Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка Миколи Володимировича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 22 березня 2018 року (вх. 1499/0/6-18) надійшла скарга судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка М.В. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 березня 2018 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.

Скарга судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка М.В. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», однак із порушенням строку подання скарги.

До скарги суддя Зорік М.В. додав клопотання про поновлення йому строку на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18.

Ухвалою Вищої ради правосуддя від 12 квітня 2018 року клопотання судді Зоріка М.В. задоволено та поновлено строк на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18.

У скарзі суддя Зорік М.В. висловив незгоду із рішенням Дисциплінарної палати, вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною, необґрунтованою, а також формою незгоди із судовим рішенням. Суддя зазначив, що за аналогічними скаргами та при схожих обставинах дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя, які розглядали ці скарги, було відмовлено у відкритті дисциплінарних справ.

Зорік Микола Володимирович Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 призначений на посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська строком на п’ять років. Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 суддю Артемівського районного суду міста Луганська Зоріка М.В. переведено на роботу на посаду судді Ковпаківського районного суду міста Сум у межах п’ятирічного строку. Строк повноважень судді Зоріка М.В. закінчився 12 березня 2017 року.

Ухвалою Дисциплінарної палати від 25 жовтня 2017 року № 3446/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка М.В.

Рішенням Дисциплінарної палати від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18 суддю Зоріка М.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Дисциплінаною палатою встановлено, що в провадженні судді Зоріка М.В. перебувала справа № __________ (провадження № ____________) за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Павловського В.А. від 2 березня 2016 року про закриття кримінального провадження № __________.

Оцінюючи дії судді Зоріка М.В. під час розгляду цієї справи, Дисциплінарна палата встановила, що суддею Зоріком М.В. не було враховано вимоги статті 304 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Як вбачається із рішення Дисциплінарної палати постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 отримав особисто 15 грудня 2016 року, про що свідчить його підпис на заяві від 11 листопада 2016 року. Ці обставини також підтверджені апеляційним судом Сумської області в ухвалі від 29 грудня 2016 року. Відповідно, строк подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження почав свій перебіг з 15 грудня 2016 року. Зі скаргою до суду ОСОБА_1 звернувся 20 грудня 2016 року, тобто в межах строку, визначеного статтею 304 КПК України. Також ОСОБА_1 помилково подав клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови, у якому зазначив причини його пропуску з посиланням на вказані обставини.

У рішенні Дисциплінарна палата вказала, що на порушення вимог кримінального процесуального закону суддя Зорік М.В., не встановивши факту пропуску ОСОБА_1 строку для подачі скарги, постановивши ухвалу від 20 грудня 2016 року у справі № ___________ про повернення скарги заявнику, обмежив його у доступі до правосуддя, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Водночас Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, не свідчать про те, що порушення, які пов’язані з відмовою у доступі до правосуддя, були вчинені суддею умисно, проте ці порушення мали місце внаслідок грубої недбалості судді.

Визначаючи вид стягнення Дисциплінарна палата врахувала позитивну характеристику судді, факт його переведення до Ковпаківського районного суду міста Сум з тимчасово окупованих територій, а також очевидний характер порушень та те, що вони допущені суддею внаслідок грубої недбалості. З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Зоріка М.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження.

Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав скаргу до Ковпаківського районного суду міста Сум на постанову від 2 березня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _________. Разом зі скаргою було подано клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження цієї постанови. З часу внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань постанови про відкриття кримінального провадження № ___________ слідчий Павловський В.А. не вчиняв будь-яких слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме: не допитував свідків, не витребовував необхідних документів, не з’ясовував інших обставин справи.

Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Сум (суддя Зорік М.В.) від 20 грудня 2016 року повернуто скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Павловського В.А. про закриття кримінального провадження від 2 березня 2016 року (справа № ___________), мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 пропустив строк оскарження цієї постанови, у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження постанови від 2 березня 2016 року суд відмовив.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29 грудня 2016 року ухвалу судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка М.В. від 20 грудня 2016 року щодо повернення скарги ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого лейтенанта поліції Павловського В.А. від 2 березня 2016 року про закриття кримінального провадження скасовано і постановлено нову ухвалу. Повернуто матеріали кримінального провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Сумського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області від 2 березня 2016 року про закриття кримінального провадження на розгляд до Ковпаківського районного суду міста Сум.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки слідчого судді є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки відповідно до матеріалів копію постанови заступника начальника СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області від 2 березня 2016 року про закриття кримінального провадження № _________ ОСОБА_1 отримав тільки 15 грудня 2016 року, а тому саме з цієї дати починається строк подання скарги на вказане рішення. Скаргу на постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 подав 20 грудня 2016 року, тобто з дотриманням передбаченого кримінальним процесуальним законом десятиденного строку.

Апеляційний суд виходив з того, що про вказані обставини ОСОБА_1 зазначав у своєму клопотанні до поданої ним скарги, однак слідчий суддя не звернув на них уваги та не дав їм належної оцінки, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення з наведенням належних і достатніх мотивів.

У скарзі на рішення Дисциплінарної палати суддя Зорік М.В. вказує на те, що справа була ним розглянута з додержанням чинного кримінально-процесуального законодавства. Заявником ОСОБА_1 було до суду подано скаргу з пропуском строків, передбачених частиною першою статті 304 КПК України, а також до скарги було додано клопотання про поновлення пропущеного строку. Проте, як зазначає суддя, в матеріалах, поданих зі скаргою, не було додано належних та допустимих доказів поважності пропуску строку.

Суддя Зорік М.В. зазначив, що в матеріалах справи є копія заяви ОСОБА_1 неналежної якості, адресована слідчому СВП ГУНП у Сумській області, в якій дописана незрозуміла дата отримання ним копії постанови про закриття кримінального провадження. Крім того, суддя зазначив, що заявником вказано про отримання копії постанови про закриття кримінального провадження, де невірно зазначено номер цього провадження. Копія заяви не завірена належним чином, а рукописний надпис про отримання копії постанови, на думку судді, може бути дописаний в будь-який момент, тому суддя вважає, що такий документ не може бути належним доказом у справі.

Оскільки ці доводи не були викладені в обґрунтуванні ухвали Ковпаківського районного суду міста Сум від 20 грудня 2016 року, якою суддя Зорік М.В. повернув скаргу ОСОБА_1, а також не підтверджують, що суддя на виконання вимог статті 304 КПК України досліджував докази з метою встановлення юридичного факту недодержання заявником строків подачі скарги, вони не спростовують висновків рішення Дисциплінарної палати.

Як зазначив суддя, КПК України виписаний таким чином, що слідчий суддя після призначення скарги до розгляду позбавлений можливості повернути її заявнику у разі з’ясування факту недодержання заявником строків подачі скарги, а згідно з частиною сьомою статті 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, на думку судді Зоріка М.В., посилання ОСОБА_1 щодо обмеження йому доступу до правосуддя є безпідставними, він скористався своїм правом на апеляційне оскарження, а також мав можливість додати до поверненої скарги копію документа на підтвердження поважності причин пропуску строку належної якості та подати вказану скаргу до суду.

Під час перевірки матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що хоча Дисциплінарною палатою матеріали судової справи № ___________ не витребовувались, а лише зібрано копії деяких документів та судових рішень у справі, проте матеріали дисциплінарної справи, зібрані та оцінені Дисциплінарною палатою, з достатньою повнотою підтверджують вчинення суддею Зоріком М.В. дисциплінарного проступку.

Доводи судді Зоріка М.В. не спростовують встановлених Дисциплінарною палатою обставин щодо допущених суддею порушень.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Вирішуючи питання про притягнення судді Зоріка М.В. до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна палата врахувала очевидний характер порушень, а також те, що вони допущені суддею внаслідок грубої недбалості.

Дисциплінарна палата в рішенні зазначила, що обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, не свідчать про те, що порушення, які пов’язані з відмовою у доступі до правосуддя, були вчинені суддею умисно, проте ці порушення мали місце внаслідок грубої недбалості.

Дисциплінарною палатою встановлено, що суддею Зоріком М.В. вимог статті 304 КПК України враховано не було, а не встановивши факту пропуску ОСОБА_1 строку для подачі скарги, суддя обмежив його у доступі до правосуддя шляхом постановлення ухвали від 20 грудня 2016 року у справі № _________ про повернення скарги заявнику, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Зорік М.В. у скарзі звернув увагу на велике навантаження суддів Ковпаківського районного суду міста Сум.

Зазначена обставина не спростовує встановлених Дисциплінарною палатою ознак дисциплінарного проступку в діях судді Зоріка М.В., а наявність великого навантаження суддів у суді не є підставою для звільнення судді від дисциплінарної відповідальності.

Також суддя Зорік М.В. у скарзі вказував на те, що під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою залишено поза увагою його пояснення щодо причин прийняття саме такого судового рішення.

Такі доводи судді спростовуються наявністю в матеріалах дисциплінарної справи письмових пояснень судді Зоріка М.В., зокрема, від 23 серпня 2017 року, 29 листопада 2017 року та 30 листопада 2017 року.

Крім того, в рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що Дисциплінарна палата, заслухавши доповідача, суддю Зоріка М.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Зоріка М.В. до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Враховуючи вимоги статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та встановлені Дисциплінарною палатою обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що застосування до судді Зоріка М.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку з огляду на позитивну характеристику судді, особу судді, відсутність інших дисциплінарних стягнень, а також характер допущених ним порушень.

Пунктом 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 7 лютого 2018 року № 370/3дп/15-18 про притягнення судді Ковпаківського районного суду міста Сум Зоріка Миколи Володимировича до дисциплінарної відповідальності.