X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
03.03.2020
653/0/15-20
Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2709

Вища рада правосуддя розглянула проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» від 2 січня 2020 року, реєстраційний номер № 2709, внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» (реєстраційний номер № 2709 від 2 січня 2020 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                                   А.А. Овсієнко

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

03 березня 2020 року № 653/0/15-20

 

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроекту № 2709

 

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» від 2 січня 2020 року, реєстраційний номер № 2709 (далі – законопроект № 2709), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Як убачається з пояснювальної записки до законопроекту № 2709, його метою є спрощення порядку формування списку присяжних шляхом виключення місцевих рад із процедури його формування для оперативного затвердження списку присяжних.

Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Усі проекти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загальніше будь-які законопроекти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку  судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи в якості рекомендації[1].

Розглянувши законопроект № 2709 та опрацювавши позицію Національної школи суддів України, Вища рада правосуддя зазначає таке.

2. Протягом останніх років за активного сприяння міжнародних експертів в Україні проводиться надзвичайно масштабна законотворча робота, метою якої є нормативне забезпечення діяльності судової системи України та суміжних правових інститутів відповідно до стандартів Ради Європи та передових практик Європейського Союзу.

Реформування судової системи і судочинства в Україні пов’язане із становленням суду як незалежної і самостійної гілки державної влади, що має забезпечувати правосуддя. Триває процес проведення низки демократичних реформ, серед яких значну увагу приділено судово-правовій реформі з метою реального забезпечення прав та свобод людини і громадянина. Однією з важливих реформ є залучення пересічних громадян до розгляду разом з професійними суддями окремих категорій судових справ за допомогою такої форми безпосередньої демократії, як інститут суду присяжних.

Дослідження питання становлення, розвитку та значення інституту суду присяжних у процесі реформування судової системи України має особливу наукову актуальність та суспільне значення, адже, з однієї сторони, суд присяжних у світовій практиці судочинства розглядається як один із найдемократичніших правових інститутів. Поширеним є твердження, що демократичне суспільство не може розвиватися без демократичного судочинства, а таке можливе лише за наявності інституту суду присяжних, де народ самостійно ухвалює рішення, яке ґрунтується на принципах верховенства права. З іншої сторони, побутує думка, що суд присяжних є застарілим інститутом, а його включення до системи судочинства України є помилкою законодавця. Об’єктивне вирішення цього дискусійного питання можливе лише за умови дослідження досвіду становлення і розвитку зазначеної правової інституції, розкриття її соціально-правової природи і ролі в здійсненні судочинства, ознайомлення із зарубіжним досвідом функціонування, аналізу проблем та перспектив запровадження суду присяжних в судовій системі України.

Функціонування суду присяжних можна розглядати як основний спосіб народовладдя у сфері правосуддя та гарантія прозорості і демократичних цінностей. Суд присяжних як самостійний соціально-політичний інститут повинен посісти вагоме місце в системі судочинства України, адже він має високу правозахисну здатність гарантувати дотримання прав людини. За своєю правовою природою суд присяжних є однією з форм здійснення безпосередньої демократії, тобто спосіб волевиявлення народу при вирішенні суспільно важливих питань.

Слід зазначити, що статус присяжних визначається правилами формування списків присяжних, порядком і строком їх залучення до виконання своїх обов’язків у суді, гарантіями їх незалежності та недоторканності, заходами їх матеріального забезпечення на час виконання своїх обов’язків.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. У статті 127 Основного закону України передбачено, що у визначених законом випадках правосуддя може здійснюватися за участю присяжних. Крім того, у статті 129 Конституції України визначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Українське законодавство запозичило континентальну (європейську) модель суду присяжних, які спільно із професійними суддями вирішують питання факту та питання права. В Україні відповідно до норм статей 31 та 383 Кримінального процесуального кодексу України суд присяжних діє на рівні місцевого загального суду першої інстанції (у складі двох професійних суддів та трьох присяжних) та розглядає справи щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Міжнародні експерти вважають, що суд присяжних в Україні стане своєрідним викликом для сторін захисту і обвинувачення, який змусить їх працювати краще. Оскільки судова система має діяти за принципом змагальності, який сьогодні на практиці реалізується не так часто, аби переконати присяжних, обидвом сторонам доведеться влаштовувати справжні юридичні баталії, практикуючись у риториці та застосуванні законодавчих норм. Залучення громадськості до здійснення судового розгляду підвищить рівень довіри народу до державних органів. Крім того, участь громадян у здійсненні правосуддя має підвищити рівень їхньої правосвідомості.

Законодавство містить багато важливих положень, покликаних не лише врегулювати порядок здійснення правосуддя в умовах нової системи судоустрою, а й забезпечити найвищі стандарти судочинства. Задля запобігання виникненню у законодавстві окремих недосконалих положень, існує потреба вдосконалення  законодавства в частині формування списку присяжних, а саме спрощення порядку формування списку присяжних шляхом виключення місцевих рад із процедури його формування, з метою оперативного затвердження списку присяжних.

3. Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законопроектом № 2709 пропонується внести зміни до статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачається спростити порядок формування списків присяжних шляхом виключення місцевих рад з процесу їх формування та покладення такого обов’язку на територіальні управління Державної судової адміністрації України з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців.

Крім того, пропонується рекомендувати Державній судовій адміністрації України затвердити порядок формування списку присяжних. Також запропоновані зміни передбачають доповнення статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положенням, згідно з яким члени органу, що здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не можуть включатись до списків присяжних.

 Вища рада правосуддя підтримує ідею реформування інституту присяжних в Україні.

 Норми, запропоновані законопроектом  № 2709, надають повноваження територіальним управлінням Державної судової адміністрації України самостійно  формувати та затверджувати списки присяжних у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Це, на думку Вищої ради правосуддя, призведе до зосередження всіх функцій щодо формування та затвердження списку присяжних в одного органу, що в цілому дасть можливість прискорити та залагодити зазначений процес формування списку присяжних.

Вважаємо за доречне звернути увагу, що новели законопроекту № 2709 слід розглядати комплексно з проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» від 2 січня 2020 року № 2710, який внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Отже, на думку Вищої ради правосуддя, законопроект № 2709 спрямований на спрощення відповідних правових норм та внесений згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки проекти законів та нормативно-правових актів мають раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини; правові норми, які вони містять, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними. Узгодженість правових норм, відсутність між ними суперечностей є не лише загальними умовами ефективності законодавства, а й водночас важливою закономірністю його функціонування як самостійного, цілісного, системного явища.

 

З огляду на викладене Вища рада правосуддя в межах компетенції  підтримує законопроект № 2709.

 

 

 


[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.