Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Гусака М.Б., Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Каська Віталія Вікторовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 лютого 2018 року за вхідним № К-976/0/7-18 надійшла скарга Каська В.В. стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В.
У скарзі порушується питання про притягнення судді Новака Р.В. до дисциплінарної відповідальності за безпідставне, на думку скаржника, затягування розгляду справи № 757/22492/16-ц, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР).
Скаржник вважає, що суддя Новак Р.В. має бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 лютого 2018 року скаргу передано для перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, що встановлені главою 4 розділу ІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки скарги та вивчення матеріалів цивільної справи, копія якої надійшла до Вищої ради правосуддя з Печерського районного суду міста Києва, встановлено таке.
12 травня 2016 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про спростування недостовірної інформації.
12 травня 2016 року за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Печерського районного суду міста Києва головуючим у справі визначено суддю Новака Р.В. (справа № 757/22492/16-ц, провадження № 2-3881/16).
13 травня 2016 року суддя Печерського районного суду міста Києва Новак Р.В. постановив ухвалу, якою відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про спростування недостовірної інформації, призначено дату судового засідання на 11 серпня 2016 року.
11 серпня 2016 року у судовому засіданні з розгляду справи оголошено перерву до 15 вересня 2016 року у зв’язку із закінченням часу, відведеного для розгляду справи.
13 вересня 2016 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача.
15 вересня 2016 року судове засідання у справі не відбулось у зв’язку із хворобою судді. Сторони повідомлені про розгляд справи 7 березня 2017 року.
7 березня 2017 року судове засідання у справі не відбулось у зв’язку із хворобою судді.
13 березня 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності позивача.
Сторони повідомлені про розгляд справи 11 липня 2017 року.
11 липня 2017 року судове засідання у справі не відбулось у зв’язку із участю судді у колегії з розгляду кримінальної справи.
Сторони повідомлені про розгляд справи 30 жовтня 2017 року.
30 жовтня 2017 року за результатами розгляду справи суд ухвалив рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про спростування недостовірної інформації відмовлено. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Копію рішення вручено представнику позивача.
Копію вступної та резолютивної частин рішення надіслано судом до ЄДРСР 30 жовтня 2017 року, зареєстровано 31 жовтня 2017 року, оприлюднено 1 листопада 2017 року.
30 листопада 2017 року ОСОБА_1 направлено завірену копію рішення суду від 30 жовтня 2017 року.
27 березня 2018 року ОСОБА_1 повторно направлено завірену копію рішення суду від 30 жовтня 2017 року.
Повне рішення суду від 30 жовтня 2017 року надіслано судом до ЄДРСР 5 квітня 2018 року.
Автор дисциплінарної скарги посилається на проведення першого судового засідання у справі 11 серпня 2016 року, тобто, через три місяці після подачі позову, тривалі перерви між засіданнями, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення від 30 жовтня 2017 року, яке станом на час подачі дисциплінарної скарги виготовлено не було, що перешкоджало подачі апеляційної скарги.
Відповідно до положень частини першої статті 157 Цивільного процесуального кодексу України, чинного на час розгляду справи (далі – ЦПК України), суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів (частина друга статті 157 ЦПК України).
Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина перша статті 209 ЦПК України).
Частиною третьою статті 209 ЦПК України визначено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Пунктом 13 Порядку ведення ЄДРСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 року № 740, чинного на час ухвалення судового рішення, електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Нормами ЦПК України такий, або інший строк для оприлюднення судового рішення в ЄДРСР, не передбачався.
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
У письмових поясненнях Вищій раді правосуддя суддя Новак Р.В. вчинення дисциплінарного проступку заперечує та зазначає, що безпідставно розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України не затягував. Захворювання 15 вересня 2016 року, 7 березня 2017 року, участь у колегії з розгляду кримінальної справи 11 липня 2017 року випадково співпали з датами розгляду справи за позовом ОСОБА_1. Основною причиною порушення процесуальних строків у справі було надмірне поточне навантаження судді, який за рішенням зборів суддів включений до колегії суддів з розгляду справ в порядку цивільного та адміністративного судочинства, обраний слідчим суддею, призначається до колегій суддів з розгляду кримінальних справ.
Станом на 12 травня 2016 року, коли надійшов позов ОСОБА_1, на розгляді у судді Новака Р.В., як зазначено ним у поясненнях, перебувало 383 справи всіх проваджень, з яких: 159 справ в порядку ЦПК України та КАС України, 224 справи в порядку КПК України, які мають скорочені до 3 днів строки розгляду. За період з 12 травня 2016 року по 30 жовтня 2017 року ним було фактично відпрацьовано 257 робочих днів та до розгляду під його головуванням було розподілено 5963 справи, з яких: 997 справ в порядку ЦПК України та КАС України, 4966 справ в порядку КПК України із скороченим до 3 днів строком розгляду. За період з 12 травня 2016 року по 5 квітня 2018 року ним було фактично відпрацьовано 337 робочих днів та до розгляду під його головуванням було розподілено 8146 справ, з яких: 1327 справ в порядку ЦПК України та КАС України, 6819 справ в порядку КПК України із скороченим до 3 днів строком розгляду.
Рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів» визнано науково обґрунтованими та затверджено рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ у місцевих загальних судах (дослідження 2012 року), відповідно до яких рекомендовані середні витрати часу для розгляду справ за поданнями правоохоронних органів в порядку КПК України складають 1 годину, для розгляду скарг на дії і рішення правоохоронних органів – 3 години, для розгляду справ за спорами в порядку цивільного та адміністративного судочинства – від 1 до 13 годин залежно від категорії спору.
З огляду на викладене та зроблені суддею Новаком Р.В. розрахунки витрат часу, необхідного для розгляду перебуваючих у його провадженні справ, суддя Новак Р.В. у поясненнях наполягає, що за вказаних обставин неможливо дотриматись передбачених законом процесуальних строків розгляду справ з об’єктивних причин, але вони враховуються і усуваються у подальшій роботі.
Долученими до пояснень судді Новака Р.В. документами підтверджуються його доводи щодо надмірного навантаження.
Голова Печерського районного суду міста Києва повідомляє, що середньомісячне навантаження протягом 2016 року одного судді в цілому по суду склало 286 справ щомісячно, судді Новака Р.В. – 345 справ. Середньомісячне навантаження протягом 2017 року одного судді в цілому по суду склало 426 справ щомісячно, судді Новака Р.В. – 520 справ.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Також у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи із власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне, протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Враховуючи викладене, вбачається, що в діях судді Новака Р.В. має місце порушення вимог частини першої статті 157, частини третьої статті 209 ЦПК України, частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», пункту 13 Порядку ведення ЄДРСР, однак встановлені попередньою перевіркою обставини не дають підстав для висновку про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР, а отже, про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки тривалий розгляд справи та інші порушення мали місце не в результаті протиправних дій (бездіяльності) судді, а внаслідок його надмірного навантаження.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Новака Романа Васильовича призначено суддею Печерського районного суду міста Києва Указом Президента України від 13 листопада 2008 року № 1037/2008 строком на п’ять років, постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 452-VІІ обрано на посаду судді безстроково. Понад 10 років Новак Р.В. працює суддею в одному суді, характеризується позитивно.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Каська В.В. встановлено, що у діях судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В. відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Р.В.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Новака Романа Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
Н.С. Краснощокова
О.В. Маловацький
