (надалі – Висновок № 3 КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, мають завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.

У пункті 9 Висновку № 3 КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень.

Голови суду мають бути прикладом іншим та створювати атмосферу, у якій судді могли б звертатися до них за підтримкою та допомогою при здійсненні своїх повноважень, у тому числі з питань етики та деонтології (пункт 18 Висновку № 19 КРЄС).

Відповідно до пункту 25 цього Висновку голови судів не мають вдаватися до дій чи вчинків, які можуть бути загрозою суддівським незалежності та безсторонності.

Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у діях судді Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. наявний дисциплінарний проступок, передбачений на момент вчинення частини дій пунктом 3 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI («систематичне … порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя»), а частини дій – пунктом 3 частини першої статті 106 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII («допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях .. дотримання … норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду»).

Обрання дисциплінарного стягнення стосовно судді Струкова О.М.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Струков Олександр Михайлович з 1986 року працює на посаді судді Октябрського районного суду міста Полтави. Постановою Верховної Ради України від 11 травня 2000 року № 1683-III обраний суддею цього самого суду безстроково. На сьогодні є головою Октябрського районного суду міста Полтави.

На запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Октябрським районним судом міста Полтави надіслано позитивну характеристику судді Струкову О.М., погоджену зборами суддів цього суду.

При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді Струкова О.М. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також бере до уваги те, що питання про коло обов’язків суддів, повноваження яких закінчилися, законодавством чітко не врегульовано. З огляду на це, висунуті головою суду Струковим О.М. до судді Гольник Л.В. вимоги щодо дотримання певного режиму роботи не можуть бути визнані очевидно невірними або свавільними. Дисциплінарний проступок, констатований Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, пов’язаний із дискримінаційним ставленням голови суду саме до судді Гольник Л.В.

При цьому під час розгляду дисциплінарної справи не підтвердилися доводи скарг про те, що метою вказаного дискримінаційного ставлення було втручання у здійснення суддею Гольник Л.В. правосуддя (на час вчинення відповідних дій повноважень щодо здійснення правосуддя вона не мала).

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також бере до уваги те, що допущене суддею Струковим О.М. порушення не пов’язане із рівнем його знань, а стосується дотримання правил етики; водночас згідно з положеннями пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII суддя Струков О.М. підлягає кваліфікаційному оцінюванню, що вказує на недоцільність застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього не можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани.

Водночас згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Необхідність застосування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення випливає із конституційного принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також зі статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно з практикою Європейського суду з прав людини поширюється і на професійні відносини судді (пункт 165 рішення у справі «Олександр Волков проти України»).

Частиною другою статті 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав і основоположних свобод та практика суду застосовуються в Україні як джерело права.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що з огляду на вимоги статті 8 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців, визнане пропорційним та достатнім за наведених обставин вказаної справи, має бути застосоване до судді Струкова О.М.

Оцінка дій судді Гольник Л.В.

Стосовно доводів про порушення суддею трудової дисципліни

Зі змісту скарг голови суду Струкова О.М. вбачається, що суддя    Гольник Л.В., не ставлячи до відома керівництво суду, запізнюється на роботу, самовільно у робочий час покидає робоче місце та приміщення суду, не надає документів, які б підтверджували поважність причин її відсутності на роботі.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, оцінюючи доводи скарги, виходить із того, що у періоди, яких стосується скарга, суддя Гольник Л.В. не мала повноважень щодо здійснення правосуддя. Слід звернути увагу на те, що наявність тривалих періодів, протягом яких судді не мають повноважень щодо здійснення правосуддя, є ситуацією, на яку законодавство про статус суддів розраховане не було. Статус та обов’язки судді, який не має повноважень щодо здійснення правосуддя, законодавчо чітко не визначено.

Незважаючи на це, на думку Третьої Дисциплінарної палати, вимоги суддівської етики вимагають від судді, повноваження якого закінчилися, вживати всіх залежних від нього заходів щодо надання допомоги своєму суду. Суддя, строк повноважень якого закінчився, зберігає свій статус судді і продовжує отримувати суддівську винагороду в розмірі посадового окладу.

Хоча окремі факти неприбуття судді Гольник Л.В. на роботу мали місце, проте з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що на вимогу керівництва суду суддею Гольник Л.В. надавалися відповідні документи, що підтверджували поважність її відсутності, зокрема: повістки НАЗК, довідки сімейного лікаря тощо. Крім того, суддею Гольник Л.В. було надано керівництву суду та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Полтавській області заяви та пояснення щодо причин відсутності її на роботі. У засіданні Третьої Дисциплінарної палати суддя Гольник Л.В. пояснила, що вона добросовісно здійснювала свій статус судді і демонструвала готовність надавати допомогу суду. Вказані твердження Гольник Л.В. жодними доказами не спростовані.

За таких умов Третя Дисциплінарна палата не вбачає складу дисциплінарного проступку в діях судді Гольник Л.В.

Стосовно доводів про порушення суддею Гольник Л.В. вимог суддівської етики при здійсненні певних публікацій у соціальних мережах

У своїх скаргах голова суду Струков О.М. зазначає, що суддя Гольник Л.В. та її чоловік ОСОБА_3 постійно розміщують публікації в соціальних мережах стосовно нього та колег – суддів, вживаючи некоректні та навіть образливі висловлювання, зокрема щодо працівників апарату суду, та вказує, що такими діями суддя Гольник Л.В. порушує норми Кодексу професійної етики судді, що, на його думку, підтверджується публікаціями в соціальній мережі Facebook.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, переглянувши публікації, на які посилається суддя Струков О.М., встановила, що частина публікацій, про які йдеться у скарзі, виконані від імені інших осіб, а не Гольник Л.В., зокрема, її чоловіка. Отже, палата виходить із того, що під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено, що Гольник Л.В. якимось чином ініціювала відповідні публікації чи була причетна до їх розміщення. З огляду на викладене не встановлено дій Гольник Л.В., які могли б утворювати дисциплінарний проступок.

Водночас за посиланням  https://www.facebook.com/LarysaGolnyk/posts/265996520473824 від імені судді Гольник Л.В. опубліковано статтю під назвою «Тому що послідовний. І тричі легітимний!!! А колектив покірний, мов ті вівці» та додано фото зі стадом овець, у якій йдеться про чергові збори суддів Октябрського районного суду міста Полтави. Зі статті вбачається, що суддею Гольник Л.В. надано оцінку цим зборам: «Бездумно голосуючи на догоду Струкову, «колеги» засвідчили неготовність взяти на себе відповідальність і розрубати «Гордіїв вузол». У такій ситуації ніяке спільне фотографування, ні чаювання не зарадять. Ви згодні зі мною, Олександр СасевичТетяна ОпанасюкIgor BakhaevГригорий АлейниковInna Plakhtiy?» (20 червня 2017 року).

Під час засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Гольник Л.В. не заперечувала свого авторства стосовно цієї публікації.

Відповідно до частини першої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Право на свободу думки і слова може реалізовуватися разом із правом на звернення, у тому числі з дисциплінарною скаргою стосовно дій судді.

Водночас здійснення прав на свободу думки і слова може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Основного Закону).

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб та для підтримання авторитету і безсторонності суду.

У пункті 86 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation» Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) зазначив, що державні службовці, які працюють у судовій сфері, зобов’язані демонструвати стриманість під час реалізації ними свободи вираження думки в усіх справах, у яких авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути піддані сумніву.

Такі службовці зобов’язані бути лояльними, стриманими та обачними (пункт 85 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation»). Обов’язок державних службовців та особливо працівників суду бути лояльними та обачними вимагає, щоб розповсюдження навіть достовірної інформації здійснювалось помірно та було доречним (пункт 93 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation»).

З огляду на викладене, слід вважати, що вимоги суддівської етики вимагають, щоб межі критики або публічних висловлювань для суддів, враховуючи їх статус, були істотно вужчими, ніж для інших членів суспільства, особливо у разі, коли певні висловлювання стосуються колег-суддів і, тим більше, колективу відповідного суду в цілому.

Також межі свободи слова повинні бути істотно вужчими у випадках, коли вираження думки спрямоване не на донесення своєї позиції у дискусії, а виключно на образу чи приниження опонента (див. рішення ЄСПЛ у справах «Rujak vs Croatia», «Krutil vs Germany»).

Статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики передбачено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. У преамбулі цього Кодексу наголошено, що судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці.

Статтею 20 Кодексу суддівської етики встановлено, що участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти окремі обмеження і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

У Висновку № 3 КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, звертається увага на те, що судді повинні не тільки професійно виконувати покладені на них обов’язки, а й гідно поводити себе у приватному житті. Саме поведінка судді є передумовою довіри до правосуддя.

Наведені норми суддівської етики вимагають від суддів, щоб будь-які конфліктні ситуації вирішувалися ними в межах чинного законодавства та без заподіяння невиправданої шкоди авторитету правосуддя. У будь-якому разі при здійсненні своїх прав, зокрема права на звернення, свободи слова тощо, суддя не може діяти виключно з метою завдання шкоди іншій особі шляхом її образи чи приниження, зловживати правом на звернення та правом на свободу слова. Суддя повинен усвідомлювати, що дії, спрямовані виключно на приниження іншої особи, не можуть вважатися бездоганними на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини. Поширення негативних оцінок стосовно іншого судді (суддів) неминуче підриває авторитет правосуддя, що тим більше йде у розріз із правилами суддівської етики.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відзначає, що між суддями Струковим О.М. та Гольник Л.В. існує тривалий конфлікт. Надання оцінки позиціям сторін у вказаному конфлікті виходить за межі предмета розгляду у цьому дисциплінарному провадженні.

На думку Третьої Дисциплінарної палати, наведені норми суддівської етики вимагають від суддів, щоб будь-які конфліктні ситуації вирішувалися ними в межах чинного законодавства та без заподіяння невиправданої шкоди авторитету правосуддя, зокрема, шляхом недопущення публічних принизливих висловлювань  стосовно колективу суду в цілому.

За обставин конкретної ситуації Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що надання суддею Гольник Л.В. зневажливої оцінки своїм колегам-суддям, причому усьому колективу суддів Октябрського районного суду міста Полтави, що виразилося у порівнянні їх з вівцями, що в українському суспільстві традиційно сприймається як образа, явно вийшло за межі допустимого здійснення свободи слова і становить порушення норм суддівської етики. Такі дії були шкідливими для авторитету правосуддя, особливо, зважаючи на те, що зневажливе порівняння було поширене у соціальних мережах.

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відповідні дії судді Гольник Л.В. утворюють дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року    № 1402-VIII («допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях … дотримання … норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів»).

Стосовно доводів про зрив Гольник Л.В. зборів суддів 28 вересня 2016 року

Суддя Струков О.М. у своїх скаргах посилається на те, що на підставі вимоги ВККС України від 15 вересня 2016 року (вихідний № 8вк-2752/16) щодо надання головою Октябрського районного суду міста Полтави Струковим О.М. певної інформації, зокрема характеристики на суддю Гольник Л.В., 28 вересня 2016 року в Октябрському районному суді міста Полтави було заплановано збори суддів, на яких згідно з порядком денним мало відбутись обговорення характеристики судді Гольник Л.В. Однак суддя Гольник Л.В. разом зі своїм чоловіком, журналістами та невідомими особами у камуфляжі зірвали проведення зборів, судді змушені були покинути залу через образливі вигуки та погрози у свій бік, штовханину, а також через побоювання щодо осіб у камуфляжі. Характеристика судді Гольник Л.В. хоч і не була обговорена на зборах суддів, однак її було надіслано до ВККС України.

У момент, коли судді намагались покинути залу судового засідання, де мали відбутися збори суддів Октябрського районного суду міста Полтави, чоловік судді Гольник Л.В. – ОСОБА_3 застосував до голови суду Струкова О.М. фізичну силу, порвав йому піджак, а також незаконно утримував. 29 вересня 2016 року за цим фактом за заявою Струкова О.М. внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (витяг із кримінального провадження № _________).

Суддя Гольник Л.В. не вважала свої дії під час проведення зборів порушенням норм суддівської етики, долучивши до своїх пояснень CD-диск, на якому міститься «нарізка» відеозаписів зборів суддів Октябрського районного суду міста Полтави від 28 вересня 2016 року, зокрема:

відео під назвою «!Гуржій_MOW_0619_удар» тривалістю 37 хв. 40 сек., з якого вбачається, що у залі судового засідання, де мали відбутися збори суддів, присутні представники громадськості, засобів масової інформації, депутати міської та обласної рад, а також чоловік судді Гольник Л.В. – ОСОБА_3 Суддя Гольник Л.В. зачитала список суддів, які були присутні на зборах, фактично давала інтерв’ю представникам засобів масової інформації, розповідаючи про ситуацію, яка склалася в суді, в тому числі про ставлення до неї з боку інших суддів, порядок проведення зборів суддів тощо. Зокрема, надаючи оцінку діям голови суду Струкову О.М., суддя Гольник Л.В. вказує: «Струков систематично кидає тінь своїми вчинками на всю судову владу. Як на мене, це не просто тінь, це уже цілий мрак». Із цього відео також вбачається, що до зали засідання зайшов голова суду Струков О.М., який повідомив про зрив присутніми зборів суддів, після чого намагався залишити залу, однак присутні особи йому перешкоджали та утримували в залі, внаслідок чого виникла штовханина. На прохання Струкова О.М. дати можливість вийти, присутні, зокрема люди у камуфляжі, а також суддя Гольник Л.В., заважали йому вийти, агресивно реагували, вимагали прокоментувати відеозапис, надати відповіді на питання;

відео під назвою «_radiosvoboda_Судді тікають» тривалістю 1 хв. 36 сек., з якого вбачається, що судді, які зібралися для проведення зборів суддів, після слів судді Гольник Л.В.: «Або ви дасте цьому оцінку і відмовитеся підтримувати такого голову, який фактично, з моєї точки зору, ганьбить судову систему, переслідуючи мене як суддю, яка виступила викривачем корупційного злочину, або все ж таки будете розділяти відповідальність за його вчинки», намагалися залишити залу судового засідання, однак чоловік судді Гольник Л.В. – ОСОБА_3 та інші особи їм перешкоджали. У цей час лунали вигуки «судді, куди ви тікаєте, майте гідність», «ганьба». Коли судді все-таки залишили залу, ОСОБА_3 продовжував викрикувати услід: «Ви знаряддя в руках цього мерзотника – судді Струкова». Суддя Гольник Л.В. спочатку стояла поряд з виходом і мовчала. Коли судді виходили із зали, а її чоловік їх не випускав, вигукнула: «Ігор, хай йдуть»;

відео під назвою «Громадське ТБ.Полтава_У Полтаві сталася сутичка між громадськістю» тривалістю 4 хв. 36 сек., із якого вбачається, зокрема, що суддя Гольник Л.В. повідомила суддям, які зібралися на збори, про те, що вона попрохала громадськість, засоби масової інформації прибути та взяти участь у зборах суддів. З відео вбачається, що судді після такого повідомлення судді Гольник Л.В. намагалися залишити залу, однак чоловік судді Гольник Л.В. – ОСОБА_3 намагався завадити їм, із зали лунали вигуки «ганьба». Після цього, у той час, коли суддя Гольник Л.В. давала інтерв’ю, до зали зайшов голова суду Струков О.М. та повідомив, що збори суддів зірвано, і намагався залишити залу, але йому перешкоджали, зокрема чоловік Гольник Л.В. його схопив і розвернув. Як вбачається з відео, суддя Гольник Л.В. не зупинила свого чоловіка. Працівники апарату суду викликали патруль;

відео під назвами «Новини Полтавщини_00122», «Новини Полтавщини_00137» та «Новини Полтавщини_00140» тривалістю 1 хв. 46 сек., 1 хв. 14 сек. та 2 хв. 46 сек., із яких убачається, що голові суду Струкову О.М. перешкоджали покинути залу засідань, утримували його, зокрема тоді, коли за викликом прибули патрульні поліцейські, а також коли Струков О.М. разом із поліцейськими залишав приміщення суду;

відео під назвою «Телеканал Лтава_Суддю Струкова зі зборів, яких не було забрав» містить короткі фрагменти, зафіксовані на попередніх відеозаписах.

Статтею 126 Закону № 1402-VIII визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності суддів в Україні діє самоврядування – самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями, яке є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, через збори суддів місцевого суду (стаття 127 цього Закону). За змістом закону, сутністю суддівського самоврядування є можливість вирішення питання, віднесених до компетенції органів суддівського самоврядування, на власний розсуд, тобто без втручання будь-яких сторонніх осіб – як представників влади, так і представників громадськості. Присутність на зборах суддів (без дозволу самих зборів) осіб, які не є суддями і намагаються впливати на перебіг зборів, явно не відповідає сутності суддівського самоврядування, перешкоджає його здійсненню.

Перешкоджанням проведенню зборів суддів є і запрошення на ці збори сторонніх осіб без згоди самих зборів, особливо у випадках, коли запрошені особи намагаються втрутитися у хід проведення зборів і спонукати суддів ухвалити будь-яке рішення. За таких обставин запрошення на збори сторонніх осіб суддею Гольник Л.В. за умови відсутності з її боку будь-якої реакції на спроби запрошених втрутитися у перебіг проведення зборів явно не відповідає вимогам суддівської етики, зокрема, вимогам статті 1 Кодексу суддівської етики, згідно з якою «суддя повинен бути прикладом … дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що описані вище дії Гольник Л.В., спрямовані на створення перешкод у діяльності зборів суддів як органу суддівського самоврядування, свідчать про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI («грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя»).

Обрання дисциплінарного стягнення стосовно судді Гольник Л.В.

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Гольник Лариса Владленівна Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 призначена суддею Октябрського районного суду міста Полтави.

Зважаючи на статус голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. як скаржника у цьому дисциплінарному провадженні, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає недоцільним брати до уваги негативні оцінки судді Гольник Л.В., надані у підписаних ним характеристиках.

Третя Дисциплінарна палата враховує, що суддя Гольник Л.В., вчиняючи дисциплінарний проступок у виді порушення правил суддівської етики, здійснювала право на свободу слова, хоча і припустилася при цьому виходу за межі допустимого здійснення цього права, завдавши невиправданої шкоди авторитету правосуддя та не проявивши належної поваги до сутності інституту суддівського самоврядування.

Також Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги також те, що дії, які кваліфіковані палатою як порушення вимог суддівської етики, вчинені суддею Гольник Л.В. у ході конфлікту з головою суду суддею Струковим О.М., у тому числі з приводу його дій, у яких Третьою Дисциплінарною палатою було констатовано наявність складу дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею проступку, передбаченого, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього не можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення у виді попередження, догани та суворої догани.

Водночас згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності. Необхідність застосування у даному випадку принципу пропорційності випливає також із положень статті 8 Конституції України, а також зі статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, які мають вищу юридичну силу по відношенню до положень частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що з огляду на вимоги статті 8 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме дисциплінарне стягнення у виді  догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, визнане пропорційним та достатнім за наведених обставин вказаної справи, має бути застосоване до судді Гольник Л.В.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави Струкова Олександра Михайловича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців;

притягнути суддю Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Ларису Владленівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.

 

Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.Ю. Мамонтова

Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
А.М. Мірошниченко

А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова