Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Корчаки Вадима Миколайовича, Бердника Віталія Вікторовича, адвоката Бесараба Володимира Михайловича стосовно дій судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Лариси Дмитрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 16 серпня 2017 року (вх. № К-5095/0/7-17) надійшла скарга Корчаки В.М. на дії судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. під час здійснення правосуддя у справі № 711/5885/17.
Заявник посилався на істотне порушення суддею Колодою Л.Д. норм процесуального права під час здійснення правосуддя у справі № 711/5885/17, що призвело до порушення його прав як позивача в адміністративному провадженні та позбавило його можливості захищати себе в суді.
Крім того, до Вищої ради правосуддя 25 вересня 2017 року (вх. № К-5095/1/7-17) надійшла скарга Бердника В.В. на дії судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. під час здійснення правосуддя у справі № 711/5885/17.
Скарга обґрунтована посиланням на істотне порушення суддею Колодою Л.Д. норм процесуального права під час здійснення правосуддя у справі № 711/5885/17, що призвело до порушення його прав як учасника провадження.
Враховуючи викладене у скаргах, автори скарг просили Вищу раду правосуддя притягнути суддю Придніпровського районного суду міста Черкас Колоду Л.Д. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2017 року та 26 вересня 2017 року вказані скарги було об’єднано в одне провадження та передано члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченком А.М. проведено попередню перевірку дисциплінарних скарг, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
28 лютого 2018 року ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 648/3дп/15-18 за скаргами Корчаки В.М., Бердника В.В. відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д.
2 квітня 2018 року до Вищої ради правосуддя (вх. № К-2250/0/7-18) надійшла заява Корчаки В.М., в якій він просить закрити дисциплінарне провадження стосовно зазначеної судді з огляду на відсутність претензій до неї під час розгляду справи в суді.
Відповідно до пункту 12.10 Регламенту Вищої ради правосуддя відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.
11 вересня 2017 року (вх. № Б-5834/0/7-17) до Вищої ради правосуддя надійшла скарга адвоката Бесараба В.М. на дії судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. під час розгляду клопотання про відвід захисника (Бесараба В.М.) у кримінальному провадженні (справа № 711/6826/17).
У скарзі вказано, що суддею Придніпровського районного суду міста Черкас Колодою Л.Д. 31 серпня 2017 року безпідставно прийнято до розгляду та задоволено заяву прокурора про відвід захисника підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 – адвоката Бесараба В.М. у кримінальному провадженні № _____________. Зокрема, скаржник стверджував, що слідчий суддя Колода Л.Д. не мала права розглядати зазначену заяву, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було закінчено, складено обвинувальний акт, який 15 серпня 2017 року вручено іншому захиснику підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 – адвокату ОСОБА_3. Прийняття вказаної заяви до розгляду призвело до порушення суддею Колодою Л.Д. правил підсудності, юрисдикції та складу суду.
Крім того, розгляд зазначеної заяви, на думку скаржника, здійснено з порушенням порядку вирішення питання про відвід, оскільки передбачених законом підстав для задоволення заяви про відвід захисника не існувало, а її розгляд відбувся за відсутності підозрюваних, які не були повідомлені про час та місце розгляду вказаної заяви. Задоволення заяви про відвід захисника призвело до порушення однієї з основних засад кримінального провадження – права підозрюваного на захист.
З огляду на зазначене скаржник вважав, що суддею Придніпровського районного суду міста Черкас Колодою Л.Д. допущено неналежну поведінку, яка містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б», «г», «ґ», «д» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від 11 вересня 2017 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер матеріалу Б-5834/0/7-17).
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 березня 2018 року № 864/3дп/15-18 за заявою адвоката Бесараба В.М. стосовно судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. відкрито дисциплінарну справу, яке об’єднано з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2018 року № 648/3дп/15-18 за скаргами Корчаки В.М. та Бердника В.В.
Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., суддю Колоду Л.Д., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Указом Президента України від 19 червня 1999 року № 675/99 Колоду Ларису Дмитрівну призначено на посаду судді Придніпровського районного суду міста Черкас строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 17 червня 2004 року № 1813-IV Колоду Л.Д. обрано на посаду судді цього суду безстроково.
Стосовно скарг Корчаки В.М., Бердника В.В.
З липня 2017 року у провадженні Придніпровського районного суду міста Черкас (суддя Колода Л.Д.) перебувала адміністративна справа за позовом Корчаки В.М. (далі – позивач) до інспектора роти № 5 батальйону управління патрульної поліції в місті Черкасах ОСОБА_4 (далі – відповідач), третя особа – управління патрульної поліції в місті Черкасах, про скасування рішення суб’єкта владних повноважень (справа № 711/5885/17). Засідання у справі було призначено на 3 серпня 2017 року (ухвала від 19 липня 2017 року, а. с. 7).
У судовому засіданні, що, за словами скаржників, відбулося 3 серпня 2017 року (суддя в поясненнях стверджує, що засідання не відбулось, проте як на причину непроведення засідання посилається на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи), представнику позивача було передано для ознайомлення заперечення відповідача проти адміністративного позову без додатків та задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю відповідача на роботі.
Представник позивача з метою ознайомлення з матеріалами справи № 711/5885/17 (у тому числі з додатками до заперечень проти адміністративного позову) подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 7 серпня 2017 року, яке зареєстроване за вх. № 23599/17 від 7 серпня 2017 року.
Позивач, маючи намір скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи, прибув до приміщення Придніпровського районного суду міста Черкас, де йому суддею було усно відмовлено в ознайомленні з доданим до заперечень відеозаписом з нагрудних камер поліцейських екіпажу патрульної поліції.
На вимогу позивача складено також письмову відмову, підписану суддею Колодою Л.Д. 7 серпня 2017 року (вих. № 9699/17).
17 серпня 2017 року під час наступної спроби ознайомитися з матеріалами справи позивач подав заяву про відвід судді, мотивовану порушенням прав позивача.
Ухвалою від 17 серпня 2017 року у задоволенні заяви про відвід судді у зазначеній вище справі відмовлено. Того самого дня суддею Колодою Л.Д. винесено постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суддя помилково зазначила у резолютивній частині постанови про неможливість її апеляційного оскарження, не врахувавши висновки Конституційного Суду України, наведені у рішенні від 8 квітня 2015 року (справа № 3-рп/2015). Зазначене дало відповідачу підстави вважати таке судове рішення остаточним та звернути до примусового виконання постанову про накладення стягнення у виді штрафу, що оскаржувалася позивачем.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень 27 жовтня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито провадження за касаційною скаргою на постанову Придніпровського районного суду міста Черкас від 17 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року у вказаній справі.
Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), яка кореспондує нормі, викладеній у статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, знімати копії з матеріалів справи.
Право головуючого визначати порядок дослідження доказів у справі не заперечує право позивача або його представника згідно з правилами, визначеними у суді, звернутися до початку судового розгляду та у будь-якому випадку до винесення судового рішення у справі з метою ознайомлення з матеріалами справи у повному обсязі.
Як вбачається із наданих на запит члена Вищої ради правосуддя матеріалів адміністративної справи № 711/5885/17 (вх. № 2101/0/20-17), постанова у справі мотивована «безпідставністю та надуманістю позову». Суддя на порушення принципу офіційності, встановленого статтею 11 КАС України, не дослідила всіх обставин справи, не витребувала матеріал про адміністративне правопорушення, також під час судового розгляду залишила поза увагою оригінал протоколу.
Таким чином, під час судового розгляду суддею вочевидь порушено вимоги статті 11 КАС України щодо дотримання принципу офіційного з’ясування усіх обставин у справі.
У наданих під час попередньої перевірки письмових поясненнях (вх. № 1066/0/6-18 від 2 березня 2018 року) суддя Колода Л.Д. зазначила, що вважала скарги безпідставними, оскільки докази досліджуються безпосередньо в суді, та вказала, що «згідно ухвали [суду] від 19 липня 2017 року в справі відкрито провадження та призначено її розгляд на 3 серпня 2017 року. У вищевказаний день та час судове засідання не відбулося… В цей же день відповідачем подано заперечення проти адміністративного позову та диск з відеозаписом події, що відбулася з участю позивача Корчака В.М.»; «7 серпня 2017 року представник позивача… по довіреності… звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та надання можливості скопіювати диск з відеозаписом, наданим відповідачем. Однак отримавши листа про те, що копію диску з відеозаписом він може отримати після дослідження його в судовому засіданні, відмовився від ознайомлення з письмовими матеріалами справи, про що секретарем… проведено запис»; «судове засідання відбулося 17 серпня 2017 року. Представником позивача заявлено відвід головуючому на підставі того, що йому відмовлено в ознайомленні з диском відеозапису з місця події. Ухвалою суду у відводі відмовлено. В цей же день постановою суду позивачу відмовлено в задоволенні позову».
З досліджених аудіозаписів судового засідання 17 серпня 2017 року, наданих скаржником Бердником В.В., встановлено, що під час розгляду заяви про відвід суддя Колода Л.Д. поставила запитання відповідачу таким чином: «Сама не знаючи чого, не дозволила представнику позивача оглянути відеозапис, оскільки сама його не оглядала. Чи підтримуєте Ви заявлений відвід чи ... (пауза) … просите вирішити, як закон передбачає?» (мітка часу 07:41, файл аудіозапису 20170817-090546).
Крім того, під час подальшого ведення засідання суддя заборонила, роблячи зауваження учасникам процесу, представнику позивача ставити запитання відповідачу та третій особі (мітки часу 11:44, 23:29, 24:57, файл аудіозапису 20170817-092937), що прямо суперечить пункту 6 частини третьої статті 49 КАС України та порушує засади рівності сторін. На мітках часу 6:30, 11:44, 22:04, 23:29, 26:03 зафіксовано іронічні зауваження головуючого судді, адресовані представнику позивача (файл аудіозапису 20170817-092937, пункти 50, 53 журналу судового засідання від 17 серпня 2017 року). У сукупності із процесуальними діями судді зазначене свідчить про її упередженість стосовно позивача та порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
У своїх поясненнях, наданих у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Колода Л.Д. пояснила свої дії бажанням забезпечення більш оперативного розгляду справи, при цьому вона визнала допущення нею порушень норм процесуального закону.
З огляду на порушення суддею Колодою Л.Д. очевидних і зрозумілих за змістом вимог процесуального закону Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що допущене порушення не має характеру простої суддівської помилки, а містить ознаки неналежного ставлення до службових обов’язків.
Враховуючи викладене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у діях судді Колоди Л.Д. наявні склади дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості).
Стосовно скарги адвоката Бесараба В.М.
У провадженні судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. перебувала заява прокурора Черкаської області про відвід захисника підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 – адвоката Бесараба В.М. від участі у кримінальному провадженні стосовно вказаних осіб.
У заяві від 18 серпня 2017 року прокурор зазначив, що прокуратурою Черкаської області розслідувалося кримінальне провадження № _____________ стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною другою статті 28, частиною другою статті 384 Кримінального кодексу України. Захист підозрюваних здійснював адвокат Бесараб В.М.
Також у заяві прокурора зазначено, що станом на 3 серпня 2017 року у вказаному кримінальному провадженні на підставі статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) слідчому надано доручення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження. Станом на 18 серпня 2017 року вимоги статті 293 КПК України не виконані у зв’язку із тим, що адвокат Бесараб В.М. на порушення вимог частини другої статті 47, статей 133, 135 КПК України безпідставно ухиляється від явки до процесуального прокурора та відмовляється від отримання обвинувального акта і доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується здійсненими викликами від 10 серпня 2017 року, 14 серпня 2017 року, 15 серпня 2017 року, 16 серпня 2017 року, 17 серпня 2017 року.
Окрім цього, прокурор послався на те, що місцем вчинення кримінальних правопорушень є територія смт Лисянки Черкаської області, а захисник підозрюваних Бесараб В.М. та одна з суддів Лисянського районного суду Черкаської області є подружжям, що свідчить про наявність в адвоката Бесараба В.М. можливості певного впливу на посадових осіб Лисянського районного суду Черкаської області після направлення до цього суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 та може зашкодити неупередженому судовому розгляду кримінального провадження.
Зазначені обставини, на думку прокурора, можуть негативно вплинути на дотримання таких основних засад кримінального провадження, як законність та справедливий розгляд, і перешкодити повному, всебічному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінальних правопорушень та постановленню об’єктивного і неупередженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду міста Черкас Колоди Л.Д. від 31 серпня 2017 року вказану заяву було задоволено.
Приймаючи таке рішення, суддя Колода Л.Д. виходила із того, що суддя Лисянського районного суду Черкаської області та захисник підозрюваних адвокат Бесараб В.М. є подружжям, що свідчить про наявність в останнього можливості певного впливу на посадових осіб Лисянського районного суду Черкаської області після передання до вказаного суду обвинувального акта, що може зашкодити неупередженому судовому розгляду кримінального провадження й постановленню об’єктивного та неупередженого рішення і відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 78 КПК України є підставою для його відводу. Інших підстав для задоволення заяви прокурора про відвід Бесараба В.М. суддею Колодою Л.Д. в ухвалі не зазначено.
У ході розгляду дисциплінарної справи встановлено, що доводи дисциплінарної скарги адвоката Бесараба В.М. про порушення суддею Колодою Л.Д. правил щодо відводу захисника знайшли підтвердження.
За змістом пункту 3 частини другої статті 78 КПК України особа не має права брати участь у кримінальному провадження як захисник та підлягає відводу, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження, заяви про відвід під час досудового провадження подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу, заяви про відвід під час судового провадження – до початку судового розгляду.
Зі змісту заяви прокурора про відвід захисника Бесараба В.М. вбачалося, що обвинувальний акт не був переданий до суду та не перебував у провадженні жодного судді, а отже, Бесараб В.М. не міг бути визнаний особою, яка є членом сім’ї будь-кого зі складу суду, та не міг бути відведений із цих підстав від участі у кримінальному провадженні.
У наданих під час попередньої перевірки письмових поясненнях (вх. № 2795/0/6-17 від 24 жовтня 2017 року) суддя Колода Л.Д. зазначила, що підставою для відводу захисника Бесараба В.М. вважала факти неявки останнього до органу досудового розслідування, що перешкоджало завершенню досудового розслідування у встановлений законом строк, а також встановлення факту перебування у шлюбних відносинах захисника Бесараба В.М. та судді Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.М.
Проте пояснення судді не узгоджуються зі змістом постановленої нею ухвали, оскільки в ухвалі єдиною підставою для відводу суддя Колода Л.Д. визнала наявність родинних зв’язків захисника та судді Лисянського районного суду Черкаської області, куди, за твердженням прокурора, мав бути переданий обвинувальний акт після завершення досудового розслідування.
При цьому такі дії судді явно не відповідають вимогам закону, оскільки з урахуванням положень статті 80 КПК України слідчий суддя вправі розглядати лише заяви про відвід, подані з підстав для такого відводу, встановлених під час досудового розслідування. Однак слідчим суддею Колодою Л.Д. під час розгляду заяви про відвід захисника, поданої під час досудового розслідування, враховані обставини, які ще не настали та які в разі їх настання за певних обставин могли бути вирішені судом під час судового провадження.
Крім того, у будь-якому разі дружина адвоката Бесараба В.М. не була суддею, яка здійснювала розгляд справи стосовно його підзахисного; адвокат Бесараб В.М. електронною поштою 21 серпня 2017 року письмово повідомив суддю Колоду Л.Д. про те, що на час розгляду питання про відвід його дружина взагалі не здійснювала правосуддя у зв’язку із закінченням строку повноважень.
При цьому навіть у разі, якби кримінальну справу після надходження до суду було б розподілено до її провадження, наявність родинних зв’язків між адвокатом, що здійснював захист особи під час досудового розслідування, та суддею був би підставою для відводу судді, а не захисника.
Таким чином, підстави для відводу, про які зазначено в ухвалі, не є тими обставинами, із якими закон (на час її постановлення) пов’язував можливість відводу захисника від участі у кримінальному провадженні, що може свідчити про наявність у поведінці судді Колоди Л.Д. умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу.
Порушення правил щодо відводу захисника призвело до незабезпечення підозрюваним права на захист.
Статтею 59 Конституції України встановлено право кожного на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а статтею 63 Конституції України закріплено право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.
При цьому забезпечення права на захист згідно зі статтею 129 Конституції України є основною засадою судочинства в Україні та відповідно до статті 7 КПК України віднесено до загальних засад кримінального провадження.
Важливою складовою права на захист у кримінальному провадженні є також забезпечення ефективності захисту та створення умов для вільного вибору захисника.
Порушення суддею Колодою Л.Д. правил про відвід у цьому випадку є явним і не може вважатися звичайною суддівською помилкою. Встановлені суддею в ухвалі обставини, вказані як підстава для відводу захисника, є просто неспіввідносними із положеннями закону, які встановлюють підстави для такого відводу захисника.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги, що електронним листом від 21 серпня 2017 року адвокат Бесараб В.М. повідомив суд про те, що станом на момент розгляду питання про відвід він не здійснював повноважень із захисту ОСОБА_1, ОСОБА_2, оскільки у зв’язку з його перебуванням у відпустці по 24 серпня 2017 року «та з метою перезаключення договорів про правову допомогу на інших підставах» договори про правову допомогу між ним та ОСОБА_1, ОСОБА_2 з 15 серпня 2017 року розірвано. Але і з самого листа, і з поведінки ОСОБА_1, ОСОБА_2 вбачався намір підзахисних у подальшому користуватися послугами саме адвоката Бесараба В.М. Зокрема, 7 вересня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2звернулися до народного депутата Ничипоренка В.М. зі скаргою на дії судді Колоди Л.Д. саме стосовно необґрунтованого відводу захисника Бесараба В.М.
Таким чином, Третя Дисциплінарна палата вважає встановленим, що задоволення заявленого Бесарабу В.М. відводу порушувало право вказаних осіб на вільний вибір захисника, а отже, і право на захист. Таким чином, суддею Придніпровського районного суду міста Черкас Колодою Л.Д. внаслідок очевидної недбалості допущено незабезпечення обвинуваченому права на захист, що утворює дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час постановлення суддею ухвали).
На запит члена Вищої ради правосуддя головою Придніпровського районного суду міста Черкас надано характеристику судді Колоди Л.Д. (вх. № 2275/0/8-18 від 11 квітня 2018 року), згідно з якою Колода Л.Д. «до виконання обов’язків ставиться з почуттям відповідальності. Постійно працює над підвищенням фахового рівня. Працездатність висока, витримує тривале навантаження, відповідає активністю на підвищення вимог. Документи складає юридично грамотно».
Відповідно до листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 15 березня 2018 року № 27-1162/18 та згідно з даними офіційного веб-сайту Вищої ради правосуддя суддя Придніпровського районного суду міста Черкас Колода Л.Д. до дисциплінарної відповідальності Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не притягувалася.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Колоди Л.Д., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характеристику судді, те, що раніше вона до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, неумисний характер допущених нею порушень. Також врахуванню підлягає подана 2 квітня 2018 року до Вищої ради правосуддя Корчакою В.М. заява про відмову від скарги на дії судді у зв’язку з відсутністю претензій під час судового засідання 17 серпня 2017 року за його позовом.
Враховуючи зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що за обставин розглянутої справи достатнім і пропорційним буде застосування до судді стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Придніпровського районного суду міста Черкас Колоду Ларису Дмитрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
П.М. Гречківський
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
