X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
26.02.2020
602/1дп/15-20
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Розваляєвої Т.С., членів Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Іщенка Ярослава Вячеславовича на дії судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Тетяни Василівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 8 січня 2020 року за вхідним № І-158/0/7-20 надійшла дисциплінарна скарга Іщенка Я.В. на дії судді Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В. під час розгляду справи № 227/1664/19.

У скарзі її автор посилається на зволікання з виготовленням повного тексту судового рішення у вказаній справі, що обмежує його право на звернення з апеляційною скаргою та, на думку скаржника, є підставою для притягнення судді Савлук Т.В. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 січня 2020 року вказану скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Шелест С.Б.

Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шелест С.Б., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В. з огляду на таке.

Попередньою перевіркою установлено, що 21 травня 2019 року у провадження головуючого судді Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В. передано цивільну справу № 227/1664/19 за позовом Іщенка Я.В. до ТОВ «Охоронний Холдінг» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля.

За результатами розгляду справи по суті 30 жовтня 2019 року у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції ухвалено судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та зазначено, що у відповідності до частини шостої статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

У скарзі Іщенко Я.В. зазначає, що станом на 3 січня 2020 року повний текст рішення суддею не складений, у Єдиному державному реєстрі судових рішень він також відсутній.

За результатами перевірки установлено, що вступна та резолютивна частини рішення надіслана судом до Реєстру 27 грудня 2019 року та оприлюднена 2 січня
2020 року.

На час проведення перевірки повний текст рішення в Реєстрі був відсутній, однак на пропозицію Вищої ради правосуддя суддею Савлук Т.В. були подані пояснення щодо викладених у скарзі доводів, до яких, крім іншого, було долучено завірену копію повного тексту рішення від 30 жовтня 2019 року.

Так, статтею 259 ЦПК України визначений порядок ухвалення судових рішень, частина шоста якої передбачає, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Частиною третьою статті 3 цього Закону визначено, що суд загальної  юрисдикції  вносить до Реєстру всі судові рішення  і  окремі  думки  суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується ЕЦП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - ЕЦП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Пунктом 1 розділу ІІІ вищевказаного Порядку визначено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

З наведеного слідує, що у даному випадку має місце несвоєчасне виготовлення повного тексту судового рішення у цивільній справі № 227/1664/19  та несвоєчасне внесення його до Реєстру.

Перевіркою установлено, що у провадження судді Савлук Т.В. за період з 30 жовтня 2019 року по 10 січня 2020 року надійшло 308 справ і матеріалів, кількість розглянутих справ і матеріалів становить – 243.

Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що за період з 30 жовтня 2019 року по 7 лютого 2020 року суддею Савлук Т.В. надіслано до Реєстру 707 судових рішень (ухвали, постанови, рішення).

 Наведені показники діяльності судді Савлук Т.В. свідчать про високу інтенсивність розгляду справ (цивільних, адміністративних, справ про адміністративні правопорушення) та надмірне навантаження на суддю.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справ з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Як установлено перевіркою, розгляд даної справи та виготовлення повного тексту судового рішення здійснено у розумні строки з урахуванням навантаження, яке викликано кількістю справ (цивільних, адміністративних, справ про адміністративні правопорушення), переданих в провадження судді-доповідачу, та значною кількістю часу, необхідного для їх вивчення і підготовки до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку важливо констатувати очевидну безпідставність недотримання строків виготовлення повного тексту судового рішення та надання суддею копії судового рішення для її внесення до Реєстру. Втім виявлення факту зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та його несвоєчасного внесення до Реєстру не завжди є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Установлені попередньою перевіркою обставини свідчать, що недотримання строку виготовлення повного тексту судового рішення та несвоєчасне внесення його до Реєстру зумовлено об’єктивними причинами.

Перевіркою не установлено умислу або недбалості в діях судді, що, у свою чергу, виключає ознаки дисциплінарного проступку та його склад.

Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидні обставини, які вказують на протиправність поведінки судді при виконанні процесуальних дій та/або повноважень. У даному випадку таких не установлено.

Щодо доводів скаржника про те, що порушення строку виготовлення повного тексту судового рішення обмежує його право на апеляційне оскарження, слід зазначити, що за правилами статті 354 ЦПК України строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про обмеження права автора скарги на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

З урахуванням встановлених обставин, скарга Іщенка Я.В. не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді Савлук Т.В., а тому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді має бути відмовлено.

Враховуючи викладені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Тетяни Василівни.

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                        Т.С. Розваляєва

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                           Н.С. Краснощокова

                                                                                                   О.В. Маловацький